Решение № 141605921, 16.11.2026, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Дата принятия
16.11.2026
Номер дела
742/3831/26
Номер документа
141605921
Форма судопроизводства
Гражданское
Компании, указанные в тексте судебного документа
Государственный герб Украины Єдиний державний реєстр судових рішень

Провадження № 2/742/2670/26

Єдиний унікальний № 742/3831/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2026 року м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Давидчука Д.П.,

за участю секретаря судового засідання Сумцової Т.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. Правовідносини сторін.

Представник ТОВ «Факторинг Партнерс» (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовну заяву мотивує тим, що 15.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 4333240, відповідно до умов якого остання отримала кредитні кошти в розмірі 20 000,00 грн. 25.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір № 25-07/24, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором № 4333240 перейшло до ТОВ «Факторинг Партнерс».

Крім того, 15.02.2022 між ТОВ «Фінансова компанія „Віва Капітал» та ОСОБА_1 укладено договір № 1204653465685, за яким надано кредитні кошти у розмірі 2500,00 грн. 29.05.2023 між ТОВ «Фінансова компанія „Віва Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір № 29-05/23, а надалі 18.02.2025 між ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір № 18-02/25, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги за цим договором.

Крім того, 04.02.2022 між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ОСОБА_1 укладено договір № 1653321, відповідно до умов якого отримано кредитні кошти в розмірі 7000,50 грн. 27.12.2022 між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ТОВ «Фінансова компанія „Сіті Фінанс» укладено договір № ФК27-12/22/1, а 01.12.2025 між ТОВ «Фінансова компанія „Сіті Фінанс» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір № 01-12/25, за яким до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором № 1653321.

Відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів належним чином не виконала, у зв`язку з чим станом на день формування позовної заяви утворилася заборгованість у загальному розмірі 31 496 грн 28 коп., з яких 23 357,50 грн основне зобов`язання (тіло кредиту), 6598,78 грн нараховані проценти на дату відступлення права вимоги, а також 1540,00 грн заборгованість за комісіями, яку відповідач у добровільному порядку не погасила, і яку позивач просить стягнути на свою користь разом з судовими витратами по справі.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 28 липня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно ч.1 ст. 244 ЦПК України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.

Також суд керувався листом Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду від 29.01.2025 №231/0/208-25, згідно з п. 5 якого у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд ухвалює судове рішення (скорочене або/та повне), підписує його, але не проголошує. За таких умов відмінність між датою судового засідання, про час та місце якого учасники справи були належним чином повідомлені, та датою складання повного судового рішення не свідчить про порушення порядку повідомлення учасників про час та місце проведення судового засідання та не є підставою для скасування судового рішення.

Відтак, суд 16.11.2026 перейшов до стадії ухвалення рішення.

ІІІ. Позиції учасників судового провадження.

Представник Позивача у судове засідання не з`явилася. У позовній заяві просила розглядати справу за її відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, у встановлений строк відзив на позовну заяву не надала.

Відповідачу за адресою її реєстрації рекомендованим повідомленням направлено ухвалу про відкриття провадження у справі, з викликом її в судове засідання.

Відповідно до п. 4 ч. 8ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, категорію та складність справи, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вирішує справу за наявними матеріалами у відповідності ч. 8ст. 178 ЦПК України.

За відсутності всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положення ч. 2ст. 247 ЦПК України.

ІV. Фактичні обставини встановлені та висновки суду.

15.12.2021 ОСОБА_1 подано електронну Анкету-заявку на кредит № 4333240 та надано згоду на Правила надання фінансових кредитів ТОВ «Мілоан» (в редакції від 13.07.2021). Рішенням по заявці № 4333240 від 15.12.2021 кредит погоджено на замовлену суму 20 000,00 грн строком на 29 днів(а.с.86,101-105).

Відповідно до умов Договору про споживчий кредит № 4333240 (індивідуальна частина) від 15.12.2021 Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2 Договору, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4 Договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Відповідно до Розділу 1 Договору: сума (загальний розмір) кредиту становить 20 000,00 грн; строк кредитування 29 днів з 15.12.2021, термін (дата) повернення кредиту і сплати платежів 13.01.2022. Комісія за надання кредиту становить 1 540,00 грн (7,70 % від суми кредиту одноразово), проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 0,88 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (стандартна базова процентна ставка 5,00 % за кожен день користування). Кредитний договір підписано позичальником в електронній формі одноразовим ідентифікатором W10528 15.12.2021 о 12:57, що також підтверджується Довідкою про ідентифікацію ТОВ «Мілоан»(а.с.29-33,121).

Відповідно до умов кредитного договору відповідач зобов`язалася своєчасно повернути суму кредиту, сплатити комісію та проценти за користування кредитними коштами, а також виконувати інші зобов`язання, передбачені договором.

Первісний кредитор виконав свої зобов`язання за кредитним договором № 4333240 від 15.12.2021 та фактично надав позичальнику кредитні кошти шляхом переказу на картковий рахунок у сумі 20 000,00 грн, що підтверджується випискою ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 4333240(а.с.136-137) та інформацією наданою АТ «Ощадбанк» на вимогу ухвали суду від 28.07.2026 року.

Відповідно до виписки про щоденні нарахування та погашення та розрахунку заборгованості станом на дату відступлення прав вимоги за кредитним договором № 4333240, укладеним з ОСОБА_1 , заборгованість становить у загальному розмірі 18 743 грн 19 коп., з яких: 13 857,00 грн заборгованість за кредитом (залишок по кредиту), 3 346,19 грн заборгованість по процентам за користування кредитом, 1 540,00 грн заборгованість по комісії за надання кредиту(а.с.136-137).

25.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу № 25-07/24, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 4333240(а.с.76-83).

Згідно з Реєстром боржників до договору факторингу № 25-07/24 від 25.07.2024 (порядковий номер 13347) до ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшло право вимоги за кредитним договором № 4333240, укладеним з ОСОБА_1 , у загальному розмірі 18 743 грн 19 коп., з яких 13 857,00 грн основне зобов`язання (залишок по кредиту), 3 346,19 грн нараховані проценти, 1 540,00 грн комісія за надання кредиту(а.с.84-85,88).

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Факторинг Партнерс» станом на дату відступлення прав вимоги за кредитним договором № 4333240, укладеним з ОСОБА_1 становить у загальному розмірі 18 743 грн 19 коп., з яких 13 857,00 грн основне зобов`язання (залишок по кредиту), 3 346,19 грн нараховані проценти, 1 540,00 грн комісія за надання кредиту(а.с.54).

04.02.2022 між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ОСОБА_1 укладено Заявку на отримання кредиту та встановлення ділових відносин, яку підписано позичальником в електронній формі одноразовим ідентифікатором (а.с. 45).

Відповідно до умов Кредитного договору № 1653321 від 04.02.2022 Кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (плату за користування грошовими коштами) на умовах та у порядку, встановлених цим Договором. Відповідно до Розділу І Договору: розмір (сума) кредиту становить 7 000,50 грн; нарахування Кредитором процентів за користування кредитом здійснюється за кожен день користування, з дати надання кредиту до його повного повернення. Позичальник зобов`язалася повернути використану суму в строк та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах, визначених пунктами 1.4.1.8. Кредитного договору. Строк дії Договору: 45 днів з моменту підписання. Крім того, невід`ємною частиною Договору є Графік платежів (Додаток № 1), відповідно до якого визначено дату повернення кредиту 21.03.2022 та загальну вартість кредиту в розмірі 15 380,10 грн (з яких 7 000,50 грн сума кредиту, 8 379,60 грн проценти за користування кредитом), а також Паспорт споживчого кредиту, з яким позичальник ознайомилася до укладення договору та підтвердила своїм підписом. Кредитний договір, Графік платежів та Паспорт споживчого кредиту підписані позичальником в електронній формі за допомогою одноразового ідентифікатора H-613002 (а.с. 40-44).

Відповідно до умов кредитного договору відповідач зобов`язалася своєчасно повернути суму кредиту, сплачувати проценти за користування кредитними коштами, а також виконувати інші зобов`язання, передбачені договором.

Первісний кредитор виконав свої зобов`язання за кредитним договором № 1653321 від 04.02.2022 та фактично надав позичальнику кредитні кошти у сумі 7 000,50 грн, шляхом перерахування на банківську картку позичальника, що підтверджується квитанцією № 56145471 від 04.02.2022 (а.с. 50) та інформацією наданою АТ «Ощадбанк» на вимогу ухвали суду від 28.07.2026 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Бі Ел Джі Мікрофінанс» за кредитним договором № 1653321 станом на дату відступлення прав вимоги заборгованість становить у загальному розмірі 9 647 грн 39 коп. (а.с. 51).

27.12.2022 між ТОВ «Бі Ел Джі Мікрофінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» укладено договір № ФК27-12/22/1, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором № 1653321 перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» (а.с. 57-61).

Згідно з Реєстром прав вимог до договору факторингу до ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» перейшло право вимоги за кредитним договором № 1653321, укладеним з ОСОБА_1 у загальному розмірі 9 647 грн 39 коп.(а.с.62).

Надалі 01.12.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу № 01-12/25, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 1653321 (а.с. 106-114).

Згідно з Реєстром боржників до договору факторингу № 01-12/25 від 01.12.2025 до ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшло право вимоги за кредитним договором № 1653321, укладеним з ОСОБА_1 , у загальному розмірі 9 647 грн 39 коп. (а.с. 115-118). Передача права вимоги підтверджується актом приймання-передачі Реєстру боржників (а.с. 114).

15.02.2022 між ТОВ «ФК «Віва Капітал» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту продукту «СТАРТ» № 1204653465685, який підписано позичальником в електронній формі за допомогою одноразового ідентифікатора H7Y5H2 (що підтверджується довідкою про ідентифікацію(а.с.24).

Відповідно до умов Кредитного договору № 1204653465685 від 15.02.2022 Кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах та у порядку, встановлених цим Договором. Відповідно до умов договору: розмір (сума) кредиту становить 2 500,00 грн; строк кредитування 15 днів (до 02.03.2022); процентна ставка 19518,89% річних (або 1,615% на день). Крім того, невід`ємною частиною Договору є Графік платежів та Паспорт споживчого кредиту, з якими позичальник була ознайомлена та які підписала в електронній формі. Кредитний договір, Графік платежів та Паспорт споживчого кредиту підписані позичальником в електронній формі (а.с. 10-19).

Відповідно до умов кредитного договору відповідач зобов`язалася своєчасно повернути суму кредиту, сплачувати проценти за користування кредитними коштами, а також виконувати інші зобов`язання, передбачені договором.

Первісний кредитор виконав свої зобов`язання за кредитним договором № 1204653465685 від 15.02.2022 та фактично надав позичальнику кредитні кошти у сумі 2 500,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника ( НОМЕР_1 ), що підтверджується інформаційною довідкою платіжного сервісу «Platon» та підтвердженням ТОВ «ПрофітГід» від 15.02.2022 (а.с. 25-26) та інформацією наданою АТ «Ощадбанк» на вимогу ухвали суду від 28.07.2026 року.

29.05.2023 між ТОВ «ФК «Віва Капітал» та ТОВ «Колект Центр» укладено договір факторингу № 29-05/23, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором № 1204653465685 перейшло до ТОВ «Колект Центр»(а.с.63-70).

Згідно з Реєстром боржників до договору факторингу № 29-05/23 від 29.05.2023 до ТОВ «Колект Центр» перейшло право вимоги за кредитним договором № 1204653465685, укладеним з ОСОБА_1 у загальному розмірі 3 105 грн 70 коп.(а.с.72-75).

Надалі 18.02.2025 між ТОВ «Колект Центр» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір № 18-02/25 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 1204653465685(а.с.89-96).

Згідно з Реєстром боржників до договору № 18-02/25 від 18.02.2025 до ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшло право вимоги за кредитним договором № 1204653465685, укладеним з ОСОБА_1 , у загальному розмірі 3 105 грн 70 коп. (а.с. 97-100). Передача права вимоги підтверджується актом приймання-передачі Реєстру боржників(а.с.96).

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Факторинг Партнерс» за кредитним договором № 1204653465685 станом на дату відступлення прав вимоги 18.02.2025 заборгованість становить у загальному розмірі 3 105 грн 70 коп., яка складається з:

?заборгованість за тілом кредиту 2 500,00 грн;

?заборгованість за відсотками 605,70 грн (а.с. 55).

V. Норми права, які підлягають застосуванню.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (стаття 11 Закону).

Згідно положень статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Частина п`ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитні договори між відповідачем та первісними кредиторами не було б укладено.

Згідно з ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону і одностороння відмова від зобов`язання чи зміна його умов не допускається. Ст. 1054 ЦК України передбачає обов`язок позичальника за кредитним договором повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннями ст. 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Положеннями ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

За змістом ст. 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності.

За приписами ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Згідно ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Стаття 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-1383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (стаття 13 ЦПК України).

Згідно частиною третьою статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до змісту статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно із частиною другою статті 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 79, 80 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно частин першої другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України.

Обов`язок із доказування слід розуміти, як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас, цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини, з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі №129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58. постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021 року у справі №904/2104/19, провадження №12-57гс21).

VI. Висновки суду.

На підставі вищенаведених правових норм, беручи до уваги те, що вказані кредитні договори № 1653321 від 04.02.2022 (ТОВ «Бі Ел Джі Мікрофінанс»), № 1204653465685 від 15.02.2022 (ТОВ «ФК «Віва Капітал») та договір ТОВ «Мілоан» № 4333240 від 15.12.2021 разом із додатками до підписані відповідачем ОСОБА_1 за допомогою електронних підписів (аналогів власноручного підпису) із використанням одноразових ідентифікаторів, наявність яких разом з електронними підписами кредиторів підтверджує волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документів, є доведеним факт укладення між сторонами кредитних договорів, а також те, що позичальник ОСОБА_1 усі умови договорів цілком зрозуміла та своїм підписом письмово підтвердила і закріпила, що сторони договорів діяли свідомо, були вільні в укладенні даних договорів, вільні у виборі контрагентів та умов договорів.

Договори, укладені між сторонами в електронній формі, мають силу договорів, які укладені в письмовій формі та підписані сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразових ідентифікаторів (кодів, що відповідно до домовленості є електронними підписами позичальника, які використовуються ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайти за допомогою логінів особистих кабінетів і паролів кредитні договори між відповідачем та кредиторами не було б укладено.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 14.06.2022 року у справі № 757/40395/20-ц, від 12.01.2021 року у справі № 524/5556/19, від 07.10.2020 року у справі № 127/33824/19, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18.

Частинами 1, 2 статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відтак, між первісними кредитодавцями та ОСОБА_1 виникли договірні зобов`язання.

Щодо доказів укладення договорів факторингу та переходів до позивача ТОВ «Факторинг Партнерс» прав вимоги за кредитними договорами, укладеними первісними кредиторами з ОСОБА_1 , суд зазначає таке.

Як зазначалося судом вище, з огляду на положення законодавства щодо факторингу заміна кредитора на фактора не означає звільнення боржника від обовязку виконати зобовязання, а лише надає боржникові право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце та у випадку, коли таких доказів не надано, виконати зобов`язання на рахунок первинного кредитора.

При цьому аналіз змісту статті 1082 ЦК України дозволяє дійти висновку, що викладені в ній положення щодо обов`язку боржника здійснити платіж факторові за умови, що боржник одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові, стосуються позасудового порядку вирішення спору. При цьому невиконання фактором цього обов`язку не звільняє боржника від виконання обов`язків за кредитними договорами, а лише дає йому право на виконання свого обовязку перед первісними кредиторами.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

На підставі статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, для належного виконання зобовязання необхідно дотримуватися визначених у договорах строків (термінів), а прострочення виконання зобовязання є його порушенням.

В матеріалах справи наявні розрахунки заборгованості відповідача перед позивачем за всіма трьома кредитними договорами, права вимоги за якими послідовно перейшли до позивача від первісних кредиторів. Дані розрахунки відповідачем у встановлений законом спосіб спростовані не були.

Таким чином, уклавши з кредиторами договори та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності, відповідач вчасно не повернула кошти, одержані за кредитними договорами, чим порушила зобов`язання, що призвело до виникнення загальної заборгованості, яка згідно з наданими Позивачем розрахунками становить 31 496,28 грн, із яких:

-за кредитним договором № 1653321 від 04.02.2022 (ТОВ «Бі Ел Джі Мікрофінанс») 9 647,39 грн;

-за кредитним договором № 1204653465685 від 15.02.2022 (ТОВ «ФК «Віва Капітал») 3 105,70 грн;

-за кредитним договором № 4333240 від 15.12.2021 (ТОВ «Мілоан») 18 743,19 грн.

Суд бере до уваги, що законодавство не обмежує право сторін вільно визначати умови договору, в тому числі розмір процентів за користування позикою, крім випадків, прямо передбачених законом. Зокрема, при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга та третя статті 13 ЦК України).

На час розгляду справи судом, відповідач заборгованість перед позивачем не сплатила та відповідних доказів до суду не подала.

В ході вирішення спору відповідач своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні та подачу відзиву не скористалася, фактичних обставин справи не оспорила і правомірність розрахунків не спростувала, як і не надала свого розрахунку заборгованості.

Встановивши дані обставини, враховуючи, що відповідач взятих на себе за договорами обовязків не виконала, має заборгованість за кредитними договорами, вирішуючи справу в межах заявлених позивачем позовних вимог, суд приходить до висновку, що Позивач довів існування між ним та Відповідачем кредитних зобовязань, невиконання цих зобовязань Відповідачем та загальний розмір заборгованості, що утворився внаслідок невиконання Відповідачем зобовязань за договорами.

Відтак, позовні вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

VІІ. Щодо вимоги про стягнення витрат на професійну правову допомогу.

Позивач просить стягнути з відповідача 13 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статей 133, 137 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу є складовою судових витрат та підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Розмір таких витрат визначається відповідно до умов договору про надання правничої допомоги та має бути підтверджений належними доказами щодо обсягу наданих послуг і їх вартості.

При вирішенні питання про відшкодування витрат на правничу допомогу суд враховує критерії реальності, необхідності та розумності таких витрат, а також їх співмірність зі складністю справи, ціною позову, обсягом виконаних адвокатом робіт та значенням справи для сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем надано докази понесення витрат на професійну правничу допомогу. Разом з тим, враховуючи характер спірних правовідносин, категорію справи, її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження, обсяг фактично виконаної адвокатом роботи, а також те, що справа не потребувала значного обсягу юридичного аналізу, суд вважає заявлений розмір витрат у сумі 13 000,00 грн неспівмірним зі складністю справи.

Враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, суд приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню частково, у розмірі 5 000,00 грн, який відповідає обсягу наданих послуг та обставинам цієї справи.

VIІI. Розподіл судового збору.

Позивачем при поданні позовної заяви до суду сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн. (а.с. 1).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у справі, що розглядається, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову в повному обсязі, то з Відповідача на користь Позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, тобто пропорційно до задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 274, 279, 280, 281, 282, 283 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за трьома кредитними договорами у загальному розмірі 31 496 (тридцять одна тисяча чотириста дев`яносто шість) грн 28 коп. (у тому числі за кредитним договором № 1653321 від 04.02.2022 у розмірі 9 647,39 грн; за кредитним договором № 1204653465685 від 15.02.2022 у розмірі 3 105,70 грн; за кредитним договором № 4333240 від 15.12.2021 у розмірі 18 743,19 грн).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп. витрат на правову допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 17.11.2026

Суддя Дмитро ДАВИДЧУК

Часті запитання

Який тип судового документу № 141605921 ?

Документ № 141605921 це Решение

Яка дата ухвалення судового документу № 141605921 ?

Дата ухвалення - 16.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141605921 ?

Форма судочинства - Гражданское

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141605921 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Информация о судебном решении № 141605921, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Судебное решение № 141605921, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області было принято 16.11.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти необходимые данные об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить необходимые данные.

Судебное решение № 141605921 относится к делу № 742/3831/26

то решение относится к делу № 742/3831/26. Юридические лица, указанные в тексте настоящего судебного документа:


Наша платформа позволяет поиск по разным критериям, таким как регион или название суда. Также в личном кабинете есть возможность подробной настройки, что существенно ускоряет процесс поиска информации. Это позволяет результативно экономить ваше время при получении необходимой информации из реестра судебных решений и других официальных источников.

Предыдущий документ : 141605902
Следующий документ : 141605923