Решение № 141499720, 04.11.2026, Господарський суд м. Києва

Дата принятия
04.11.2026
Номер дела
910/8795/26
Номер документа
141499720
Форма судопроизводства
Хозяйственное
Государственный герб Украины Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.11.2026Справа № 910/8795/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Нечая О.В., за участю секретаря судового засідання Будніка П.О., розглянувши у загальному позовному провадженні матеріали справи № 910/8795/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Траст Продакт" (Україна, 5720, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, с. Горохівка, вул. Миру, буд. 15А; ідентифікаційний код: 39985994)

до Підприємства об`єднання громадян "Мальва" Громадської організації "Центр допомоги інвалідам на селі" (Україна, 01011, м. Київ, вул. Кутузова, буд. 8; ідентифікаційний код: 40260307)

про стягнення 7 879 537,74 грн

Представники учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Траст Продакт" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Підприємства об`єднання громадян "Мальва" Громадської організації "Центр допомоги інвалідам на селі" (далі - відповідач) про стягнення 7 879 537,74 грн, з яких 3 806 015,31 грн заборгованості, 3 306 480,00 грн інфляційних втрат та 767 042,43 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2026 вказану позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.

22.07.2026 представником позивача сформовано в системі "Електронний суд" заяву про усунення недоліків позовної заяви з додатками, яка 23.07.2026 зареєстрована в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2026 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/8795/26, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.09.2026.

У підготовче засідання 09.09.2026 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання сторони були повідомлені належним чином, явка представників сторін обов`язковою судом не визнавалась.

У підготовчому засіданні 09.09.2026 судом було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, оголошено перерву до 07.10.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2026, в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України, сторін було повідомлено про те, що підготовче засідання у справі № 910/8795/26 призначено на 07.10.2026.

У підготовче засідання 07.10.2026 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання сторони були повідомлені належним чином, явка представників сторін обов`язковою судом не визнавалась, від представника позивача надійшла заява про проведення судового засідання без його участі.

У підготовчому засіданні 07.10.2026 судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.11.2026.

У судове засідання 04.11.2026 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання сторони були повідомлені належним чином, явка представників сторін обов`язковою судом не визнавалась.

У судовому засіданні 04.11.2026 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як зазначає позивач, між ним та відповідачем було укладено договір поставки товару, на виконання якого позивачем у березні 2018 року було поставлено відповідачу товар загальною вартістю 4 076 772,97 грн.

Позивач також зазначає, що 30.04.2022 внаслідок обстрілу збройними силами російської федерації смт Воскресенське Миколаївської області було пошкоджено будівлю за адресою: вул. Миру, 15А, у зв`язку з чим позивачем було втрачено первинні документи та договори з контрагентами. На підтвердження вказаних обставин позивачем надано витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №22022150000000348 від 02.05.2022.

На підтвердження факту поставки товару позивач надав складені ним податкові накладні, отримувачем (покупцем) у яких зазначено відповідача: №10 від 22.03.2018 на суму 255252,00 грн, №11 від 23.03.2018 на суму 396873,55 грн, №17 від 26.03.2018 на суму 526360,57 грн, №9 від 27.03.2018 на суму 317520,00 грн, №18 від 27.03.2018 на суму 566719,52 грн, №19 від 27.03.2018 на суму 395190,40 грн, №20 від 28.03.2018 на суму 432748,51 грн, №12 від 29.03.2018 на суму 337218,98 грн, №13 від 30.03.2018 на суму 412791,60 грн та №14 від 30.03.2018 на суму 454948,80 грн.

Вказані податкові накладні зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у період з 03.04.2018 по 13.04.2018, що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Відповідач є платником податку на додану вартість з 01.03.2016, що підтверджується витягом з реєстру платників податку на додану вартість № 1626554506575.

Відповідачем було частково оплачено поставлений товар, в загальному розмірі 270757,66 грн, а саме 27.03.2018 - 104580,17 грн, 05.04.2018 - 41250,58 грн, 12.04.2018 - 24112,00 грн та 13.04.2018 - 100814,91 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками АТ КБ "ПриватБанк" по рахунку позивача за періоди з 26.03.2018 по 06.04.2018 та з 09.04.2018 по 22.04.2018. У призначенні вказаних платежів зазначено оплату жиру рослинного, маргарину та замінника молочного жиру згідно з рахунками-фактурами №ТК-000021 від 27.03.2018, №ТК-00023 від 29.03.2018, №ТК-0000024 від 30.03.2018 та №ТК-0000025 від 26.03.2018.

Актом звірки взаєморозрахунків за період 01.01.2018 - 01.06.2019, підписаним керівниками та скріпленим печатками сторін, підтверджено поставку позивачем відповідачу в період з 22.03.2018 по 30.03.2018 товару загальною вартістю 4 076 772,97 грн, часткову оплату відповідачем поставленого товару в розмірі 270 757,66 грн та наявність у відповідача станом на 01.06.2019 заборгованості перед позивачем у розмірі 3 806 015,31 грн.

Позивач зазначає, що неодноразово звертався до відповідача з метою врегулювання спору в досудовому порядку, однак заборгованість відповідачем погашена не була.

З огляду на те, що відповідачем не було виконано в повному обсязі грошові зобов`язання з оплати поставленого товару, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 3 806 015,31 грн, інфляційні втрати в розмірі 3 306 480,00 грн та 3% річних у розмірі 767 042,43 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений сторонами договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків та за своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Таким чином, починаючи з 13.04.2018 всі вищезазначені податкові накладні були зареєстровані в ЄРПН та доступні відповідачу, як покупцеві товару.

Верховний Суд у постанові від 03.06.2022 у справі №922/2115/19 зазначив, що оцінюючи податкові накладні у сукупності з іншими доказами у справі, господарські суди повинні враховувати фактичні дії як постачальника так і покупця щодо відображення ними в податковому та бухгалтерському обліку постачання спірного товару.

Судом враховується, що відповідач частково оплатив поставлений товар з посиланням у призначенні платежів на рахунки-фактури позивача, а також підписав Акт звірки взаєморозрахунків за період 01.01.2018 - 01.06.2019, у якому відображено отримання ним товару від позивача загальною вартістю 4 076 772,97 грн.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб`єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб`єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2018 у справі № 905/1198/17, від 08.05.2018 у справі № 910/16725/17, від 17.10.2018 у справі № 905/3063/17, від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17, від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18, від 03.12.2020 у справі № 904/1161/20).

Суд встановив факт поставки позивачем відповідачу в березні 2018 року товару загальною вартістю 4 076 772,97 грн, про що свідчать наявні в матеріалах справи зареєстровані в ЄРПН податкові накладні, банківські виписки про часткову оплату товару відповідачем та підписаний уповноваженими особами сторін і скріплений печатками Акт звірки взаєморозрахунків.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

За приписами частин 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки примірник договору поставки в матеріалах справи відсутній, суд позбавлений можливості встановити погоджений сторонами строк оплати товару.

Водночас у підписаному уповноваженими особами сторін Акті звірки взаєморозрахунків за період 01.01.2018 - 01.06.2019 зафіксовано наявність у відповідача станом на 01.06.2019 простроченої заборгованості з оплати поставленого товару в розмірі 3806015,31 грн.

Зважаючи на викладене, строк оплати поставленого товару є таким, що настав, а відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати товару станом на 01.06.2019.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Оскільки відсутність повної оплати поставленого товару підтверджується матеріалами справи, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 3 806 015,31 грн визнається судом обґрунтованою.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати та 3% річних, нараховані за період прострочення з 01.06.2019 по 17.02.2026, що відповідає визначеній судом даті, станом на яку відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання.

Оскільки судом встановлено факт невиконання/прострочення виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань з оплати поставленого товару, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат та 3% річних за весь період прострочення.

Надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних є арифметично вірними, відтак позовні вимоги про їх стягнення підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем належними доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявлених позовних вимог, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають заборгованість у розмірі 3806015,31 грн, інфляційні втрати в розмірі 3306480,00 грн та 3% річних у розмірі 767042,43 грн.

Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду відповідних документів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки позовну заяву було подано через систему "Електронний суд", судовий збір за її подання становить 94554,45 грн, тоді як позивачем сплачено 118193,07 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача в розмірі 94554,45 грн.

Надміру сплачена сума судового збору в розмірі 23638,62 грн може бути повернута позивачеві за його клопотанням в порядку статті 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись статтями 129, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Підприємства об`єднання громадян "Мальва" Громадської організації "Центр допомоги інвалідам на селі" (Україна, 01011, м. Київ, вул. Кутузова, буд. 8; ідентифікаційний код: 40260307) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Траст Продакт" (Україна, 5720, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, с. Горохівка, вул. Миру, буд. 15А; ідентифікаційний код: 39985994) заборгованість у розмірі 3806015 (три мільйони вісімсот шість тисяч п`ятнадцять) грн 31 коп., інфляційні втрати в розмірі 3306480 (три мільйони триста шість тисяч чотириста вісімдесят) грн 00 коп., 3% річних у розмірі 767042 (сімсот шістдесят сім тисяч сорок дві) грн 43 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 94554 (дев`яносто чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят чотири) грн 45 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 16.11.2026

Суддя О.В. Нечай

Часті запитання

Який тип судового документу № 141499720 ?

Документ № 141499720 це Решение

Яка дата ухвалення судового документу № 141499720 ?

Дата ухвалення - 04.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141499720 ?

Форма судочинства - Хозяйственное

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141499720 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Информация о судебном решении № 141499720, Господарський суд м. Києва

Судебное решение № 141499720, Господарський суд м. Києва было принято 04.11.2026. Форма судопроизводства - Хозяйственное, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти полезные данные об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить полезные данные.

Судебное решение № 141499720 относится к делу № 910/8795/26

то решение относится к делу № 910/8795/26. Фирмы, указанные в тексте настоящего судебного документа:


Наша система обеспечивает поиск по разным критериям, таким как регион или название суда. Также в личном кабинете есть возможность подробной настройки, что существенно ускоряет процесс поиска данных. Это позволяет результативно экономить ваше время при получении необходимой информации из реестра судебных решений и других официальных источников.

Предыдущий документ : 141499718
Следующий документ : 141499722