Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 522/14497/26-Е
Номер провадження № 2/521/9337/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ЗАОЧНЕ)
10 листопада 2026 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді: Шевчук Н.О.,
секретаря судового засідання: Сироти О.О.
за участю учасників справи:
від Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» не з`явився;
від ОСОБА_1 не з`явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33, ЄДРПОУ:43311346) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог позовної заяви.
У липні 2026 року через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» звернулося до Приморського районного суду міста Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №6436838 від 21.11.2025 року у загальному розмірі 10731 грн., стягнення витрат по сплаті судового збору та витрат на правничу допомогу.
Зокрема, позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.11.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит №6436838, умовами якого встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 3000 грн., строком на 365 днів (з 21.11.2025 року по 20.11.2026 року), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,95 %, які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 517,50 грн.). У разі порушення Позичальником/Відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка у розмірі 150 грн. за кожен день понадстрокового користування.
У подальшому, як зазначено позивачем, 25.02.2026 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» укладений Договір факторингу № 25/02/26 за умовами якого позивач набув права грошової вимоги до боржників, у тому числі за Договором про надання коштів у кредит №6436838 від 21.11.2025 року.
Представник позивача зауважив, що відповідач свої зобов`язання за Договором про надання коштів у кредит не виконав, ані перед первісним позичальником, ані перед фактором, чим поршуються права позивача, а тому позивач вважає, що з відповідача на користь позивача належить до стягнення заборгованість у загальному розмірі 10731 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 3000 грн., заборгованість за відсотками 1881 грн., заборгованість за пенею/неустойкою 5850 грн.
Рух справи; вирішення судом клопотань, поданих сторонами, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 29.07.2026 року цивільна справа 522/14497/26-Е направлена до Хаджибейського районного суду міста Одеси за підсудністю.
Після надходження справи, головуючого суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст. 14, 33 ЦПК України.
Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 23.09.2026 року у справі №522/14497/26-Е було відкрито провадження, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні з викликом сторін; витребувано від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацію, що містить банківську таємницю.
27.10.2026 року на адресу суду (вх.80238) на виконання ухвали суду від 23.09.2026 року, від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшла витребувана інформація.
Від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов, що відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства не є перешкодою для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, 22.10.2026 року (вх.№79112) скерував до суду заяву, щодо підтримання позовних вимог, також просив розглядати справу за його відсутності, крім того зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі, яке судом розглянуте та задоволене.
Відповідач ОСОБА_1 повторно не з`явився в судове засідання без поважних причин. Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями наявними у матеріалах справи (відповідно до положень ч. 11 ст. 128 ЦПК), які направлялися на адресу відповідача, з огляду на що, суд приходить до переконання про можливість розглянути справу за відсутності відповідача, згідно вимог ч. 3 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК та ухвалити заочне рішення.
Згідно ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти вирішення справи в заочному порядку.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Згідно до п. п. 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Крім того, ухвала суду про відкриття провадження у даній справі розмішена в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на сайті Хаджибейського районного суду міста Одеси, тобто ухвала суду є доступною для ознайомлення та загальновідомою.
Згідно із ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Отже, у зв`язку із тим, що судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов`язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.
Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, суд, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву на позов, зі згоди представника позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст. ст. 280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі письмових матеріалів.
Згідно приписів ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи у змішаній формі (електронній та паперовій), надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд зазначає про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, з відмовою в іншій частині, враховуючи таке.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що 21.11.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит №6436838, який відповідачем було підписано електронним підписом 543423.
Відповідно до п.2.2.1. Договору, сума кредиту 3000 грн.
Відповідно до п.2.2.2. Договору, строк кредитування/строк договору 365 днів.
Відповідно до п. 2.3.1. Договору, Денна процентна ставка/день 0,997%
Відповідно до п.2.8. Договору, Проценти за цим Договором нараховуються щоденно, починаючи з першого дня користування Кредитом до дати повернення, на залишок Кредиту, виходячи із строку фактичного користування Кредитом та до повного погашення заборгованості за Договором.
Відповідно до п.6.1. За користування Кредитом Позичальник сплачує Кредитодавцю Проценти у розмірі, визначеному пунктом 2.2. Договору. Проценти за користування Кредитом нараховуються на суму Кредиту (його залишок) виходячи із строку фактичного користування Кредитом (його залишком), за кожен день (календарну дату) користування Кредитом, починаючи з першого дня користування Кредитом (включно) та включаючи день (дату) його повернення, до повного погашення Заборгованості за Договором та підлягають сплаті періодично кожні 5 календарних днів з дати надання Кредиту у складі Першого обов`язкового платежу та Мінімальних обов`язкових платежів відповідно до п.п. 2.2.4. п. 2.2. та п.п. 2.2.5. п. 2.2. Договору.
Відповідно до п.6.13. У разі прострочення Позичальником сплати Першого обов`язкового платежу/Мінімального обов`язкового платежу (що включають в себе нараховану Комісію за надання кредиту та/або проценти за користування кредитом та/або сплати суми Кредиту) на шістдесят другий календарний день, Кредитодавець має право вимагати повне погашення кредиту, навіть якщо термін його виплати ще не настав. В такому разі Позичальник зобов`язаний здійснити дострокове повне погашення Заборгованості.
Відповідно до п.7.14. Позичальник погоджується, що у разі відступлення права вимоги за Договором або залучення колекторської компанії до врегулювання простроченої заборгованості Кредитодавець має право передати персональні дані Позичальника та інформацію щодо укладення та виконання Договору новому кредитору або колекторській компанії.
Відповідно до п.9.5. За порушення Кредитодавцем строків надання Позичальнику Кредиту, визначених Договором, Позичальник має право стягнути з Кредитодавця неустойку у вигляді пені за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15 відсотків від суми простроченого платежу. Кредитодавець не несе відповідальність за відмову у наданні Кредиту після підписання Договору з підстав, визначених п.п. 8.2.8 п. 8.2. Договору.
Згідно довідки про ідентифікацію від 21.11.2025 вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" на електронну пошту відповідача направлено однаразовий ідентифікатор 543423.
Згідно листа №20/05/26-49338 від 20.05.2026 року, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на банківський рахунок Відповідача на підставі платіжної інструкції № b10cfb20-032f-494d-95cd-238a94aec711 (кошти перераховані за посередництвом платіжної установи) перераховано кошти на виконання умов Договору кредиту №6436838.
Згідно довідки № КД-000091962 від 29.05.2026 року ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (платіжна установа), підтвердило прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», відповідно до умов договору про переказ коштів №ПВ30-09-20 /1. від 30.09.2020 року, укладеного між Компанією/ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції, зокрема 21.11.2025 року; Номер платежу b10cfb20-032f-494d-95cd-238a94aec711; Сума 3000.00 грн.; Отримувач Піцман Володимир - ЕПЗ номер НОМЕР_2 .
Згідно розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» станом на 20.05.2026 року, заборговваність відповідача складає у загальному розмірі 10731 грн.
25.02.2026 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» було укладено Договір факторингу № 25/02/26, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором кредиту №6436838 від 21.11.2025 року.
Так, згідно п.2.1.3. перехід від Клієнта до Фактора права вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги, після чого Позивач/Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу (день підписання реєстру прав вимог). Підписаний сторонами Реєстр прав вимог в паперовому/електронному вигляді є невідємною частиною цього Договору та підтверджує факт переходу від Клієнта/Кредитодавця до Фактора/Позивача вимоги. [Момент переходу права грошової вимоги до Позивача є день підписання відповідного Реєстру прав вимоги].
Відповідно до Реєстру прав вимог №5 від 20.05.2026 року Клієнт відступає Факторові Право Вимоги заборгованостей до Боржників на умовах передбачених Договором факторингу №25/02/26 від 25 лютого 2026 року, в тому числі до Відповідача в сумі 10731 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 3000 грн., заборгованість за відсотками 1881 грн., заборгованість за пенею/неустойкою 5850 грн.
22.03.2026 року позивачем направлена ОСОБА_1 вимога про повернення кредиту у загальному розмірі 10731 грн., яка останнім залишена поза увагою.
Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем за кредитним договором № 6436838 від 21.11.2025 року, сума заборгованості станом на 22.06.2026 року складає 10731 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 3000 грн., заборгованість за відсотками 1881 грн., заборгованість за пенею/неустойкою 5850 грн.
Згідно відповіді від 27.10.2026 року (вх.№ 80238), яка надійшла на адресу суду на виконання ухвали суду від 23.09.2026 року від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 . Також до суду надана виписка за період з 21.11.2025 по 24.11.2025 року, з якої вбачається, зо 21.11.2025 року на платіжну карту № НОМЕР_3 перераховано 3000 грн.
Доказів погашення заборгованості ані первісному кредитору , ані позивачу з боку відповідача матеріали справи не містять.
Також, інших письмових доказів стосовно спірних правовідносин, які виникли між сторонами, матеріали справи не містять.
Окрім наведеного, на підтвердження надання правничої допомоги позивачу до матеріалів позовної заяви додано Договір про надання правничої допомоги №11-05/26/ФП від 11.05.2026 року, Акт прийому передачі виконаних робіт, що є додатком №1 до договору №11-05/26/ФП від 11.05.2026 року, Витяг з акту про приймання передачі наданої правничої допомоги №1-ФП від 05.06.2026 року, відповідно до якого встановлено, що адвокатом виконано роботи на загальну суму 4500 грн.
Предметом спору у даній справі є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для стягнення з відповідача на користь позивача нарахованої останнім суми заборгованості за кредитним договором.
Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.
За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 ЦК України. За приписами ч. 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 1082 ЦК України, передбачено: "Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом. "
Судом, при розгляді справи також, приймаються до уваги висновки зроблені Верховним Судом України в постанові від 23.03.2020 року (справа № 404/502/18), згідно яких боржник, що отримав повідомлення про передачу прав вимоги за договором не звільняється обов`язку погашення заборгованості, повідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє останнього від обов`язку щодо погашення заборгованості.
Судом у даній справі встановлено, що 21.11.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит №6436838, який відповідачем було підписано електронним підписом 543423.
Згідно довідки № КД-000091962 від 29.05.2026 року ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (платіжна установа), підтвердило прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», відповідно до умов договору про переказ коштів №ПВ30-09-20 /1. від 30.09.2020 року, укладеного між Компанією/ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції, зокрема 21.11.2025 року; Номер платежу b10cfb20-032f-494d-95cd-238a94aec711; сума 3000.00 грн.; Отримувач Піцман Володимир - ЕПЗ номер НОМЕР_2 .
Згідно розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» станом на 20.05.2026 року, заборговваність відповідача складає у загальному розмірі 10731 грн.
Таким чином, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, а саме надало ОСОБА_2 кредит у розмірі, встановленому кредитним договором №71261377 від 21.05.2025 року.
Судом встановлено, що 25.02.2026 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» було укладено Договір факторингу № 25/02/26, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором кредиту №6436838 від 21.11.2025 року.
Відповідно до Реєстру прав вимог №5 від 20.05.2026 року Клієнт відступає Факторові Право Вимоги заборгованостей до Боржників на умовах передбачених Договором факторингу №25/02/26 від 25 лютого 2026 року, в тому числі до Відповідача в сумі 10731 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 3000 грн., заборгованість за відсотками 1881 грн., заборгованість за пенею/неустойкою 5850 грн.
22.03.2026 року позивачем направлена ОСОБА_1 вимога про повернення кредиту у загальному розмірі 10731 грн., яка останнім залишена поза увагою.
Отже, спірні правовідносини стосуються повернення отриманого фізичною особою кредиту, який отриманий у фінансовій установі.
Так, як встановлено судом, відповідач ухилився від виконання взятих на себе зобов`язань за договором, внаслідок чого у нього утворилась нарахована позивачем заборгованість у загальному розмірі 10731 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 3000 грн., заборгованість за відсотками 1881 грн., заборгованість за пенею/неустойкою 5850 грн., що підтверджується довідкою - розрахунком, наданою позивачем за кредитним договором №6436838 від 21.11.2025 року.
З огляду на вказане, суд вважає, що наявні підстави вважати, що ОСОБА_1 умови взятого на себе кредитного зобов`язання не виконав, що виявилося у неповерненні фактично отриманих кредитних коштів, що стало наслідком звернення позивача до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Отже, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в межах кредитного ліміту в добровільному порядку ані первісному кредитору, ані позивачу не повернуті, з огляду на вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, яка визначає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь який час, що свідчить про порушення його прав, суд приходить до переконання, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині стягнення основної суми заборгованості у розмірі - 3000 грн., процентів 1881 грн. потребують задоволення. При цьому, суд зазначає що зворотного суду відповідачем не доведено належними та допустимими доказами.
Водночас, що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача на свою користь нарахованої пені/неустойки у розмірі 5850 грн., суд зазначає таке.
Відповідно до Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, а саме п. 18. Законодавцем унормовано, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відтак, враховуючи те, що на час ухвалення судом цього рішення воєнний стан в Україні не скасовано, вимоги позивача про стягнення з відповідача нарахованої пені/неустойки у розмірі 5850 грн. задоволення не потребують.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Частиною 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог с. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги те, що відповідач взятих на себе кредитних зобов`язань в строки та обсязі, передбачені кредитним договором, не виконав, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором є частково обґрунтованими та такими, що потребують часткового задоволення, а саме основний борг - 3000 грн., проценти 1881 грн., що загалом становить 4881 грн.
В іншій частині позовних вимог, а саме в частині стягнення з відповідача на користь позивача нарахованої останнім пені/неустойки у розмірі 5850 грн. слід відмовити.
Щодо стягнення судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно приписів п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Суд констатує, що в матеріалах справи наявний Договір про надання правничої допомоги №11-05/26/ФП від 11.05.2026 року, Акт прийому передачі виконаних робіт, що є додатком №1 до договору №11-05/26/ФП від 11.05.2026 року, Витяг з акту про приймання передачі наданої правничої допомоги №1-ФП від 05.06.2026 року, відповідно до якого встановлено, що адвокатом виконано роботи на загальну суму 4500 грн., з огляду на що, заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу у даній справі у сумі 6500 грн. є необґрунтованим належними та допустимими доказами.
Відтак, враховуючи те, що відповідачем ані заперечень, ані клопотання про зменшення розміру витрат на надання позивачу адвокатом правничої допомоги суду у даній справі не надано, вимоги позивача щодо відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 4500 грн. є обґрунтованими.
Водночас, враховуючи те, що позов судом задоволено частково, на користь позивача з відповідача слід стягнути витрати на правничу допомогу адвоката пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі 2047 грн. 50 коп.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п.3 ч.4 Закону України « Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч.2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що із відповідача належить стягнути суму сплаченого позивачем судового збору за подання позовної заяви до суду пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1211 грн. 40 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 611, 612, 625-627, 1054-1055 ЦК України, ст. 2, 5, 10, 12, 76-81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274-279, 280-282, 354 ЦПК України, Хаджибейський районний суд міста Одеси
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33, ЄДРПОУ:43311346) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33, ЄДРПОУ:43311346, банківські реквізити: НОМЕР_4 відкритий в АТ «ПУМБ», код банку 334851) заборгованість за кредитним договором № 6436838 від 21.11.2025 року у загальному розмірі 4881 грн., з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу - 3000 грн., сума заборгованості за процентами 1881 грн.; судовий збір у розмірі 1211 грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2047 грн. 50 коп.
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33, ЄДРПОУ:43311346) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення пені/неустойки у розмірі 5850 грн. відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено та підписано 10.11.2026 року.
Повні відомості про учасників справи згідно із п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33, ЄДРПОУ:43311346);
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Суддя Н.О. Шевчук
Судебное решение № 141405521, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси) было принято 10.11.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти важные сведения об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам быстро находить важные сведения.
то решение относится к делу № 522/14497/26-Е. Компании, указанные в тексте настоящего судебного документа: