Решение № 141563439, 16.11.2026, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Дата принятия
16.11.2026
Номер дела
486/1336/26
Номер документа
141563439
Форма судопроизводства
Гражданское
Компании, указанные в тексте судебного документа
Государственный герб Украины Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 486/1336/26

Провадження № 2/486/1543/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Волощук О.О.,

за участю секретаря судового засідання Грабовської А.Д.,

розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» зазначило, що 30.10.2017 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Ідея Банк» укладено кредитний договір № Z75.752.70091, згідно з умовами якого ПАТ «Ідея Банк» зобов`язалося надати відповідачу кредит, а остання взяла на себе зобов`язання повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування кредитом, комісію та інші платежі, передбачені графіком погашення кредиту. Однак, відповідач ОСОБА_1 не повернула отриманий кредит у встановлений строк та не сплатила нараховані відсотки, у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 14531,03 грн., з яких: 6193,67 грн. заборгованість за тілом кредиту, 1770,31 грн. заборгованість за відсотками та 6567,05 грн. заборгованість за комісією. 26 листопада 2020 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №12/84, у відповідності до умов якого АТ «Ідея Банк» відступило ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» право вимоги повернення коштів за кредитним договором №Z75.752.70091 від 30.10.2017 року. Вищевказані дії відповідача свідчать про відмову від добровільного повернення боргу, у зв`язку з чим виникла необхідність у зверненні до суду з даним позовом.

Посилаючись на викладене позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 14531,03 грн., судові витрати пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн.

Ухвалою суду від 31.08.2026 року судом відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін. Судом в ухвалі зазначено, що відповідач протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження у справі має право подати письмовий відзив разом з доказами, що обґрунтовують доводи його заперечень, який повинен відповідати положенням ст. 178 ЦПК України.

Відзив на позовну заяву чи інші заяви по справі станом на день розгляду справи від відповідача не надходили.

Відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження, судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть, якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідач про розгляд справи була повідомлена належним чином, однак, своїм правом, визначеним ст.178 ЦПК України, не скористалась, будь-які заяви чи клопотання на адресу суду не надала. Конверт, який був направлений за адресою місця проживання та перебування, повернувся до суду без зазначення причини повернення.

Зважаючи на ці обставини, суд керується ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка, згідно з частиною першою статті 9 Конституції України, є частиною національного законодавства України та визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Строки, встановлені ЦПК України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення.

Судом встановлено, що між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, згідно якого позикодавець надав відповідачці кредит на поточні потреби в сумі 6962 грн. на строк 24 місяці, зі встановленою процентною ставкою 9,50 % річних від залишкової суми кредиту, свідчать кредитний договір № Z75.752.70091 від 30.10.2017 року та паспорт споживчого кредиту від 30.10.2017 року, що підписані позичальником власноручним підписом.

Відповідно до п. 1.1. Договору, банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 6962 грн, включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а позичальник зобов`язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього договору.

Згідно з п. 1.2 Договору, банк надає кредит у день підписання даного договору строком на 24 місяці. Датою видачі кредиту є дата списання коштів з позичкового рахунку для зарахування на банківський поточний рахунок позичальника.

Пунктом 1.3 Договору встановлено, що за користування кредитом позичальник сплачує річну змінювану процентну ставку в розмірі, що визначається як змінна частина ставки, збільшена на 0,49 % (маржу банку).

Станом на день укладання договору змінна частина ставки, визначена за рішенням правління банку, становить 9,5%, що разом з маржею банку складає змінювану процентну ставку у розмірі 9,9900% (п. 1.4. Договору).

Відповідно до п. 1.13 Договору, банк відкриває позичальнику банківський поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні в рамках пакету послуг «БПР «Стартовий», що обслуговується на умовах договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

Пункт 6 договору містить графік щомісячних платежів за договором.

З договору добровільного страхування життя на випадок смерті в результаті нещасного випадку № Z75.752.70091 від 30.10.2017 року, вбачається, що відповідачці, яка застрахувала свої майнові інтереси пов`язані із життям.

Згідно ордеру-розпорядження № 1 про видачу кредиту від 30.10.2017 року, ОСОБА_1 на підставі вказаного кредитного договору № Z75.752.70091 було видано кредитні кошти в сумі 6001,7200 грн. та 960,2800 грн. сплати страхового платежу.

З довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №Z75.752.70091 від 30.10.2017 року, вбачається, що станом на 26.11.2020 року борг відповідачки по даному кредитному договору становить 14531,03 грн., з яких: 6193,67 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 1770,31 грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками та 6567,05 грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями.

Виписки по кредитному договору № Z75.752.70091 від 30.10.2017 року, надані за період з 01.01.2000 року по 26.11.2020 року, підтверджують, що 30.10.2017 року ОСОБА_1 було видано кредит в розмірі 6962 грн., зараховано на банківський рахунок відповідачки за № НОМЕР_2 та 960,28 грн. оплачено страхувальником ОСОБА_1 як розмір страхового внеску.

Як встановлено з договору факторингу № 12/84 від 26.11.2020 року, платіжної інструкції № 20004 від 21.10.2020 року на суму 200 000,00 грн., платіжного доручення № 20281 від 26.11.2020 року на суму 3 102 412,74 грн. та витягу з Реєстру боржників до вказаного договору факторингу, право вимоги до ОСОБА_1 по кредитному договору № Z75.752.70091 від 30.10.2017 року АТ «Ідея Банк» відступило ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» на суму заборгованості 14531,03 грн.

Згідно досудової вимоги №20236958 від 08.06.2026 року, ТОВ ФК «Кредит- Капітал» повідомило відповідачку ОСОБА_1 про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором № Z75.752.70091 від 30.10.2017 року та наявність заборгованості у розмірі 14531,03 грн.

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги за кредитним договором № Z75.752.70091 від 30.10.2017 року.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 512 ЦК України визначені підстави заміни кредитора у зобов`язанні. За однією з таких підстав кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передавання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Процесуальне законодавство не містить жодних обмежень щодо можливості заміни кредитора у зобов`язанні, оскільки відповідно до вимог ст.ст.512-514 ЦК України, новий кредитор набуває права первісного кредитора у зобов`язанні, у тому числі і право вимоги за кредитним договором.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Особливості врегулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Частиною 1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Керуючись ст.ст.512-514, 516 ЦК України та, у зв`язку з істотними порушеннями Відповідачем умов Кредитного договору, Позивачем, який набув права грошової вимоги, на адресу Відповідача, зазначену в Кредитному договорі, направлено повідомлення про відступлення права вимоги, зазначивши інформацію про порядок погашення заборгованості по Кредитному договору. Незважаючи на це, Позичальник не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому Кредит в строки, передбачені Кредитним договором.

Відповідно до ст.1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом».

Щодо заборгованості за тілом кредиту у розмірі 6193,67 грн. суд приходить до наступного.

Відповідно до Виписки з 01.01.2000 по 26.11.2020, відповідачу надано кредит у розмірі 6962 грн.

Згідно виписки відповідача по руху коштів в колонці "Дебет" зазначено 10 проводок на загальну суму 1073,22 грн., з яких зараховано на повернення кредиту 258,33 грн. 03.01.2018 та 510 грн. 27.07.2018, що в загальній сумі становить 768,33 грн. Отже, заборгованість за тілом становить 6193,67 грн. (6962 768,33).

Щодо заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно, яка визначена умовами договору у розмірі 2,7% від початкової суми кредиту, що за розрахунками первісного кредитора в загальному розмірі становить 6567,05 грн., суд зазначає про наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування", загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч.2 ст.8 Закону України "Про споживче кредитування", до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 Закону України "Про споживче кредитування" після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Як встановлено ч.5 ст.12 Закону України "Про споживче кредитування", умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" (10.06.2017), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною, відповідно до ч. 1 та 2 ст.11, ч. 5 ст.12 Закону України "Про споживче кредитування".

Відповідні висновки містяться у постанові Великої палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

Так, нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (ч.2 ст. 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою "текстуальної" недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. Така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах "нікчемний", "є недійсним". Нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, не створює юридичних наслідків, тобто, не "породжує" (змінює чи припиняє) цивільних прав та обов`язків.

Якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

Нікчемний правочин (ч. 2 ст. 215 ЦК України) є недійсним вже в момент свого вчинення (abinitio), і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично (ipsoiure). Нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх (ergaomnes).

Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто, не зумовлює переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав ні для кого. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (exofficio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає.

Такі висновки зроблені у постанові Верховного Суду від 08.02.2023 року у справі №359/12165/14-ц.

Тлумачення ч. 1 ст. 203 ЦК України свідчить, що під змістом правочину розуміється сукупність умов, викладених в ньому. Зміст правочину, в першу чергу, має відповідати вимогам актів цивільного законодавства, перелічених ст. 4 ЦК України. Проте, більшість законодавчих актів носять комплексний характер і в них поряд із приватно - правовими можуть міститися норми різноманітної галузевої приналежності. За такої ситуації необхідно вести мову про те, що зміст правочину має не суперечити вимогам, встановленим у приватно - правовій нормі, хоча б вона містилася в будь-якому нормативно-правовому акті, а не лише акті цивільного законодавства. Під вимогами, яким не повинен суперечити правочин, мають розумітися ті правила, що містяться в імперативних приватно - правових нормах.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 18.05.2022 року у справі №613/1436/17.

Суд звертає увагу, що в кредитному договорі № Z75.752.70091 від 30.10.2017 року встановлена комісія за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно.

Пунктом 1.10 кредитного договору ОСОБА_1 встановлено плату за надання інформації щодо кредиту без уточнення систематичності запиту такої інформації споживачем.

З урахуванням вище викладеного, позовна вимога про стягнення заборгованості за комісією згідно з кредитним договором Z75.752.70091 від 30.10.2017 року задоволенню не підлягає.

Окрім того, відповідно до Виписки з 01.01.2000 по 26.11.2020, в колонці "Дебет" вбачається сплата відповідачкою з призначенням платежу «оплата комісії за обслуговування кредиту» 03.01.2018 в розмірі 187,63 грн.

З огляду на вищевказане, сплачену відповідачем на погашення прострочених комісій суму у розмірі 187,63 грн., необхідно вирахувати з суми основної заборгованості за тілом кредиту, а відтак, розмір боргу в цій частині підлягає зменшенню до 6006,04 грн. (6193,67 - грн. 187,63 грн.= 6006,04 грн.).

Отже, за вказаним кредитним договором з відповідача підлягає стягненню 6006,04 грн. заборгованості за тілом кредиту.

Щодо стягнення відсотків у розмірі 1770,31 грн., суд зазначає наступне.

Згідно умов договору позичальник зобов`язується вносити сплату на рахунок погашення за графіком щомісячних платежів з 02.12.17 по 30.10.2019 загальний розмір відсотків за яким становить 687,71 грн.

В обґрунтування наявності заборгованості відповідача відсотків за договором позивачем надано довідку-розрахунок боргу станом на 26.11.2020, згідно якого заборгованість складає 1770,31 проценти. Вказана довідка деталізації розрахунку заборгованості не містить.

Водночас з виписки про рух коштів вбачається, що відповідач здійснила сплату відсотків 03.01.2018 у розмірі 39,24 грн., 1,91 грн., 62,89 грн. 13,22 грн., тобто в загальному розмірі 117,26 грн.

Отже, загальний розмір несплачених відсотків становить 570,45 грн.

За таких обставин вимога в частині стягнення відсотків підлягає частковому задоволенню.

Таким чином, з ОСОБА_1 за кредитним договором № Z75.752.70091 від 30.10.2017 підлягає стягненню заборгованість в розмірі 6576,49 грн., яка складається з 6006,04 грн. за тілом кредиту та 570,45 грн. за відсотками.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо)

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Стаття 133 ЦПК України визначає види судових витрат і передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. У свою чергу, одним з видів витрат, пов`язаних з розглядом справи є витрати на професійну правничу допомогу, які несуть сторони судової справи (крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частинами 2-4 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження понесення втрат на правову допомогу позивач надав:Договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 року, акт №1134 наданих послуг від 08.06.2026 на суму 8000 грн., детальний опис наданих послуг до акту №1134 від 08.06.2026 року, копію ордеру про надання правничої допомоги в особі адвоката Усенка М.І.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу пропорційно позовним вимогам у розмірі 3 624 грн.(45,3%).

Також позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Виходячи зі змісту вказаних положень закону, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 206,1 грн. (45,3%)

Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 81, 141, 263, 264, 265, 280, 281, 282, 283, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, юридична адреса: 79018, Львівська область, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, поверх 4) заборгованість за кредитним договором № Z75.752.70091 від 30.10.2017 у розмірі 6576 (шість тисяч п`ятсот сімдесят шість) гривень 49 копійок, з яких 6006,04 грн. заборгованість за тілом кредиту та 570,45 грн. за відсотками.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, юридична адреса: 79018, Львівська область, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, поверх 4) 1 206 (одна тисяча двісті шість) гривень 10 копійок в рахунок відшкодування сплаченого судового збору та 3 624 (три тисячі шістсот двадцять чотири) гривні 00 копійок витрати на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя О.О. Волощук

Часті запитання

Який тип судового документу № 141563439 ?

Документ № 141563439 це Решение

Яка дата ухвалення судового документу № 141563439 ?

Дата ухвалення - 16.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141563439 ?

Форма судочинства - Гражданское

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Данные о судебном решении № 141563439, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Судебное решение № 141563439, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області) было принято 16.11.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти полезные данные об этом судебном решении. Мы предоставляем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить полезные данные.

Судебное решение № 141563439 относится к делу № 486/1336/26

то решение относится к делу № 486/1336/26. Фирмы, указанные в тексте настоящего судебного документа:


Наша платформа обеспечивает поиск по разным критериям, таким как регион или название суда. Также в личном кабинете есть возможность подробной настройки, что существенно ускоряет процесс поиска данных. Это позволяет продуктивно экономить ваше время при получении необходимой информации из реестра судебных решений и других официальных источников.

Предыдущий документ : 141563438
Следующий документ : 141563440