Решение № 141406721, 11.11.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/13649/26

Провадження №2-о/523/430/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2026 р. м.Одеса

Пересипський районний суд міста Одеси, в складі:

головуючого судді Малиновського О.М.

за участю секретаря Сивак К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №15, в місті Одеса, в порядку окремого провадження, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи Одеської міської ради про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Бузову Т.Г. звернулась до суду із заявою в якій просить встановити факт належності ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Четвертої одеської державної нотаріальної контори Левенець Т.П., реєстровий номер 330/1996 та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 03.01.2007 року № 13121863.

Заява мотивована тим, що після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яка складається з частини житлового будинку АДРЕСА_1 . Заявниця, як спадкоємець першої черги звернулася до нотаріуса із заявою про відкриття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Втім, нотаріусом було роз`яснено, що у свідоцтві про право на спадщину та у свідоцтві про смерть по батькові ОСОБА_2 записано по різному, - « ОСОБА_3 », « ОСОБА_4 ». Такі розбіжності перешкоджають заявниці у реалізації своїх спадкових прав. Наявні обставини стали підставою для звернення до суду.

Ухвалою судді від 01.07.2026 відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження.

Ухвалою суду від 15.09.2026 витребувана копія спадкової справи.

ОСОБА_1 в призначене судове засідання не з`явилася. Від її представника до суду надійшла заява в якій вона підтримала заяву, просить розглянути вимоги за її відсутності.

Одеська міська рада не забезпечила участі свого представника у судовому засіданні. Про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином.

Неявка сторін не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов наступного висновку.

Матеріалами справи встановлено, що 09.10.1997 державним нотаріусом Четвертої одеської державної нотаріальної контори, Левенець Т.П., за реєстровим номером 330/1996 посвідчене свідоцтво про право на спадщину за законом за яким ОСОБА_2 набув право власності на частину житлового буднику АДРЕСА_1 .

З наданого свідоцтва про смерть слідує, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За заявою ОСОБА_1 від 29.01.2024 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Двоєнкіною Т.О. заведено спадкову справу №9/2024 до майна ОСОБА_2 .

Листом приватного нотаріусу Двоєнкіною Т.О. від 29.01.2024 роз`яснено ОСОБА_1 , що у свідоцтві про право на спадщину за заповітом від 09.10.1997 по батькові ОСОБА_2 записано як « ОСОБА_3 », в той час як його по батькові у свідоцтві про смерть записано як « ОСОБА_4 ». Такі розбіжності не дають можливість встановити факт належності майна померлому.

Відповідно до статті 4 ЦПК України та статті 20 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду з метою захисту своїх цивільних прав, свобод чи інтересів у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних або юридичних осіб в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 7 статті 19 ЦПК України визначено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно частини першої статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до частини другої статті 293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з частиною третьою статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені розділом IV ЦПК України.

Згідно пунктом 6 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по-батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по-батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Частиною другою статті 315 ЦПК України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення, що кореспондується з відповідною позицією Верховного Суду України, викладеною у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», де вказано, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення, а встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Зважаючи на викладене, оцінюючі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що заявник довела той факт що свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідчене 09.10.1997 державним нотаріусом Четвертої одеської державної нотаріальної контори Левенець Т.П., реєстровий номер 330/1996 та видане на ім`я ОСОБА_2 належить ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Розбіжності у написанні по батькові померлого у свідоцтві про право на спадщину та у свідоцтві про смерть пояснюються неналежним перекладом з мови національних меншин на українську мову.

Таким чином, заява внесена до суду є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Водночас, вимога про встановлення факту належності померлому витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно не підлягає задоволенню з огляду на те, що такий витяг не є правовстановлюючим документом, а є лише підтвердженням державної реєстрацію права власності, яке виникає на підставах встановлених законом.

На підставі викладеного, керуючись п. 6 ч.1 ст.315, 319 ЦПК України, -

ВИРІШИВ

Заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Встановити факт належності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 09.10.1997 державним нотаріусом Четвертої одеської державної нотаріальної контори Левенець Т.П., реєстровий номер 330/1996 та видане на ім`я ОСОБА_2 .

В іншій частині заяви відмовити.

Учасники справи:

Заявник: ОСОБА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;

Заінтересована особа: Одеська міська рада, ЄДРПОУ:26597691, місцезнаходження: м. Одеса, Біржова площа, буд.1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 11 листопада 2026 року.

Суддя