Постановление суда № 14346984, 01.03.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

01 березня 2011 р. № 5002-23/4045-2010

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

суддів:Грейц К.В.,

Бакуліної С.В., Глос О.І.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій Утьос"

на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 23.12.2010 р.

у справі№ 5002-23/4045-2010

господарського судуАвтономної Республіки Крим

за позовомПриватного акціонерного товариства "Буддеталь"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій Утьос"

простягнення 554943,15 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Подана касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій Утьос" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.12.2010 р. у справі № 5002-23/4045-2010 не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується в доход державного бюджету в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. Порядок і розмір сплати державного мита в Україні встановлено Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 р. №7-93.

Відповідно до ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” державне мито, яке справляється із апеляційних та касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів, сплачується за місцем розгляду та оформлення документів і зараховується до Держаного бюджету України на рахунки, що відкриті в управліннях Державного казначейства за місцем знаходження господарських судів.

Листом Головного управління Державного казначейства України у м. Києві від 09.02.2007 р. №6-1-08/1191 Вищому господарському суду України повідомлено реквізити для зарахування коштів до Державного бюджету України:

Одержувач: УДК у Печерському районі;

Ідентифікаційний код: 26077922;

Банк одержувача: ГУ ДКУ у м.Києві;

МФО: 820019;

Розрахунковий рахунок: 31113095700007;

Код бюджетної класифікації: 22090200;

Символ звітності 095.

Додане до касаційної скарги платіжне доручення № 7 від 21.01.2011 р. не може вважатись належним доказом сплати державного мита, оскільки не відповідає наведеним вимогам —невірно вказані реквізити для зарахування коштів до Державного бюджету України, а саме –розрахунковий рахунок: 31411537700007.

За таких обставин касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій Утьос" підлягає поверненню відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Після усунення обставин, зазначених у п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, касаційна скарга може бути подана повторно.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій Утьос" від 21.01.2011 р. б/н на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.12.2010 р. у справі № 5002-23/4045-2010 повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий К. Грейц

Судді: С. Бакуліна

О. Глос