Решение № 141346936, 09.11.2026, Піщанський районний суд Вінницької області

Єдиний унікальний номер 142/631/26

Номер провадження 2/142/594/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

09 листопада 2026 року с-ще Піщанка

Піщанський районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Нестерука В.В.,

за участю секретаря судового засідання Яворської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Піщанка Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін

цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Ейс"» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

17 серпня 2026 року до Піщанського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Ейс"» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956 заборгованість за Кредитним договором № 384537595 від 25.03.2019 у розмірі 14290,00 грн., стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956 Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 25.03.2019 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено договір № 384537595 на суму 5000,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора Q285C3PU. Перед укладенням Кредитного договору Відповідач з метою отримання кредиту самостійно за допомогою мережі інтернет: перейшов на офіційний сайт Первісного кредитора - www.monevveo.ua, зареєструвався на даному сайті, створивши Особистий кабінет Позичальника, за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора заповнив та подав Заявку на отримання грошових коштів в кредит (далі - Заявка), в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, РНОКПП, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання, пройшов належну перевірку (верифікацію), ознайомився та підтвердив згоду з офертою, індивідуальною частиною Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику (далі - Правила) (Додаток № 4), які є невід`ємною частиною Кредитного договору. Правила надання грошових коштів у кредит Первісного кредитора, перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті www.moneyveo.ua. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору, отримав на номер телефону, вказаний у Заявці, персональний одноразовий ідентифікатор, який потім використав для підписання Кредитного договору, надав згоду (акцепт) на пропозицію (оферту) Первісного кредитора щодо укладання Кредитного Договору (підписав Кредитний договір одноразовим ідентифікатором). Отже, саме Відповідач ініціював укладення Кредитного договору, оформивши Заявку на сайті Первісного кредитора, підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. У Кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов Кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки. Згідно з умовами Кредитного договору, Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав Відповідачу грошові кошти у сумі 5000,00 шляхом перерахування через банк-провайдер. Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 37 від 30.07.2019, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги. Враховуючи те, що Реєстр прав вимоги містить інформацію щодо великої кількості позичальників, із зазначенням персональних даних інших фізичних осіб, які не мають відношення до предмета позову, Позивачем надано Витяг з Реєстру прав вимог, що містить лише дані Відповідача (інші відомості були приховані за допомогою технічних засобів з метою захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб) 05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (далі - ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС») укладено Договір факторингу № 05/0820-01. ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 7 від 28.10.2021 до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги. Враховуючи те, що Реєстр прав вимоги містить інформацію щодо великої кількості позичальників, із зазначенням персональних даних інших фізичних осіб, які не мають відношення до предмета позову, Позивачем надано Витяг з Реєстру прав вимог, що містить лише дані Відповідача (інші відомості були приховані за допомогою технічних засобів з метою захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб). 05.06.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу N° 05/06/25-Е (далі - Договір факторингу 3) відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Відповідно до Реєстру Боржників № БН від 05.06.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 14 900,00 грн. Враховуючи те, що Реєстр Боржників містить інформацію щодо великої кількості позичальників, із зазначенням персональних даних інших фізичних осіб, які не мають відношення до предмета позову, Позивачем надано Витяг з Реєстру Боржників, що містить лише дані Відповідача (інші відомості були приховані за допомогою технічних засобів з метою захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб). Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі Боржників № БН від 05.06.2025 до Позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу 3. При укладенні Кредитного договору між Первісним кредитором та Відповідачем узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого електронного Кредитного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. У період відступлень права грошової вимоги до Відповідача по Кредитному договору між кредиторами, розмір суми боргу за Кредитним договором на момент чергового відступлення права вимоги зазначався у Реєстрах прав вимог (Реєстрі боржників). Витяги з кожного Реєстру прав вимог (Реєстру боржників) відповідно до якого відступалося право вимоги по Кредитному договору додані до позовної заяви.ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивач не здійснювали жодних нарахувань за Кредитним договором. У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зі сторони Відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за Кредитним договором. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки Позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості Відповідача за Кредитним договорам. Згідно з умовами Кредитного договору Відповідач зобов`язується вчасно повернути Кредит, сплатити відсотки за користування Кредитом в порядку, визначеному Кредитним договором. Незважаючи на це, Відповідач не виконав свого обов`язку та не повертав наданий йому Кредит в строки, передбачені Кредитним договором. Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить - 14 900,00 грн, яка складається з: 5000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 9290,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 610,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Позивач звертає увагу суду на те, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 14 290,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 серпня 2026 року дану позовну заяву було передано для розгляду судді Нестеруку В.В.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, враховуючи, що відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, судом 17 серпня 2026 року було направлено запит до Піщанської селищної ради Тульчинського району Вінницької області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_1

25 серпня 2026 року на адресу суду від Піщанської селищної ради Вінницької області надійшла відповідь за вих. № 957 від 20 серпня 2026 року, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований в АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду від 26 серпня 2026 року було прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній цивільній справі, розгляд цивільної справи постановлено здійснювати спочатку зі стадії розгляду справи по суті, проведення судового засідання призначено на 09 годину 00 хвилин 25 вересня 2026 року.

