Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
09 листопада 2026 рокуСправа № 160/29820/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сліпець Н.Є.
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро питання щодо затвердження звіту Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2025 у справі №160/29820/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.
16.01.2025 рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково, а саме:
- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 26.04.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації - січень 2008 року;
- зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 26 квітня 2016 року по 28 лютого 2018 року (включно) із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо відмови у нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 25.04.2019 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації - березень 2018 року з урахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
- зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 25.04.2019 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації - березень 2018 року з урахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.06.2026 за заявою представника позивача встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду від 16.01.2025 у справі №160/29820/24.
У справі здійснюється процедура судового контролю.
26.10.2026 представник Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України звернувся до суду із заявою, в якій зазначив, що військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснила всі необхідні розрахунки та виплати у суворій відповідності до вимог рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2025 року у справі № 160/29820/24 та норм Порядку № 1078, а судове рішення виконано в повному обсязі.
29.10.2026 представник позивача звернулась до суду з поясненнями на заяву відповідача про виконання рішення суду (документ сформовано в системі «Електронний Суд» 28.10.206), в яких зазначила, що з наданих військовою частиною розрахунків виплаченої індексації на виконання рішення суду від 16 січня 2025 року вбачається на неповне та неналежне виконання судового рішення, а саме: невиплата індексації за період з грудня 2018 року по квітень 2019 року; неналежний розрахунок індексації за період з квітня 2016 року по лютий 2018 року. Відповідачем фактично виплачена лише різниця між встановленим розміром індексації та розміром виплаченої в підвищеному розмірі премії. Згідно з розрахунком Відповідача сума індексації грошового забезпечення, що підлягає виплаті Позивачу за період з травня 2016 року по лютий 2018, року становить 71 419, 79 (сімдесят одна тисяча чотириста дев`ятнадцять гривень 79 копійок). Однак, фактично виплачена сума індексації становить 311, 41 (триста одинадцять гривень сорок одна копійка). Позиція відповідача щодо виплати індексації шляхом виплати щомісячної премії в підвищеному розмірі є безпідставною, оскільки така виплата, як премія, не має постійного характеру і не є підвищенням доходу в розумінні Порядку № 1078, яке б впливало на індексацію. Відтак, підвищення премії не є підвищенням посадового окладу і, відповідно до пункту 5 Порядку № 1078, не може бути підставою для зменшення суми індексації грошового забезпечення. Додатково зауважила, що під час подання позовної заяви позивачем було долучено відповідь Центрального архівного відділу Національної гвардії України, яка містила відомості щодо нарахованого та виплаченого грошового забезпечення Позивача. Водночас розміри премій, зазначені у відповідних архівних відомостях, не збігаються з розмірами премій, відображеними в розрахунках, наданих Відповідачем на виконання судового рішення. Отже, рішення суду від 16 січня 2025 року у справі № 160/29820/24 залишається не виконаним.
02.11.2026 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду призначено питання щодо розгляду звіту в порядку письмового провадження на 09.11.2026.
Розглянувши звіт Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про виконання рішення суду, судом встановлено наступне.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 382 КАС України передбачено підстави та порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Так, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до положень ст. 382-2 КАС України звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення, зокрема, має містити відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання, а у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення.
За висновками Верховного Суду, викладеними зокрема у постанові від 01.02.2022 року у справі №420/177/20, переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, зокрема, у публічно-правових спорах, адміністративні суди повинні зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, щоб це не призводило до порушення основоположних засад адміністративного судочинства та щоб такі засоби не були надмірними за визначених умов та не призводили до порушення прав, гарантованих Конституцією та законами України, а також Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Це означає, що негативні наслідки недобровільного виконання судового рішення мають бути пропорційними та збалансованими, а санкції, накладені судом у зв`язку з невиконанням судового рішення, не повинні бути надмірними; при цьому мають враховуватися усі обставини, які стали причиною невиконання судового рішення, надаватися оцінка діям боржника, спрямованих на таке виконання, міру його вини тощо.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2025 у справі №160/29820/24 (залишеним без змін Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.08.2025 встановлений обов`язок для Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України:
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 26 квітня 2016 року по 28 лютого 2018 року (включно) із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 25.04.2019 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації - березень 2018 року з урахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Рішення суду набрало законної сили 05.08.2025.
З наданого НОМЕР_1 Національної гвардії України звіту вбачається, що індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 обчислено із застосуванням базового місяця січень 2008 року. При цьому враховано Розпорядження Командувача НГУ від 04.02.2016 № Р-5 щодо випереджаючого підвищення доходів військовослужбовців (за рахунок премії та щомісячної додаткової винагороди). Оскільки розмір такого підвищення не перевищував суму нарахованої індексації, сума до виплати була визначена як різниця між ними та склала 311,41 грн, яку виплачено позивачу в повному обсязі (платіжна інструкція № 3245). Щодо періоду з 01.03.2018 по 25.04.2019 представником надано довідку №87 про нараховано та виплачену індексацію ОСОБА_1 від 21.10.2026, в якій зазначено сума нарахованої індексації за період з 3/2018 по 4/2019 становить 459,77 грн.
При цьому, з розрахунку відповідача, вбачається, що сума індексації грошового забезпечення, що підлягає виплаті ОСОБА_1 за період 05.2016 02.2018 становить 71 419, 79 (сімдесят одна тисяча чотириста дев`ятнадцять гривень 79 копійок).
Натомість, у вказаному розрахунку зазначено, що «сума на руки» становить 311,41 грн, що була виплачена позивачу.
У тексті звіту про виконання рішення суду, представник відповідача вказав, що Військовою частиною НОМЕР_1 було визначено загальну суму індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно, із застосуванням базового місяця - січень 2008 року. Водночас, було визначено суму фактичного підвищення його доходу за вказаний період за рахунок збільшення премії та щомісячної додаткової винагороди (відповідно до розпорядження № Р-5). Оскільки розмір підвищення грошового доходу Позивача не перевищував суму індексації, сума індексації визначалася з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховувалася як різниця між нарахованою сумою індексації і розміром підвищення доходу (премії та ЩДГВ). Саме за таким алгоритмом (як різниця між нарахованою індексацією та виплаченим підвищенням доходу випереджальним методом) сума індексації до виплати склала 311,41 грн, яка була виплачена позивачу згідно платіжної інструкції №3245.
Суд зазначає, що такий підхід до визначення суми індексації грошового забезпечення до виплати ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно, із застосуванням базового місяця - січень 2008 року, є помилковим, з огляду на те, що відповідачем фактично виплачена лише різниця між встановленим розміром індексації та розміром виплаченої в підвищеному розмірі премії, що суперечить рішенню суду у цій справі.
Так, згідно з розрахунком відповідача сума індексації грошового забезпечення, що підлягає виплаті позивачу за період з травня 2016 року по лютий 2018, року становить 71 419, 79 (сімдесят одна тисяча чотириста дев`ятнадцять гривень 79 копійок).
Таким чином, суд зауважує, що до виплати ОСОБА_1 на виконання рішення суду у справі №160/29820/24 належить сума індексації грошового забезпечення до виплати ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно, із застосуванням базового місяця - січень 2008 в розмірі року 71 419, 79 (сімдесят одна тисяча чотириста дев`ятнадцять гривень 79 копійок).
З урахуванням вищезазначеного, суд доходить висновку, Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України рішення суду у справі №160/29820/24 частково виконано стосовно нарахування та виплати індексації грошового забезпечення до виплати ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно, із застосуванням базового місяця - січень 2008 в розмірі року 71 419, 79 (сімдесят одна тисяча чотириста дев`ятнадцять гривень 79 копійок) позивачу виплачено лише 311,41 грн із належної до сплати суми 71 419,79 грн.
Стосовно нарахування і виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 25.04.2019 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації - березень 2018 року з урахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 суд зазначає наступне.
Згідно довідки №87 від 21.10.2026 про нараховану та виплачену індексацію ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 25.04.2019, загальна сума нарахованої індексації становить 459,77 грн.
Суд доходить висновку, що вищезазначений розрахунок індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.03.2018 року по 25.04.2019 року відповідає вимогам рішення суду.
Відповідно до положень статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Суд на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, накладеного на керівника суб`єкта владних повноважень, на суму штрафу, який було накладено за такі самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.
Ухвалу суду про накладення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції за правилами статті 149 цього Кодексу.
З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму штрафу без додаткового судового рішення нараховується пеня у розмірі три відсотки річних з урахуванням індексу інфляції.
Якщо суб`єктом владних повноважень є колегіальний орган і суд зобов`язав подати звіт про виконання судового рішення його членів, за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення суд, враховуючи індивідуальні дії або бездіяльність кожного з членів такого колегіального органу, своєю ухвалою може накласти штраф на членів, які в межах своїх повноважень, завдань чи функцій не забезпечили виконання судового рішення.
У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, суд своєю ухвалою встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на кожного з членів колегіального органу, які не подали зазначений звіт.
Суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу.
У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.
Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Отже, з вказаних законодавчих положень вбачається, що судом можуть бути вжиті заходи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу, відповідальну за виконання рішення суду.
Поряд з тим, суд зауважує, що такі заходи судового контролю підлягають застосуванню у разі неподання звіту суб`єктом владних повноважень про виконання рішення суду або якщо в поданому звіті причини невиконання чи неповного виконання судового рішення є неповажними.
У постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19 зазначено, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства.
Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Проте, судом не встановлено умислу відповідача спрямованого на невиконання рішення суду, тому підстави для накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу відсутні.
Враховуючи те, що відповідачем здійснено нарахування індексації грошового забезпечення позивачу, суд вважає, що відсутні підстави для неприйняття цього звіту в цілому, проте з урахуванням того, що судом встановлено не виконання відповідачем рішення суду у цій справі в частині нарахування та виплати індексації грошового забезпечення до виплати ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно, із застосуванням базового місяця - січень 2008 в розмірі 71 419, 79 (сімдесят одна тисяча чотириста дев`ятнадцять гривень 79 копійок) позивачу виплачено лише 311,41 грн із належної до сплати суми 71 419,79 грн, у відповідності до положень частини 11 статті 382-3, з урахуванням вищезазначеного висновку суду стосовно часткового виконання рішення суду, суд не припиняє здійснення судового контролю, а встановлює новий строк для подання звіту протягом 1 місяця з дня отримання цієї ухвали відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України.
Водночас суд роз`яснює відповідачу, що звіт має бути складений у повній відповідності до вимог статті 382-2 КАС України. Суд звертає увагу керівника суб`єкта владних повноважень, що у разі ненадання звіту у встановлений судом строк, або у разі подання звіту, який не містить належного обґрунтування причин невиконання рішення, суд, керуючись положеннями статті 382-3 КАС України, буде змушений перейти до застосування штрафних санкцій.
Також, суд вважає за необхідне роз`яснити відповідачу, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту, є достатніми, переконливими, та вичерпними.
Окрім того, суд роз`яснює, що відповідно до вимог статті 382-3 КАС України суд у разі повторного невиконання рішення суд може накласти штраф на керівника суб`єкта владних повноважень у збільшеному розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Керуючись статтями 241-243, 248, 370, 371, 382 - 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Прийняти звіт Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2025 у справі №160/29820/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.
Зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, подати у строк 1 місяць, з дати отримання копії цієї ухвали, новий звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2025 у справі №160/29820/24 в частині виплати індексації грошового забезпечення до виплати ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно, із застосуванням базового місяця - січень 2008 в розмірі 71 419, 79 (сімдесят одна тисяча чотириста дев`ятнадцять гривень 79 копійок) за винятком вже виплачених 311,41 грн, докази на підтвердження виплати коштів.
Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 КАС України.
Суддя Н.Є. Сліпець
Судебное решение № 141473261, Дніпропетровський окружний адміністративний суд было принято 09.11.2026. Форма судопроизводства - Административное, форма решения – Постановление суда. На этой странице вы сможете найти полезные сведения об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить полезные сведения.
то решение относится к делу № 160/29820/24. Фирмы, указанные в тексте настоящего судебного документа: