Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 420/30373/26
У Х В А Л А
10 листопада 2026 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши в порядку письмово провадження клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Одеської митниці (65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування наказу
В С Т А Н О В И В:
До Одеського окружного адміністративного суду 29.09.2026 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Одеської митниці, в якій позивач просить суд:
1. 1. Визнати протиправним та скасувати наказ Одеської митниці від 01.09.2026 №118 дс про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани за результатами дисциплінарного провадження №35-дс;
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Одеської митниці від 01.09.2026 №117 дс про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани за результатами дисциплінарного провадження №50-дс.
В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що вона є державним службовцем Одеської митниці, працює у митних органах з 2000 року, має тривалий стаж служби, позитивну службову характеристику, заохочення у вигляді подяки та до подій, що стали предметом оскаржуваних дисциплінарних проваджень, дисциплінарних стягнень не мала. За результатами перевірки рівня митних компетенцій у 2026 році її результат визначено як «достатній». 23.07.2026 начальником Одеської митниці стосовно ОСОБА_1 одночасно порушено два окремі дисциплінарні провадження: №35-дс на підставі доповідної записки начальника відділу внутрішнього контролю від 16.07.2026 №25/25/32139, та №50-дс на підставі доповідної записки від 16.07.2026 №25/25/32138. Обидва провадження стосувалися практичного використання позивачем індивідуальної портативної відеокамери під час виконання службових обов`язків у пункті пропуску «Старокозаче-Тудора», але охоплювали різні дати та різні фактичні епізоди. За результатами провадження №35-дс дисциплінарною комісією складено подання від 25.08.2026 №25/28-05-02/38073. На його підставі наказом Одеської митниці від 01.09.2026 №118-дс до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани. Наказ юридично кваліфікує поведінку позивача як порушення абзацу третього пункту 1 розділу IV Інструкції з використання індивідуальних портативних відеокамер, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 09.09.2025 №459, у частині створення перешкод перед об`єктивом ІПВ. У поданні при описі епізодів 01.06, 05.06, 09.06 та 13.06.2026 додатково зазначалося, що камера була закріплена без збереження належного кута огляду. За результатами провадження №50-дс дисциплінарною комісією складено подання від 26.08.2026 №17-01/12-01/38305. На його підставі наказом Одеської митниці від 01.09.2026 №117-дс до ОСОБА_1 застосовано ще одну догану за події робочої зміни 11 12.07.2026, які відповідач пов`язав із нездійсненням передбаченої Інструкцією ідентифікації користувача ІПВ, перервами у відеофіксації, завершенням відеозйомки без передбачених дій та розміщенням ІПВ поза визначеним місцем.
За приписами пунктів 3, 5 та 6 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ухвалою судді від 02.10.2026 постановлено прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та відкрити провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів; витребувати від Одеської митниці: копію дисциплінарної справи №35-дс щодо ОСОБА_2 ; копію дисциплінарної справи №50-де щодо ОСОБА_1
21.10.2026 від представника відповідача Одеської митниці надійшло клопотання (вх. №ЕС/121225/26), в якому просить розгляд справи №420/30373/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці здійснювати за правилами загального позовного провадження; у випадку відмови здійснювати розгляд справи № 420/30373/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці за правилами загального позовного провадження, розгляд справи № 420/30373/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці здійснювати в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
В обгрунтування вказано, що дана адміністративна справа відноситься до справ незначної складності, однак обсяг матеріальних збитків не дозволяє розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, фактичні обставини даної справи потребують надання ґрунтовних усних пояснень сторін з метою повного та всебічного з`ясування, що вимагає розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи задля прийняття у результаті законного та обґрунтованого рішення у справі. Основним доказом провини ОСОБА_1 є відеозаписи з боді-камер, які потребують детального перегляду у залі судового засідання, з наданням пояснень. Справа потребує детального розгляду, дослідження всіх доказів по справі з поясненнями, та викликом свідків. Звертаємо увагу суду, що обов`язок здійснення митного оформлення, та виконання митних формальностей із включеними боді-камерами з`явився у працівників митних органів нещодавно, а тому рішення суду є важливим для подальшої організаційної роботи працівників митних органів.
26.10.2026 від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Болгара А.В. надійшла відповідь на відзив (вх. №ЕС/123326/26).
В якості додатку долучено клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін зазначивши, що відповідач посилається на проходження навчання 23.03.2026 та 03.07.2026, тоді як позивач на документально відображені труднощі експлуатації ІПВ, зокрема кріплення до форменого одягу, вагу, габарити й нагрівання камер. Пункт 3 розділу ІІІ Інструкції № 459 передбачає контроль застосування ІПВ також керівниками відповідного відділу та митного поста. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 7 та пункту 12 частини другої статті 17 Закону України «Про державну службу» належні умови служби та матеріально-технічне забезпечення є не лише питанням дисципліни працівника, а й обов`язком органу державної служби. Ці питання потребують безпосередніх пояснень сторін. До відзиву, сформованого 19.10.2026, Одеська митниця включила перелік 43 відеофайлів формату тр4. Встановити їх зміст, тривалість, повноту, метадані, відповідність датам інкримінованих подій та співвідношення із записами службових журналів лише за текстом відзиву неможливо. Відеозаписи є основою доказової позиції відповідача, тому судове засідання необхідне для їх безпосереднього дослідження із забезпеченням сторонам доступу до файлів у придатному для перегляду форматі та можливості висловити зауваження щодо конкретних фрагментів. Доданні до відзиву відеофайли не завантажуються в підсистемі «Електронний суд» та їх перегляд є не можливий. Додатково перелік додатків до відзиву містить файл за 09.06.2026 та файл із датою 11.06.2026, тоді як провадження № 35-де охоплює події 01.06, 05.06, 09.06 та 13.06.2026. Це потребує перевірки відповідності й комплектності відеоматеріалів, а не попереднього висновку про їх відсутність. Проведення судового засідання дасть змогу визначити порядок безпосереднього дослідження цих доказів за участю сторін, поставити питання щодо їхнього походження та надати пояснення стосовно конкретних фрагментів.
У відзиві зазначено, що у липневу зміну позивач здійснила митні формальності щодо 220 транспортних засобів, водночас наведено окремі проміжки відсутності відеозапису. Потрібно з`ясувати, чи збігалися ці проміжки з виконанням конкретних митних дій, дозволеними перервами або технічними обставинами, а також як ці питання досліджували дисциплінарні комісії. Окремої оцінки потребують пояснення керівника, порядок отримання пояснень Поліненко О.А. та розгляд письмової позиції її адвоката, отриманої митницею 24.08.2026.
Дослідивши вказані заяву та клопотання представника відповідача, суд приходить до наступного.
Одним із основних засад (принципів) адміністративного судочинства є офіційне з`ясування всіх обставин у справі.
Згідно ч.1 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до ч.5 ст.12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Згідно частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити у задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.
Відповідно до частини 8 статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Водночас норми ст.262 КАС України не передбачають проведення судового засідання та виклику учасників справи, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд також зазначає, що законодавець не пов`язує законність та обґрунтованість судового рішення з викликом сторін у судове засідання.
Так, дослідивши заяву та клопотання представника відповідача Одеської митниці, матеріали справи, предмет та підстави позову, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду цієї справи в порядку загального позовного провадження, а також в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд звертає увагу, що згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 27.08.2019 у справі №826/7244/18, бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.
Отже, саме по собі клопотання сторони про розгляд справи за її участю, яка, відповідно до процесуального закону може розглядатися в порядку письмового провадження, не є достатньою підставою для призначення її до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Оцінюючи доводи представника відповідача стосовно заявленого клопотання суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд зазначає, що оцінити «значення справи для сторін» і «значний суспільний інтерес» має суд в рамках конкретних правовідносин, з яких виник спір. Це означає, що вказані підстави (для розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням сторін) повинні мати своєрідне «конкретизоване» пояснення у вимірі певної справи; посилання на ці підстави безвідносно до конкретних фактичних підстав не достатньо для того, щоб вимагати розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Такий правовий висновок викладено Верховним Судом в численних постановах, зокрема, від 26.05.2022 у справі №640/594/20, від 22.10.2021 у справі №200/6491/20-а, від 07.10.2021 у справі №640/23517/20, від 05.10.2021 у справі №640/23385/20, від 05.08.2021 у справі №200/5490/20-а, від 29.07.2021 у справі №340/1727/20, від 28.07.2021 у справі №160/6740/20, від 27.07.2021 у справі №340/1901/20, від 22.07.2021 у справі №460/6542/20, від 23.06.2021 у справі №520/13014/2020 тощо.
Суд зауважує, що з огляду на категорію та складність даної справи, обсяг доказів, кількість сторін, обраний позивачем спосіб захисту у позовній заяві тощо, характер спірних правовідносин, предмет доказування, є незначної складності та не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд критично оцінює доводи представника відповідача щодо необхідності допиту свідків, оскільки у відповідному клопотанні не зазначено осіб, яких необхідно допитати як свідків, а також не конкретизовано обставин, які можуть бути підтверджені їхніми показаннями.
Щодо необхідності дослідження відеозапису суд зазначає таке.
Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
Відповідно до положень ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. При цьому суд надає оцінку як доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивуючи врахування або відхилення відповідних доказів.
Отже, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи не є перешкодою для дослідження судом наявних у матеріалах справи доказів, у тому числі електронних, а також не позбавляє учасників справи можливості подавати свої пояснення, заперечення та міркування щодо таких доказів.
Враховуючи викладене розгляд справи в порядку строщеного позовного провадження без виклику сторін не перешкоджає дослідженню доказів та надання сторонами заперечень та пояснень на будь-який доказ.
Заявники, у поданих клопотаннях не навели жодної належної та достатньої підстави у підтвердження необхідності розгляду справи в порядку загального позовного провадження, а так з викликом учасників. Безпосередньо з клопотання представника відповідача не вбачається, які конкретно обставини чи факти, потребують детального встановлення та аналізу саме в судовому засіданні, і не можуть бути встановлені під час розгляду даної справи в порядку письмового провадження, наведені ж доводи є лише припущеннями про можливе існування обставин та фактів, які могли б бути вирішені виключно під час розгляду справи у відкритому судовому засіданні з викликом та за участю сторін.
Отже, представником відповідача та позивача у поданих заяві та клопотанні не доведено, та судом не встановлено обставин, які б свідчили про наявність підстав для розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження, або у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Поряд з викладеним, суд вважає за необхідне звернути увагу представника відповідача та позивача, що в силу приписів КАС України, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, аргументами іншої сторони, та реагувати на вказані аргументи з урахуванням приписів чинного процесуального законодавства, а саме шляхом подання відзиву, заперечень, додаткових пояснень, письмових доказів, тощо.
З урахуванням зазначених обставин, у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін.
Керуючись ст.ст. 12, 243, 248, 256, 262 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви представника відповідача Одеської митниці (вх. №ЕС/121225/26 від 21.10.2026) про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовити.
У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Болгара А.В. про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА
Судебное решение № 141362607, Одеський окружний адміністративний суд было принято 10.11.2026. Форма судопроизводства - Административное, форма решения – Постановление суда. На этой странице вы сможете найти важные сведения об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам быстро находить важные сведения.
то решение относится к делу № 420/30373/26. Фирмы, указанные в тексте настоящего судебного документа: