Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 585/2709/26
Номер провадження 2/585/1722/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2026 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючого судді В.О. Шульги, з участю секретаря Ю.В.Кириленко, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Донцової Євгенії Олександрівни, яка діє в інтересах Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В :
Донцова Є.О. яка діє в інтересах Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 і просить: 1. Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829; вул. Андріївська, буд.4, м. Київ, 04070) заборгованість у сумі 33 590,44 грн. 2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» витрати зі сплати судового збору у сумі 2662.4 грн. 3. Розглянути справу в спрощеному позовному провадженні. В обґрунтування позову вказано, що між АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та ОСОБА_1 27.04.2018 на підставі кредитного договору № 1001026055901 (надалі кредитний договір) видано кредит у сумі 27000 грн. Відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 29.04.2026 року складає 33590.44 (тридцять три тисячі п`ятсот дев`яносто гривень 44 копійки) грн., з яких: - 16307.27 грн. заборгованість за кредитом; - 10.46 грн. заборгованість процентами; - 17272.71 грн. заборгованість за комісією. Позивач направив письмову вимогу (Повідомлення) відповідачу на адресу місця проживання, яку він зазначив у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була. Відповідно до умов кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем, зокрема, заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 1001026055901 від 27.04.2018, сторони погодили, що позичальник зобов`язується сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості. Ці умови були узгоджені позичальником шляхом підписання відповідних документів. Підписавши вказану заяву позичальник беззастережно підтвердив, що приймає Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ» pumb.ua. А тому наполягаю на правомірності позовних вимог до Відповідача по стягненню комісії, що є законним і відповідає чинному законодавству, і прошу суд задовольнити позовні вимоги щодо стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості з відповідача в повному обсязі. Окрім того, постановою Миколаївського апеляційного суду від 11.09.2024 по справі № 486/203/24 підтверджено правомірність стягнення комісії за обслуговування кредиту, з огляду на те, що: - комісія була узгоджена сторонами договору; - її нарахування відповідає законодавству, зокрема Закону України «Про споживче кредитування»; - ці витрати є частиною загальних витрат за споживчим кредитом і правомірно включені до суми заборгованості, яка підлягає стягненню. Цивільним кодексом України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. ст. 256, 257 ЦК України). Статтею 264 того ж Цивільного кодексу України визначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Також постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року N 211 впроваджено дію карантину на території України. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного Кодексу України були продовжені на строк дії такого карантину(п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ). 24.02.2022р. Законом України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257 - 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії ( п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ). У цей же строк позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 УК України, а також від сплати неустойки (штрафи, пені) нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, які підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). 1 липня 2023 р. завершено дію карантину (Постанова КМУ №651 від 27.06.2023).Однак строки стягнення заборгованості по кредитах, які настали в період з 11.03.2020р. продовжуються до закінчення дії воєнного стану в Україні та тридцятиденний строк після його припинення або скасування. Кредитний договір укладено між сторонами процесу 27.04.2018. Відповідно, строки позовної давності в даному випадку повністю дотримано.
Ухвалою судді від 13 липня 2026 року провадження у справі відкрито і на підставі ч.5 ст. 279 ЦПК України, вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач, який належним чином повідомлявся про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за зареєстрованим місцем проживання, не скористався своїм правом та не направив до суду відзив на позовну заяву.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Судом встановлено, що 27.04.2018 року ОСОБА_1 підписала Заяву №1001026055901 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Згідно даного договору ОСОБА_1 надано Споживчий кредит в сумі 27000 грн. Розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 3,99 %. Розмір процентної ставки 0,01 % річних, строком на 36 місяців. Дата платежу до 27 числа кожного місяця. Платіжні періоди з 27.04.2018 року по 27.04.2021 року. Сума платежу 1857,42 грн. щомісяця та 1827,08 грн. останній платіж. Усього за 36 місяців (період) 65766,78 грн. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 1077,30 грн. щомісяця (а.с.10).
Як вбачається з платіжної інструкції № ТR.28357298.27972.8810 від 27.04.2018 року, АТ «ПУМБ» перерахував на рахунок ОСОБА_1 27 000,00 грн. Призначення платежу: надання кредитних коштів за договором № 1001026055901 від 27/04/2018 за позикою ОСОБА_1 (а.с.21 зв.).
Відповідно до розрахунку заборгованості, розмір суми заборгованості станом на 17.01.2023 р., станом на 29.04.2026 року складає 33590.44 (тридцять три тисячі п`ятсот дев`яносто гривень 44 копійки) грн., з яких: - 16307.27 грн. заборгованість за кредитом; - 10.46 грн. заборгованість процентами; - 17272.71 грн. заборгованість за комісією (а.с.22-24).
Згідно виписки за кредитним договором № 1001026055901 від 27/04/2018 року, ОСОБА_1 з 27.04.2018 по 27.05.2019 року здійснювала погашення строкової заборгованості за кредитним договором (а.с.225-26).
До позову долучені Умови Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в редакції, яка діє з 06.04.2014 року (а.с.13-18).
30.04.2026 позивач направив письмову вимогу (Повідомлення) відповідачу на адресу: АДРЕСА_1 (а.с.19).
На підтвердження їх направлення позивачем долучено список відправлень (а.с.20-21).
Таким чином, між сторонами склалися правовідносини з приводу виконання зобов`язання щодо кредитної заборгованості, які врегульовані нормами Цивільного кодексу України.
Відповідно до частин 1 і 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» (тут і далі в редакції на час виникнення спірних правовідносин) після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом установлено, що 27 квітня 2018 року ОСОБА_1 підписала заяву № 1001026055901 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до якої отримала споживчий кредит у розмірі 27 000,00 грн строком на 36 місяців, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,01 % річних.
Факт виконання банком своїх зобов`язань за договором підтверджується платіжною інструкцією № TR.28357298.27972.8810 від 27 квітня 2018 року, згідно з якою АТ «ПУМБ» перерахувало на рахунок відповідача кредитні кошти в сумі 27 000,00 грн.
Отже, суд вважає доведеним факт укладення між сторонами кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів.
Згідно з випискою за кредитним договором № 1001026055901 від 27 квітня 2018 року відповідач у період із 27 квітня 2018 року по 27 травня 2019 року здійснювала платежі на погашення заборгованості за кредитним договором.
Однак надалі належного виконання зобов`язань щодо повернення кредитних коштів відповідач не забезпечила.
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, станом на 29 квітня 2026 року за відповідачем обліковується заборгованість у загальному розмірі 33 590,44 грн., з яких: 16 307,27 грн. заборгованість за кредитом, 10,46 грн. заборгованість за процентами, 17 272,71 грн. заборгованість за комісією.
Оцінюючи наданий розрахунок у сукупності з випискою за рахунком та іншими письмовими доказами, суд бере до уваги, що відповідач не надала доказів повного погашення отриманого кредиту, не спростувала розрахунок заборгованості та не подала власного контррозрахунку.
Щодо вимог про стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 10,46 грн. суд зазначає таке.
Як установлено судом, умовами заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб передбачено процентну ставку за користування кредитом у розмірі 0,01 % річних.
Наданий позивачем розрахунок містить відомості про нараховані проценти за користування кредитними коштами, а їх розмір відповідає погодженій сторонами процентній ставці.
За таких обставин вимога про стягнення 10,46 грн. заборгованості за процентами є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Разом із тим суд не погоджується з доводами позивача щодо наявності у відповідача обов`язку сплатити заборгованість за комісією в розмірі 17 272,71 грн. з огляду на таке.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець зобов`язаний надавати споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття споживачем обґрунтованого рішення щодо укладення кредитного договору. Така інформація має містити, зокрема, відомості про послуги кредитодавця, їхню вартість та інші витрати, пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» у договорі про споживчий кредит зазначаються, зокрема, умови кредитування, процентна ставка, порядок її обчислення, а також інші платежі, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту.
Частиною п`ятою статті 12 зазначеного Закону передбачено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Отже, саме по собі зазначення в договорі розміру щомісячної комісії не є безумовною підставою для її стягнення. Кредитодавець повинен визначити, за які саме додаткові чи супутні послуги встановлено відповідну плату, а також довести факт надання таких послуг споживачу.
Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21, відповідно до якого умова договору про щомісячну комісію за обслуговування кредиту є нікчемною, якщо кредитодавець не зазначив конкретного переліку додаткових чи супутніх послуг, які фактично надаються позичальнику та за які встановлена така плата.
Як убачається з матеріалів справи, підписаною відповідачем заявою передбачено сплату щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 3,99 % від суми кредиту, однак у наданих позивачем документах не конкретизовано, які саме додаткові послуги банк зобов`язався надавати відповідачу за таку плату, у чому полягає їх зміст та яким чином вони пов`язані з обслуговуванням кредиту.
Надані позивачем умови Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб також не містять належного підтвердження того, що за встановлену щомісячну комісію відповідачу надавалися конкретні додаткові послуги, відмінні від дій банку, які він здійснює у власних інтересах у межах виконання кредитного договору.
Сам факт підписання відповідачем заяви про приєднання до умов договору не свідчить про правомірність стягнення комісії за відсутності визначеного переліку послуг та доказів їх фактичного надання.
За таких обставин суд доходить висновку, що умова договору щодо сплати щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості не відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування», а тому вимоги позивача про стягнення 17 272,71 грн. заборгованості за комісією задоволенню не підлягають.
При цьому суд враховує, що відповідно до наданих позивачем розрахунку та виписки за рахунком у рахунок сплати комісії відповідачем було фактично сплачено 14 004,90 грн.
Оскільки зазначені кошти були зараховані банком на погашення платежів, нарахованих на підставі умови договору, яка не підлягає застосуванню, вони мають бути враховані при визначенні дійсного розміру заборгованості відповідача за кредитним договором.
Такий підхід узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 19 квітня 2023 року у справі № 335/4991/16-ц, відповідно до якого під час визначення розміру заборгованості суд має враховувати кошти, сплачені позичальником у рахунок погашення неправомірно нарахованої комісії, та встановити дійсний розмір заборгованості за кредитним договором.
Таким чином, сплачені відповідачем 14 004,90 грн. підлягають урахуванню при визначенні фактичного залишку заборгованості за кредитом. З урахуванням такого перерахунку заборгованість відповідача за основною сумою кредиту становить 2 302,37 грн., а за процентами за користування кредитом 10,46 грн., усього 2 312,83 грн.
Суд також бере до уваги, що строк кредитування, встановлений договором до 27 квітня 2021 року, закінчився, а доказів повного повернення кредитних коштів відповідачем матеріали справи не містять.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подала, доказів на спростування обставин, на які посилається позивач, або доказів повного виконання зобов`язань за кредитним договором суду не надала.
Згідно зі статтями 7681 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінивши надані докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позивач довів факт укладення кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів та наявність непогашеної заборгованості за кредитним зобов`язанням. Разом із тим заявлений до стягнення розмір заборгованості підлягає зменшенню з урахуванням безпідставності нарахування комісії та необхідності врахування фактично сплачених відповідачем коштів у рахунок її погашення.
За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню, а з відповідача на користь позивача належить стягнути заборгованість за кредитним договором № 1001026055901 від 27 квітня 2018 року в розмірі 2 312,83 грн, у тому числі 2 302,37 грн заборгованості за основною сумою кредиту та 10,46 грн заборгованості за процентами за користування кредитом. У задоволенні решти позовних вимог, зокрема щодо стягнення комісії, слід відмовити.
Щодо вимоги позивача про стягнення судових витрат суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково на загальну суму 2 312,83 грн із заявлених 33 590,44 грн, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 183,32 грн».
Керуючись ст. ст. 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 211, 223, 263, 265, 280, 285, 289 ЦПК України, ст.ст.526, 551, 610, 611, 625, 1054 ЦК України,-
В И Р І Ш И В :
Позов Донцової Євгенії Олександрівни, яка діє в інтересах Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829; вул. Андріївська, буд.4, м. Київ, 04070) заборгованість у сумі 2 312,83 грн. (дві тисячі триста дванадцять гривень 83 копійки) та 183,32 грн. (сто вісімдесят три гривні 32 копійки) судового збору.
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку передбаченому п. 15.5.) Перехідних положень ЦПК України. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. О. Шульга
Судебное решение № 141590657, Роменський міськрайонний суд Сумської області было принято 17.11.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти важные данные об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам быстро находить важные данные.
то решение относится к делу № 585/2709/26. Компании, указанные в тексте настоящего судебного документа: