Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 191/453/26
Провадження № 2/191/268/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
13 листопада 2026 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Чорної О.В.,
за участі секретаря судового засідання Силкіної О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Товарна біржа «Українська» про визнання угоди дійсною,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Дубовика А.О. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Товарна біржа «Українська», яким просив визнати договір купівлі-продажу нерухомості а саме житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , за технічним паспортом та договором: А-1 - жилий будинок: загальною площею 66,3 м.кв., житловою площею 36,1 м.кв., Д-1 - літня кухня, Б-1 - сарай, Е-1 - сарай, Ж-1 - сарай, В-1 -гараж К-1 гараж, 3-1 вбиральня, Л-1 літній душ, Г-1 - погріб, № 1-2 забор, № 3 - водопровід 1-вимощення, зареєстрований відповідно до ст. 15 Закону України «Про Товарну Біржу» товарній біржі «Українська» код ЄДРПОУ 24514270, реєстраційний № 129127 від 21.12.2000 року - дійсним.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 21 грудня 2000 року уклав договір купівлі-продажу нерухомості, а саме: житлового будинку що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , за технічним паспортом та договором: А-1 - жилий будинок: загальною площею 66,3 м.кв., житловою площею 36,1 м.кв., Д-1 - літня кухня, Б-1 - сарай, Е-1 - сарай, Ж-1 -сарай, В-1 -гараж, К-1 гараж, 3-1 вбиральня, Л-1 літній душ, Г-1 - погріб, № 1-2 забор, № 3 - водопровід, І- вимощення. Договір зареєстрований відповідно до ст. 15 Закону України «Про Товарну Біржу» на товарній біржі «Українська», реєстраційний №129127 від 21.12.2000 року. Після укладення угоди 02.02.2001 року право власності було зареєстровано в Синельниківському МБТІ про що свідчить штамп на угоді від 02.02.2001 року.
24.07.2025 року позивач звернувся до Центру надання адміністративних послуг при Виконавчому комітеті Покровської селищної ради з проханням прийняти документи для здійснення реєстрації права власності в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Але документи прийняті не були так як договір купівлі-продажу нерухомості від 21 грудня 2000 року, не посвідчений нотаріально, його дійсність необхідно підтвердити в судовому порядку.
Зазначає, що вини позивача при укладенні вищевказаного договору купівлі-продажу немає, порушень умов даного договору також немає, відповідач претензій до нього у питанні виконання договору не має, договір сторонами був виконаний повністю.
Вважає, що оскільки цивільні правовідносини між сторонами виникли у 2001 році, відповідно до п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, до них належить застосувати положення ЦК УРСР 1963 року, чинного на час їх виникнення, зокрема, ст. ст. 153, 224, 225, 227 ЦК УРСР 1963 року, також посилається на ст. 15 Закону України «Про товарну біржу».
Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.02.2026 року відкрите загальне позовне провадження у справі, розпочате підготовче провадження у справі, підготовче судове засідання призначене на 11.03.2026 року.
В ніч з 01 на 02 квітня 2026 року, в результаті влучання ворожого дрону, пошкоджено будівлю Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області, у зв`язку з цим, з 02 квітня поточного року, прийом громадян, реєстрація кореспонденції, розгляд справ судом призупинено.
06.07.2026 відновлено роботу суду, підготовче судове засідання призначене на 20.08.2026 року.
Ухвалою суду від 20.08.2026 року закрите підготовче провадження, справа призначена до розгляду. В судове засідання, призначене на 13.11.2026 року, о 14-30 год., сторони і третя особа не з`явилися, про час і місце судового розгляду повідомлені належним чином. Представник позивача надав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримав просив задовольнити. Відповідач і третя особа заяв, клопотань не подали. Суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи в межах наданих суду доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо, шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу, який зареєстрований Товарною біржою «Українська» 21.12.2000 року за № 129127, продавець - ОСОБА_2 продав, а покупець - ОСОБА_1 купив жилий будинок АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці площею 700,00 м. кв. На даній земельній ділянці знаходиться: жилий будинок А-1, сарай Б-1, гараж В-1, літня кухня Д-1, погріб Г-1, сарай д-1, Е-1, Ж-1, К-1, літній душ, паркан, вбиральня. Зазначений об`єкт нерухомості належить продавцю на підставі свідоцтва про право приватної власності на жилий будинок, виданого Покровською селищною радою 10.12.2000, на підставі рішення №170 від ХІ -2000 р., що підтверджується довідкою-характеристикою, що видана у Бюро технічної інвентаризації за місцем розташування об`єкта нерухомості № 626 від 21.12.2000 Синельниківським МБТІ.
Об`єкт нерухомості проданий за двадцять одну тисячу дев`ятсот сорок гривень 9п. 3 договору).
Даний договір зареєстрований ТБ «Українська» відповідно до ст.15 Закону України «Про товарну біржу» від 10.12.1991, та не підлягав нотаріальному посвідченню.
Відповідно до технічного паспорту, виготовленого 10.12.2000 КП «Синельниківське БТІ» Дніпропетровської обласної ради затверджено план земельної ділянки, план будівлі, експлікація до плану будинку, характеристика приміщень об`єкта нерухомого майна. У графі «ПІБ власника» закреслено « ОСОБА_3 », зазначено « ОСОБА_4 », доля 1 (целая), внизу примітка: «Виправленому на ОСОБА_4 вірити. Начальник МБТІ 02.02.2001 р. підпис».
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно ст. 81 ЦПК України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Стаття 41 Конституції України встановлює, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Пунктом 2 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 р. регламентовано, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
Вказаний договір купівлі-продажу був вчинений у грудні 2000 року, тобто під час дії ЦК УРСР 1963 року, який на той час регулював купівлю-продаж майна.
Відповідно до ст. 15 ЗУ «Про товарну біржу» біржовою операцією визнається угода, якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; якщо її учасниками є члени біржі; якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Угода вважається укладенню з моменту її реєстрації на біржі.
При цьому, чіткої регламентації механізму допуску товарів до обігу на товарній біржі на той час не існувало. Необхідні зміни до ст. 15 Закону України "Про товарну біржу", що дозволяли відмежувати об`єкти нерухомості від біржових операцій були внесені лише у 2003 році.
Отже, спеціальним законом не встановлено обов`язкової вимоги щодо нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна, які були укладені за результатами проведення біржового аукціону та зареєстровані на біржі.
У редакції, що діяла на час укладення договору купівлі-продажу спірного будинку, в самому Законі України "Про товарну біржу" не передбачалися правові наслідки у вигляді недійсності договору, укладеного та зареєстрованого на біржі, у разі порушення вимог, встановлених ст. 15 цього Закону до біржової операції, як щодо допуску товарів до обігу на біржі, так і щодо прийняття у члени біржі.
Частиною другою статті 47 ЦК Української РСР передбачено право суду визнати непосвідчений нотаріально договір дійсним, якщо сторони домовились щодо всіх важливих умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулось повне або часткове виконання договору.
Відповідно до ст.209 ЦК України, правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
Статтею 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
В силу ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Статтею 650 ЦК України визначено, що особливості укладення договорів на біржах встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.
Разом з тим, чинне законодавство України передбачає особливий порядок захисту права власності. В силу ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
В даному випадку право власності виникло на підставі договору купівлі-продажу, який проведено у якості біржової операції між продавцем ОСОБА_2 і покупцем ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 2.ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції, що діє на теперішній час, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01.01.2013 року, визнаються дійсними, якщо реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення або на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.
Установлені судом обставини свідчать, що договір купівлі-продажу був укладений сторонами в письмовій формі, містив усі необхідні умови щодо предмета договору та його ціни, був зареєстрований на товарній біржі, а сторони фактично виконали взяті на себе зобов`язання.
Доказів того, що договір купівлі-продажу від 21.12.2000 року був визнаний недійсним у судовому порядку, матеріали справи не містять.
Так само матеріали справи не містять доказів того, що після його укладення продавець оспорював факт відчуження нерухомого майна, отримання від покупця визначеної договором грошової суми чи право покупця на придбане майно.
Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших відповідних реєстрів, сформованою 06.02.2026 року, підтверджується відсутність відомостей за параметрами здійснених судом запитів щодо житлового будинку та земельної ділянки за вказаною адресою.
Суд ураховує, що за змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на судовий захист свого цивільного права або інтересу в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 41 Конституції України та статей 317, 319 ЦК України власник має право володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном.
Неможливість позивача здійснити державну реєстрацію речового права на придбане ним нерухоме майно перешкоджає повноцінній реалізації його прав щодо цього майна.
Оцінивши надані докази, суд установив, що сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу та така домовленість підтверджується письмовими доказами; між сторонами відбулося реальне виконання договору купівлі-продажу: продавець відчужив визначене договором нерухоме майно та отримав установлену договором грошову суму, покупець сплатив ціну майна, а укладений сторонами договір був зареєстрований на товарній біржі згідно чинного на той час закону, отже, суд доходить висновку про доведеність обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Водночас представник позивача в позовній заяві не просить стягнути судові витрати, тому питання про стягнення судового збору з відповідача суд не вирішує.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 12, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст.209, 220, 650, 657 ЦК України, ст. ст. 47, 227 ЦК УРСР в редакції 1963 року, ст.15 ЗУ «Про товарну біржу» суд, -
УХВАЛИВ:
Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Товарна біржа «Українська» про визнання угоди дійсною задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомості а саме житлового будинку що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , за технічним паспортом та договором: А-1 - жилий будинок: загальною площею 66,3 м.кв., житловою площею 36,1 м.кв., Д-1 - літня кухня, Б-1 - сарай, Е-1 - сарай, Ж-1 - сарай, В-1 -гараж К-1 гараж, 3-1 вбиральня, Л-1 літній душ, Г-1 - погріб, № 1-2 забор, № 3 - водопровід 1-вимощення, зареєстрований відповідно до ст. 15 Закону України «Про Товарну Біржу» на товарній біржі «Українська» код ЄДРПОУ 24514270, реєстраційний № 129127 від 21.12.2000 року.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування та місцезнаходження сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , паспорт серія НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .
Третя особа: товарна біржа «Українська», код ЄДРПОУ 24514270, місцезнаходження: вул. Комсомольська, 30, к. 201, м. Запоріжжя.
Повний текст рішення виготовлений 13.11.2026 року.
Суддя О. В. Чорна
Судебное решение № 141504516, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області было принято 13.11.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти важные сведения об этом судебном решении. Мы предоставляем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить важные сведения.
то решение относится к делу № 191/453/26. Юридические лица, указанные в тексте настоящего судебного документа: