Постановление суда № 141371530, 09.11.2026, Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа №644/7090/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року м. Кременчук

Кременчуцький районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Реки А.С.,

за участю секретаря судового засідання Черненко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кременчуці Полтавської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

Встановив:

В провадженні Кременчуцького районного суду Полтавської області перебуває дійсна справа.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Баранов Д.М. подав до суду клопотання про витребування доказів, а саме просить витребувати у позивача належним чином засвідчені та складені у відповідності із вимогами ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» виписки з особових рахунків ОСОБА_1 , відповідно до яких обліковується заборгованість ОСОБА_1 , за весь період існування заборгованості за кредитним договором №А266СТ155101104039 від 19.03.2021р., починаючи з 19 березня 2021 по 28 травня 2026, що відображені у бухгалтерському обліку позивача. В обґрунтування заявленого клопотання зазначає, що наданий позивачем розрахунок заборгованості не підтверджує позовні вимоги і не є належним з підстав, передбачених ч.2 ст.77 ЦПК України, оскільки лише належним чином посвідчені виписки з банківського кредитного рахунку відповідача можуть свідчити про саме існування заборгованості за кредитним договором та є належними, допустимими та достовірними доказами існування заборгованості.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Вирішуючи клопотання представника відповідача, суд приймає до уваги, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. При цьому, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, повинен сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ЦПК України.

За нормою ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази (ч. 3 ст. 84 ЦПК України).

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність», інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк є банківською таємницею.

Стаття 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначає порядок розкриття банками банківської таємниці. Так, згідно з ч. 2 зазначеної статті, інформація, що містить банківську таємницю розкривається за рішенням суду.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження позовних вимог було надано виписку про кредиту та виписку з карткового рахунку відповідача, а тому враховуючи наявні відомості суд не вбачає необхідності у витребуванні зазначеного документу у позивача.

Окрім того, представник відповідача обґрунтовуючи подане клопотання про витребування доказів посилається на неналежність наданих позивачем доказів, зокрема розрахунку заборгованості, щодо існування кредитної заборгованості, у зв`язку з чим суд зауважує, що оцінка належності наданих позивачем доказів є предметом розгляду справи по суті та буде здійснена судом під час ухвалення остаточного рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про витребування доказів.

Керуючись ст.ст. 83, 84, 260 ЦПК України, суд,-

Ухвалив:

В задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Баранова Д.М.про витребування доказів - відмовити.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяА. С. Река