25 версеня 2026 року у зв`язку з неявкою відповідача судове засідання було відкладено на 09 годину 00 хвилин 09 листопада 2026 року.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" повноважного представника в судове засідання 09 листопада 2026 року не направив, проте в тексті позовної заяви міститься клопотання представника про розгляд справи у відсутність представника позивача, підтримання позовних вимог, та згода на ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в жодне судове засідання, в тому числі, призначене на 09 листопада 2026 року не з`явився, на адресу суду повернулися конверти з рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення № R067274584120, № R067294253146, в яких відповідачу за встановленою судом адресою реєстрації місця проживання було направлено повістки про виклик до суду в судове засідання, призначене на 25 вересня 2026 року та на 09 листопада 2026року з відміткою відділення поштового зв`язку про невручення по причині відсутності адресата за вказаною адресою.

Будь-яких заяв, клопотань, а також відзиву на позовну заяву з викладенням своїх заперечень проти позовних вимог, від відповідача на адресу суду не надходило.

При цьому суд враховує, що відповідно до положень п. 1, п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 2 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання, перешкод для розгляду справи судом не встановлено, суд вважає за можливе здійснювати судовий розгляд без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.

Враховуючи, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, не з`явився в судове засідання без повідомлення причин неявки два рази, відзив на позовну заяву не подав, суд, за згодою позивача, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, на підставі наявних у справі доказів, відповідно до положень ч. 1 ст. 280, ч. 4 ст. 223 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали даної цивільної справи, вивчивши правові норми, що регулюють дані правовідносини, приходить до переконання, що позовні вимоги слід задовольнити частково з наступних підстав.

Згідно ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до норм статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно з нормами параграфу 1 Глави 5 «Докази та доказування» ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази мають відповідати вимогам належності, допустимості, достовірності, достатності.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

На підставі наданих суду доказів було встановлено, що 25 березня 2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір № 384537595 (а.с. 11-12)

Відповідно до пункту 1.1 договору Товариство зобов`язалося надати Позичальнику кредит без конкретної споживчої мети в сумі 5000,00 грн на умовах строковості, зворотності та платності, а Позичальник, зі свого боку, зобов`язався повернути отриманий кредит і сплатити проценти за користування ним, нараховані відповідно до пункту 1.4 договору.

Згідно з пунктом 1.2 договору строк його дії починається з моменту укладення та становить 30 календарних днів.

Відповідно до пункту 1.3 договору кредит надається Позичальнику строком на 30 днів.

Пунктом 1.4 договору визначено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у розмірі 1,66 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом. Нарахування процентів розпочинається з першого дня перерахування суми кредиту Позичальнику та здійснюється до закінчення строку кредитування, визначеного пунктом 1.3 договору.

Відповідно до пункту 1.5 договору, з урахуванням положень пункту 1.4, Позичальник зобов`язаний сплачувати Товариству проценти за користування кредитом за фактичний час користування кредитом, виходячи з розрахунку 605,90 % річних.

Згідно з пунктом 1.6 договору розрахунок сукупної вартості кредиту та термін платежу визначаються у графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до підпункту 2.1.1.6 договору Товариство має право укласти з будь-якою третьою особою договір відступлення права вимоги за цим договором або договір факторингу.

Відповідно до підпункту 2.2.2.2 договору у випадку неповної та/або несвоєчасної сплати кредиту і процентів за користування ним Позичальник зобов`язаний також сплатити пеню в розмірі, нарахованому відповідно до умов договору.

Відповідно до пункту 3.3 договору в разі порушення Позичальником зобов`язань щодо погашення суми кредиту та/або процентів за користування ним Товариство має право нараховувати Позичальнику пеню в розмірі 1,3 % від залишку суми кредиту за кожний день прострочення повернення заборгованості. Нарахування пені передбачено з першого дня порушення зобов`язання до дня повного погашення заборгованості за кредитом.

Пунктом 3.4 договору встановлено, що у разі повернення суми кредиту та сплати процентів за користування ним протягом трьох днів після закінчення строку договору, визначеного пунктом 1.2, нарахована пеня анулюється та оплаті не підлягає. В усіх інших випадках пеня підлягає сплаті на загальних умовах, визначених договором.

Відповідно до пункту 4.2 договору сторони погодили, що у випадку користування Позичальником кредитом понад строк, встановлений пунктом 1.3 договору або додатковими угодами між сторонами, зобов`язання Позичальника за договором продовжуються на весь період фактичного користування кредитом. При цьому передбачено, що якщо встановлена пунктом 1.4 договору процентна ставка є меншою ніж 1,70 % від суми кредиту за кожен день користування ним, правила нарахування процентів за ставкою, визначеною пунктами 1.4-1.5 договору, скасовуються з моменту початку їх застосування. Натомість до правовідносин сторін застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом у розмірі 1,70 % за кожен день користування кредитом, починаючи з дати укладення договору і до дня повного повернення кредиту. Також цим пунктом передбачено, що зобов`язання Позичальника зі сплати процентів у розмірі 1,70 % поширюються на весь період фактичного користування кредитом з моменту укладення договору, за умови врахування у таких зобов`язаннях сум процентів, фактично сплачених Позичальником до закінчення строку, встановленого пунктом 1.3 договору.

Згідно з пунктом 4.3 договору сторони погодили, що проценти, нараховані відповідно до пункту 4.2 договору після закінчення строку кредитування, визначеного пунктом 1.3 договору, є процентами за понадстрокове користування грошовими коштами в розумінні частини другої статті 625 ЦК України.

Відповідно до пункту 4.4 договору сторони погодили, що у всіх правовідносинах між Позичальником та Товариством як підпис Позичальника використовуватиметься електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію». Такий підпис, згідно з умовами договору, має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис.

Графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною договору № 384537595 від 25 березня 2019 року, сторони погодили порядок та розмір платежу за користування кредитом. (а.с.12) Так, пунктом 1 графіка розрахунків визначено, що терміном платежу є 24 квітня 2019 року, сума наданого кредиту становить 5000,00 грн, нараховані проценти за користування кредитом - 2490,00 грн, а загальна сума, що підлягає сплаті Позичальником, становить 7490,00 грн. Відповідно до пункту 2 графіка розрахунків сукупна вартість кредиту становить 149,80 % від суми кредиту, що в грошовому вираженні складає 7490 грн. Зазначена сукупна вартість включає: проценти за користування кредитом у розмірі 49,80 % від суми кредиту, що становить 2490,00 грн., суму наданого кредиту в розмірі 5000,00 грн. Згідно з пунктом 3 графіка розрахунків у випадку надання кредиту не в день укладення договору термін платежу автоматично зміщується на кількість днів, на яку дата укладення договору відрізняється від дати фактичного надання кредиту. При цьому термін платежу визначається як 30-й день користування кредитом, починаючи з дати його отримання Позичальником.

Із довідки щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» судом встановлено, що зазначений документ містить відомості про реєстрацію Позичальника в інформаційній системі Товариства, подання ним заявки на отримання кредиту, направлення йому електронного примірника договору, використання одноразового ідентифікатора для підписання договору, перерахування кредитних коштів, а також подальше продовження строку кредитування та відступлення права вимоги. Так, у довідці зазначено, що позичальником за договором № 384537595 від 25 березня 2019 року є ОСОБА_1 , адреса проживання якого зазначена як АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Піщанським РВ УМВС 04 січня 2011 року. Відповідно до відомостей, наведених у довідці, для оформлення кредиту Позичальником використовувалися адреса електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_3 та номер мобільного телефону НОМЕР_3 . Згідно з довідкою заявка на отримання кредиту була подана 25 березня 2019 року о 20 год 08 хв. При цьому в документі зазначено, що Позичальнику було направлено договір 25 березня 2019 року, а сам договір № 384537595 сформований 25 березня 2019 року о 20 год 09 хв 57 с. Із відомостей щодо акцепту оферти Позичальником шляхом підписання договору одноразовим ідентифікатором судом встановлено, що для підтвердження укладення договору Товариством було сформовано та направлено на номер мобільного телефону Позичальника НОМЕР_3 одноразовий ідентифікатор Q285C3PU. Зазначений ідентифікатор був відправлений Позичальнику 25 березня 2019 року о 20 год 09 хв 57 с, а введений Позичальником, згідно з відомостями довідки, 25 березня 2019 року о 20 год 10 хв 02 с. Також у довідці зазначено, що перерахування грошових коштів за договором здійснено 25 березня 2019 року о 20 год 10 хв 02 с. За умовами оформленого кредиту сума кредиту становила 5000 грн, строк кредитування - 30 днів, а процентна ставка, зазначена в довідці, становила 1,70 % на день. Крім того, з довідки вбачається, що 24 квітня 2019 року між сторонами було оформлено додаткову угоду, суть якої полягала у продовженні строку кредитування на 26 днів. На період такого продовження сторонами було визначено процентну ставку в розмірі 1,66 % за кожен день користування кредитом. Також у довідці зазначено, що право вимоги за вказаним кредитним договором було відступлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», код ЄДРПОУ 39700642, на підставі договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року. (а.с.69)

Із заявки на отримання грошових коштів у кредит від 25 березня 2019 року судом встановлено, що Позичальником ОСОБА_1 було оформлено заявку на отримання кредиту в ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за договором (офертою) № 384537595 від 25 березня 2019 року, згідно із якою Позичальник звернувся до Товариства з метою отримання кредитних коштів у розмірі 5000 грн строком на 30 днів. У розділі «Персональні дані» заявки зазначено прізвище, ім`я та по батькові Позичальника - ОСОБА_1 , дату його народження - ІНФОРМАЦІЯ_4 , фінансовий номер мобільного телефону - НОМЕР_3 та адресу електронної пошти - ІНФОРМАЦІЯ_3 Також у заявці зазначено паспортні дані Позичальника: паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Піщанським РВ УМВС 04 січня 2011 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 . З розділу «Картка» заявки судом встановлено, що для здійснення операцій, пов`язаних з отриманням кредитних коштів, Позичальником було зазначено банківську картку № НОМЕР_4 (а.с.16)

Із довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» № 384537595/26052026/Э від 26 травня 2026 року, судом встановлено, що на виконання кредитного договору № 384537595 від 25 березня 2019 року, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» як кредитодавцем та ОСОБА_1 як позичальником, кредитодавцем було платіжну операцію, шляхом подання надавачу фінансових платіжних послуг платіжної інструкції, а надавачем платіжних послуг з наступними реквізитами: Надавач платіжних послуг Платника: акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", Код банку (МФО): 305299, Код за ЄДРПОУ: 14360570; Надавач платіжних послуг Отримувача: акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",Код банку (МФО): 305299,Код за ЄДРПОУ: 14360570; Особа Платника: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», Код ЄДРПОУ 38569246; Особа Отримувача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; Рахунок Платника: НОМЕР_5 ; Транзитний рахунок для перерахування коштів Отримувачу: НОМЕР_6 ; Рахунок/платіжна карта Отримувача: 5168-74XX-XXXX-6366, Термін дії: 04.2022; Сума платіжної операції: 5000,00 грн.; Ідентифікатор платіжної операції: 876fd9b2-1e98-47aa-9ca4-140b6a7803ac; Дата ініціювання платіжної інструкції: 25.03.2019 20:09:57; Дата завершення платіжної операції (проведення платіжної операції надавачем платіжних послуг): 25.03.2019 20:10:03. (а.с.70-71)

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором № 364537595 від 25 березня 2019 року виконаного первісним кредитором ТОВ "Манівео", слідує, що заборгованість ОСОБА_1 станом на 30 липня 2019 року складалася із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5000,00 грн, заборгованості за процентами в розмірі 8832,00 грн, що разом становило 13832,00 грн. При цьому із розрахунку заборгованості, проведенного первісним кредитором вбачається, що з 25.03.2019 року по 20.05.2019 року включно було нараховані відостки в розмірі 83,00 грн в день, що становить 1, 66 % в день від суми кредиту в розмірі 5000,00 грн., 24.05.2019 року було нараховано відсотки в розмірі 647,00 грн, з 25.05.2019 року по 01.07.2019 року включно було на відостки в розмірі 85,00 грн в день, що становить 1,7 % в день від суми кредиту в розмірі 5000,00 грн., 02 липня 2019 року нараховано відсотки в розмірі 86,00 грн в день, з 03.07.2019 року по 30.07.2019 року було нараховано відостки в розмірі 85,00 грн в день, що становить 1,7 % в день від суми кредиту в розмірі 5000,00 грн. При цьому позичальником на погашення заборгованості були внесено платежі 20 квітня 2019 року в розмірі 2158,00 грн, який був спрямований на погашення відсотків за користування кредитом, 11 червня 2019 року в розмірі 1,00 грн, який був спрмований на погашення відсотків за користувння кредитом, 01 липня 2019 року в розмірі 1,00 грн, який був спрмований на погашення відсотків за користувння кредитом (а.с. 58-59)

Під час вирішення спірних правовідносин суд виходить з того, що їх правове регулювання здійснюється нормами Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 року (із змінами та доповненнями).

З огляду на положення частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України укладена між сторонами угода визнається правочином, тобто дією особи, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями ч. ч. 2 та 4 статті 202 Цивільного кодексу України передбачено, що двосторонні правочини є договорами, в яких погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У постанові КЦС ВС від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 Верховний суд зазначив, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК).

При цьому, під час вирішення спірних правовідносин суд виходить з того, що статтею 204 ЦК України регламентована презумпція правомірності правочину.

Так, відповідно до наведеної норми права правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статті 530 ЦПК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до змісту статей 610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На підставі частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частин першої четвертої статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За правилами статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Частиною 2 ст. 1078 ЦК України визначено, що майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Також судом встановлено, що 28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) був укладений договір факторингу №28/1118-01, за умовами якого згідно умов цього Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. Сторони розуміють та погоджуються з тим, що відступлення Прав вимоги за цим Договором проводиться не з метою забезпечення виконання зобов`язання Клієнта перед Фактором. Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному Додатку.Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1. цього Договору та закінчується 28 листопада 2019 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань за цим Договором. (а.с. 29-33)

Додатковою угодою №19 від 28 листопада 2019 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року строни дійшли згоди про продовження строку дії договору факторингу до 31 грудня 2020 року(а.с.33)

Додатковою угодою № 26 від 31 грудня 2020 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року строни виклали тескт договору в новій редакції та втому числі, дійшли згоди про продовження строку дії договору факторингу до 31 грудня 2021 року (а.с.34-37)

Додатковою угодою №27 від 31 грудня 2021 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року строни дійшли згоди про продовження строку дії договору факторингу до 31 грудня 2022 року(а.с.38)

Додатковою угодою №31 від 31 грудня 2022 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року строни дійшли згоди про продовження строку дії договору факторингу до 31 грудня 2023 року(а.с.38)

Додатковою угодою №32 від 31 грудня 2023 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року строни дійшли згоди про продовження строку дії договору факторингу до 31 грудня 2024 року(а.с.39)

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 37 від 30 липня 2019 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 , який зазначений під порядковим номером 1108, РНОКПП НОМЕР_1 , за кредитним договором № 384537595 укладеним 25.03.2019 року із загальною сумою заборгованості в розмірі 13832,00 грн., яка складалася із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5000,00 грн, заборгованості за процентами в розмірі 8832,00 грн, (а.с.40-41)

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором № 364537595 від 25 березня 2019 року, виконаного ТОВ "Таліон плюс" слідує, що станом на 30 липня 2019 року товариством відображено нарахування тіла кредиту в сумі 5000,00 грн та процентів у сумі 8832,00 грн, унаслідок чого загальна сума заборгованості становила 13832,00 грн. 31 липня 2019 року товариством додатково відображено нарахування 5000,00 грн за тілом кредиту та 9305,00 грн процентів, одночасно зазначено сплату 5000,00 грн за тілом кредиту та 10917,00 грн процентів. Після врахування зазначених операцій залишок заборгованості, згідно з розрахунком, становив 12220,00 грн. У подальшому, за період із 01 серпня 2019 року по 08 серпня 2019 року включно, товариством щоденно нараховувалися проценти в однаковому розмірі - 85,00 грн, а загальна сума таких нарахувань за вісім днів становила 680,00 грн. Унаслідок цього залишок заборгованості збільшився до 12900,00 грн. 01 серпня 2020 року в графі «Проценти - Сплачено» відображено суму мінус 1394,00 грн, унаслідок чого загальна сума заборгованості збільшилася до 14294,00 грн. Аналогічну операцію проведено 01 січня 2021 року, коли в зазначеній графі відображено суму мінус 303,00 грн, після чого залишок заборгованості становив 14597,00 грн. 01 березня 2021 року товариством відображено додаткове нарахування процентів у сумі 299,00 грн, унаслідок чого загальна сума заборгованості становила 14896,00 грн (а.с.60)

05 серпня 2020 року між ТОВ "Таліон Плюс" (клієнт) та ТОВ "Фінансова компанія «Онлайн фінанс" (фактор) було укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов п. 2.1. якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. Згідно п. 4.1 даного договору факторингу, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному Додатку. В розділі 8 даного договору факторингу передбачено,що цей Договір набуває чинності та всі права та обов`язки Сторін за цим Договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін, та скріплення печатками (за наявності її у Сторони).Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1. цього Договору, та закінчується 04 серпня 2021 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань за цим Договором. Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору. Даний Договір може бути змінений повністю або частково за спільною письмовою згодою Сторін. Сторони цим прийшли до взаємної згоди, що Договір може бути достроково припинений лише за взаємною згодою сторін, з моменту підписання сторонами додаткової угоди до цього Договору (за виключенням випадку, передбаченого пунктами 5.4.4 цього Договору). У будь-якому разі дострокового припинення (розірвання) Договору, Сторони зобов`язані провести взаєморозрахунки. Додатки та додаткові угоди до даного Договору набувають чинності з моменту їх підписання обома Сторонами та становлять його невід`ємну частину. (а.с.43-46)

Згідно з Реєстром прав вимоги № 7 від 28.10.2021 року до договору ТОВ "Фінансова компанія «Онлайн фінанс" набуло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 , який зазначений під порядковим номером 2257 РНОКПП НОМЕР_1 , за кредитним договором № 384537595 укладеним 25.03.2019 року із загальною сумою заборгованості в розмірі 14290,00 грн., яка складалася із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5000,00 грн, заборгованості за процентами в розмірі 9290,00 грн, (а.с.47-48)

Судом установлено, що 05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого відповідно до пункту 8.2 договору визначено до 04 серпня 2021 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

Водночас із наданої суду платіжної інструкції від 29 жовтня 2021 року вбачається, що ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» здійснило оплату за реєстром прав вимоги № 7 від 28 жовтня 2021 року до договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року. При цьому в призначенні платежу міститься пряме посилання на додаткову угоду № 2 від 03 серпня 2021 року до зазначеного договору факторингу.

Отже, зазначений платіжний документ містить відомості про існування додаткової угоди № 2 від 03 серпня 2021 року та підтверджує, що сторони пов`язували здійснення оплати за реєстром прав вимоги № 7 саме з умовами цієї додаткової угоди. При цьому оплата була здійснена наступного дня після оформлення відповідного реєстру, що узгоджується з передбаченим договором порядком фінансування за відступлені права вимоги.

Разом із тим копія додаткової угоди № 2 від 03 серпня 2021 року до матеріалів справи не надана, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості безпосередньо дослідити її зміст та встановити, які саме зміни нею було внесено до договору факторингу, зокрема щодо строку його дії.

Оцінюючи зазначені докази в їх сукупності, суд бере до уваги, що реєстр прав вимоги № 7 від 28 жовтня 2021 року містить відомості про відступлення права вимоги за кредитним договором відповідача, а платіжна інструкція від 29 жовтня 2021 року підтверджує здійснення оплати за цим реєстром із прямим посиланням на додаткову угоду № 2 від 03 серпня 2021 року. Таким чином, зазначені документи свідчать про фактичне оформлення сторонами передачі права вимоги за відповідним реєстром та виконання пов`язаного з ним платіжного зобов`язання.

За таких обставин сам по собі факт підписання реєстру прав вимоги № 7 після первісно визначеної дати закінчення строку дії договору факторингу не є достатньою підставою для висновку про відсутність переходу права вимоги, оскільки судом установлено наявність письмового посилання сторін на додаткову угоду, укладену до закінчення первісного строку дії договору, а також документальне підтвердження оплати за відповідним реєстром.

05 чеврня 2025 року між ТОВ "Фінансова компанія «Онлайн фінанс" (клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» (фактор) було укладено договір факторингу № 05/06/25-Е, відповідно до умов За цим договором Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно з Додатком № 1 та є невід`ємною частиною цього Договору.. Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заооргованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору. (а.с.50-53)

Зі змісту Акт прийому-передачі Реєстру Боржників від 05 червня 2025 року , який є Додатком № 2 до Договору факторингу № 05/06/25-Е від 05 червня 2025 року встановлено, що він складений на виконання пункту 1.2 Договору факторингу № 05/06/25-Е від 05 червня 2025 року та підтверджує факт передачі Клієнтом і прийняття Фактором Реєстру Боржників у кількості 24007 осіб. У пункті 1 акта зазначено, що після передачі та прийняття Реєстру Боржників, з урахуванням положень пункту 1.2 Договору факторингу, від Клієнта до Фактора переходять права вимоги заборгованості від зазначених у Реєстрі боржників, у зв`язку з чим Фактор набуває статусу кредитора стосовно відповідних боржників та їхньої заборгованості. Відповідно до пункту 2 акта загальна сума заборгованості за переданим Реєстром Боржників становить 363 342 989,66 грн (триста шістдесят три мільйони триста сорок дві тисячі дев`ятсот вісімдесят дев`ять гривень 66 копійок). Відповідно до п. 3 Реєстр Боржників передано Клієнтом Фактору в повному обсязі відповідно до умов Договору факторингу № 05/06/25-Е від 05 червня 2025 року, при цьому сторони підтвердили відсутність будь-яких зауважень щодо переданого Реєстру. (а.с.56)

Відповідно до копії реєстру боржників до Договору факторингу № 05/06/25-ІС від «05» червня 2025 року ТОВ «ФК «Ейс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 , який зазначений під порядковим номером 18237, РНОКПП НОМЕР_1 , за кредитним договором № 384537595 укладеним 25.03.2019 року із загальною сумою заборгованості в розмірі 14900,00 грн., яка складалася із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5000,00 грн, заборгованості за процентами в розмірі 9290,00 грн, (а.с.54-55)

Оцінивши наведені докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає доведеним факт переходу права грошової вимоги за кредитним договором № 384537595 укладеним 25.03.2019 року від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс», а в подальшому - від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ "Фінансова компанія «Онлайн фінанс" (клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс»

З виписки з особового рахунку за договором кредитної лінії № 384537595 від 25 березня 2019 року щодо позичальника ОСОБА_1 виконаного ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» слідує, що заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» станом на 15 червня 2026 року визначена в розмірі 14900,00 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту в розмірі 5000,00 грн, заборгованість за відсотками в розмірі 9290,00 грн, заборгованість за штрафними санкціями в розмірі 610,00 грн(а.с.61)

Визначаючи обсяг зобов`язань відповідача, суд виходить із погоджених сторонами умов договору, оскільки саме договір визначає розмір, умови та порядок надання кредитних коштів, а відповідно і межі обов`язку позичальника щодо їх повернення.

Оцінюючи обґрунтованість заявленої позивачем заборгованості за процентами, суд виходить із того, що умовами кредитного договору № 384537595 від 25 березня 2019 року передбачено різні за своєю правовою природою нарахування залежно від періоду користування кредитними коштами.

Так, відповідно до пунктів 1.2-1.4 договору строк кредитування становив 30 календарних днів, а процентна ставка за користування кредитом була визначена в розмірі 1,66 % від суми кредиту за кожний день користування. Згідно з графіком розрахунків сума процентів за первісний строк кредитування становила 2490,00 грн.

Водночас пунктом 4.2 договору передбачено спеціальний порядок нарахування процентів у разі користування кредитом понад установлений строк, зокрема застосування ставки 1,70 % за кожний день користування кредитом, починаючи з дати укладення договору та до дня повного повернення кредиту, з урахуванням фактично сплачених позичальником процентів. Згідно з пунктом 4.3 договору проценти, нараховані відповідно до пункту 4.2 після закінчення строку кредитування, є процентами за понадстрокове користування грошовими коштами в розумінні частини другої статті 625 ЦК України.

Отже, умовами договору розмежовано проценти за правомірне користування кредитними коштами та проценти, що нараховуються після закінчення строку кредитування як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Такий підхід узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 та від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16, відповідно до яких після закінчення погодженого строку кредитування проценти за користування кредитом у розумінні статті 1048 ЦК України не нараховуються, однак сторони можуть передбачити в договорі інший розмір процентів як міру відповідальності за прострочення грошового зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

Водночас із позовної заяви вбачається, що позивач визначає заборгованість у розмірі 9290,00 грн загальною сумою процентів за користування кредитом, не розмежовуючи нарахування, здійснені в межах строку кредитування відповідно до статті 1048 ЦК України, та нарахування після закінчення такого строку відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

Саме по собі зазначення позивачем усієї суми нарахувань як процентів за користування кредитом не звільняє суд від обов`язку надати встановленим правовідносинам належну юридичну кваліфікацію. Разом із тим правильна правова кваліфікація нарахувань не усуває необхідності перевірки їх розміру, періоду та порядку обчислення.

З наданого розрахунку первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» вбачається, що станом на 30 липня 2019 року заборгованість за процентами визначена в сумі 8832,00 грн. При цьому сукупний розмір відображених у розрахунку нарахувань становить 11074,00 грн, а сума врахованих платежів позичальника - 2160,00 грн, що арифметично утворює залишок 8914,00 грн, а не 8832,00 грн. Наявна різниця в розмірі 82 грн належного пояснення у розрахунку не містить.

Крім того, розрахунок містить окремі нарахування за 24 травня та 02 липня 2019 року, розмір яких не узгоджується з наведеним у ньому щоденним розміром процентів та не супроводжується поясненням порядку їх визначення. Також нарахування за ставкою 1,66 % після первісного строку кредитування фактично пов`язане з продовженням строку кредитування на 26 днів, однак відповідна додаткова угода до кредитного договору суду не надана, що не дає можливості безпосередньо перевірити погоджені сторонами умови такого продовження.

Крім того, з розрахунку ТОВ «Таліон Плюс» вбачається, що 31 липня 2019 року одночасно відображено додаткове нарахування 5000,00 грн за тілом кредиту та сплату такої самої суми, а також нарахування 9305,00 грн процентів і сплату 10917,00 грн процентів, проте економічний зміст зазначених операцій, їх підстави та вплив на залишок заборгованості належним чином не розкриті.

За таких обставин суд позбавлений можливості достовірно встановити, яким чином сформувалася сума процентної заборгованості в розмірі 9290,00 грн, а також визначити, яка її частина є процентами за користування кредитом у розумінні статті 1048 ЦК України, а яка процентами за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

Саме лише зазначення певної суми заборгованості в реєстрі прав вимоги або в облікових документах нового кредитора не є достатнім доказом її правильності, якщо первинний розрахунок не дає можливості перевірити підстави, періоди та арифметику відповідних нарахувань.

Оцінюючи надані позивачем розрахунки заборгованості, суд також враховує відомості щодо здійснення позичальником платежів на погашення кредитної заборгованості, оскільки такі платежі безпосередньо впливають на визначення фактичного залишку грошового зобов`язання.

Так, із розрахунку заборгованості, складеного первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», вбачається, що позичальником 20 квітня 2019 року було внесено 2158,00 грн, які кредитором зараховано на погашення процентів за користування кредитом, 11 червня 2019 року - 1,00 грн та 01 липня 2019 року -1,00 грн, які також зараховано на погашення процентів. Загальна сума зазначених платежів становить 2160,00 грн.

Крім того, із розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Таліон Плюс», убачається, що 31 липня 2019 року товариством відображено платежі позичальника в сумі 5000,00 грн за тілом кредиту та 10917,00 грн за процентами, тобто загалом 15917,00 грн.

Таким чином, у наданих кредиторами розрахунках відображено здійснення позичальником платежів на загальну суму 18077,00 грн.

Разом із тим суд звертає увагу, що саме ТОВ «Таліон Плюс» у складеному ним розрахунку заборгованості відобразило зазначені суми як сплачені позичальником, у тому числі 5000,00 грн у рахунок погашення основної суми кредиту. При цьому позивач, обґрунтовуючи заявлені вимоги, посилається на розрахунки попередніх кредиторів як на докази формування та розміру заборгованості.

За таких обставин суд не може залишити поза увагою відомості про здійснення платежів, наведені в розрахунку самого кредитора, та покласти в основу рішення лише ті його показники, які свідчать про наявність заборгованості, не надавши оцінки відображеним у цьому ж документі операціям з її погашення.

Відповідно до статей 526, 599, 1049 ЦК України належне виконання зобов`язання припиняє його в відповідній частині, а повернення позичальником суми кредиту є виконанням його обов`язку перед кредитодавцем.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в тому обсязі та на тих умовах, які існували на момент переходу цих прав. Отже, відступлення права вимоги не може створювати для нового кредитора право на стягнення коштів, які боржник уже належним чином сплатив первісному кредитору або попередньому кредитору.

При цьому наданий розрахунок містить також відомості про подальше коригування раніше відображених платежів шляхом внесення 01 серпня 2020 року суми мінус 1394,00 грн та 01 січня 2021 року суми мінус 303,00 грн у графі «Проценти - сплачено». Однак документів, які б підтверджували підстави такого коригування та правомірність повторного включення відповідних сум до заборгованості, суду не надано.

Таким чином, надані позивачем документи не дають можливості достовірно встановити фактичний залишок заборгованості за кредитним договором станом на дату кожного наступного відступлення права вимоги, а також перевірити, чи існувало у ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги в заявленому обсязі на момент його передачі ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс».

За таких обставин суд доходить висновку, що позивачем не доведено належними, допустимими та достатніми доказами ані наявності заборгованості за тілом кредиту в заявленому розмірі, ані обґрунтованості нарахування та розміру процентів, у зв`язку з чим суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.

Щодо вимоги про стягнення 610,00 грн штрафних санкцій суд зазначає, що умовами кредитного договору передбачено відповідальність позичальника за порушення строків виконання грошового зобов`язання. Водночас сам факт погодження сторонами відповідної умови договору не звільняє позивача від обов`язку довести правомірність нарахування штрафних санкцій та правильність визначення їх розміру. Однак матеріали справи не містять належного та зрозумілого розрахунку заявленої до стягнення суми 610,00 грн із зазначенням періоду нарахування, суми заборгованості, на яку здійснювалося нарахування, та кількості днів прострочення. За таких обставин суд позбавлений можливості перевірити правильність нарахування зазначеної суми та її відповідність умовам кредитного договору. Крім того, позивачем не доведено належними доказами розмір основної заборгованості, яка могла бути базою для нарахування відповідних штрафних санкцій. Отже, вимога про стягнення 610,00 грн штрафних санкцій є недоведеною та задоволенню не підлягає

Оскільки позивач не надав достатніх доказів на підтвердження обґрунтованості заявлених до стягнення сум, суд доходить висновку, що позовні вимоги є недоведеними, а тому у задоволенні позову ТОВ «ФК «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід відмовити в повному обсязі.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з розглядом справи, відповідно до положень статті 141 ЦПК України покладаються на позивача та не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 512, 514, 525, 526, 530, 610, 612, 1048, 1050, 1054, 1056, 1077, 1078 ЦК України, ст.ст. 11, 13, 76-81, 137, 141, 259, 263-265, 272, 273, 279-283, 289 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Ейс"» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - відмовити.

Копію рішення направити учасникам справи.

Відповідачу, який не з`явився в судове засідання копію заочного рішення направити в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони по справі:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Ейс"», що знаходиться в м. Київ Київської області, вул. Юрія Поправки, 6, каб. 13,Код ЄДРПОУ: 42986956.

відповідач - ОСОБА_1 , який зареєстрований в АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя: