№ 14214080, 09.03.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2011 року Справа № 2а/2370/695/2011

12 год. 30 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Чубар Т.М.,

секретар Кузнецов В.С.,

за участю представника позивача приватного підприємства «Охорона-Люкс»Маслюка Д.М. за дорученням № 14 від 10.01.2011р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Охорона-Люкс»до управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання незаконним та скасування розпорядження,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулося приватне підприємство «Охорона-Люкс», в якому просить визнати незаконним та скасувати розпорядження управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про усунення порушень Ліцензійних умов № 10/15-611 від 11.02.2011р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, обґрунтовуючи їх тим, що перед укладенням того чи іншого цивільного-правового договору на надання охоронних послуг, приватним підприємством «Охорона-Люкс» в обовязковому порядку перевіряється наявність в замовника охоронних послуг документів в підтвердження повноважень останнього щодо володіння, користування або розпорядження майном. Разом з тим, серед документів, які підлягають перевірці під час здійснення перевірки додержання ліцензіатом ліцензійних умов не передбачено обовязку ліцензіата зберігати копії означених документів по укладеним договорам. Більше того, інколи, деякі з замовників охоронних послуг взагалі відмовляються надавати ксерокопії документів, підтверджуючих їх право власності, володіння чи користування відповідним майном, посилаючись на статті 41, 42 Конституції України та статті 20, 34 Господарського кодексу України.

Представник відповідача належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не зявився, на адресу суду направив заперечення проти адміністративного позову, мотивоване тим, що згідно Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг, повязаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян, ліцензіатам забороняється здійснювати за цивільно-правовими договорами заходи охорони майна без наявності відповідних документів, які підтверджують повноваження замовника охоронних послуг щодо володіння, користування або розпорядження цим майном, законність перевезення належного йому вантажу тощо, та охорони громадян без підтвердження повноважень замовника представляти законні інтереси фізичної особи, на користь якої запропоновано укласти угоду. Так, право власності на нерухоме майно замовника охоронних послуг підтверджується правовстановлюючими документами та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно. Повноваження фізичної особи на вчинення юридичних дій від імені юридичної особи без довіреності підтверджується, в свою чергу, випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. За таких обставин, перевіряючий орган має право вимагати від субєкта господарської діяльності правовстановлюючі документи замовника охоронних послуг.

Заслухавши пояснення та доводи представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Спеціальним законом, який визначає види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, встановлює державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування, є Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»№ 1775-III від 01.06.2000р. (далі по тексту Закон № 1775).

Відповідно до статті 9 Закону № 1775 ліцензуванню підлягає, зокрема такий вид господарської діяльності як надання послуг з охорони власності та громадян.

Органом ліцензування з надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян, згідно Переліку органів ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1698 від 14.11.2000р., є Міністерство внутрішніх справ, до повноважень якого саме і віднесено затвердження ліцензійних умов провадження даного виду господарської діяльності, порядку контролю за їх додержанням, видачу та переоформлення ліцензії на певний вид господарської діяльності, здійснення у межах своєї компетенції контролю за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов, видачу розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов тощо.При цьому орган ліцензування, яким є центральний орган виконавчої влади, що здійснює передбачені вище повноваження, може делегувати їх своїм структурним територіальним підрозділам.

Судом встановлено, що позивач приватне підприємство «Охорона-Люкс», ідентифікаційний код 33585609, 18002, м. Черкаси, вул. Б.Вишневецького, 29, кв. 23, здійснює надання послуг з охорони власності та громадян на підставі ліцензії Міністерства внутрішніх справ України серії АГ № 505389, виданої 07.02.2011р.

09 лютого 2011 року комісією управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області у відповідності до Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг, повязаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян, затвердженого наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства внутрішніх справ України № 24/238 від 13.03.2006р., проведена перевірка діяльності ліцензіата приватного підприємства «Охорона-Люкс»на предмет додержання останнім Ліцензійних умов. За результатами перевірки посадовими особами органу ліцензування складено акт №8, згідно якого під час перевірки договорів виявлено, що документи, які підтверджують повноваження замовника охоронних послуг щодо володіння, користування або розпорядження цим майном та правовстановлюючі документи на право власності на нерухоме майно замовників охоронних послуг в наявності на 205 замовників. На 25 замовників вищезазначені документи відсутні. Даний факт є порушенням п. 4.5.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг, повязаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 505 від 01.12.2009р., у частині здійснення за цивільно-правовими договорами заходів охорони майна без наявності відповідних документів, які підтверджують повноваження замовника охоронних послуг щодо володіння, користування чи розпорядження цим майном. На вимогу комісії до кінця перевірки вказані документи надані не були, що є порушенням п. 2.1.3 Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг, повязаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян, затвердженого наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства внутрішніх справ України № 24/238 від 13.03.2006р.

На підставі акту планової перевірки № 8 від 09.02.2001р. управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області директорові приватного підприємства «Охорона-Люкс»винесено розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов №10/15-611 від 11.02.2011р., яке позивач просить скасувати в судовому порядку.

Вирішуючи даний спір, з огляду на аргументацію позивача, суд враховує, що згідно п.2.2.1 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг, повязаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 505 від 01.12.2009р., які визначають організаційні, кваліфікаційні та особливі вимоги провадження господарської діяльності з надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян, суб'єкт охоронної діяльності, який надає послуги згідно з отриманою ліцензією, зобов'язаний, зокрема надавати послуги лише за письмово укладеними цивільно-правовими договорами; вести письмовий облік договорів; здійснювати виконання договорів з надання охоронних послуг на користь третіх осіб лише за їх письмовою згодою.

Разом з тим, п.4.5.2 означених Ліцензійних умов визначено, що з метою організації та під час здійснення охоронної діяльності ліцензіатам забороняється здійснювати за цивільно-правовими договорами заходи охорони майна без наявності відповідних документів, які підтверджують повноваження замовника охоронних послуг щодо володіння, користування або розпорядження цим майном, законність перевезення належного йому вантажу тощо, та охорони громадян без підтвердження повноважень замовника представляти законні інтереси фізичної особи, на користь якої запропоновано укласти угоду.

Таким чином, з метою дотримання Ліцензійних умов ліцензіат має не лише вести письмовий облік укладених цивільно-правових договорів, на наявність якого під час здійснення перевірки посилається представник позивача, а й мати належним чином оформлені документи в підтвердження повноважень замовника охоронних послуг щодо володіння, користування або розпорядження цим майном.

Як наслідок, визначення в п. 4.2.8 Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг, повязаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян, затвердженого наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства внутрішніх справ України № 24/238 від 13.03.2006р., права органу контролю перевіряти лише наявність письмово укладених цивільно-правових договорів про надання охоронних послуг, їх письмовий облік, не звільняє, разом з тим, позивача від відповідальності за недотримання вимог Ліцензійних умов в частині здійснення охоронної діяльності за цивільно-правовими договорами виключно за наявності відповідних документів, які підтверджують повноваження замовника охоронних послуг щодо володіння, користування або розпорядження цим майном.

За таких обставин, суд вважає вимоги позивача про визнання незаконним та скасування розпорядження управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про усунення порушень Ліцензійних умов № 10/15-611 від 11.02.2011р. такими, що не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, а отже не має підстав для їх задоволення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Т.М. Чубар

Повний текст постанови виготовлений 14 березня 2011 року.