Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 692/1707/26
Провадження № 2/692/1256/26
17.11.26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2026 року с-ще Драбів
Драбівський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Левченко Л.О.
за участю секретаря с/з Савенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Недоступ Дмитро Миколайович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Недоступ Д.М., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 17.09.2026 у зв`язку з розглядом судової справи № 692/1411/26 перевірила в застосунку «Дія» інформацію щодо наявності виконавчих проваджень та виявила виконавче провадження № 67117477, до цього часу про існування такого виконавчого провадження їй не було відомо. Позивач встановила, що 11.10.2021 було відкрито виконавче провадження № 67117477 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса № 125527 від 09.06.2021, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. про стягнення з позивача на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» заборгованості у розмірі 107109,49грн., в межах якого приватним виконавцем Недоступом Д.М. винесено постанови про визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження та стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця. Відповідно до змісту виконавчого напису нотаріуса, з позивача на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 501125328 від 25.03.2019, укладеного між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 за період з 23.02.2021 по 03.06.2021 включно у загальному розмірі 107109,49грн., з яких 66512,84грн. - заборгованість за тілом кредиту, 40546,65грн. - заборгованість за відсотками та комісією, а також 50,00грн. плата за вчинення виконавчого напису. У виконавчому написі зазначено, що право вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» на підставі договору факторингу, укладеного з ТОВ «ФК «ФОРТ» від 23.02.2021, якому в свою чергу, право вимоги було відступлено АТ «Альфа-Банк» на підставі договору факторингу від 22.02.2021.
Позивач вказує, що не визнає наявності та розміру заборгованості, вказаної у виконавчому написі нотаріуса, вона не була повідомлена ані первісним кредитором, ані новими кредиторами про наявність простроченої заборгованості, її розмір, підстави нарахування та перехід права вимоги за кредитним договором, вказує що письмових вимог щодо погашення заборгованості, повідомлень про відступлення права вимоги чи претензій не отримувала. Позивач була позбавлена можливості своєчасно ознайомитись з розрахунком заборгованості, перевірити правильність її нарахування та за наявності підстав надати заперечення щодо заявлених кредитором вимоги. Позивач заперечує безспірність заборгованості та вважає за необхідне перевірити обґрунтованість і правильність визначення її розміру. Вказує, що сам факт існування заборгованості є спірним, оскільки між сторонами відсутнє підтвердження узгодження суми боргу, а нотаріусу не були надані належні і допустимі докази, що беззаперечно підтверджували б розмір заборгованості на момент вчинення виконавчого напису. Вказує що на момент вчинення виконавчого напису між сторонами існував спір щодо наявності розміру заборгованості, що унеможливлює вчинення виконавчого напису.
Зазначає орієнтовний розрахунок понесених витрат, що складаються з судового збору за подання позовної заяви - 1331,20грн., заяви про забезпечення позову - 665,60грн., витрат на професійну правничу допомогу у орієнтовному розмірі 3000,00грн. Вказала, що остаточний розмір витрат буде уточнено та підтверджено належними доказами під час розгляду справи.
Позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 09.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, зареєстрований в реєстрі за № 125527, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» заборгованості за кредитним договором № 501125328 від 25.03.2019 у загальному розмірі 107109,49грн. та понесені позивачем судові витрати.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. В ухвалі про відкриття спрощеного позовного провадження від 21.10.2026 відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду на подачу відзиву на позовну заяву та роз`яснено право подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також запропоновано третім особам надати пояснення щодо позову до початку розгляду справи.
Також ухвалою суду від 21.10.2026 було задоволено заяву позивача про забезпечення позову та зупинено стягнення з ОСОБА_1 на підставі виконавчого напису від 09.06.2021 № 125527, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., за виконавчим провадженням № 67117477, відкритим 11.10.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Недоступом Д.М., до вирішення справи по суті.
23.10.2026 до суду через систему «Електронний суд» від представника ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» надійшов відзив, у якому той вказав, що відповідач визнає позов у частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Посилаючись на норми ст. 142 ЦПК України просив повернути позивачу 50% судового збору, сплаченого при поданні позову. Також посилаючись на норми ст. 137 ЦПК України та практику Верховного Суду вважав, що витрати позивача на професійну правничу допомогу мають становити не більше 1000,00грн. та просив зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу до вказаної суми.
Від третьої особи - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. письмові пояснення не надходили.
Від третьої особи - приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Д.М. письмові пояснення не надходили.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Визнання відповідачем позову не суперечить закону не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому суд приймає визнання позову та продовжує розгляд справи.
Дослідивши надані позивачем письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що відповідно до копії виконавчого напису № 125527, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем 09.06.2021 вчинено вказаний виконавчий напис, згідно якого пропонується звернути стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , невиплачені в строк грошові кошти на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», якому ТОВ «ФК «ФОРТ» відступлено право вимоги на підставі договору факторингу № 01-23-02/21 від 23.02.2021, якому АТ «Альфа-Банк» на підставі договору факторингу № 1 від 22.02.2021 відступлено право вимоги за кредитним договором № 501125328 від 25.03.2019, укладеного між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 . Пропонується задовольнити вимоги ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», стягнути з ОСОБА_1 за період з 23.02.2021 по 03.06.2021 включно суму у розмірі 66512,84грн. заборгованості за тілом кредиту, 40546,65грн. заборгованості за відсотками, 50,00грн. плати за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 107109,49грн.
Відповідно до копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.10.2021, приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Недоступом Дмитром Миколайовичем було відкрито виконавче провадження № 67117477, з примусового виконання виконавчого напису № 125527, виданого 09.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» відповідно до Договору про відступлення прав вимоги № 01-23-02/21 від 23.02.2021, заборгованості за кредитним договором № 501125328 від 25.03.2019 за період з 23.02.2021 по 03.06.2021 в загальній сумі 107109,49грн.
Також відповідно до Постанов від 11.10.2021 у виконавчому провадженні № 67117477, приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Недоступом Д.М. визначено розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та вирішено стягнути з боржника на користь приватного виконавця основну винагороду приватного виконавця.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Відповідно до пункту 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» право на оскарження дії або відмови у її вчиненні, а також нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти. Спори між боржниками і стягувачами, а також спори інших осіб, прав та інтересів яких стосуються нотаріальні дії чи акт, у тому числі виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом вирішуються судом у порядку цивільного судочинства за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо однією зі сторін спору є фізична особа. За правилами цивільного судочинства як спір про право в позовному провадженні розглядаються позови про оскарження дій нотаріуса щодо вчинення напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права відповідно до положень цивільного законодавства.
Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» вчинення виконавчого напису є нотаріальною дією.
Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання вчинення нотаріальних написів нотаріусами визначено статтями 87-91 глави 14 Закону України «Про нотаріат», правилами глави 16 розділу 2 Порядку вчинення дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. № 296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», розділом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».
Згідно ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» законодавчо визначено дві умови вчинення виконавчого напису, а саме нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Пунктом 3 глави 16 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року визначено умови вчинення виконавчого напису. А саме, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості боржника перед стягувачем за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.
Згідно п.1.1 та 1.2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 (зі змінами і доповненнями), для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису подаються:
а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів);
б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.
Звертаючись до суду з вказаною позовною заявою, позивач заперечила правомірність вчинення нотаріусом виконавчого напису № 125527 від 09.06.2021, заперечивши існування безспірності заборгованості та вказавши на порушення нотаріусом порядку вчинення нотаріальних дій, оскільки наданий нотаріусу кредитний договір не був нотаріально посвідченим, нотаріусом не було отримано документів на підтвердження безспірності заборгованості, перед вчиненням виконавчого напису не повідомлено ОСОБА_1 про заборгованість. Дані факти відповідачем не спростовано.
З матеріалів справи вбачається відкриття приватним виконавцем Недоступом Д.М. виконавчого провадження з виконання виконавчого напису № 125527 від 09.06.2021, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» заборгованості у розмірі 107109,49грн. за Кредитним договором № 501125328 від 25.03.2019, визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження та прийняття рішення про стягнення з боржника на користь приватного виконавця основної винагороди приватного виконавця.
Жодним іншим чином, окрім зазначених вище виконавчого напису приватного нотаріуса Остапенка Є.О. та постанов приватного виконавця Недоступа Д.М. заборгованість ОСОБА_1 не підтверджена.
Відповідно висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладених у постанові від 23 січня 2018 року, по справі № 310/9293/15ц, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
У постанові від 13 жовтня 2021 року у справі № 554/6777/17-ц (провадження № 61-17750св20) Верховний Суд зазначив, що чинне законодавство України не зобов`язує нотаріуса викликати позичальника і з`ясовувати наявність чи відсутність його заперечень проти вимог позикодавця. Проте, право позичальника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення. Однак, враховуючи те, що нотаріальне провадження є безспірним, для забезпечення такої безспірності нотаріусові бажано з`ясувати у позичальника наявність заперечень щодо вчинення виконавчого напису або сплати ним боргу.
Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.
Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису, що відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 10 листопада 2021 року по справі № 758/14854/20.
З матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус отримував від відповідача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо). Матеріали справи не містять відомостей про отримання позивачем (боржником) вимоги про усунення порушень за кредитним договором, тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», зазначений у написі, є безспірним. На відсутність безспірної заборгованості вказує також те, що позивач звернулась до суду після відкриття приватним виконавцем Недоступом Д.М. виконавчого провадження та не погоджується з безспірністю суми заборгованості по виконавчому напису нотаріуса, це є достатньою правовою підставою для визнання даного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а відповідач не позбавляється можливості вирішити спірні питання у позовному провадженні.
Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у п. 93-95 постанови від 21 вересня 2021 року по справі № 910/10374/17, провадження № 12-5гс21, оскільки укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника, що дає підстави для визнання спірних виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів. Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
У цій справі у суду відсутні відомості про наявність у нотаріуса на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису оригіналу кредитного договору, посвідченого нотаріально, а отже відсутні відомості про дотримання нотаріусом Остапенком Є.М. порядку вчинення нотаріальних дій під час вчинення даного напису.
Враховуючи викладене, зважаючи на визнання позову відповідачем, що є самостійною підставою для його задоволення, оскільки оспорюваний виконавчий напис нотаріусом вчинено з порушенням діючого законодавства, суд задовольняє позов та визнає цей виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.
Згідно норм ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно вимог ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічне положення щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, також передбачено ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Оскільки відповідачем позов визнано до початку розгляду справи по суті, позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50% відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 665,60грн.
Окрім того, відповідно до положень ч.1 ст.141 ЦПК України інша частина сплаченого позивачем судового збору в сумі 665,60грн., а також судовий збір за подачу заяви про забезпечення позову у сумі 665,60грн. підлягає стягненню на її користь з відповідача у справі.
Суд не вирішує питання відшкодування витрат позивача, пов`язаних з наданням правової допомоги, оскільки хоча позивач у своїй повній заяві вказала орієнтовний розмір таких витрат та зобов`язалась надати докази таких витрат під час розгляду справи, проте докази наявності таких витрат не надала.
Щодо заходів забезпечення позову суд зазначає, що у відповідності з ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 76-84, 133, 141, 263, 265 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати виконавчий напис № 125527, вчинений 09.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованості за кредитним договором № 501125328 від 25.03.2019 у загальному розмірі 107109,49грн. таким, що не підлягає виконанню.
Повернути з державного бюджету ОСОБА_1 50% судового збору сплаченого за подання позовної заяви у розмірі 665,60грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», ЄДРПОУ 40340222, на користь ОСОБА_1 понесені витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі 665,60грн. та судового збору за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 665,60грн., а всього у розмірі 1331,20грн.
Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст.ст. 354-356 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Сторони по справі:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», ЄДРПОУ 40340222, місцезнаходження: Солом`янська площа, 2, м. Київ, 03035.
Суддя Л.О. Левченко
Судебное решение № 141554584, Драбівський районний суд Черкаської області было принято 17.11.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти необходимые данные об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить необходимые данные.
то решение относится к делу № 692/1707/26. Организации, указанные в тексте настоящего судебного документа: