Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 761/19334/26
Провадження № 2/761/11547/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Волошина В.О.
при секретарі: Штоль Л.В.
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Волошина Василя Олександровича у цивільній справі № 761/19334/26 за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про скасування протизаконного акта органу місцевого самоврядування, про скасування державної реєстрації права комунальної власності на об`єкти нерухомого майна приватної форми власності,
в с т а н о в и в:
В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва знаходиться вказана цивільна справа.
10 листопада 2026р. до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вдруге заява позивача ОСОБА_1 про відвід судді Волошина В.О., яка була передана судді 13 листопада 2026р.
Вказану заяву про відвід судді позивач обгрунтовував тим, що під час попереднього автоматизованого розподілу судової справи мало місце несанкціоноване втручання в автоматизовану систему документообігу суду, а також на думку сторони позивача головуючий суддя Волошин В.О. безпідставно затягує розгляд справи, що, на переконання заявника, свідчить про його упередженість до сторони позивача, а відтак на думку позивача, існує достатньо підстав для висновку про необхідність відводу судді Волошина В.О. від розгляду даної цивільної справи, з метою забезпечення справедливого та безстороннього розгляду вказаної справи.
Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи, що визначено ч. 8 ст. 40 ЦПК України.
Вивчивши матеріали заяви позивача про відвід, суд вважає, що обґрунтування, наведені в заяві, не можуть розцінюватись як підстава для відводу судді по справі, оскільки вони не містять обставин, які вказували б на упередженість та нездатність головуючого судді Волошина В.О. провести розгляд справи, з огляду на наступне.
Підстави для відводу судді передбачені ст. 36 ЦПК України.
Відвід, за ч. 3 ст. 39 ЦПК України, повинен бути вмотивованим і заявлений у визначені законом строки, та з наданням доказів неупередженості судді для цілей відводу ч. 4 даної статті.
Відповідно до частин 1-3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
При цьому, як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989р. у справі №11/1987/134/188 «Hauschildt v. Denmark», пункт 48).
Крім того, ч. 4 ст. 36 ЦПК України чітко встановлює, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно ч. 7 ст. 56 «Закону України Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 Постанови №8 від 13 червня 2007р. «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення в порядку, визначеному положеннями ЦПК України.
Окрім того, у висновку №3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.
Щодо доводів позивача про втручання в автоматизований розподіл судової справи.
Відповідно до ст. 33 ЦПК України та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, визначення судді для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Суд звертає увагу заявника, що розподіл судових справ здійснюється виключно автоматизованою системою документообігу суду (АСДС), функціонування якої забезпечується відповідальними працівниками апарату суду. Головуючий суддя позбавлений будь-яких технічних чи процесуальних повноважень щодо втручання у роботу вказаної системи, впливу на вибір судді або здійснення розподілу судових справ. Будь-яких належних та допустимих доказів несанкціонованого втручання в роботу АСДС позивачем не надано, а його доводи з цього приводу ґрунтуються виключно на припущеннях.
Щодо доводів про затягування розгляду справи.
Посилання позивача на затягування розгляду справи як на підставу для відводу також є безпідставними. Здійснення суддею передбачених процесуальним законом дій, спрямованих на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, дотримання прав усіх учасників процесу, призначення судових засідань з урахуванням навантаження судді та графіка розгляду справ, не може розцінюватися як прояв упередженості чи необ`єктивності. Крім того, тривалість розгляду справи сама по собі не належить до вичерпного переліку підстав для відводу судді, визначеного ст. 36 ЦПК України, за відсутності доказів особистої заінтересованості судді у результаті вирішення спору.
Доводи заяви позивача про відвід головуючого судді Волошина В.О. не містять посилання на обставини, які б дали підстави для висновку про необ`єктивність та упередженість судді, отже, заявлений відвід є необґрунтованим. Доводи заявника щодо підстав для відводу судді обґрунтовуються лише незгодою з процесуальним рішенням судді, що, у відповідності до ст. 36 ЦПК України, не може бути підставою для відводу судді.
Відтак, суд приходить до висновку, що заяву про відвід необхідно визнати необгрунтованою.
За таких обставин, відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України заява про відвід підлягає передачі іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України для її подальшого вирішення.
Керуючись ст.ст. 36, 40, 258-261 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в:
Заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Волошина Василя Олександровича від участі у розгляді цивільної справи № 761/19334/26 за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про скасування протизаконного акта органу місцевого самоврядування, про скасування державної реєстрації права комунальної власності на об`єкти нерухомого майна приватної форми власності - визнати необґрунтованою.
Передати заяву про відвід на вирішення іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України для її подальшого вирішення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя:
Судебное решение № 141530739, Шевченківський районний суд міста Києва было принято 16.11.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Постановление суда. На этой странице вы сможете найти необходимые сведения об этом судебном решении. Мы предоставляем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить необходимые сведения.
то решение относится к делу № 761/19334/26. Юридические лица, указанные в тексте настоящего судебного документа: