Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 583/4775/26
3/583/1563/26
ПОСТАНОВА
Іменем України
13 листопада 2026 року м. Охтирка
Суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Ярошенко Т.О., за участю секретаря судового засідання Алєксєєнко І.В., особи, яка притягується до адмінвідповідальності ОСОБА_1 , його захисника Собини П.М., потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, що надійшли від Охтирського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , протокол про адміністративне правопорушення від 09.09.2026 року серія ЕПР№ 767556,
за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 09.09.2026 року о 18 год. 25 хв в м. Охтирка по пров. Грушевського, керуючи автомобілем марки ВАЗ 21099, державний номерний знак НОМЕР_1 , виїжджаючи з другорядної дороги на головну, не надав перевагу в русі автомобілю Мерседес Спринтер, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі вул. Широка, внаслідок чого відбулося зіткнення. В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень, тілесні ушкодження отримали пасажири автомобіля ВАЗ21099, чим порушив п.16.11 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що він рухався по головній дорозі в м. Охтирка по вул. Широка, керуючи автомобілем Мерседес Спринтер. В цей час із правої сторони з другорядної дороги виїхав ОСОБА_1 на автомобілі ВАЗ 21099, який допустив порушення ПДР, внаслідок чого на середині дороги відбулося зіткнення транспортних засобів.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину не визнав, пояснив, що 09.09.2026 приблизно о 18 год 25 хв, керуючи автомобілем ВАЗ 21099, при виїзді на вулицю Широка із провулку Грушевського в м. Охтирка, впевнившись про відсутність інших перешкод, виїхав на середину дороги, де відбулося зіткнення його автомобіля із автомобілем Мерседес Спринтер під керуванням ОСОБА_2 , який в цей час їхав по вул. Широкій.
Захисник зазначав про відсутність порушень ПДР у діях водія ОСОБА_1 , вважає, що порушення допустив водій ОСОБА_2 .
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , яка є дружиною ОСОБА_1 , на момент ДТП перебувала у автомобілі з дитиною, надала показання, що 09.09.2026 року вони їхали з пров. Грушевського на вул.Широка в м.Охтирка. Чоловік переконавшись, що відсутні перешкоди, виїхав на середину дороги, де в цей час відбулося зіткнення із транспортним засобом, що рухався по вул.Широкій.
Суд, проаналізувавши матеріали справи, вислухавши пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , його захисника, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, вважає, що правопорушення мало місце, вина ОСОБА_1 знайшла своє підтвердження у суді.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
За змістом ст. 280 КУпАП при розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна конкретна особа у його вчиненні та чи є інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 124 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, яке спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За правилами ст. 252 КУпАП докази оцінюються за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Незважаючи на невизнання своєї вини ОСОБА_1 , факт скоєння правопорушення підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 09.09.2026 року серія ЕПР№ 767556 щодо змісту, оскільки в протоколі зазначено дату його складання, дані про службову особу, яка його склала, та особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення та суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, протокол підписаний особою, яка його склала та особою, що притягується до адміністративної відповідальності;
- протоколом огляду місця події від 09.09.2026, в якому зазначено про пошкодження транспортних засобів, а саме транспортний засіб Mersedess Sprinter, державний номерний знак НОМЕР_3 білого кольору має руйнування передньої фари та деформацію лівого переднього крила та бамперу, транспортний засіб ВАЗ21099, державний номерний знак НОМЕР_1 , сірого кольору деформація лівої задньої частини кузова, руйнування задньої лівої фари;
- схемою до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 09.09.2026, на якій зафіксовано розташування транспортних засобів по відношенню до проїжджої частини дороги, уламки транспортних засобів, розлив паливно-мастильної рідини;
- фото таблицею, яка відображає загальний вигляд ділянки автодороги по вул. Широкій м. Охтирка та загальний вигляд автомобілів Mersedess Sprinter, державний номерний знак НОМЕР_3 та автомобіля ВАЗ21099, державний номерний знак НОМЕР_1 , механічні пошкодження на них;
- письмовими поясненнями ОСОБА_4 , який перебував в салоні автомобіля Mersedess Sprinter 09.09.2026 в якості пасажира, доїхавши в м.Охтирка бачив, як на середину дороги виїхав автомобіль ВАЗ 21099 та миттєво відбулося зіткнення;
- письмовими поясненнями ОСОБА_5 , який перебував у салоні автомобіля Mersedess Sprinter в якості пасажира, доїхавши в м.Охтирка побачив, що з правого боку з повороту виїхав легковий автомобіль ВАЗ 21099.
Надаючи оцінку вказаним доказам, суд вважає, що в діях водія ОСОБА_1 маються порушення п.16.11 Правил дорожнього руху України, а саме на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Обов`язок дотримання водіями п. 16.11. ПДР передбачає: 1) оцінку траєкторії руху інших транспортних засобів та можливих ризиків; 2) визначення безпечного моменту для початку руху; 3) забезпечення безпечного перетину перехрестя без створення перешкод іншим учасникам руху; 4) своєчасне надання переваги транспортним засобам, які рухаються по головній дорозі, або пішоходам, які мають право на перехід.
В даній ситуації водій ОСОБА_1 завчасно повинен був оцінити дорожню обстановку, зокрема на предмет наявності інших транспортних засобів, у тому числі тих, які рухаються по головній дорозі, і тільки після цього, переконавшись у безпечності свого маневру, розпочати рух, надавши за необхідності перевагу іншим учасникам руху.
Твердження захисника Собини П.М. про невинуватість ОСОБА_1 суд оцінює критично. Зі схеми місця ДТП від 09.09.2026 року та доданих матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 , виїжджаючи з другорядної дороги провулку Грушевського на головну вулицю Широку в м. Охтирка, не надав переваги в русі автомобілю Мерседес під керуванням ОСОБА_2 , що свідчить про те, що показання ОСОБА_1 є хибними, так як він не впевнившись у безпечності, виїхав на головну дорогу, де допустив зіткнення з автомобілем Мерседес, який в цей час рухався по головній дорозі та мав перевагу в русі.
Про це також підтверджують наявні пошкодження транспортних засобів, зокрема у автомобіля Мерседес Спринтер білого кольору наявні руйнування лівої передньої фари та деформація лівого переднього крила та бамперу, у автомобіля ВАЗ 21099 сірого кольору деформація лівої задньої частини кузова, руйнування задньої лівої фари, про що зазначено у протоколі огляду місця події від 09.09.2026.
Наведене дає підстави стверджувати, що в діях ОСОБА_1 є порушення п. 16.11 Правил дорожнього руху України, його покази суд оцінює критично, так як вони не узгоджуються з матеріалами справи.
Аналізуючи наявні докази у справі у їх сукупності, даючи їм оцінку, в тому числі і показанням ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що в даній дорожній обстановці ОСОБА_1 не дотримано вимог п.16.11 Правил дорожнього руху України.
Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ч. 1 ст. 251, ст. 252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам.
Відповідно ст.1КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження, крім іншого, транспортного засобу. Оскільки зазначена норма матеріального закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують транспортним засобом, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, тому у протоколі є посилання на порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.16.11 ПДР України, згідно якого на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Згідно з п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Крім того, згідно абзацу д) п. 2.3 ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.
Аналіз наведених вище доказів та фактичні обставини справи дозволяють зробити висновок, що водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобам, виїжджаючи з другорядної дороги на головну, а саме з провулку Грушевського на вул. Широку в м. Охтирка не переконався, що це буде безпечно та не створить перешкоди чи небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем Мерседес, який рухався по головній дорозі.
Зміст об`єктивної сторони правопорушення в протоколі і посилання на п. 16.11 ПДР є достатнім для правової кваліфікації дій ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, яка, як було наведено вище, встановлює адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху ПДР. При цьому суд наголошує, що саме водій ОСОБА_1 здійснив виїзд із другорядної дороги на головну, тому дотримання ним як водієм транспортного засобу усіх імперативних приписів п. 16.11 ПДР унеможливило б у даній конкретній дорожній ситуації зіткнення транспортних засобів та їх пошкодження, тобто ДТП, що і свідчить про достатність кваліфікації його дій за вказаним пунктом ПДР.
Доводи сторони захисту про те, що нібито водій ОСОБА_2 мав дотримуватися вимог п. 16.12 ПДР, а також доводи ОСОБА_1 , що нібито ОСОБА_2 перевищив швидкість руху, є необгрунтованими. Надання оцінки діям водія ОСОБА_2 у контексті встановлення причинного зв`язку виходило б за межі предмета даного судового розгляду та порушувало б його права, оскільки суд розглядає виключно протокол, складений щодо ОСОБА_1 за порушення п. 16.11 ПДР.Відповідно і правові висновки мають стосуватися лише його дій.
Суд вважає, що поліцейським при складанні у відношенні ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення дотримані в повному обсязі усі вимоги процесуальних норм, права та законні інтереси останнього, а вказаний вище протокол містить всі обов`язкові елементи, які закон встановлює до змісту протоколу (ст. 256 КУпАП), зокрема суть правопорушення (об`єктивна сторона), конкретний пункт ПДР п. 16.11 і нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за недотримання ПДР ст. 124 КУпАП.
Одночасно необхідно зауважити, що відповідно ЗУ «Про дорожній рух» Правила дорожнього руху України встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України; інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація т/з окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил; учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил (п. 1.1, 1.3), так як «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди; ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі» (рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (OHalloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02), а кожний т/з, який знаходиться в русі, повинен мати водія, який повинен контролювати свій т/з таким чином, щоб бути завжди у змозі належним чином їм управляти, бути ознайомленим з правилами дорожнього руху, приписами в області безпеки дорожнього руху, а також з такими факторами, які можуть вплинути на його поведінку (п. 1, 5 і 6 ст. 8 Конвенції про дорожній рух (Відень, 08.11.1968) та положень Європейської угоди, яка доповнює цю Конвенцію (Женева, 01.05.1971).
Зміст об`єктивної сторони правопорушення в протоколі і посилання на п. 16.11 ПДР є достатнім для правової кваліфікації дій ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, яка, як було наведено вище, встановлює адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху ПДР. При цьому суд наголошує, що саме водій ОСОБА_1 здійснював рух з другорядної дороги і саме на нього покладався обов`язок дати дорогу, тому дотримання ним як водієм т/з усіх імперативних приписів п. 16.11 ПДР унеможливило б у даній конкретній дорожній ситуації зіткнення т/з та їх пошкодження, тобто ДТП, що і свідчить про правильність й достатність кваліфікації його дій за вказаним пунктом ПДР.
Суд приходить до переконання, що протокол про адміністративне правопорушення разом з іншими дослідженими в судовому засіданні доказами, наведеними вище, у своїй сукупності та взаємозв`язку є достатніми для ухвалення рішення про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП поза розумним сумнівом.
Незважаючи на те, що допитаний в судовому засіданні інспектор поліції ОСОБА_6 , який складав вказаний протокол, надав у суді покази, покликаючись на незначний стаж роботи в поліції та відсутність певного досвіду, а також пройшов певний час після складення протоколу, проте, оцінюючи у сукупності докази в справі, суд вважає, що дії водія ОСОБА_1 кваліфіковано вірно.
Судом ретельно досліджено відеозапис, наданий захисником ОСОБА_7 , з якого вбачається, що рухаючись зі сторони Харкова в напрямку м. Охтирка по вул. Широкій, яка є головною дорогою, провулок Грушевського, який примикає до вулиці з правої сторони, хоча і має асфальтне покриття, однак є другорядною дорогою. Про це свідчить розташування дорожніх знаків на вул. Широкій м. Охтирка.
А тому твердження захисника про те, що це є перехрестя рівнозначних доріг, і нібито водій ОСОБА_2 , який рухався по вул. Широкій, повинен був надати перевагу в русі транспортному засобу під керуванням ОСОБА_1 , який виїжджав з провулку Грушевського на вул. Широку м. Охтирка, є хибними, суд їх відхиляє з вищевикладених підстав.
Заявлене клопотання захисника ОСОБА_7 про призначення судово-автотехнічної експертизи судом відхилене, оскільки суд вважає, що у матеріалах справи достатньо даних, які очевидно підтверджують порушення ОСОБА_1 норм ПДР України, що не потребує спеціальних знань, а тому призначення експертизи не сприятиме розгляду справи у розумні строки. Таке клопотання суд розцінює як зволікання з розглядом справи з метою пропустити строки притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, такими, що не викликають жодних сумнівів.
При призначенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.
Суд враховує, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності притягується вперше, є військовослужбовцем, тому вважає за доцільне застосувати до нього адміністративне стягнення в межах санкції ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу, так як саме такий вид стягнення буде достатнім для виправлення порушника, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ст. 40-1, ст. 124, ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 гривень, який стягнути на користь держави що підлягає сплаті на рахунок: UA628999980313090149000018001, отримувач ГУК Сумській обл./Сумська обл./21081300, код за ЄДРПОУ 37970404, код бюджетної класифікації доходів 21081300.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 665,60 грн. (населений пункт м. Київ, отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м.Київ/22030106, код отримувача: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), номер рахунку: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, найменування податку: судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України).
У відповідності із ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається в порядку примусового виконання та з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Охтирського
міськрайонного суду: Т.О. Ярошенко
Судебное решение № 141461672, Охтирський міськрайонний суд Сумської області было принято 13.11.2026. Форма судопроизводства - Про адмінправопорушення, форма решения – . На этой странице вы сможете найти необходимые сведения об этом судебном решении. Мы предоставляем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам быстро находить необходимые сведения.
то решение относится к делу № 583/4775/26. Организации, указанные в тексте настоящего судебного документа: