Постановление суда № 141348598, 09.11.2026, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

09.11.2026

Справа № 1121/4863/12

Провадження № 4-с/401/20/26

УХВАЛА

09 листопада 2026 року місто Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Андріянової С.М.

за участю секретаря судового засідання - Бойко Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в Світловодському міськрайонному суді Кіровоградської області справу за скаргою ОСОБА_1 про визнання дій заступника начальника Світловодського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Богдан Євгенія Юрійовича протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

16 жовтня 2026 року скаржник ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просить суд визнати неправомірними дії заступника начальника Світловодського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Богдана Євгенія Юрійовича щодо незняття арешту з його пенсійного рахунку та просить скасувати постанову заступника начальника Світловодського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Богдан Є.Ю. від 25 серпня 2026 року у ВП № 35585396 у частині накладення арешту на пенсійний рахунок і невідкладно зняти арешт з пенсійного рахунку в АТ "Державний Ощадний банк України" № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 .

В обґрунтуванні скарги посилається на те, що рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області з нього стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу). На виконання рішення суду 29 листопада 2012 року видано виконавчий лист № 1121/4863/12, на підставі якого 10 грудня 2012 року відкрито виконавче провадження № 35585396. У період з 20 липня 2022 року по 03 квітня 2024 року ОСОБА_1 проходив військову службу, був учасником бойових дій та особою з інвалідністю внаслідок війни. Після звільнення з військової служби з 01 вересня 2025 року йому призначено пенсію по інвалідності, яка є єдиним його джерелом доходу. У зв`язку з лікуванням, реабілітацією та встановленням інвалідності у 2025-2026 роках виникла заборгованість зі сплати аліментів. 09 червня 2026 року заступником начальника Світловодського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Богдан Є.Ю. звернуто стягнення на його дохід, а 25 серпня 2026 року накладено арешт на кошти боржника, зокрема на рахунок в АТ "Державний Ощадний банк України" ( НОМЕР_1 ), на який надходить пенсія по інвалідності. 08 вересня 2026 року скаржник звернувся до ДВС із заявою про зняття арешту, надавши довідку Пенсійного фонду про те, що він отримує пенсію на вказаний рахунок. Однак арешт знято не було, а за результатами розгляду його скарги Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області листом від 02 жовтня 2026 року повідомлено про правомірність накладення арешту. Скаржник вважає такі дії державного виконавця неправомірними, оскільки на арештований рахунок надходить пенсія по інвалідності, на яку законом заборонено звертати стягнення. (а.с. 1-4)

Ухвалою від 23 жовтня 2026 року відкрито провадження за скаргою та призначено справу до розгляду. (а.с. 29)

09 листопада 2026 року представник скаржника, адвокат Чирочка Н.В., подала до суду заяву про розгляд скарги за їх відсутності та просить задовольнити скаргу в повному обсязі. (а.с. 35-36)

Заступник начальника Світловодського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Богдан Є.Ю. 09 листопада 2026 року подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти скарги заперечує в повному обсязі та підтримує позицію Управління ЗПВР у Кіровоградській області. Також просить врахувати постанову Верховного Суду у справі № 728/225/26 від 19 жовтня 2026 року. (а.с. 37-38)

Стягувач ОСОБА_3 09 листопада 2026 року подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, у якій заперечує проти задоволення скарги та просила не знімати арешт з рахунків скаржника, посилаючись на наявність у нього заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 94 680,56 грн. На її думку, збереження арешту може стимулювати боржника до виконання обов`язку зі сплати аліментів та перешкодити подальшому ухиленню від їх сплати. (а.с. 39)

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність та допустимість кожного доказу, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що згідно з постановою від 25 серпня 2026 року, виданою заступником начальника Світловодського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Богдан Є.Ю., у межах виконавчого провадження № 35585396 накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні кошти на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 128 534,99 грн. (а.с. 5)

08 вересня 2026 року скаржником направлено начальнику Світловодського відділу ДВС в Олександрійському районі Кіровоградської області Дніпровського МРУ Міністерства юстиції України заяву про зняття арешту з банківського рахунку № НОМЕР_1 , відкритого на ім`я ОСОБА_1 в АТ "Державний Ощадний банк України", оскільки зазначений рахунок, відкритий та використовується для отримання пенсії. (а.с. 6)

Згідно з відповіддю № 3073/Г-4687-27.2/27.2-17 від 02 жовтня 2026 року, наданою Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області на звернення ОСОБА_1 від 18 вересня 2026 року, останнього поінформовано, що враховуючи значну заборгованість зі сплати аліментів, державним виконавцем у порядку вимог статті 56 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанову про арешт коштів боржника, яку направлено банкам-учасникам обміну в формі електронного документу з накладенням КЕП. (а.с. 23-25)

Відповідно до довідки № 1100-0506-8/53248 від 31 серпня 2026 року, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримує пенсію по інвалідності по лінії МО України на рахунок відкритий в установі АТ "Державний Ощадний банк України" ( НОМЕР_1 ), що також підтверджується випискою по картковому рахунку. (а.с. 7, 8)

Згідно з витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 240/25/3445/В від 23 жовтня 2025 року, ОСОБА_1 з 10 вересня 2025 року визнаний особою з інвалідністю ІІІ групи, дата повторного оцінювання 10 вересня 2026 року. (а.с. 9-12)

Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 140/26/1782/В від 01 жовтня 2026 року, ОСОБА_1 з 10 вересня 2026 року визнаний особою з інвалідністю ІІІ групи, дата повторного оцінювання 01 жовтня 2028 року. (а.с. 13-16)

Згідно з рекомендаціями, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю № 140/26/1782/І від 01 жовтня 2026 року, ОСОБА_1 має легкий ступінь обмеження здатності до самообслуговування та помірний ступінь обмеження в здатності до трудової діяльності. (а.с. 17-21)

Відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_2 від 30 травня 2024 року, ОСОБА_1 є учасником бойових дій. (а.с. 22)

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається, в тому числі, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 8 розділу VIII "Інструкції з організації примусового виконання рішень", затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, визначено, що на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.

Згідно з ч. 5 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому в порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, кошти, що знаходяться на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Стаття 48 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено. Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до ч. 3 ст. 52 цього Закону повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно з ч. 4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження".

Вказаний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 та від 20 квітня 2022 року у справі № 756/8815/20.

У частині 3 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що знаходяться на рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про накладення арешту на кошти, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повернути постанову виконавця без виконання в частині накладення арешту на такі кошти, що знаходяться на рахунках, із зазначенням причини її повернення.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 68 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Згідно з п. 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, зокрема, припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації). З 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який на даний час не скасовано та не припинено.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому п. п. 10, 15 ч. 1 ст. 34 цього Закону.

Суд звертає увагу, що для боржника надання документів, що підтверджують статус коштів та те, що рахунок боржника має спеціальний режим використання є процесуальною можливістю відновити свої права, порушені у зв`язку з накладенням незаконного арешту, а для виконавця зняття такого арешту є здійсненням повноважень для усунення завданих негативних наслідків.

Такі висновки узгоджуються з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 20 квітня 2022 року у справі № 756/8815/20 та від 07 жовтня 2022 року у справі № 401/4103/14-ц.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 квітня 2022 року у справі № 756/8815/20, доводи скаржника (у цьому випадку - приватного виконавця), що рахунок, на якому знаходились кошти, не є такими, на який заборонено законом накладення арешту, не відповідають положенням закону, оскільки арешт може накладатись на кошти, а не на рахунок (абзац перший частини другої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження"); а по-друге, обмеження звернення стягнення на кошти заробітної плати, які знаходяться на рахунку боржника, підпадають під випадки "кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом" (абзац другий частини другої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження").

У поданій скарзі ОСОБА_1 просить суд визнати неправомірними дії заступника начальника Світловодського ВДВС в Олександрійському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Богдан Є.Ю. щодо незняття арешту з його пенсійного рахунку, скасувати постанову від 25 серпня 2026 року у ВП № 35585396 у частині накладення арешту на цей рахунок та невідкладно зняти арешт з пенсійного рахунку в АТ "Державний Ощадний банк України" № НОМЕР_1 , відкритого на його ім`я.

Водночас, як убачається зі змісту постанови від 25 серпня 2026 року про арешт коштів боржника, арешт накладено на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні кошти на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 128 534,99 грн.

Тобто, державний виконавець не накладав арешт на пенсійний рахунок, а, натомість, вказав на неможливість накладення арешту на кошти, звернення стягнення на які заборонено законом, що відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно з постановою Верховного Суду від 19 жовтня 2026 року у справі № 728/225/26, апеляційний суд не врахував, що при цьому арешт може накладатись на кошти, а не на рахунок (абзац перший частини другої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження"), тому помилково задовольнив скаргу боржника шляхом визнання неправомірною бездіяльність та зобов`язання заступника начальника Бахмацького ВДВС зняти арешт з рахунку боржника; постановами державного виконавця накладено арешт саме на кошти боржника, в яких міститься вказівка, що арешт накладається на кошти, крім коштів, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Оскільки, скаржником та його представником не доведено, що дії державного виконавця були протиправними, а права ОСОБА_1 були порушені внаслідок протиправних дій державного виконавця при здійсненні примусового виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки заробітку, тому суд дійшов висновку про необґрунтованість скарги ОСОБА_1 та відсутність підстав для її задоволення.

Провадження з виконання судових рішень є завершальною і невід`ємною частиною судового провадження у конкретній справі, а чинним законодавством не передбачено необхідність сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, тому за подання скарги судовий збір не сплачується і судові витрати по справі слід віднести за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 353-354, 447-452 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання дій заступника начальника Світловодського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Богдан Євгенія Юрійовича протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, за безпідставністю вимог.

Судові витрати у справі віднести за рахунок держави.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Світловодського міськрайонного суду

Кіровоградської області С.М. Андріянова