Постановление суда № 14350111, 31.01.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

31.01.11 № 3/5009/423/11 Суддя Соловйов В.М.

розглянувши матеріали

за позовом: Публічного акціонерного товариства “Ковельсільмаш”, Волинська область, м. Ковель

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Техноімпекс-М”, Запорізька область, м. Мелітополь

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій на суму 78 382, 47грн.

ВСТАНОВИВ:

ПуАТ “Ковельсільмаш” звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до ТОВ “Техноімпекс-М” про стягнення заборгованості та штрафних санкцій на суму 78 382, 47 грн.

31.01.2011р. зазначена позовна заява передана судді Соловйову В.М.

Позовна заява підлягає поверненню в зв’язку з наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 ГПК України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином –суб’єктом підприємницької діяльності або його представником.

Згідно із п. 3-1 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:

“...3-1) сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”.

Відповідно до п. 1, 10 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо:

“...1) позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано...;

“...10) не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”.

У відповідності до ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі (позивачами та відповідачами) можуть бути підприємства та організації, зазначені у ст. 1 ГПК України, тобто підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності, а також фізичні особи у випадках, передбачених законодавчими актами.

Частинами 1-3 статті 28 ГПК України встановлено, що справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Згідно ч. 3 ст. 57 ГПК, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Позовна заява підписана головою правління ПАТ “Ковельсільмаш” Заікіним М.М., але жодного документу, який би підтверджував повноваження цієї особи (наказ, розпорядження, рішення тощо) не надано.

Відповідно до листа Головного управління Державного казначейства України “Оплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у судах” з 21.06.2010р. проводиться по наступним реквізитам:

- отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району;

- банк отримувач: Головне управління Державного казначейства у Запорізькій області;

- МФО 813015;

- ЄДРПОУ 34677145;

- Рахунок № 31218264700007;

- Код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку - 264.

Таким чином, раніше діючий рахунок для зарахування надходжень “Оплата витрат з інформаційно технічного-забезпечення розгляду справ у судах” № 3121225970007 з 21.06.2010р. закрито.

Надане позивачем платіжне доручення № 3920 від 23.12.2010р. про сплату 236, 00 грн. судом не може бути прийняте до уваги в якості доказу сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки в ньому не вірно зазначені реквізити, а саме:

Рахунок зазначений № 31212259700007 замість належного № 31218264700007; код бюджетної класифікації (код платежу) та символ звітності банку взагалі не вказано.

Отже, позивачем не надані належні докази сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку та розмірі.

Відповідно до п. 2.32 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004р. за № 377/8976, якщо немає змоги встановити належного отримувача, або не надійшли уточнені дані від банку платника, то банк не пізніше четвертого робочого дня зобов’язаний повернути кошти банку, що обслуговує платника, із зазначенням причини повернення.

Належними доказами в даному випадку будуть вважатися або нові платіжні документи з належними реквізитами, або довідка органу державного казначейства про зарахування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно платіжного доручення № 3920 від 23.12.2010р. на суму 236,00 грн. на рахунок № 31218264700007.

В п. 3.3 роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” значиться, що недодержання вимог статей 54 і 57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.

На підставі викладеного позовна заява підлягає поверненню без розгляду.

Приймаючи судове рішення, господарський суд також враховує наступне.

За змістом Розділів VIII, IX ГПК України всі без виключення вказані в них вимоги до позовної заяви та відомості є обов’язковими для зазначення позивачем у позовній заяві, їх обов’язковість встановлена законодавцем і не може залежати від бажання особи, що звертається до суду, можливості подальшого з’ясування цих відомостей судом після відкриття провадження у справі та під час підготовки справи до розгляду тощо.

Вказані норми носять імперативний характер і не підлягають ігноруванню стороною чи судом з посиланням на будь-які суб’єктивні висновки та обставини.

На підтвердження цього висновку свідчить і ст. 4-1 ГПК України, згідно якої господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ст. 61 ГПК України, питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись ст. 50-51, ч. 1 ст. 54, п. 3-1 ч. 1 ст. 57, п. 10 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву та додані до неї матеріали на 13 аркушах без розгляду (в тому числі оригінал платіжного доручення № 3921 від 23.12.2010р. на суму 783, 82 грн. про сплату державного мита, оригінал платіжного доручення № 3920 від 23.12.2010р. на суму 236, 00 грн. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу). Видати довідку.

Суддя Соловйов В.М.