Дата принятия
13.11.2026
Номер дела
522/19815/25
Номер документа
141465629
Форма судопроизводства
Гражданское
Компании, указанные в тексте судебного документа
Государственный герб Украины Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 522/19815/25

Провадження № 2/522/8703/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2026 року м. Одеса

Приморський районний суду м. Одеси у складі:

головуючої судді Косіциної В.В.,

за участі секретаря судового засідання Гресько Б.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Одеського національного медичного університету до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів,-

ВСТАНОВИВ:

02 вересня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява Одеського національного медичного університету до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів, у якій позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 безпідставно набуті кошти у розмірі 1 594 893,55 гривень.

За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями, справу передано на розгляд судді Абухіну Р.Д.

Ухвалою суду від 04 вересня 2025 року позовну заяву залишено без руху. Надано позивачеві 10-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви.

10 вересня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси від Одеського національного медичного університету надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 14 жовтня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Встановлено, що розгляд справи здійснюватиметься в порядку загального позовного провадження. Надано відповідачеві 15-ти денний строк для подання відзиву. Підготовче засідання по справі було призначено на 24 листопада 2025 року.

06 листопада 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси від ОСОБА_1 надійшов відзив, у якому відповідачка заперечувала проти задоволення позову, просила відмовити.

14 листопада 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси від Одеського національного медичного університету надійшла відповідь на відзив, у якій позивач підтримав заявлені позовні вимоги, просив їх задовольнити.

20 листопада 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси від ОСОБА_1 надійшли заперечення на відповідь на відзив, у якому відповідачка заперечувала проти задоволення позову, просила відмовити.

Підготовче засідання, призначене на 20.11.2025 не відбулося та було відкладено на 04.02.2026, пізніше на 23.03.2026, на 20.05.2026, на 22.07.2026.

У підготовче засідання, призначене на 22.07.2026 з`явився представник відповідача. Інші учасники справи у підготовче засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду. Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання закрито підготовче провадження у справі. Справу призначено до судового розгляду на 14.10.2026.

На підставі розпорядження керівника апарату Приморського районного суду м. Одеси від 15.10.2026 №2120/26 було проведено повторний автоматизований розподіл справи між суддями, за результатами якого справу передано на розгляд судді Косіциній В.В.

Ухвалою суду від 16.10.2026 справу прийнято до провадження. У зв`язку зі зміною складу суду розпочато судовий розгляд справи з початку. Судове засідання призначено на 04.11.2026.

У судове засіданні, призначене на 04 листопада 2026 року з`явився представник позивача та представник відповідача.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив їх задовольнити. Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, просив відмовити.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання суд перейшов до стадії ухвалення рішення. Встановлено, що текст рішення буде проголошено 13 листопада 2026 року.

Суд дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16 липня 2021 року у справі №522/142/20, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 01 листопада 2022 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ ОНМедУ від 24 квітня 2019 року про звільнення ОСОБА_1 із посади декана на 1,0 ставки медичного факультету № 2. Визнано незаконним та скасовано наказ ОНМедУ від 10 грудня 2018 року про скасування наказу ОНМедУ від 03 грудня 2018 року № 791-л. Поновлено ОСОБА_1 на посаді проректора з науково-педагогічної роботи ОНМедУ. Стягнуто з ОНМедУ на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24 квітня 2019 року по 16 липня 2021 року у розмірі 2 034 814, 30 грн. Допущено негайне виконання рішень в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, у сумі 73 459, 04 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Верховного Суду від 10 січня 2024 року касаційну скаргу Одеського національного медичного університету задоволено частково. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 липня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 01 листопада 2022 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до Одеського національного медичного університету, третя особа Міністерство охорони здоров`я України, про визнання наказів незаконними та їх скасування, поновлення на роботі залишено без змін. Постанову Одеського апеляційного суду від 01 листопада 2022 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до Одеського національного медичного університету, третя особа Міністерство охорони здоров`я України, про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Одеського апеляційного суду від 24.04.2024 у справі №522/142/20 апеляційну скаргу Одеського національного медичного університету задоволено частково. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 липня 2021 року в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу змінено. Зменшено розмір стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 2 034 814,30 гривень до 439 920,75 гривень. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 липня 2021 року в частині негайного виконання рішення в частині стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, змінено. Зменшено розмір стягнення з 73459,04 гривні до 30913,31 гривні. В іншій частині рішення суду залишено без змін. Стягнуто із Одеського національного медичного університету на користь держави судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 4 399,21 гривні.

Звертаючись до суду із позовом, позивач зазначає про те, що в результаті помилки при розрахунку стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, ОСОБА_1 безпідставно отримала він ОНМедУ грошові кошти на загальну суму у розмірі 1 594 893,55 гривень, які були перераховані на виконання рішення суду.

На підтвердження перерахування грошових коштів, позивачем було надано:

- копію платіжного доручення від 12.11.2021 №1, відповідно до якого ОНМЕДУ перерахувало на користь ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 59 134,53 гривень;

- копію платіжного доручення від 12.11.2021 №2, відповідно до якого ОНМЕДУ перерахувало на користь ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 1 101,88 гривень;

- копію платіжного доручення від 12.11.2021 №3, відповідно до якого ОНМЕДУ перерахувало на користь ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 13 222,63 гривень;

- копію платіжного доручення від 10.11.2022 №3732, відповідно до якого ОНМЕДУ перерахувало на користь ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 1 578 891,04 гривень;

- копію платіжного доручення від 10.11.2022 №3729, відповідно до якого ОНМЕДУ перерахувало на користь ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 353 043,89 гривень;

- копію платіжного доручення від 10.11.2022 №3731 відповідно до якого ОНМЕДУ перерахувало на користь ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 29 420,33 гривень.

Позивач вказує, що оскільки підстава, у зв`язку з якою було перераховано вказано грошову суму відпала, то такі грошові кошти підлягають поверненню як безпідставно набуте майно.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Під відсутністю правової підстави розуміють такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 910/3395/19, від 23 квітня 2019 року у справі № 918/47/18, від 01 квітня 2019 року у справі № 904/2444/18.

Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22 березня 2016 року у справі № 6-2978цс15 та від 03 червня 2016 року у справі № 6-100цс15.

Зі змісту матеріалів справи вбачається, що спірна грошова сума була виплачена на підставі судового рішення, яке в подальшому було скасовано постановою Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №522/142/20.

Характерною особливістю кондикційних зобов`язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов`язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так і неправомірних.

Кондикційні зобов`язання виникають тоді, коли дії особи або події призводять до неправового результату у виді юридично безпідставного майнового блага, що перейшло до набувача та сприяло його безпідставному збагаченню.

Безпідставне збагачення може полягати як у так званому «фактичному» збагаченні, коли набувач, не отримуючи права на річ, фактично володіє і користується нею, так і в «юридичному» збагаченні, коли набувач отримує суб`єктивне право на предмет збагачення.

Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: 1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) набуття чи збереження майна відбулося без правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (постанова Верховного Суду України від 02 березня 2016 року у справі № 6-3090цс15).

Конструкція частини першої статті 1212 ЦК України свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Сутність зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідносин, та передання майна тій потерпілій особі, яка має належний правовий титул на нього (постанова Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 910/1531/18).

Під відсутністю правової підстави розуміють такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується прямо на законі, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Отже, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (постанови Верховного Суду від 01 квітня 2019 року у справі № 904/2444/18, від 23 квітня 2019 року у справі № 918/47/18, від 23 січня 2020 року у справі № 910/3395/19).

Положення глави 83 ЦК України є нормою матеріального права, а відтак не можуть бути застосовані у випадку розгляду питання про поворот виконання судового рішення (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 336/9595/14, постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 569/15646/16-ц).

Поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту прав боржника. Він можливий лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть - у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням.

У Рішенні Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року № 13-рп/2011 у справі за конституційним зверненням військової частини щодо офіційного тлумачення положення пункту 28 частини першої статті 293 ЦПК України у взаємозв`язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 року Конституції України вказано, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Відповідно до частин першої, другої статті 444 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Згідно з частиною дев`ятою статті 444 ЦПК України, якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Статтею 445 ЦПК України передбачені особливості повороту виконання в окремих категоріях справ. Зокрема, у справах про стягнення аліментів, а також у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.

Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом (частина перша статті 446 ЦПК України).

Отже, поворот виконання рішення, якщо цього вимагає відповідач, можливий у будь-якому випадку, незалежно від того, в якому порядку (апеляційному, касаційному чи за нововиявленими обставинами) скасовано судове рішення.

Поворот виконання рішення полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням.

Тому суди на забезпечення такої гарантії відновлення прав учасників процесу, як поворот виконання рішення мають задовольняти відповідні заяви та повертати відповідачеві стягнені кошти за скасованим судовим рішенням у разі відсутності обмежень, установлених законом.

Вказане узгоджується із постановами КЦС ВС від 22.03.2023 у справі № 592/12956/21, від 19.02.2024 у справі № 461/6207/22, від 15.07.2026 у справі № 757/35518/25-ц.

У справі, що розглядається, відповідач отримав грошові кошти саме за рішенням суду, а тому, положення глави 83 ЦК України, які є нормою матеріального права не можуть бути застосовані в даному конкретному випадку, оскільки, захист прав ОНМедУ як відповідача у справі №522/142/20 повинен здійснюватися шляхом звернення до суду із заявою про поворот виконання судового рішення.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20).

Тому, оскільки обраний ОНМедУ спосіб захисту не є належним, та не забезпечує належний спосіб захист прав та інтересів, суд доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст.2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 95, 133, 141, ч.4 ст. 223, ч. 2 ст. 247, 258-259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Одеського національного медичного університету до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30-ти днів з дати складання повного тексту рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення складено та підписано 13 листопада 2026 року.

Суддя Косіцина В.В.

13.11.26

Часті запитання

Який тип судового документу № 141465629 ?

Документ № 141465629 це Решение

Яка дата ухвалення судового документу № 141465629 ?

Дата ухвалення - 13.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141465629 ?

Форма судочинства - Гражданское

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141465629 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Информация о судебном решении № 141465629, Приморський районний суд м. Одеси

Судебное решение № 141465629, Приморський районний суд м. Одеси было принято 13.11.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти важные данные об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам быстро находить важные данные.

Судебное решение № 141465629 относится к делу № 522/19815/25

то решение относится к делу № 522/19815/25. Фирмы, указанные в тексте настоящего судебного документа:


Наша система поддерживает поиск по разным критериям, таким как регион или название суда. Также в личном кабинете есть возможность подробной настройки, что существенно ускоряет процесс поиска данных. Это позволяет результативно экономить ваше время при получении необходимой информации из реестра судебных решений и других официальных источников.

Предыдущий документ : 141465627
Следующий документ : 141465630