Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 203/1996/26
Провадження № 2/0203/1715/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.08.2026 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Єдаменко С.В.,
при секретарі Пилипенко А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ГАРДІАН», ОСОБА_2 про стягнення недоплаченої суми страхового відшкодування, пені, інфляційних збитків, 3% річних, матеріальної та моральної шкоди,
встановив:
02 березня 2026 року до Центрального районного суду міста Дніпра надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТДВ «СК «ГАРДІАН», ОСОБА_2 про стягнення недоплаченої суми страхового відшкодування, пені, інфляційних збитків, 3% річних, матеріальної та моральної шкоди. Свої позовні вимоги позивачка обґрунтувала тим, що 02 лютого 2024 року, на перехресті вул. Ульянова та пр. Олександра Поля у м. Дніпро відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: Volkswagen Passat, р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , що на праві власності належить позивачці, Honda Accord, р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 та Hyndai IX35, р.н. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якої була забезпечена полісом ОСЦПВ № 218800825, виданим ТДВ «СК «ГАРДІАН», внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2024 року у справі № 203/779/24 водія транспортного засобу Hyndai IX35, р.н. НОМЕР_3 , ОСОБА_2 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Згідно висновку експерта № 3703/24 від 19 березня 2024 року вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Volkswagen Passat, р.н. НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складає 133 940,66 грн. (без урахування складової ПДВ). За результатами розгляду поданої заяви про страхове відшкодування ТДВ «СК «ГАРДІАН» здійснило ОСОБА_1 виплату страхового відшкодування у розмірі 77 449,23 грн. Оскільки згідно висновку експерта № 3703/24 від 19 березня 2024 року вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Volkswagen Passat, р.н. НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу та вирахуванням ПДВ складає 133 940,66 грн., то належний розмір страхового відшкодування, який підлягає сплаті потерпілій стороні з вирахуванням франшизи згідно полісу ОСЦПВ № 218800825 складає 130 740,66 грн. Оскільки ТДВ «СК «ГАРДІАН» належним чином не виконало покладений на нього обов`язок щодо здійснення виплати страхового відшкодування в повному обсязі позивачка вважає, що страховик має здійснити їй доплату страхового відшкодування у розмірі 53 291,43 грн. У зв`язку з тим, що страховик частково виконав свої зобов`язання, то позивачка вважає за необхідне стягнути з останнього суму пені, інфляційних збитків та 3% річних за час прострочки виконання зобов`язання. Також позивачкою заявлено вимогу до винного водія ОСОБА_2 про стягнення з неї, як з особи, відповідальної за завдані збитки, франшизи згідно полісу ОСЦПВ № 218800825 в розмірі 3 200 грн. та моральної шкоди в розмірі 1 000 грн., оскільки позивачка відчувала та відчуває моральні переживання через настання дорожньо-транспортної пригоди, пошкодження власного автомобіля, а також через подальшу необхідність вирішувати спір у суді. У зв`язку із цим позивачка просить суд стягнути з ТДВ «СК «ГАРДІАН» на її користь суму недоплаченого страхового відшкодування, пеню, інфляційні збитки та 3% річних, з ОСОБА_2 стягнути франшизу в розмірі 3 200 грн. та моральну шкоду в розмірі 1 000 грн., також стягнути пропорційно задоволеним позовним вимогам судові витрати по справі. (а.с.1-15)
Після надходження з Єдиного державного демографічного реєстру відповіді щодо зареєстрованого місця проживання відповідачки-фізичної особи ОСОБА_2 (а.с.111), ухвалою судді Центрального районного суду міста Дніпра від 05 березня 2026 року було відкрито провадження у справі та на підставі п.1 ч.1 ст. 274 ЦПК України призначено її до розгляду в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з викликом сторін. (а.с.112-113)
27 березня 2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача ТДВ «СК «ГАРДІАН», в якому зазначено, що страховик виконав свої зобов`язання з виплати страхового відшкодування в повному обсязі та не вбачає законних підстав для перегляду прийнятого рішення, а доводи позивачки про неналежність Звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 65639 від 08.05.2024, складеного СОД Береговим В.М. є необґрунтованими, оскільки огляд проведено спеціалістом Остапковичем П.П., що не суперечить умовам укладеного між ТДВ «СК «ГАРДІАН» та ФОП ОСОБА_5 договору та чинному законодавству. Також ТДВ «СК «ГАРДІАН» зазначило, що у встановлені строки здійснило огляд пошкодженого ТЗ, то відповідно у позивачки відсутні правові підстави для стягнення з нього витрат за проведення експертизи. Оскільки відсутнє судове рішення про доплату страхового відшкодування, а отже і відсутнє прострочення його виконання, у даному випадку п.36.5 ст.36, ст.625 ЦК України не підлягають застосуванню, а вимоги про стягнення пені, 3 % річних та інфляційних витрат є незаконними та необґрунтованими, а отже, такими, що не підлягають виконанню, у зв`язку з чим ТДВ «СК «ГАРДІАН» просило відмовити у задоволенні позовних вимог, пред`явлених до нього. (а.с.116-130)
07 квітня 2026 року від представника позивачки надійшла заява про виклик експерта. (а.с.209-210)
В судове засідання 07 квітня 2026 року з`явився представник позивачки та в режимі відеоконференції представник відповідача ТДВ «СК «ГАРДІАН», інші сторони по справі не з`явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи належним чином. В даному засіданні було ухвалено долучити відзив до матеріалів справи, відмовити у задоволенні клопотання представника позивачки про витребування доказів, задовольнити заяву представника позивачки про виклик експерта та відкласти розгляд справи - для повторного виклику відповідачки ОСОБА_2 (а.с.212)
24 квітня 2026 року до суду надійшли додаткові пояснення від представника позивачки, в яких зазначено, що ТДВ «СК «ГАРДІАН» було порушено встановлений законом обов`язок належним чином направити свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків, який передбачений п.34.2 ст.34 Закону, тому сторона позивачки вважає, що представник ТДВ «СК «ГАРДІАН» не з`явився у визначений законом строк, оскільки огляд здійснювала не уповноважена на це особа. Жодних документів, які б підтверджували, що ОСОБА_6 , який здійснив 09.02.2024 р. огляд автомобіля Volkswagen Passat, р.н. НОМЕР_1 , та склав протокол огляду колісного транспортного засобу від 09.02.2024 р., є представником ТДВ «СК «ГАРДІАН»: працівником або експертом надано не було. Стороною позивачки зазначено, що станом на 09 лютого 2024 року у ОСОБА_6 була відсутня належна кваліфікація та повноваження на здійснення огляду пошкодженого транспортного засобу Volkswagen Passat, р.н. НОМЕР_1 , з метою визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Натомість ТДВ «СК «ГАРДІАН» безпідставно повідомив, що ОСОБА_6 є експертом, ця інформація не відповідає дійсності. (а.с.219-221)
В судове засідання 27 квітня 2026 року з`явився представник позивачки та в режимі відеоконференції представник відповідача ТДВ «СК «ГАРДІАН», інші сторони по справі не з`явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи належним чином. В даному засіданні було долучено додаткові пояснення до матеріалів справи, з`ясовано думку сторін щодо позовної заяви, досліджено висновок експерта, допитано експерта та оголошено перерву до 25 травня 2026 року. (а.с.230-231)
В судовому засіданні 25 травня 2026 року за участю представника позивачки, відповідачки ОСОБА_2 та її представника, а також в режимі відеоконференції представника відповідача ТДВ «СК «ГАРДІАН» було досліджено матеріали справи та за клопотанням представника відповідачки відкладено розгляд справи на 18 червня 2026 року. (а.с.238-239)
10 червня 2026 року від представника позивачки надійшло клопотання про стягнення судових витрат, у якому він просив покласти на відповідачів витрати позивачки на правничу допомогу в розмірі 25 000 грн. пропорційно до задоволених вимог. (а.с.242-244)
15 червня 2026 року від представника відповідача ТДВ «СК «ГАРДІАН» надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у якому відповідач просив суд врахувати доводи, зазначені у клопотанні та зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає відшкодуванню. (а.с.252-254)
Судове засідання 18 червня 2026 року не відбулося через зайнятість судді в іншому провадженні, у зв`язку з чим розгляд справи було перенесено на 21 серпня 2026 року. (а.с.256)
В судовому засіданні 21 серпня 2026 року за участю представника позивачки та в режимі відеоконференції представника відповідача ТДВ «СК «ГАРДІАН» було ухвалено перейти на стадію ухвалення рішення. (а.с.259)
Представник позивачки позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підставі зазначених у позові та додаткових поясненнях.
Представник відповідача ТДВ «СК «ГАРДІАН» просив відмовити у задоволені позову у повному обсязі з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, відзив на позов до суду не надходив. Відповідачка повідомлялась про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення судових повісток та СМС повідомлень. Клопотань про розгляд справи за її відсутності відповідачка не надала, про причини неявки не повідомила.
Заслухавши думку сторін по справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2024 року у справі № 203/779/24, яка набрала законної сили 09 березня 2024 року, ОСОБА_2 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення. (а.с.24 на зв.)
Згідно ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Вказаною вище постановою встановлено, що 02.02.2024 ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Hyundai, н.з. НОМЕР_3 , на перехресті вул. Ульянова та пр. О. Поля в м. Дніпро, рухаючись по вул. Ульянова та виїхавши на регульоване перехрестя з пр. О. Поля на заборонений (червоний) сигнал світлофора, скоїла зіткнення з транспортним засобом Honda, н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 , який рухався по пр. О. Поля на зелений сигнал світлофора, після чого транспортний засіб Honda здійснила некерований рух та скоїв зіткнення з транспортним засобом Volkswagen, н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 . Внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження. (а.с.24 на зв.)
Право власності на транспортний засіб «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , 2011 року випуску, зареєстроване за ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 . (а.с.21 на зв.)
У зв`язку з цим, суд вважає доведеним та таким, що не потребує доказування факт заподіяння матеріальної шкоди власниці транспортного засобу «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 з вини ОСОБА_2 .
Згідно ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками серед іншого є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Hyundai IX35», д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_2 була забезпечена полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності № 218800825, виданим ТДВ «СК «ГАРДІАН», яким встановлено франшизу в розмірі 3 200 грн. та ліміт відповідальності на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, було встановлено в розмірі 160 000 грн. (а.с.23-24)
За таких обставинах суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 має право на відшкодування матеріальної шкоди, завданої її транспортному засобу внаслідок ДТП.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого (ст.ст.9, 22- 31, 35, 36 Закону).
Згідно ч.1 ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Так, у відповідності до ст.29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
ОСОБА_3 , який керував транспортним засобом позивачки у момент настання ДТП, звернувся до ТДВ «СК «ГАРДІАН» із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, яке було надіслано 04.02.2024 на електронну пошту, а наступного дня за допомогою засобів поштового зв`язку. (а.с.25 на зв.-30)
Позивачка звернулась до ТДВ «СК «ГАРДІАН» із заявою про страхове відшкодування від 13.02.2024. (а.с.31-35)
Згідно п.34.2 ст.34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
Відповідно до п.34.4. ст.34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися експерти або юридичні особи, у штаті яких є експерти.
Тобто спеціальним законом на страхову компанію покладений обов`язок з метою визначення розміру спричинених третій особі збитків, здійснити огляд її пошкодженого майна.
Згідно конструкції п.34.2. ст.34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV на страховика покладено обов`язок одночасно дотриматись двох умов при огляді пошкодженого майна, а саме виконати огляд протягом десяти робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та огляд має бути здійснений працівником страхової компанії або експертом.
З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що ТДВ «СК «ГАРДІАН» було отримано повідомлення про настання дорожньо-транспортної пригоди 05.02.2024, що вбачається із наданих позивачкою доказів, а також ця обставина підтверджена відповідачем ТДВ «СК «ГАРДІАН». Тому керуючись п.34.2 та п.34.4 ст.34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV страховик ТДВ «СК «ГАРДІАН» зобов`язаний був направити свого уповноваженого представника (працівника або експерта) для огляду пошкодженого транспортного засобу Volkswagen Passat, р.н. НОМЕР_1 , з метою визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у період з 05.02.2024 по 21.08.2024 включно.
Матеріалами справи підтверджується, та не оспорюється сторонами, що 09.02.2024 ТДВ «СК «ГАРДІАН» було проведено огляд пошкодженого ТЗ Volkswagen Passat, р.н. НОМЕР_1 , про що складено відповідний протокол огляду транспортного засобу. (а.с.77)
Для визначення розміру завданої шкоди позивачка звернулась до судового експерта-автотоварознавця Дроздова Ю.В.
Позивачка надала до суду докази запрошення нею ТДВ «СК «ГАРДІАН» на огляд її пошкодженого автомобіля судовим експертом Дроздовим Ю.В., який відбувся 21.02.2024, однак ТДВ «СК «ГАРДІАН» не направило свого представника на нього, що підтверджується матеріалами справи та поясненнями представника ТДВ «СК «ГАРДІАН», наданими у судовому засіданні.
09.02.2024 огляд пошкодженого транспортного засобу здійснювався Остапковичем П.П., в матеріалах справи відсутні будь-які докази підтвердження того, що вказана особа є працівником ТДВ «СК «ГАРДІАН» або експертом.
Суд звертає увагу, що під час розгляду цієї цивільної справи ТДВ «СК «ГАРДІАН» не було спростовано доводи позивачки про те, що страховиком не було дотримано вимог п.34.2. ст.34 Закону, оскільки ТДВ «СК «ГАРДІАН» не надало доказів на підтвердження кваліфікації особи, яка здійснювала огляд транспортного засобу позивачки. ТДВ «СК «ГАРДІАН» не було підтверджено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами ту обставину, що 09.02.2024 огляд пошкодженого транспортного засобу Volkswagen Passat, р.н. НОМЕР_1 здійснив працівник ТДВ «СК «ГАРДІАН» або експерт.
Натомість стороною позивачки під час розгляду справи були надані докази на підтвердження того, що відомості про ОСОБА_6 відсутні у Державному реєстрі оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності та у Реєстрі атестованих судових експертів, а в Національному банку України відсутня інформація про отримання ОСОБА_6 кваліфікаційного свідоцтва про складання екзамену на відповідність знань кваліфікаційному мінімуму за певним напрямом діяльності.
Враховуючи вищенаведене суд вважає доведеною достатніми, допустимими та належними доказами ту обставину, що ТДВ «СК «ГАРДІАН» було порушено встановлений спеціальним законом обов`язок належним чином направити свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків, який передбачений п.34.2 ст.34 Закону.
Згідно висновку експерта № 3703/24 від 19 березня 2024 року вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Volkswagen Passat, р.н. НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складає 133 940,66 грн. (без урахування складової ПДВ). (а.с.37 на зв.-54)
Згідно Звіту № 65639 від 08.05.2024 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, складеного ФОП ОСОБА_5 , вартість відновлювального ремонту ТЗ Volkswagen Passat, р.н. НОМЕР_1 , без ПДВ становить 80 649,23 грн. (а.с.65-77)
За результатами розгляду заяви позивачки про виплату страхового відшкодування ТДВ «СК «ГАРДІАН» 14.05.2024 сплатило на її рахунок страхове відшкодування в розмірі 77 449,23 грн.
Відповідно до п.5.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), в якому міститься обґрунтування неможливості надання об`єкта дослідження на огляд, у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження.
Згідно п.5.5 зазначеної методики оцінювач (експерт) повинен установити характер і обсяги пошкоджень на момент огляду та інші ознаки, які характеризують технічний стан КТЗ, з обов`язковою їх фіксацією шляхом фотографування.
Як вбачається з матеріалів справи, огляд пошкодженого транспортного засобу здійснений ОСОБА_6 , а звіт складений оцінювачем ФОП ОСОБА_5 в порушення вимог Методики.
Крім цього, відповідачем не надано доказів, що залучений ним оцінювач ФОП ОСОБА_5 є судовим експертом та повноважень на складання звіту без особистого огляду пошкодженого транспортного засобу у оцінювача не було.
Статтею 10 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна проводиться на підставі договору між суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.
У відповідності до ч.2 ст.11 вказаного закону замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб. Замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.
Як вбачається із наданого відповідачем ТДВ «СК «ГАРДІАН» звіту № 65639, складеного оцінювачем ФОП ОСОБА_5 , замовником проведення оцінки є ТДВ «СК «ГАРДІАН», а не власниця ОСОБА_1 .
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 березня 2019 року по справі № 752/16797/14-ц сформувала висновок про неналежність доказу, як звіту про оцінку майна, який складений без особистого огляду транспортного засобу.
Виходячи з вищезазначеного, суд вважає звіт № 65639, складений оцінювачем ФОП ОСОБА_5 неналежним та недопустимим доказом, оскільки він складений без відповідної належної правової підстави та без особистого огляду пошкодженого автомобіля оцінювачем, який виконував розрахунки та складав звіт. Крім цього судом береться до уваги, що оцінка проведена на підставі результатів огляду пошкодженого транспортного засобу позивачки не уповноваженим на це суб`єктом, який не мав належної кваліфікації та звіт № 65639 як доказ, одержаний з порушенням порядку, встановленого спеціальним законом.
В той час, як наданий позивачкою висновок № 3703/24 від 19.03.2024 складений судовим експертом Дроздовим Ю.В., з попередження останнього про кримінальну відповідальність, тобто є таким, що складений та поданий з дотриманням вимог ст.ст.102, 106 ЦПК України, а також є визначеним ст.36 Закону України №1961-IV документом для визначення розміру страхового відшкодування за відсутності досягнутої згоди між страховиком та потерпілим щодо розміру такого відшкодування, що також підтверджується матеріалами справи.
Будь-яких належних обґрунтувань щодо неправильності або неповноти висновку експерта № 3703/24 від 19.03.2024, наданого стороною позивачки, відповідачем ТДВ «СК «ГАРДІАН» в ході розгляду справи не наведено, клопотань про призначення додаткової або повторної експертиз відповідачем ТДВ «СК «ГАРДІАН» не заявлялось.
З огляду на викладене суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивачки, оскільки такі вимоги підтверджені належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами і не спростовані стороною відповідача ТДВ «СК «ГАРДІАН».
Згідно полісу № 218800825 розмір франшизи складає 3 200 грн., ліміт відповідальності на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, встановлено в розмірі 160 000,00 грн.
Частинами 1, 6 ст.106 ЦПК України визначено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.
Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов`язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов`язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника в договірному зобов`язанні ним є страховик.
Згідно п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV при настанні страхового випадку страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує, у встановленому законом порядку, оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про страхування» (із наступними змінами та доповненнями) страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.
Згідно висновку експерта, виконаного судовим експертом-автотоварознавцем Дроздовим Ю.В., вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Volkswagen Passat, р.н. НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу без урахування складової ПДВ складає 133 940,66 грн.
З наведених обставин суд приходить до висновку про доведеність суми матеріальних збитків в розмірі 133 940,66 грн., завданих автомобілю позивачки внаслідок ДТП.
Згідно матеріалів справи 13.05.2024 ТДВ «СК «ГАРДІАН» прийняте рішення про виплату страхового відшкодування, а 14.05.2024 р. ТДВ «СК «ГАРДІАН» здійснено на рахунок позивачки виплату страхового відшкодування у розмірі 77 449,23 грн.
Таким чином, розмір недоплаченого страхового відшкодування позивачці ТДВ «СК «ГАРДІАН» складає 53 291,43 грн. та підлягає стягненню в судовому порядку.
Щодо позовних вимог про стягнення з ТДВ «СК «ГАРДІАН» на користь позивачки штрафних санкцій за порушення виконання зобов`язання (сплати суми страхового відшкодування у повному обсязі) суд виходить з такого.
Згідно п.36.2 ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. А у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32та/або37цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати)
Відповідно до п.36.5 ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 р. № 1961-IV, за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Вказана норма Закону встановлює обов`язок страховика виплатити страхове відшкодування в повному обсязі не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, та не дає право страховику на розтермінування виплати страхового відшкодування поза межами 90-денного строку з моменту отримання заяви про виплату страхового відшкодування (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 09 червня 2021 року у справі № 440/510/19).
Відповідно до ч.1ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
За статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У частині третій ст.510 ЦК України визначено, що якщо кожна зі сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.
Отже, грошовим необхідно вважати зобов`язання, що складається, зокрема, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов`язок боржника сплатити кошти на користь кредитора. Саме до таких грошових зобов`язань належить укладений договір про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оскільки він установлює ціну договору страхову суму.
З огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.
Зазначені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 07 червня 2017 року у справі № 6-282цс17, Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18), Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 758/16044/16-ц.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 (провадження № 12-14гс18) зазначила, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.
При безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу страхувальника зобов`язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 526, частина друга статті 625 ЦК України).
Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, керуючись вищенаведеними положеннями чинного законодавства України та роз`ясненнями, наведеними у постановах Верховного Суду, надаючи оцінку наданому представником позивачки розрахунку, суд дійшов висновку, що період прострочення зобов`язання, який вказує представник позивачки, з 16.05.2024 р. по 05.02.2026 включно на суму заборгованості 53 291,43 грн. узгоджується з положеннями чинного законодавства та фактичними обставинами справи.
Отже, враховуючи прострочення відповідачем ТДВ «СК «ГАРДІАН» виплати позивачу страхового відшкодування в повному обсязі, а також перевіривши правильність розрахунків, суд доходить висновку про обґрунтованість визначених позовних вимог щодо стягнення з ТДВ «СК «ГАРДІАН» на користь позивачки (згідно розрахунку) за період з 16.05.2024 р. по 05.02.2026 р. включно пені в розмірі 26 659,63 грн., інфляційних збитків в розмірі 9 861,48 грн. та 3% річних в порядку ст.625 ЦК України в розмірі 2 761,10 грн.
У статті 11 ЦК України вказано, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України).
Відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 218800825 розмір франшизи складає 3 200 грн.
Згідно п.77 ч.1 Закону України «Про страхування» франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування та/або законодавством.
Відповідно до ч.4 ст.94 Закону України «Про страхування» у разі зазначення в договорі страхування безумовної франшизи страховик вираховує розмір франшизи при здійсненні страхової виплати за кожним страховим випадком.
Згідно п.п.12.1, 12.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 р. № 1961-IV розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Відповідно до п.36.6. ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 р. № 1961-IV страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.
Судом встановлено, що згідно постанови Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 27 лютого 2024 року у справі № 203/779/24 особою, відповідальною за завдані збитки є відповідачка ОСОБА_2 , тому суд вважає такою, що підлягає задоволенню вимогу про стягнення з неї на користь позивачки грошової суми в розмірі 3 200 грн., яка є франшизою згідно полісу ОСЦПВ № 218800825.
Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає в душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням майна і відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
Згідно п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Відповідальність за заподіяння моральної шкоди настає за наявності загальної підстави наявності моральної (немайнової) шкоди, а також за наявності всіх основних умов відповідальності, а саме: неправомірної поведінки, причинного зв`язку та вини заподіювача, про що зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.12.2019 у справі № 465/4287/15.
Суд вважає обґрунтованими доводи позивачки про те, що внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди їй було завдано моральну шкоду, оскільки належне їй майно було пошкоджено, відсутність власного транспортного засобу на ходу спричинило їй побутові незручності. Позивачка вимушена витрачати додаткові кошти для вирішення питання про відшкодування завданих їй збитків та свій час з метою захисту своїх порушених прав.
Виходячи з принципу розумності та справедливості, адекватності завданим душевним та моральним стражданням позивачки, враховуючи наявність вини відповідачки ОСОБА_2 у скоєнні ДТП, внаслідок якого позивачці було спричинено моральну шкоду, суд вважає, що заявлений до стягнення розмір моральної шкоди в розмірі 1 000 грн. є обґрунтованим, тож позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно ч.ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких віднесено і витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати, пов`язані із залученням експерта.
Відповідно до висновків, наведених в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.11.2023 року у цивільній справі № 712/4126/22, провадження №14-123цс23, відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ.
Частиною 1 ст.141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Верховний Суд у своїй постанові від 03 травня 2018 року в справі № 372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме, надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат, стороні на користь якої ухвалено судове рішення.
З матеріалів справи вбачається, що інтереси позивачки під час розгляду справи в суді представляв адвокат Негробов О.В., що діяв згідно договору № б/н про надання правничої допомоги від 27 листопада 2025 року, який був наданий до справи разом із додатковою угодою № 1 від 27 листопада 2025 року, актом приймання-передачі наданих правничих послуг від 01 червня 2026 року, виписками по рахунку, згідно яких позивачка сплатила адвокату кошти в загальному розмірі 25 000 грн. за правничу допомогу.
Доводи ТДВ «СК «ГАРДІАН», викладені у клопотанні про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу суд не бере до уваги, оскільки вони не підтверджені жодними належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами та ґрунтуються на припущеннях всупереч ч.6 ст.81 ЦПК України.
В зв`язку з вищевикладеним, враховуючи задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовної заяви в цій частині та стягнення з відповідачів на користь позивачки пропорційно задоволеним позовним вимогам, підтверджених належними доказами фактично понесених судових витрат на оплату судового збору у розмірі 1 064,96 грн., витрат на оплату послуг судового експерта у розмірі 4 800 грн. (п.2 ч.2 ст.133 ЦПК України) та на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 9 ЗУ «Про страхування», ст.ст.6, 12, 22, 29, 32, 34, 35, 36 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст.4, 10, 11 10 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», ст.ст.22, 23, 106, 625, 1187 ЦК України, ст.ст.2, 4, 5, 10-13, 76-81, 133, 137, 141, 223, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ГАРДІАН», ОСОБА_2 про стягнення недоплаченої суми страхового відшкодування, пені, інфляційних збитків, 3% річних, матеріальної та моральної шкоди задовольнити.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ГАРДІАН» (код ЄДРПОУ 35417298; адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 96) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ; адреса: АДРЕСА_1 ) недоплачену суму страхового відшкодування в розмірі 53 291,43 грн., пеню в розмірі 26 659,63 грн., інфляційні збитки в розмірі 9 861,48 грн. та 3% річних в розмірі 2 761,10 грн., а разом 92 573 (дев`яносто дві тисячі п`ятсот сімдесят три) гривні 64 копійки.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ГАРДІАН» (код ЄДРПОУ 35417298; адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 96) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ; адреса: АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 018,74 грн., витрати на проведення експертизи в розмірі 4 591,68 грн. та витрати на оплату правничої допомоги в розмірі 23 915 грн., а разом 29 525 (двадцять дев`ять тисяч п`ятсот двадцять п`ять) гривень 42 копійки.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_6 ; адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ; адреса: АДРЕСА_1 ) матеріальні збитки (франшиза згідно полісу № 218800825) у розмірі 3 200 грн. та моральну шкоду в розмірі 1 000 грн., а разом 4 200 (чотири тисячі двісті) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_6 ; адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ; адреса: АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 46,22 грн., витрати на проведення експертизи в розмірі 208,32 грн. та витрати на оплату правничої допомоги в розмірі 1 085 грн., а разом 1 339 (одна тисяча триста тридцять дев`ять) гривень 54 копійки.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.273 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня підписання його повного тексту.
Повний текст рішення підписано 13.11.2026 р.
Суддя С.В. Єдаменко
Судебное решение № 141532010, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська было принято 31.08.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти ключевые сведения об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить ключевые сведения.
то решение относится к делу № 203/1996/26. Организации, указанные в тексте настоящего судебного документа: