№ 14220478, 14.03.2011, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2011 р. Справа № 2а/0270/294/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича,

при секретарі судового засідання: Олійник Вікторії Валентинівні

за участю представників сторін:

позивача : Васкевич Р.І. - керівник;

відповідача : Лесик В.В. - представник за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: виробничо-комерційного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Сова" ЛТД

до: Державної податкової інспекції у м. Вінниці

про: визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ :

В січні 2011 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось виробничо-комерційного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Сова" ЛТД з позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.12.2010р. № 0009782340.

Позов мотивовано тим, що Державною податковою адміністрацією у Вінницькій області проведено перевірку за дотриманням виробничо-комерційним підприємством товариством з обмеженою відповідальністю "Сова" ЛТД порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт № 1257/02/32/23/20080544 від 10.12.2010р.. На підставі даного акту ДПІ у м. Вінниці прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових ) санкцій № 0009782340 від 23.12.2010р. в розмірі 2211 грн.. Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач вважає його протиправним та просить скасувати.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні не погодився із заявленими позовними вимогами з мотивів, викладених в наданих суду письмових запереченнях ( а.с. 55). Крім того, зазначив, що ДПІ у м. Вінниці при проведенні перевірки діяла у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.

Свідки - ОСОБА_3, ОСОБА_4 (головні державні податкові ревізор-інспектори ДПА у Вінницькій області), які під присягою про кримінальну відповідальність встановлену ст.ст.384, 385 Кримінального кодексу України за завідомо неправдиві показання або за відмову від давання показань з непередбачених законом підстав, підтвердили факти щодо порушень встановлених в ході перевірки позивача.

Заслухавши пояснення представників сторін, покази свідків, повно, всебічно, обєктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Виробничо-комерційне підприємство товариство з обмеженою відповідальністю "Сова" ЛТД зареєстровано виконавчим комітетом Вінницької міської ради народних депутатів рішення № 967 від 24.12.1993р., код за ЄДРПОУ 20080544, перебуває на обліку в ДПІ у м. Вінниці.

Відповідно до направлень № 103913, № 103916 від 08.12.2010р. виданих ДПА у Вінницькій області, головними державними податковими ревізорам інспекторам ДПА у Вінницькій області ОСОБА_4. та ОСОБА_3. проведено перевірку за дотриманням виробничо-комерційним підприємством товариством з обмеженою відповідальністю "Сова" ЛТД порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, наслідки якої знайшли своє відображення в акті № 1257/02/32/23/20080544 від 10.12.2010р.

Згідно вказаного вище акту перевірки, службовими особами ДПА у Вінницькій області проведено перевірку кафе "Стара Фортеця", розташованого за адресою: пл. Перемоги, 1, м. Вінниця, суб'єкта господарської діяльності - ВКП ТОВ "Сова" ЛТД.

Перевіркою виявлено порушення позивачем п. 12 ст. 3, ст. 6 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме: не забезпечено ведення у порядку, встановленому законодавством обліку товарних запасів на складах та/або місцем їх реалізації. Здійснюється продаж товарів, які не відображені в такому обліку. Перелік необлікованого товару на суму 1105 грн. 50 коп., тобто товару, на який відсутні накладні, товарно-транспортні накладні, інші документи, що свідчать про надходження товару.

На підставі вказаного акту перевірки, ДПІ у м. Вінниці прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0009782340 від 23.12.2010р., яким за порушення п. 12 ст. 3, ст. 6 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” до ВКП ТОВ "Сова" ЛТД, на підставі Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", застосовано штрафні санкції на суму 2 211 грн..

Вирішуючи спір по суті суд визнає заявлені вимоги позивача щодо скасування прийнятого відповідачем рішення обґрунтованими виходячи з наступного.

Згідно пункту 2 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Статтею 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з пунктом 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів

З вищенаведеного вбачається лише обовязок субєктів господарювання вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, при цьому відсутні вказівки на інші умови чи застереження.

Статтею 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіряючі прийшли до висновку, що в продажу знаходиться необлікованого товару на суму 1105 грн. 50 коп..

Однак, в судовому засіданні було встановлено наступне.

Виробничо-комерційне підприємство товариство з обмеженою відповідальністю "Сова" ЛТД є юридичною особою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, 21000, а кафе-бар «Стара Фортеця» - є лише господарською одиницею виробничо-комерційного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Сова" ЛТД.

Господарська одиниця ВКП ТОВ "Сова" ЛТД - кафе-бар «Стара Фортеця», не містить умов для розміщення бухгалтерії, складів тощо. В зв'язку з цим, всі належні на оприбуткування товару бухгалтерські документи зберігаються в бухгалтерії підприємства.

В судовому засіданні судом оглянуті оригінали та долучені до матеріалів справи копії податкової накладної № 9421/5120 від 08.10.2009р. (а.с. 42), видаткових накладних № РН-12-021024 від 18.08.2010р., № РН-12-019518 від 04.09.2010р., № РН-12-024061 від 21.10.2010р., № РН-12-024782 від 29.10.2010р., № РН-12-027224 від 23.11.2010р. (а.с.43-47), що підтверджують ведення ВКП ТОВ "Сова" ЛТД обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснення продажу товарів, які відображені в такому обліку.

За вказаних обставин суд вважає, що спірне рішення відповідача прийнято безпідставно, в діях позивача відсутні порушення порядку обліку товарних запасів, відповідальність за яке передбачена статтею 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) .

Що стосується тієї обставини, що позивачем не забезпечено ведення у порядку встановленому законодавством обліку товарних запасів на складах та/або місцях їх реалізації, суд, вважає за необхідне звернути увагу відповідача на наступне.

У відповідності до ст. 164-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ....відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку..., тягне за собою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, за не забезпечення ведення у порядку встановленому законодавством обліку товарних запасів на складах та/або місцях їх реалізації передбачено інший вид та порядок притягнення до відповідальності.

Порушення вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", що стали підставою для винесення відповідачем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0009782340 від 23.12.2010р. не знайшли свого підтвердження належними доказами в ході розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що на час винесення оскаржуваного рішення відповідач не мав достатніх для цього підстав, які б підтверджувалися належними доказами. Не встановлено таких підстав і за результатами розгляду даної адміністративної справи, що позбавляє дане рішення обґрунтованості, у звязку з чим суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. (стаття 86 цього Кодексу).

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представником позивача в судовому засіданні повністю доведено правомірність своїх вимог, однак відповідачем не надано суду достатньо доказів в обґрунтування своєї позиції у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70, 71, 79, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Кодексом України про адміністративні правопорушення, Конституцією України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у м. Вінниці про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.12.2010р. № 0009782340.

3. Стягнути з Державного бюджету на користь виробничо-комерційного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Сова" ЛТД (АДРЕСА_1, 21000, код ЄДРПОУ 20080544) 3 грн. 40 коп. судового збору.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяСвентух Віталій Михайлович