Решение № 141348499, 10.11.2026, Новомиргородський районний суд Кіровоградської області

Справа № 395/598/26 Провадження № 2/395/455/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2026 року м. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Забуранного Р.А.

при секретарі Романенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-

ВСТАНОВИВ:

До суду з позовом звернулася представниця Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики вказавши, що 27 липня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Договір Позики № 7482541.

23.12.2025 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 23122025/2, у відповідності до умов якого ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників №1 від 23 грудня 2025 р. до Договору факторингу №23122025/2 від 23.12.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 24 075,00 грн., з яких: - 7 500,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; - 18,00 грн. сума заборгованості за відсотками; - 15 000,00 грн. сума заборгованості за пенею; - 1 557,00 грн. сума заборгованості за комісією.

Посилаючись на норми чинного законодавства ТОВ «ФК «ЄАПБ» просить суд, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Договором позики № 7482541 від 27.07.2025 року в розмірі 24 075,00 грн., та судові витрати у розмірі 2662,40 гривень.

11.05.2026 року представник відповідача до суду надіслав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав, ОСОБА_1 , - кредитний договір № 7482541 від 27.07.2025 від 18.04.2025 з ТОВ «Сіроко Фінанс» в електронному вигляді не укладала та не підписувала, електронного підпису або електронного цифрового підпису не отримувала, у зв`язку з чим представник відповідача просить суд: зобов`язати позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на підставі ч. 6 ст. 95 ЦПК України надати для дослідження під час судового розгляду оригінали електронних та письмових доказів, копії яких долучені та не долучені до матеріалів справи, а саме: електронний варіант письмового доказу: - Кредитний договір № 7482541 від 27.07.2025 з Додатками, укладений між Відповідачем та ТОВ «Сіроко Фінанс», оформлений відповідно до вимог ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг; електронний варіант письмового доказу: - Паспорт споживчого кредиту», оформлений відповідно до вимог ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг; оригінал письмового доказу - Договір факторингу № 23122025/2 від 23.12.2025, укладений між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» з Додатками; оригінал письмового доказу - Платіжна інструкція щодо плати ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ТОВ «Сіроко Фінанс» за відступлення права вимоги згідно Договору факторингу № 23122025/2 від 23.12.2025. У задоволенні позову ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 - відмовити в повному обсязі.

13.05.2026 року представник позивача надіслав до суду відповідь на відзив, де ТОВ «ФК «ЄАПБ» детально ознайомившись з відзивом представника відповідача, вважає його безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» просив задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, проте у відповіді на відзив просив суд усі судові засідання проводити без участі представника ТОВ «ФК «ЄАПБ» позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, проте до суду від представника відповідача надійшла заява про проведення засідання у відсутність особи, яка бере участь у справі, у якій він просив провести судовий розгляд вищезазначеної справи за відсутністю відповідача, в позові відмовити на підставі викладених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані сторонами докази, суд дійшов таких висновків.

В судовому засіданні встановлено, що 27 липня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Договір Позики № 7482541.

Згідно з п.1 Договору позики, за цим Договором Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Комісію та Проценти) від суми позики.

Правила надання грошових коштів у позику Товариства з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС», перебувають в ЗАГАЛЬНОМУ доступі, будучи опублікованими на сайті https://monto.com.ua/informaciya. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору позики та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Відповідно до п. 21 Договору позики Цей Договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 25 Договору позики, Договір укладений на взаємовигідних умовах, на принципах ст.ст. 6, 627 ЦК України.

23.12.2025 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 23122025/2, у відповідності до умов якого ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників №1 від 23 грудня 2025 р. до Договору факторингу №23122025/2 від 23.12.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 24 075,00 грн., з яких: - 7 500,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; - 18,00 грн. сума заборгованості за відсотками; - 15 000,00 грн. сума заборгованості за пенею; - 1 557,00 грн. сума заборгованості за комісією.

Надаючи оцінку фактичним обставинам справи, суд виходить з таких норм права.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Частиною 1 ст. 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

При цьому відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Особа діє у цивільних відносинах вільно, здійснює свої права на власний розсуд, а також виконує цивільні обов`язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства і повинна діяти добросовісно, розумно, передбачаючи наслідки; при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди, зловживання цивільними і процесуальними правами не допускається; цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які на свій розсуд розпоряджаються цивільними та процесуальними правами, реалізують право на судовий захист (ст. ст. 3, 12, 13, 20 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 44 ЦПК України).

Щодо заборгованості за пенею суд зазначає наступне.

Згідно з п.18 розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Отже, з урахуванням положень п. 18 розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України, відсутні правові підстави для нарахування та стягнення з відповідача пені в сумі 15000,00 грн., тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

У той же час, позовні вимоги про стягнення заборгованості за комісією та до задоволення не підлягає з огляду на таке.

Комісія за надання кредиту не є за економічною сутністю платою за надання кредиту.

Суд зазначає, що послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на споживчі потреби, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Такий правовий висновок узгоджується з викладеним висновком Верховного Суду України у постанові від 06.09.2017 по справі № 6-2071цс16, а також аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 №6-1746цс16, згідно якої зроблено висновок, що обслуговування кредиту є супутньою послугою, за надання якої можливе встановлення винагороди, у тому числі за надання фінансового інструмента та за резервування ресурсів, а нарахування платежів за послуги, що супроводжують кредит за рахунок позивача є незаконним.

Крім того, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України є обов`язком банку, відповідно, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що підлягає сплаті позичальником. Так як надання фінансового інструменту у зв`язку із наданням кредиту відповідає економічним потребам самої кредитної установи (банку), то такі дії не є послугами, що надаються клієнту-позичальнику (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2019 по справі за №520/2614/17).

Враховуючи, що у судовому засіданні знайшов підтвердження факт користування кредитними коштами та неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за наведеним кредитним договором щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити в частині стягнення заборгованості за Договором позики № 7482541 від 27.07.2025 року в сумі 7518,00 грн., з яких 7500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 18,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволених вимог, а тому оскільки позов задоволено на 31,23 % (7518,00 х 100 / 24075,00), судовий збір слід стягнути в розмірі 831,47 грн. (2662,40 х 31,23 % : 100).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 133, 141, 263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», код ЄДРПОУ 35625014, суму заборгованості за Договором позики № 7482541 від 27.07.2025 року в розмірі 7518 (сім тисяч п`ятсот вісімнадцять) гривень 00 копійок та сплачену суму судового збору у розмірі 831 (вісімсот тридцять одна) гривня 47 копійок, а всього стягнути 8349 (вісім тисяч триста сорок дев`ять) гривень 47 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя: Р. А. Забуранний

Повний текст судового рішення виготовлений 10 листопада 2026 року.