Решение № 141387225, 10.11.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/3996/26

335/8425/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Ковалевської Л.М.,

за участю секретаря: Омельчук С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Фастові Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2026 року Товариство з обмеженої відповідальністю «Коллект Центр» (далі - ТОВ «Коллект Центр») звернулося до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 31 липня 2026 року цивільну справу передано за підсудністю до Фастівського міськрайонного суду Київської області.

В обґрунтування позову зазначають, що 01.04.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Верона» (далі - ТОВ «ФК «Верона») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1853576, за умовами якого відповідачці надано кредитні кошти у розмірі 4000,00 грн, які останній зобов`язувався повернути у встановлений строк та сплатити проценти за користування ними.

03.12.2021 року між ТОВ «ФК «Верона» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі - ТОВ «Вердикт Капітал») було укладено Договір факторингу № 03/12/2021-2, згідно з умовами якого ТОВ «ФК «Верона» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі за договором № 1853576.

10.03.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено Договір № 10-03/2023/01, згідно з умовами якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі за договором № 1853576.

З урахуванням викладеного, позивач просив стягнути з відповідача 14492,81 грн заборгованості, а також судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн та 9000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26 серпня 2026 року відкрито провадження у цивільній справі, ухвалено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Учасникам справи було роз`яснено, що відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Представник позивача в позовній заяві зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач, належним чином повідомлявся судом про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, конверт із судовою повісткою повернувся без вручення із зазначенням працівника поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Як передбачено п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно п.3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення (ч. 4 ст. 130 ЦПК України).

Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 року у справі № 755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Також згідно висновків Європейського суду з прав людини, зазначеного у рішенні у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» №12307 учасник справи, що повідомлений за допомогою пошти за однією із адрес, за якою він зареєстрований, але ухилявся від отримання судової повістки. Тому йому повинно було бути відомо про час і місце розгляду справи. Він також міг стежити за ходом його справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

03 вересня 2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України у зв`язку з проходженням ним військової служби у складі Збройних Сил України у військовій частині НОМЕР_1 .

Водночас до зазначеного клопотання відповідачем не долучено доказів на підтвердження обставин, на які він посилається, зокрема доказів проходження військової служби у складі Збройних Сил України.

З огляду на викладене, за відсутності належних доказів на підтвердження обставин, зазначених у клопотанні, суд не має підстав вважати доведеними обставини, які відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України є підставою для обов`язкового зупинення провадження у справі.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні докази у їх сукупності, встановив наступне.

Зокрема, судом встановлено, що 01 квітня 2021 року між ТОВ «ФК «Верона» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1853576 (далі - Договір). Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

Загальний розмір наданого кредит (сума коштів, які кредитодавець зобов`язується надати позичальникові за цим договором) складає 4000,00 грн.

Строк, на який надається кредит, складає 29 календарних днів з моменту підписання цього Договору та перерахування (видачі) коштів позичальнику, а саме з 01.04.2021 року по 29.04.2021 року включно.

Проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту а вразі часткового погашення на непогашену частину, та встановлюються в розмірі 1,9% від суми кредиту в день, що становить 693,5% річних від суми наданого кредиту.

Загальна вартість кредиту становить 6204,00 грн.

Кредитодавець надає позичальникові кредит у безготівковій формі шляхом перерахування відповідних грошових коштів на рахунок банківської платіжної карти позичальника протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання договору.

03 грудня 2021 року між ТОВ «ФК «Верона» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 03/12/2021-2, згідно з умовами якого ТОВ «ФК «Верона» відступає за плату права грошової вимоги, а ТОВ «Вердикт Капітал» приймає права вимоги до боржників, за цілим рядом договорів, у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором №1853576 від 01.04.2021 року

Відповідно до Реєстру боржників від 03.12.2021 року до Договору факторингу №03/12/2021-2 від 03.12.2021 року, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором № 1853576 від 01.04.2021 року.

10 березня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» і ТОВ «Коллект Центр» укладено Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023/01, за умовами якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» за плату свої права вимоги, що належали йому на підставі раніше укладеного з ТОВ «ФК «Верона» договору факторингу.

Пунктом 5.2 цього договору визначено, що права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором і набутими новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді.

Того ж дня сторони підписали акти приймання-передачі реєстру боржників. Відповідно до Реєстру боржників від 10.03.2023 до Договору відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023/01 від 10.03.2023 року, ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1853576 від 01.04.2021 року на загальну суму 14492,81 грн, з яких 4000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 10324,00 грн - заборгованість за процентами, 168,81 грн - відповідальність за порушення грошового зобов`язання, згідно ст. 625 ЦК України.

Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 ЦК).

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Суд встановив, що 01 квітня 2021 року між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Верона» було укладено кредитний договір № 1853576, в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем).

Однак, в матеріалах справи відсутні й суду не надано будь-які належні, допустимі та достатні докази перерахування кредитних коштів на картковий рахунок, який належить/належав ОСОБА_1 ..

У постанові від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором Верховний Суд зазначив, що банк зобов`язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З врахуванням вищевикладеного, суд вважає недоведеним той факт, що відповідачка ОСОБА_1 отримав від ТОВ «ФК «Верона» за кредитним договором № 1853576 від 01 квітня 2021 року грошові кошти в сумі 4000,00 грн.

Стаття 514 цього Кодексу визначає, щодо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином (постанова Верховного Суду від 24 квітня 2018 року по справі № 914/868/17).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати у зв`язку із відмовою в позові слід покласти на позивача.

Враховуючи наведене вище, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 263-265, 280-286 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1853576 від 01.04.2021 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3 офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання як внутрішньо переміщена особа: АДРЕСА_1 .

Суддя Л.М.Ковалевська