Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
16.11.2026Справа № 910/11501/26
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Морозова С.М., розглянувши без повідомлення сторін у спрощеному позовному провадженні справу
за позовом Тернопільського обласного центру зайнятості
до Фізичної особи-підприємця Ковальчук Іванни Дмитрівни
про стягнення 149 892,56 грн, -
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Тернопільський обласний центр зайнятості (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Ковальчук Іванни Дмитрівни (відповідач) суми мікрогранту у розмірі 149 892,56 грн, виданого відповідачу на підставі Договору про надання мікрогранту, у зв`язку з тим, що з 01.07.2025 року до завершення реалізації трирічного строку проекту та дії Договору не здійснювала прийом найманих працівників на створені робочі місця.
Згідно з п. 1 ч. 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються що малозначні справи.
Частиною 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.
З метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвалу суду від 29.07.2026 року в було направлено засобами поштового зв`язку на адресу відповідача (поштове відправлення №R068171999794 отримане відповідачем 24.09.2026 року).
Відповідно до положень ч.ч. 1, 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).
Тобто, з урахуванням викладених норм та дати отримання ухвали суду відповідачем, строк для подачі останнім відзиву на позовну заяву встановлено судом до 09.10.2026 року (включно).
Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач, у встановлений судом строк, не скористався.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до положень ст. 165 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи та у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, відзиву на позовну заяву до суду не подав, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
12.12.2022 року через Єдиний державний вебпортал електронних послуг «Дія» звернулася Фізична особа - підприємець Ковальчук Іванна Дмитрівна (РНОКПП НОМЕР_1 ) (відповідач) із заявою №948BWU на отримання гранту на власну справу, долучивши до заяви бізнес-план.
Відповідно до заяви №948BWU та бізнес-плану відповідач планувала використати кошти гранту/мікрогранту в сумі 250 000,00 грн на придбання обладнання та розхідних матеріалів для кухні з метою створення сімейного кафе з дитячою кімнатою у м. Тернополі.
Відповідно до п. 17 Порядку Державним центром зайнятості (далі - ДЦЗ) прийнято наказ від 23.12.2022 року № 140 «Про надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу», яким вирішено надати мікрогрант на створення або розвиток власного бізнесу 626 отримувачам на загальну суму 148 308 085 грн. 00 коп.
Додатком № 1 до наказу Державного центру зайнятості № 140 від 23.12.2022 року, визначено список заявників, які отримали позитивне рішення комісії Державного центру зайнятості та набрали найбільшу сукупну кількість балів, у межах наявної граничної суми мікрогрантів, визначеної Мінекономіки, які подали заяви за період з 28.11.2022 по 12.12.2022.
У списку заявників за порядковим номером 441 значиться заява № 948BWU відповідача, підсумковий скоринговий бал "171" із сумою виплати гранту у розмірі 250 000 грн 00 коп, регіон Тернопільський.
Для отримання мікрогранту отримувач укладає договір мікрогранту (абз. 1 п. 20 Порядку).
Наказом Міністерства економіки України від 06.07.2022 року № 1969 «Про затвердження Порядку проведення оцінювання заяв, критеріїв оцінювання та необхідної кількості балів (оцінки) для прийняття Державним центром зайнятості рішень про надання мікрогрантів/грантів на створення або розвиток власного бізнесу, форми бізнес-плану, форми договору про надання мікрогранту, а також кінцевих строків подання заяв на отримання мікрогрантів/грантів», (із змінами) затверджено форму договору про надання мікрогранту, який є договором приєднання у розумінні статті 634 Цивільного кодексу України (далі- ЦК України) і може бути укладений лише шляхом приєднання отримувача до всіх його умов в цілому шляхом надання АТ «Ощадбанк» Заяви про приєднання до умов цього договору в порядку, передбаченому цим договором, який укладається між Державним центром зайнятості та суб`єктом господарювання, щодо якого прийнято рішення про надання мікрогранту.
28.12.2022 року Відповідач подала до АТ «Державний ощадний банк України» (ТВБВ № 10019/03 філія Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк») Заяву про приєднання до Договору про надання мікрогранту (далі - Договір), згідно з якою приєдналася до умов Договору про надання мікрогранту, оприлюдненого на офіційному сайті ДЦЗ в мережі інтернет, вільний доступ до якого здійснювався за адресою: www.dcz.gov.ua.
Отже, 28.12.2022 року між АТ «Державний ощадний банк України» Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк» та відповідачем укладено Договір банківського обслуговування та відповідачем, згідно інформаційної довідки АТ «Ощадбанк» від 02.01.2023 року № 117.003/4 ФОП Ковальчук І.Д. відкрито розрахунковий рахунок у гривні для обслуговування гранту.
Відповідно до п.п. 1,2 розділу ІІІ Договору про надання мікрогранту (далі - Договір) розмір мікрогранту, який надається отримувачу відповідно до цього договору обумовлений бізнес-планом, визначається відповідно до прийнятого ДЦЗ рішення про надання мікрогранту та зазначається у Заяві про приєднання. Мікрогрант надається у безготівковій формі у національній валюті України шляхом зарахування коштів на рахунок отримувача через Уповноважений банк у строки та порядку, визначені договором про взаємодію та Порядком. Уповноважений банк забезпечує оплату витрат отримувача на цілі, визначені у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору та передбачені бізнес-планом.
У п.1-4 розділу ІV Договору передбачено, що використання коштів мікрогранту здійснюється за цільовим призначенням, яке обумовлене умовами його надання, визначається бізнес-планом та повинно відповідати цілям, визначеним у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору. Отримувач використовує кошти мікрогранту за цільовим призначенням протягом шести місяців з дати його отримання (зарахування на рахунок отримувача). Отримувач реалізує бізнес-план протягом строку, визначеного в ньому. Для використання коштів мікрогранту та оплати ними витрат отримувача, що відповідають цільовому призначенню мікрогранту, визначеному у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору та передбаченому бізнес-планом, отримувач подає до Уповноваженого банку рахунок-фактуру (рахунок, квитанція, накладна тощо) та договір, укладений між отримувачем і постачальником (продавцем) обладнання, сировини та матеріалів тощо. На підставі документів, зазначених в абзаці першому цього пункту, Уповноважений банк забезпечує проведення операції з оплати витрат, які відповідають цільовому призначенню мікрогранту та бізнес-плану.
Розділом V Договору передбачено, що строк реалізації проекту становить три роки.
17.03.2023 року кошти в сумі 250 000,00 грн зараховані на спеціальний рахунок у АТ «Ощадбанк» Відповідача.
За умовами Договору (розділ ІІІ) Відповідачем до АТ «Ощадбанк» були подані: Договір № 01/2703 на поставку товару від 27.03.2023 року, рахунок-фактура № 12703 на суму 187000,00 грн, Договір № 01/3103 на поставку товару від 31.03.2023 року, рахунок-фактура №13103 від 31.03.2023 року на суму 13000,00 грн, Договір № 02/28 на поставку товару від 28.03.2023 року, рахунок-фактура №52803 від 28.03.2023 року на суму 50000,00 грн.
АТ «Ощадбанк» у період з 27.03.2023 року по 31.03.2023 року забезпечив оплату витрат Відповідача на цілі, визначені у бізнес-плані.
Відповідачем використано кошти мікрогранту на загальну суму 250 000 грн 00 коп., а саме 187 000,00 грн. - на придбання плити індукційної, міксера погружного, слайсера гастрономічного професійного, м`ясорубки, міксера планетарного, стола холодильного, 50 000,00 грн на придбання генератора та 13 000,00 грн. - розхідні матеріали для кухні.
За умовами пп. 2 п. 2 розділу VI Договору отримувач зобов`язується виконати обов`язкову умову. Даний обов`язок визначений як у формі Договору, що затверджений наказом Міністерства економіки України від 06.07.2022 №1969 так і у формі Договору у редакції наказу Міністерства економіки України від 19.01.2023 № 447).
У наступних редакціях форми Договору внесеними наказами Міністерства економіки України від 24.05.2023 № 4021, від 23.11.2023 № 17803, від 28.11.2024 № 26810, обов`язок вказаний наступним чином: «Отримувач зобов`язується виконати обов`язкову умову визначену Порядком».
Обов`язковою умовою, відповідно до п. 1 розділу V Договору (у редакції наказу Міністерства економіки України від 06.07.2022 № 1969) є створення отримувачем протягом строку дії цього Договору робочих місць залежно від розміру мікрогранту відповідно до умов Порядку, кількість яких визначається з урахуванням бізнес-плану та рішення ДЦЗ про надання мікрогранту і зазначається у заяві про приєднання, та працевлаштування на них осіб на строк не менш як на 24 місяці.
Згідно п. 3 розділу XIIІ Договору (у редакції наказу Міністерства економіки України від 06.07.2022 №1969) умови цього Договору можуть бути змінені в односторонньому порядку шляхом розміщення ДЦЗ нової редакції договору (у вигляді файлу, на який накладено кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи ДЦЗ) на сайті не пізніше, ніж за 7 днів до дати набрання чинності такими змінами.
До форми Договору нової редакції наказу Міністерства економіки України від 28.11.2024 № 26810 були внесені зміни у п.2 розділу XIII Договору. Інші умови викладено у наступній редакції: «Договір укладено з урахуванням положень Порядку. У разі розбіжності між умовами договору та умовами Порядку пріоритетними є умови Порядку». Отримувач зобов`язується регулярно ознайомлюватись з опублікованими на сайті новими редакціями Договору. Датою ознайомлення отримувача з оприлюдненою інформацією вважається момент, з якого інформація отримала вигляд доступної для отримувача відповідно до умов цього Договору.
Починаючи з форми Договору у редакції наказу Міністерства економіки України від 19.01.2023 № 447 і по форму Договору у редакції наказу Міністерства економіки України від 28.11.2024 № 26810 обов`язковою умовою Договору, відповідно до п. 1 розділу V Договору крім надання мікрогранту отримувачам, визначеним абзацами другим та п`ятим пункту 4 Порядку, є створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць у значенні, наведеному в абзаці третьому пункту 20 Порядку, залежно від розміру мікрогранту, визначеного пунктом 4 Порядку, та працевлаштування на них осіб на строк не менше як 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проекту.
У разі звільнення працівників, працевлаштованих відповідно до абзацу першого цього пункту, до закінчення 24-місячного строку з дня працевлаштування на їх робочі місця в межах зазначеного строку працевлаштовуються інші особи.
Аналогічні умови зазначені у абз. 3,4 пункту 20 Порядку. Пунктом 4 розділу VI договору визначено, що ДЦЗ має право:
1) через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості, а також із залученням відповідних центральних та/ або місцевих органів влади (у разі необхідності), здійснювати моніторинг та контроль виконання умов договору (зокрема, шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача) протягом трьох років з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в Уповноваженому банку або до повного виконання обов`язкової умови договору, визначеної абзацом третім пункту 20 Порядку відповідно до Порядку;
2) вимагати від отримувача необхідну інформацію та документи, зокрема стосовно сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та створених робочих місць тощо;
3) вимагати повернення коштів мікрогранту та розірвати цей договір у випадках, передбачених його умовами та Порядком.
Відповідно до абз.1 п. 21 Порядку, Державний центр зайнятості через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості (далі - центр зайнятості) здійснює моніторинг та контроль за виконанням умов договору мікрогранту, зокрема шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача, протягом трьох років з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку або до повного виконання обов`язкової умови договору мікрогранту, визначеної абз. 3 пункту 20 цього Порядку.
З метою виконання положень Порядку спеціалістами Тернопільської філії Тернопільського обласного центру зайнятості на постійній основі здійснювалися моніторинги та контролі за виконанням умов договору мікрогранту, як шляхом виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності Відповідача так і за даними обміну доступних інформаційних систем та реєстрів в порядку інформаційного обміну між Державним центром зайнятості та Державною податковою службою України (ДПС), Пенсійним фондом України (ПФУ).
Під час моніторингу та контролю за виконання умов договору мікрогранту (Звіт про результати моніторингу та контролю за виконанням умов договору мікрогранту від 05.02.2024 року за період з 12.12.2022 р. по 05.02.2024 р) встановлено, що Відповідачем протягом 6-ти місяців з дня зарахування коштів на рахунок створено 2 робочих місця, що відповідають придбаному обладнанню за кошти мікрогранту та бізнес-плану: ОСОБА_1 з 23.05.2023 року була прийнята на посаду «кухар» (наказ № 2 від 14.03.2023 року) та ОСОБА_2 переведена з 30.06.2023 року з посади «бухгалтера» на посаду «кухар» (наказ № 3-к від 30.06.2023 року).
У подальшому 20.07.2023 року ОСОБА_1 звільнена (наказ № 7 від 20.07.2023 року) та на її робоче місце прийнятий ОСОБА_5 (наказ № 8 від 20.07.2023 року).
15.01.2024 року була звільнена ОСОБА_3 (наказ № 1 від 15.01.2024 року) та на її робоче місце прийнятий ОСОБА_4 з 22.01.2024 року (наказ №2 від 19.01.2024 року).
За результатом моніториггу/контролю роботодавцю (Відповідачу) було рекомендовано дотримуватися умов п. 20 Порядку.
04.02.2025 року у процесі моніторингу та контролю (Акт перевірки/огляду дотримання умов договору мікрогранту від 04.02.2025 року за період з 05.02.2024 р. по 04.02.2025 р.) встановлено, що Відповідачем кошти використані за цільовим призначенням, у процесі виконання умов договору мікрогранту зберігалися трудові відносини з 2-ма найманими правниками ( ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ), сплачуються податки, збори та ЄСВ, за вищезазначений період різниця між фактично використаною сумою мікрогранту (250000,00 грн) та сплаченими податками, зборами, ЄСВ становить 211899,78 грн.
У наступному, згідно за даних обміну Єдиної інформаційно-аналітичної системи Державної служби зайнятості (ЄІАС NET) у закладках «Працівники» встановлено, що наймані працівники ОСОБА_4 та ОСОБА_5 01.07.2025 року звільнені з підстав п.1 ст. 36 КЗпП України, що підтверджується витягом із ЄІАС NET (Довідник ПОУ).
30.01.2026 року спеціалістом Тернопільської філії Тернопільського обласного центру зайнятості за участю Відповідача було проведено перевірку дотримання умов договору мікрогранту Відповідачем за період з 04.02.2025 р. по 30.01.2026 р., про що складено Акту перевірки/огляду дотримання умов договору мікрогранту № 50 у якому зазначено, що кошти мікрогранту використано за цільовим призначенням, майно придбане за кошти мікрогранту є в наявності, обов`язкова умова, а саме, створення Відповідачем протягом шести місяців з дня надання мікрогранту двох робочих місць, що відповідають придбаному обладнанню за кошти мікрогранту та працевлаштування на них осіб - виконана. Наймані працівники ОСОБА_4 та ОСОБА_5 01.07.2025 року звільнені.
Згідно даних обміну ДПС податки сплачуються, сума сплачених роботодавцем податків, зборів (обов`язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування буде розрахована по завершенню трирічного періоду за результатами звірки з органами ДПС, ПФУ, відповідно до п. 20 Порядку 738.
На підставі системного моніторингу та контролю встановлено, що Відповідачем умови Договору, в частині виконання обов`язкової умови, а саме, створення протягом шести місяців з дня надання мікрогранту двох робочих місць та працевлаштування на них осіб - виконана, однак до завершення реалізації трирічного строку проекту та дії Договору Відповідачем, починаючи з 01.07.2025 року до завершення проекту більше не здійснювався прийом найманих працівників на створені робочі місця.
Відповідач з питання про можливість укомплектування робочих місць (вакансій) до служби зайнятості не зверталася, до Єдиної інформаційно-аналітичної системи Державної служби зайнятості (ЄІАС NET) не надходили звіти за формою 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)".
Абзацом 19 п. 21 Порядку передбачено, що у разі коли за результатами обміну інформацією між Державною службою зайнятості, Пенсійним фондом України (ПФУ) та Державною податковою службою (ДПС) відсутня інформація в частині сплати отримувачем податків, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, отримувач подає Державному центру зайнятості витяг з інформаційної системи органів ДПС або документальне підтвердження щодо стану розрахунків з бюджетом та цільовими фондами (зокрема, щодо сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску за працевлаштованих осіб відповідно до умов цього Порядку).
Так, 16.01.2026 року Тернопільська філія Тернопільського обласного центру зайнятості листом за № 16-3061/106 повідомила Відповідача про завершення трирічного строку проекту в рамках реалізації Урядового проекту «Єробота» відповідно до Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 р. № 738 «Деякі питання надання грантів бізнесу», із змінами та вимогою щодо пред`явлення, отримувачем мікрогранту, документів (в паперовому та електронному) форматі для розрахунку різниці між сумою отриманого мікрогранту і сплаченими податками, зборами, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, який був направлений Відповідачу на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1, яка заявлена у Заяві № 948BWU на отримання гранту на власну справу.
Відповідно з пп. 8 п. 2 розділу VІ Договору отримувач мікрогранту зобов`язується відповідати за виконання будь-яких інших обов`язків покладених на нього цим договором та Порядком.
Згідно абз. 9 п. 20 Порядку, для виконання умови договору мікрогранту щодо працевлаштування осіб на строк не менш як 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проєкту отримувач зобов`язаний сплатити єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування із заробітної плати осіб, з якими трудові договори було укладено протягом зазначеного трирічного строку, у розмірі, не меншому, ніж розмір єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, розрахований за 24 місяці з мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня року, в якому отримано мікрогрант, за кожне робоче місце, визначене відповідно до пункту 4 Порядку. У разі невиконання такої умови отримувач зобов`язаний не пізніше останнього робочого дня місяця, в якому закінчується трирічний строк реалізації проекту, повернути уповноваженому банку на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту, різницю між зазначеними розмірами Абзацом 11 п. 20 Порядку передбачено, що у разі коли отримувачем протягом трирічного строку реалізації проекту сплачено податки та збори, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за працівників, працевлаштованих згідно з цим Порядком, та/або за себе для отримувачів, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку як фізичні особи підприємці, в сумі, що є меншою, ніж отриманий мікрогрант, різниця між сумою мікрогранту і сплаченими податками та зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за працевлаштованих згідно з цим Порядком працівників та/або за себе для отримувачів, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку як фізичні особи - підприємці, повертається отримувачем не пізніше останнього робочого дня наступного місяця, в якому закінчується трирічний строк реалізації проекту.
Згідно абз. 12-13 п. 20 Порядку (в редакції Постанови КМУ від 15.07.2025 № 855) для цілей цього Порядку: - до фактично сплачених податків і зборів належать податок на прибуток підприємств, екологічний податок, рентна плата, єдиний податок, податок на доходи фізичних осіб, сплачений з доходу, отриманого від провадження господарської діяльності такої фізичної особи, військовий збір та податок на доходи фізичних осіб, сплачений за працевлаштованих згідно з цим Порядком працівників;- до фактично сплаченого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування належить єдиний внесок, сплачений за працевлаштованих згідно з цим Порядком працівників та/або за себе для отримувачів, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку як фізичні особи - підприємці.
Відповідно до п. 21 Порядку (п. 21 в редакції Постанови КМУ від 17.01.2023 № 39), для реалізації умов цього Порядку інформація: - про суми сплачених податків, зборів (обов`язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування отримувачами подається ДПС за запитом Державного центру зайнятості. Форма подання такої інформації встановлюється Державним центром зайнятості разом з ДПС; - про працевлаштування осіб на нові робочі місця, суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, сплаченого за працевлаштованих на визначених цим Порядком умовах працівників, подається Пенсійним фондом України. Тип та структура електронних даних, що передаються та приймаються, процедури взаємодії між інформаційними системами та зміни до них, форма журналів обліку запитів та відповідей визначаються Державним центром зайнятості та Пенсійним фондом України шляхом прийняття спільних рішень, які оформляються окремими протоколами, підготовленими на підставі цього Порядку;- про день зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку подається уповноваженим банком відповідно до договору про взаємодію 1 та договору про взаємодію 2.
16.03.2026 року у отримувача мікрогранту ФОП Ковальчук І.І. - трирічний строк реалізації проекту закінчився.
08.06.2026 року комісією № 2 Тернопільського обласного центру зайнятості розглянуто пакет документів наданих Тернопільською філією Тернопільського ОЦЗ та Відповідачем щодо стану розрахунків з бюджетом та цільовими фондами, а також за відомостями інформаційного обміну між Державною службою зайнятості, Пенсійним фондом України та ДПС із сайту grant.dcz.gov.ua, за період реалізації проекту, встановлено, що Відповідачем було сумарно сплачено податків та зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) за працівників, працевлаштованих згідно з Порядком, та /або за себе в сумі 100 107,44 грн, за результатами складено Довідку про виконання умов договору мікрогранту / гранту.
На підставі даних інформаційного обміну з ПФУ та ДПС, а також поданих Відповідачем документів, Комісією № 2 встановлено: сума Єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування сплачених за працевлаштованих найманих працівників, згідно з Порядком становить - 68059,44 грн ( сума з врахуванням штатної одиниці «бухгалтер», за яку сплачено ЄСВ за травень 2023 р. - 1496,00 грн., за червень 2023 р - 1474,00 грн), таким чином сумарно за працівників, працевлаштованих згідно з Порядком становить - 65089,44 грн; Відповідач, згідно створених 2-х робочих місць та працевлаштованих на них працівників, відповідно Порядку та розрахунків у бізнес-плані повинна була сплатити ЄСВ у сумі 70 752,00 грн. (сума розрахована з 1430 грн. - мінімальний розмір єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2022 року (рік надання мікрогранту), фактично сплатила 65089,44 грн., а саме: за працевлаштованих ( ОСОБА_1 - ОСОБА_5 ) сумарно сума сплаченого ЄСВ становить - 33308,00 грн; за працевлаштованих ( ОСОБА_6 - ОСОБА_4) сумарно сума сплаченого ЄСВ становить - 31781,11 грн; Сума ЄСВ сплачених з роботодавця - 0,00 грн; Cума військового збору за працевлаштованих осіб згідно з Порядком - 0,00 грн; Сума сплаченого єдиного податку (податку на прибуток) - 35018,00 грн; 6700,00 грн. за 2023-2024 р; 17040,00 грн. за 2024-2025 р; 11278,00 грн. за 2025 р, що підтверджується Довідкою сплачених податків, зборів, ЄСВ з системи обміну ДПС та відомостями поданими Відповідачем з інформаційно-комунікаційної системи ДПС за 2023 р., 2024 р., по липень 2025 р.). Протягом реалізації трьох річного проекту Відповідачем разом сплачено: 100 107,44 грн.
Отже, як зазначено позивачем, сума отриманого мікрогранту - 250 000,00 грн., сумарно фактично сплачених податків та зборів, ЄСВ - 100 107,44 грн., що є меншою, ніж сума отриманого мікрогранту, отже різниця становить 149 892,56 грн., даний факт свідчить про недодержання Відповідачем вимог Порядку, умов Договору мікрогранту, а також невиконання власного розрахунку витрат та надходжень, що були визначені у бізнес плані (36 місяців) для досягнення позитивного результату в частині сплат податків, зборів та ЄВС.
Про результат розгляду виконання умов Договору мікрогранту/гранту Позивач листом № 08-2/667 від 16.03.2026 року повідомив Відповідача про необхідність повернути різницю між сумою мікрогранту і сплаченими податками та зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, згідно Порядку у сумі 149 892,56 грн., на виконання п. 20 Порядку, не пізніше останнього робочого дня наступного місяця, в якому закінчується трирічний строк реалізації проєкту.
Вищевказаний лист було надіслано Відповідачу на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 та адресу фактичного місця перебування, що зазначені у Заяві №948BWU отримувача мікрогранту, поштовий лист 20.03.2026 року одержано Відповідачем.
При цьому, як зазхначив позивач, на поштову/електронну адреси Позивача не надходило листів/заяв/скарг від Відповідача у яких вона заперечувала про неправомірність нарахованої суми.
На підставі вищезазначеного, керуючись абз. 11,15,21 п. 20 Порядку Тернопільським обласним центром зайнятості прийнято рішення (наказ № 121 «Д» «Про повернення коштів ФОП Ковальчук І.Д.» від 09.06.2026 року) про повернення різниці між сумою отриманого мікрогранту і сплаченими податками та зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за працевлаштованих згідно з цим Порядком працівників та/або за себе для отримувачів, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку як фізичні особи - підприємці, в сумі 149 892,56 грн.
З метою досудового врегулювання спору Позивачем 20.07.2026 року була підготовлена та надіслана Відповідачу претензія щодо повернення коштів № 11 2/1737 у з вимогою у місячний строк з дня отримання даної претензії добровільно повернути кошти заборгованості в сумі 149892,56 грн.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначив, що на момент пред`явлення позову Відповідачем у добровільному порядку кошти не повернуті, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відпловідача суму мікрогранту у розмірі 149 892,56 грн, у зв`язку з тим, що з 01.07.2025 року до завершення реалізації трирічного строку проекту та дії Договору не здійснювала прийом найманих працівників на створені робочі місця.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 12 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності.
Підстави та порядок застосування засобів державної підтримки суб`єктів господарювання визначаються законом (ч. 3 ст. 16 ГК України).
Статтею 48 ГК України визначено, що з метою створення сприятливих організаційних та економічних умов для розвитку підприємництва органи влади на умовах і в порядку, передбачених законом, зокрема, сприяють підприємцям в організації матеріально-технічного забезпечення та інформаційного обслуговування їх діяльності, підготовці кадрів; подають підприємцям інші види допомоги. Держава сприяє розвитку малого підприємництва, створює необхідні умови для цього.
Правовідносини між сторонами врегульовані Законом України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" та Порядком надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 № 738.
Частинами 1, 2 ст. 12 Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" визначено, що державна підтримка надається суб`єктам малого і середнього підприємництва, які відповідають критеріям, встановленим частиною третьою статті 55 Господарського кодексу України. Державна підтримка передбачає формування програм, в яких визначається механізм цієї підтримки. Програми державної підтримки розробляються та впроваджуються спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого і середнього підприємництва із залученням інших центральних органів виконавчої влади та громадських організацій, що представляють інтереси суб`єктів малого і середнього підприємництва. Державні програми підтримки затверджуються Кабінетом Міністрів України в установленому законом порядку.
Відповідно до ст. 16 Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" надання фінансової державної підтримки здійснюється спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, іншими органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, Українським фондом підтримки підприємництва та іншими загальнодержавними фондами, регіональними та місцевими фондами підтримки підприємництва. Фінансова державна підтримка надається за рахунок державного та місцевих бюджетів.
Основними видами фінансової державної підтримки є: 1) часткова компенсація відсоткових ставок за кредитами, що надаються на реалізацію проектів суб`єктів малого і середнього підприємництва; 2) часткова компенсація лізингових, факторингових платежів та платежів за користування гарантіями; 3) надання гарантії та поруки за кредитами суб`єктів малого і середнього підприємництва; 4) надання кредитів, у тому числі мікрокредитів, для започаткування і ведення власної справи; 5) надання позик на придбання і впровадження нових технологій; 6) компенсація видатків на розвиток кооперації між суб`єктами малого і середнього підприємництва та великими підприємствами; 7) фінансова підтримка впровадження енергозберігаючих та екологічно чистих технологій; 8) інші види не забороненої законодавством фінансової державної підтримки.
Порядок використання коштів державного бюджету для фінансової державної підтримки суб`єктів малого і середнього підприємництва затверджується відповідно до вимог бюджетного законодавства.
Пунктом 1 Порядку визначено, що метою надання безповоротної державної допомоги у формі мікрогрантів є сприяння зайнятості населення, створення або розвиток власного бізнесу. Джерелами фінансування надання мікрогрантів отримувачам є кошти: Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі - Фонд); державного бюджету, у тому числі кошти, що надходять на рахунок Мінекономіки "Фонд підтримки малого та середнього бізнесу", відкритий у Національному банку, на який зараховуються добровільні внески (благодійні пожертви) від фізичних та юридичних осіб приватного права та/або публічного права в національній та іноземній валюті.
Надання передбачених цим Порядком мікрогрантів може здійснюватися разом з державною підтримкою, яка може надаватися відповідно до законодавства місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, військовими адміністраціями на підставі регіональних та місцевих програм розвитку малого і середнього підприємництва за рахунок коштів місцевих бюджетів. З метою спільного надання державної підтримки, передбаченої цим Порядком і регіональними та місцевими програмами розвитку малого і середнього підприємництва, Державний центр зайнятості укладає договори про співробітництво з відповідними місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, військовими адміністраціями, в яких визначаються основні умови виконання зазначених регіональних та місцевих програм.
Головним розпорядником бюджетних коштів є Мінекономіки. Розпорядником коштів Фонду є Державний центр зайнятості.
Розмір мікрогранту, який надається одному отримувачу, визначається відповідно до його запиту, але не менше 50000 гривень та не перевищує: 75000 гривень включно у разі зобов`язання отримувача зареєструватися фізичною особою - підприємцем; 150000 гривень включно у разі зобов`язання отримувача створити одне робоче місце після отримання мікрогранту та прийняття на нього працівника на умовах, визначених цим Порядком; 250000 гривень включно у разі зобов`язання отримувача створити не менше двох робочих місць після отримання мікрогранту та прийняття на них працівників на умовах, визначених цим Порядком (п. 4 Порядку).
Надання мікрогрантів за рахунок джерел, передбачених абзацом сьомим пункту 1 цього Порядку, здійснюється Мінекономіки через АТ "Ощадбанк" (уповноважений банк) на підставі рішень Державного центру зайнятості, включених до подання про надання мікрогрантів (далі - подання), відповідно до договору про взаємодію між Мінекономіки, уповноваженим банком та Державним центром зайнятості (далі - договір про взаємодію 1) (п. 6 Порядку).
Пунктом 17 Порядку передбачено, що рішення про надання мікрогранту приймається Державним центром зайнятості протягом 15 робочих днів з дня кінцевого строку подання заяв на основі інформації уповноваженого банку, яка включає результати перевірки ділової репутації отримувача та відомостей, зазначених у заяві, а також оцінку співбесіди з отримувачем, проведеної регіональними центрами зайнятості, та документальне підтвердження отримувачем відсутності даних щодо наявності судових справ, відкритих виконавчих проваджень, арешту/конфіскації майна (активів) у разі отримання таких даних з автоматизованих систем та відсутності податкового боргу станом на 1 число місяця, в якому подається заява. Порядок обміну та передачі документів між уповноваженим банком та Державним центром зайнятості визначається договором про взаємодію.
Відповідно до п. 20 Порядку для отримання мікрогранту отримувач укладає договір мікрогранту у відділенні уповноваженого банку шляхом підписання заяви про приєднання. Обов`язковою умовою договору мікрогранту, крім надання мікрогранту отримувачам, визначеним абзацом другим пункту 4 цього Порядку, є створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць залежно від розміру мікрогранту, визначеного пунктом 4 цього Порядку, та працевлаштування на них осіб на строк не менш як 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проекту. У разі невиконання обов`язкової умови договору мікрогранту, зокрема нестворення отримувачем робочих місць протягом шести місяців з дня зарахування коштів на його рахунок та непрацевлаштування на них осіб згідно з умовами цього Порядку, сума мікрогранту протягом одного місяця після закінчення такого шестимісячного періоду повертається отримувачем у повному обсязі уповноваженому банку на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту.
За положеннями п. 21 Порядку Державний центр зайнятості через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості здійснює моніторинг та контроль за виконанням умов договору мікрогранту, зокрема шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача, протягом трьох років з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку або до повного виконання обов`язкової умови договору мікрогранту, визначеної абзацом третім пункту 20 цього Порядку.
Для здійснення моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту отримувачем центр зайнятості може залучати відповідні центральні та/або місцеві органи влади.
У разі неможливості встановлення факту цільового використання мікрогранту або встановлення факту нецільового використання мікрогранту під час моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту, який здійснюється центром зайнятості, кошти в сумі, що дорівнює сумі коштів мікрогранту, використаної не за цільовим призначенням, протягом одного місяця повертаються отримувачем на спеціальний рахунок, відкритий в уповноваженому банку, для подальшого їх перерахування на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту.
У разі встановлення під час моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту факту відсутності меблів, обладнання, транспортних засобів, придбаних отримувачем за кошти мікрогранту, які не підлягають відчуженню відповідно до абзацу другого пункту 5 цього Порядку, отримувач повертає вартість таких меблів, обладнання, транспортних засобів.
Рішення про повернення мікрогранту приймаються регіональними центрами зайнятості.
Неповернуті отримувачем кошти стягуються з нього відповідно до вимог законодавства.
У разі несвоєчасного та/або неповного виконання пункту 20 цього Порядку і цього пункту сума мікрогранту вважається заборгованістю, стягнення якої здійснюється Державним центром зайнятості та/або регіональним центром зайнятості у судовому порядку.
Суд установив, що відповідач задля отримання мікрогранту на ведення власної справи звернувся через портал "Дія" до центру зайнятості із заявою на отримання мікрогранту у розмірі 250 000,00 грн, у якій вказав про те, що нею буде придбано обладнання для ведення бізнесу.
Втім, обов`язковою умовою надання мікрогранту, відповідно до п. 1 розділу V Договору (у редакції наказу Міністерства економіки України від 06.07.2022 № 1969), є створення отримувачем протягом строку дії цього Договору робочих місць залежно від розміру мікрогранту відповідно до умов Порядку, кількість яких визначається з урахуванням бізнес-плану та рішення ДЦЗ про надання мікрогранту і зазначається у заяві про приєднання, та працевлаштування на них осіб на строк не менш як на 24 місяці.
Як встановлено судом, протягом 6-ти місяців з дня зарахування коштів на рахунок створено 2 робочих місця: ОСОБА_1 з 23.05.2023 року була прийнята на посаду «кухар» (наказ № 2 від 14.03.2023 року) та ОСОБА_2 переведена з 30.06.2023 року з посади «бухгалтера» на посаду «кухар» (наказ № 3-к від 30.06.2023 року).
У подальшому 20.07.2023 року ОСОБА_1 звільнена (наказ № 7 від 20.07.2023 року) та на її робоче місце прийнятий ОСОБА_5 (наказ № 8 від 20.07.2023 року).
15.01.2024 року була звільнена ОСОБА_3 (наказ № 1 від 15.01.2024 року) та на її робоче місце прийнятий ОСОБА_4 з 22.01.2024 року (наказ №2 від 19.01.2024 року).
Втім, згідно за даних обміну Єдиної інформаційно-аналітичної системи Державної служби зайнятості (ЄІАС NET) у закладках «Працівники» встановлено, що наймані працівники ОСОБА_4 та ОСОБА_5 01.07.2025 року звільнені з підстав п.1 ст. 36 КЗпП України, що підтверджується витягом із ЄІАС NET (Довідник ПОУ).
Відповідач, згідно створених 2-х робочих місць та працевлаштованих на них працівників, відповідно Порядку та розрахунків у бізнес-плані повинна була сплатити ЄСВ у сумі 70 752,00 грн. (сума розрахована з 1430 грн. - мінімальний розмір єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2022 року (рік надання мікрогранту), фактично сплатила 65089,44 грн., а саме: за працевлаштованих ( ОСОБА_1 - ОСОБА_5 ) сумарно сума сплаченого ЄСВ становить - 33308,00 грн; за працевлаштованих ( ОСОБА_6 - ОСОБА_4) сумарно сума сплаченого ЄСВ становить - 31781,11 грн; Сума ЄСВ сплачених з роботодавця - 0,00 грн; Cума військового збору за працевлаштованих осіб згідно з Порядком - 0,00 грн; Сума сплаченого єдиного податку (податку на прибуток) - 35018,00 грн; 6700,00 грн. за 2023-2024 р; 17040,00 грн. за 2024-2025 р; 11278,00 грн. за 2025 р, що підтверджується Довідкою сплачених податків, зборів, ЄСВ з системи обміну ДПС та відомостями поданими Відповідачем з інформаційно-комунікаційної системи ДПС за 2023 р., 2024 р., по липень 2025 р.). Протягом реалізації трьох річного проекту Відповідачем разом сплачено: 100 107,44 грн.
Отже, як зазначено позивачем та встановлено судом, сума отриманого мікрогранту - 250 000,00 грн., сумарно фактично сплачених податків та зборів, ЄСВ - 100 107,44 грн., що є меншою, ніж сума отриманого мікрогранту, отже різниця становить 149 892,56 грн., даний факт свідчить про недодержання Відповідачем вимог Порядку, умов Договору мікрогранту, а також невиконання власного розрахунку витрат та надходжень, що були визначені у бізнес плані (36 місяців) для досягнення позитивного результату в частині сплат податків, зборів та ЄВС.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
Під виконанням обов`язкової умови щодо створення робочих місць у Порядку № 738 слід розуміти створення робочих місць понад штатну чисельність працівників на дату подання заяви на отримання мікрогранту або створення робочих місць у зв`язку з утворенням нового суб`єкта господарювання.
Натомість, матеріали справи не містять доказів додержання Відповідачем вимог Порядку, умов Договору мікрогранту щодо здійснення прийому найманих працівників на створені робочі місця до завершення реалізації трирічного строку проекту та дії Договору.
Відповідач, в порушення умов договору, не надав доказів, що підтверджують виконання ним вимог Порядку та умов Договору мікрогранту.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідач, в свою чергу, викладених у позові обставин не спростував, як і не надав доказів повернення ним отриманих коштів мікрогранту відповідно до рішення Тернопільського обласного центру зайнятості, затвердженого наказом №121 від 09.06.2026.
За наведених обставин суд дійшов висновку про порушення відповідачем своїх зобов`язань на виконання вимог Порядку та Договору про надання мікрогранту, що має наслідком повернення відповідачем отриманої суми мікрогранту.
Відтак, дослідивши подані в матеріали справи докази у їх сукупності та взаємному зв`язку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 149 892,56 грн мікрогранту підлягають задоволенню в повному обсязі.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд дає вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.
З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.
Судовий збір, у розмірі 2 662,40 грн, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.
Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ковальчук Іванни Дмитрівни (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) кошти мікрогранту в розмірі 149 892,56 грн (сто сорок дев`ять тисяч вісімсот дев`яносто дві гривні 56 копійок) на рахунок Акціонерного товариства "Ощадбанк" (отримувач: AT "Ощадбанк", код отримувача 00032129, надавач платіжних послуг отримувача: AT "Ощадбанк", рахунок отримувача: НОМЕР_2 ).
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ковальчук Іванни Дмитрівни (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Тернопільського обласного центру зайнятості (код ЄДРПОУ 05392691, адреса: 46007, м. Тернопіль, вул. Текстильна, буд. 1Б) суму судового збору в розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).
4. Після вступу рішення в законну силу видати накази.
5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С. МОРОЗОВ
Судебное решение № 141537608, Господарський суд м. Києва было принято 16.11.2026. Форма судопроизводства - Хозяйственное, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти важные сведения об этом судебном решении. Мы предоставляем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить важные сведения.
то решение относится к делу № 910/11501/26. Организации, указанные в тексте настоящего судебного документа: