Решение № 141597549, 18.11.2026, Сахновщинський районний суд Харківської області

Дата принятия
18.11.2026
Номер дела
634/1130/26
Номер документа
141597549
Форма судопроизводства
Гражданское
Компании, указанные в тексте судебного документа
Государственный герб Украины Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 634/1130/26

Номер провадження 2/634/729/26

Категорія 40

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2026 року сел. Сахновщина Харківська область

Сахновщинський районний суд Харківської області в складі

головуючого судді Єрьоміної О.В.,

за участю секретаря судового засідання Литвиненко Т.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду в с. Сахновщина Харківської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 15779 грн., а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000 грн.

На обґрунтування позову зазначено, що 19.08.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачем було укладено кредитний договір у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідну ЗУ «Про електронну комерцію». Згідно умов цього договору відповідачу було надано кредит у розмірі 2000 грн на строк 30 днів, тобто до 18.09.2021 року, процентна ставка 5% на добу. Договором також передбачено можливість його пролонгації. Комісія за надання кредиту становить 154 грн, яка нараховується за ставкою 7.70 відсотків від суми кредиту одноразово.

15.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 15/12-2021-22, відповідно до умов якого право грошової вимоги до відповідача набув позивач, що підтверджується Реєстром боржників до договору факторингу.

10.01.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» було укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, відповідно до умов якого право грошової вимоги до відповідача набув позивач, що підтверджується Реєстром боржників.

28.08.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» та позивачем було укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, відповідно до умов якого право грошової вимоги до відповідача набув позивач, що підтверджується Реєстром боржників.

Таким чином, за відповідачем по укладеному кредитному договору станом на дату відступлення права вимоги наявна заборгованість на загальну суму 15779 грн., яка складається із.:

- заборгованості за тілом кредиту у розмірі 2000 грн.;

- заборгованості за відсотками у розмірі 13625 грн.;

- заборгованості за комісією у розмірі 154 грн.

Враховуючи те, що відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань за кредитним договором та заборгованість за договором не погашає, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про слухання справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з"явився, повідомлявся належним чином, у тому числі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, про час, дату та місце розгляду справи. Про причини неявки суду не повідомив. Відзив до суду не надав.

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до такого висновку.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 19.08.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачем було укладено кредитний договір у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідну ЗУ «Про електронну комерцію». Згідно умов цього договору відповідачу було надано кредит у розмірі 2000 грн на строк 30 днів, тобто до 18.09.2021 року, процентна ставка 5% на добу. Комісія за надання кредиту становить 154 грн, яка нараховується за ставкою 7.70 відсотків від суми кредиту одноразово.

При цьому, згідно п.2.3 передбачено пролонгацію договору. Так, зокрема, позичальник має право неодноразово продовжити строк кредитування за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на веб-сайті Товариства miloan.ua за посиланням https://miloan.ua/s/documents і є невід`ємною частиною цього договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії, передбачені розділом 6 Правил, у тому числі сплатити комісію за управління та обслуговування кредитом та певну частку заборгованості по кредиту. Позичальник може збільшити строк кредитування на один день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування ( з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів.

Згідно п.п. 6.10.1.2, 6.10.1.3 Правил для пролонгації PDL кредиту на пільгових умовах позичальник має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту. Змістом розміщеної Товариством інформації про можливість умов щодо сплати позичальником певної частки нарахованих процентів/комісій та/або повернення певної частини кредиту. Загальна сума перелічених вище складових становить платіж необхідний для продовження строку кредитування позичальником на пільгових умовах.

Для пролонгацій PDL кредиту на пільгових умовах позичальник на сайті Товариства або за допомогою програмно- технічних комплексів самообслуговування, що мають відповідні функціональні та програмні можливості, самостійно обирає серед доступних можливостей найбільш вигідний/бажаний для себе варіант, що містить суму сплат, розраховану у порядку визначеному п.6.10.1.2 цих Правил та період, на який продовжується строк кредитування.

При цьому, сторонами погоджено та підписано Паспорт споживчого кредиту та графік платежів, яка є невід`ємною частиною кредитного договору.

Згідно довідки Liqpay платником ТОВ «Мілоан» 19.08.2021 року на картковий рахунок НОМЕР_1 було перераховано грошові кошти у розмірі 2000 грн.

15.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 15/12-2021-22, відповідно до умов якого право грошової вимоги до відповідача набув позивач, що підтверджується Реєстром боржників до договору факторингу.

10.01.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» було укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, відповідно до умов якого право грошової вимоги до відповідача набув позивач, що підтверджується Реєстром боржників.

28.08.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» та позивачем було укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, відповідно до умов якого право грошової вимоги до відповідача набув позивач, що підтверджується Реєстром боржників.

Таким чином, згідно розрахунку позивача за відповідачем по укладеному кредитному договору станом на дату відступлення права вимоги наявна заборгованість на загальну суму 15779 грн., яка складається із.:

- заборгованості за тілом кредиту у розмірі 2000 грн.;

- заборгованості за відсотками у розмірі 13625 грн.;

- заборгованості за комісією у розмірі 154 грн.

Відповідно до положень статей 5,15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація, в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб`єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, я склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки і інших факторів на дату укладення договору.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

З урахуванням викладеного вважаю, що доказів, які б свідчили про наявність підстав для звільнення відповідача від виконання зобов`язань за кредитними договорами, суду не надано.

Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 2000 грн, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується стягнення заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 13625 грн, виходжу з такого.

Сторонами при укладенні кредитного договору від 19.08.2021 року було погоджено такі умови:

Розмір кредиту 2000 грн, строк 30 днів, тобто до 18.09.2021 року, процентна ставка 5% на добу.

При цьому, згідно п.2.3 передбачено пролонгацію договору. Так, зокрема, позичальник має право неодноразово продовжити строк кредитування за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на веб-сайті Товариства miloan.ua за посиланням https://miloan.ua/s/documents і є невід`ємною частиною цього договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії, передбачені розділом 6 Правил, у тому числі сплатити комісію за управління та обслуговування кредитом та певну частку заборгованості по кредиту. Позичальник може збільшити строк кредитування на один день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування ( з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів.

Згідно п.п. 6.10.1.2, 6.10.1.3 Правил для пролонгації PDL кредиту на пільгових умовах позичальник має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту. Змістом розміщеної Товариством інформації про можливість умов щодо сплати позичальником певної частки нарахованих процентів/комісій та/або повернення певної частини кредиту. Загальна сума перелічених вище складових становить платіж необхідний для продовження строку кредитування позичальником на пільгових умовах.

Для пролонгацій PDL кредиту на пільгових умовах позичальник на сайті Товариства або за допомогою програмно- технічних комплексів самообслуговування, що мають відповідні функціональні та програмні можливості, самостійно обирає серед доступних можливостей найбільш вигідний/бажаний для себе варіант, що містить суму сплат, розраховану у порядку визначеному п.6.10.1.2 цих Правил та період, на який продовжується строк кредитування.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказаний висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження №4-154цс18, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18.

Тобто, нарахування відсотків за користування кредитом повинно здійснюватися виключно в межах строку кредиту, що передбачено, окрім ст. 1048 ЦК України, і самим договором та графіком розрахунків, що є додатком № 1 до договору, згідно з яким сума процентів становить 2100 грн.

Суд не бере до уваги посилання позивача на розділ 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством щодо можливості пролонгації строку кредитування, що розміщені на сайті https://miloan.ua/s/documents, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Правила, як зазначає позивач, у редакції, що діяла на час укладення договору розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи договір від 19.08.2021 року, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредиту взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування позикою понадстроково.

У зв`язку із викладеним, оскільки відповідачем у встановлені строки не було сплачено кредитні кошти та проценти, нараховані за ним, а матеріали справи не містять підтвердження пролонгації договору позичальником, суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню 2000,00 грн суми кредиту та 3000,00 грн нарахованих відсотків за 30 днів, що складає період кредитування (2000 х 5% х 30), що разом становить 5000 грн.

Щодо стягнення комісії у розмірі 154 грн,виходжу з такого.

Умовами договору від 19.08.2021 року передбачено комісіяю за надання кредиту становить 154 грн, яка нараховується за ставкою 7.70 відсотків від суми кредиту одноразово.

Відповідно до ч. 2ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У постанові Верховного Суду від 20 липня 2022 року у справі за № 343/557/15-ц зроблено висновок, що за змістом частини п`ятої статті11, частин першої, другої, п`ятої, сьомої статті18 Закону України «Про захист прав споживачів»(у редакції, чинній станом на 08 травня 2007 року) до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Відповідно до ч. 8ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.

Згідно зі ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Частиною третьою вищезазначеної статті (в редакції на час укладення кредитного договору) передбачено, що банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Згідно із ч. 3ст. 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Отже, виходячи із принципів справедливості, добросовісності на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами.

Відповідно до правового висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-2071цс16 послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.»

Суд звертає увагу на те, що умови договору про сплату позичальником на користь позивача винагороди за надання фінансового інструменту, тобто за дії, які позивач здійснює на власну користь є несправедливим, суперечать принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 (провадження № 61-16739св20), від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15 (провадження № 61-19356св19), від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15 (провадження № 61-16561св20), від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15 (провадження № 61-8543св20).

Відтак, суд доходить висновку щодо відмови у задоволені вимоги про стягнення з відповідача комісії за надання кредиту.

Що ж стосується стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9000 грн, виходжу з такого.

Так, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.ч.1,2 ст.137 ЦПК України).

За змістом ч.ч.3,4,5 ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем надано докази на підтвердження витрат на професійну правову допомогу, разом з тим, оскільки позов майнового характеру задоволено на 31,69%, за відсутності клопотань відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, понесені витрати на правничу допомогу в сумі 9000 грн підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що відповідно становить 2852,10 грн.

Питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору суд вирішує на підставі статті 141 ЦПК України.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір в розмірі 843,65 пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.263-265, 280-284,354 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс»- задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» суму заборгованість у розмірі 5000 грн, а також судовий збір у сумі 843,65 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2852,10 грн.

У задоволенні інших вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданої протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.

Повне судове рішення складено 18.11.2026 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи,6, оф. 521, ЄДРПОУ 42640371;

Відповідач: ОСОБА_1 , останнє відоме місце проживання/перебування: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя:

Часті запитання

Який тип судового документу № 141597549 ?

Документ № 141597549 це Решение

Яка дата ухвалення судового документу № 141597549 ?

Дата ухвалення - 18.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141597549 ?

Форма судочинства - Гражданское

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141597549 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Сведения о судебном решении № 141597549, Сахновщинський районний суд Харківської області

Судебное решение № 141597549, Сахновщинський районний суд Харківської області было принято 18.11.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти важные сведения об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить важные сведения.

Судебное решение № 141597549 относится к делу № 634/1130/26

то решение относится к делу № 634/1130/26. Юридические лица, указанные в тексте настоящего судебного документа:


Наша платформа поддерживает поиск по разным критериям, таким как регион или название суда. Также в личном кабинете есть возможность подробной настройки, что существенно ускоряет процесс поиска данных. Это позволяет продуктивно экономить ваше время при получении необходимой информации из реестра судебных решений и других официальных источников.

Предыдущий документ : 141597548