Решение № 141344967, 01.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.10.2026Справа № 910/7149/26

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомПриватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25)доДержавного підприємства "Регіональні електричні мережі" (04080, місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок 85)простягнення 3 774 416 грн 45 коп.Представники сторінвід позивача Яковченко І.Г.від відповідача Олійник І.В.ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

12.06.2026 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" з вимогами до Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" про стягнення 3 774 416 грн 45 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 01.01.2024 № 0537-03041-ПД не виконав взяті на себе зобов`язання з оплати отриманих послуг за лютий та березень 2026 року, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 3 723 790 грн 63 коп. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань позивачем нараховано 26 265 грн 31 коп. інфляційних втрат та 24 360 грн 51 коп. 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2026, на підставі частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву залишено без руху.

19.06.2026 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2026 відкрито провадження у справі № 910/7149/26, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27.07.2026.

10.07.2026 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

27.07.2026 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.

У підготовчому засіданні 27.07.2026, суд, протокольною ухвалою постановив оголосити перерву до 17.08.2026.

11.08.2026 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2026 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 21.09.2026.

11.09.2026 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення (перенесення) судового засідання

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2026 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про оголошення перерви на стадії відкриття судового засідання на 01.10.2026.

28.09.2026 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

В судове засідання 01.10.2026 з`явились представники сторін та надали пояснення по суті спору. Представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити. Представник відповідача заперечує проти заявлених позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні 01.10.2026 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін та розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.01.2024 між Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (оператор системи передачі/ОСП за договором позивач у справі) та Державним підприємством "Регіональні електричні мережі" (користувач за договором, відповідач у справі) порядку статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України було укладено договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0537-03041-ПД (договір), відповідно до умов якого оператор системи передачі зобов`язується надавати послугу з диспетчерського (оперативно технологічного) управління, а саме управління режимами роботи об`єднаної енергетичної системи (ОЕС) України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв`язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі - послуга), а користувач зобов`язується здійснювати оплату за надану послугу відповідно до умов цього договору.

Цей договір встановлює права та обов`язки сторін у процесі оперативного планування, експлуатації обладнання, диспетчерського управління та балансування енергосистеми в реальному часі та її захисту в надзвичайних ситуаціях, а також формування, обробки, передачі та відображення даних під час регламентованого обміну інформацією (пункт 2.4 договору).

Згідно пункту 3.1 договору ціна цього договору визначається як сума нарахованої фактичної вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком за календарний рік. Розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць.

Пунктами 3.2, 3.3 договору передбачено, що оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється НКРЕКП відповідно до затвердженої ним методики (порядку) та оприлюднюється ОСП на офіційному вебсайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою. Обсяг наданої послуги визначається відповідно до розділу ХІ КСП.

У відповідності до пункту 3.4 договору планова та/або фактична вартість послуги визначається як добуток діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.

Відповідно до пункту 3.5 договору користувач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із зазначеною системою платежів і розрахунків:

1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги наданої в першій декаді розрахункового періоду;

2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;

3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.

Відповідно до пункту 3.6 договору плановий обсяг послуги, що використовується для визначення планової вартості послуги, визначається на підставі даних адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) за кожну декаду розрахункового періоду.

Згідно пункту 3.7 договору користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу) з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.

Вартість фактично наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти надання послуги направляються користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).

Коригування обсягів та вартості фактично наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в "Системі управління ринком", що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.

Оплату вартості послуги, після коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акту надання послуги (включно), або акт надання послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно).

Акти надання послуги та акти коригування до актів надання послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді виконавець ОСП направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням сервісу) або надає користувачу два примірники акта надання послуги та/або акту коригування до актів надання послуги в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони.

Пунктом 3.8 договору сторони погодили, що користувач здійснює підписання актів надання послуги та актів коригування до актів надання послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання користувачем.

У разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий період актом надання послуги користувач має право оскаржити зазначені в акті надання послуги вартість та/або фактичний обсяг послуги шляхом направлення ОСП (АКО) та ППКО повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов`язання у встановлений цим договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта надання послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей у разі підтвердження розбіжностей ППКО користувача надає АКО актуальні дані для здійснення врегулювання. Врегулювання розбіжностей здійснюється в терміни та відповідно до вимог додатка 10 до Правил ринку та відображаються в акті коригування.

Згідно пункту 13.1 договору цей договір набирає чинності з дати акцептування заяви-приєднання, зазначеної в повідомленні ОСП, і діє до 31 грудня (включно) року, у якому акцептована заява-приєднання. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії цього договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, шляхом направлення відповідного повідомлення.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першої статті 634 Цивільного кодексу України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором приєднання та стосується врегулювання надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначено Законом України "Про ринок електричної енергії".

Згідно пункту 38 частини 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" статті 1 диспетчерське (оперативно-технологічне) управління - оперативно-технологічне управління об`єднаною енергетичною системою України із забезпеченням надійного і безперебійного постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог енергетичної безпеки;

Відповідно до статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються договори, зокрема, про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

Частинами 1, 2 та 3 статті 44 Закону України "Про ринок електричної енергії" унормовано, що в електроенергетиці України діє єдина диспетчерська система оперативно-технологічного управління виробництвом, передачею, розподілом, зберіганням та споживанням електричної енергії. Функції диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ОЕС України та організацію паралельної роботи з енергетичними системами інших держав здійснює оператор системи передачі.

Диспетчерське (оперативно-технологічне) управління поширюється на суб`єктів господарювання, об`єкти електроенергетики яких підключені до ОЕС України.

Диспетчерське (оперативно-технологічне) управління базується на принципах об`єктивності, прозорості та недискримінаційності і має забезпечувати належне функціонування ринку електричної енергії.

Диспетчеризація резервів потужності та використання міждержавних перетинів мають здійснюватися відповідно до кодексу системи передачі, правил ринку та інших нормативно-правових актів, на основі економічних критеріїв та з урахуванням технічних обмежень системи.

Оператор системи передачі та оператори систем розподілу співпрацюють один з одним для досягнення скоординованого доступу до резервів потужності, зокрема розподіленої генерації, установок зберігання енергії або реагування попиту, для задоволення потреб оператора системи передачі та операторів систем розподілу у процесі забезпечення операційної безпеки та безпеки постачання електричної енергії.

Оператор системи передачі надає послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління учасникам ринку на підставі договорів, укладених на основі типових договорів про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Типові договори про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління затверджуються Регулятором. Порядок укладання таких договорів визначається кодексом системи передачі (частина 4 статті 33 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 33 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи передачі має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги з передачі та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

Згідно з пунктами 1.1, 1.2 глави 1 розділу XI Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП "Про затвердження Кодексу системи передачі" від 14.03.2018 №309 послуги з передачі електричної енергії та з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління надаються ОСП на недискримінаційних засадах відповідно до вимог, установлених законодавством та цим Кодексом. Послуги з передачі електричної енергії та з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління надаються на договірних засадах на основі типових договорів згідно з порядком, визначеним цим Кодексом. Типові форми договорів про надання послуг з диспетчерського (оперативно технологічного) управління та про надання послуг з передачі електричної енергії наведені в додатках 5 та 6 до цього Кодексу відповідно.

Як встановлено судом, на виконання умов договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 01.01.2024 № 0537-03041-ПД за лютий та березень 2026 року позивачем надано відповідачу послуги, що підтверджується підписаними між сторонами, шляхом накладення електронних підписів, актами надання послуги: № № ДУА-0023824 за лютий 2026 року від 28 лютого 2026 року на загальну суму 1 876 093 грн 91 коп. та № ДУА-0024628 за березень 2026 року 2026 на загальну суму 1 847 696 грн 72 коп.

Крім того, виконання умов договору позивачем сформовано та виставлено відповідачу рахунки-фактури на оплату послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління:

- № ДУ-0088837/0537-03041-ПД від 14.02.2026 на загальну суму 661 099 грн 06 коп. з ПДВ, плановий обсяг 5 006,960644 МВт*год;

- № ДУ-0089601/0537-03041-ПД від 24.02.2026 на загальну суму 678 924 грн 97 коп. з ПДВ, плановий обсяг 5 141,968615 МВт*год;

- № ДУ-0090373/0537-03041-ПД від 04.03.2026 на загальну суму 532 661 грн 76 коп. з ПДВ, плановий обсяг 4 034,216162 МВт*год;

- № ДУ-0091149/0537-03041-ПД від 11.03.2026 на загальну суму 1 876 093 грн 91 коп. з ПДВ, плановий обсяг 14 208,957421 МВт*год;

- № ДУ-0091922/0537-03041-ПД від 14.03.2026 на загальну суму 618 095 грн 59 коп. з ПДВ, плановий обсяг 4 681,265682 МВт*год;

- № ДУ-0092696/0537-03041-ПД від 24.03.2026 на загальну суму 624 058 грн 56 коп. з ПДВ, плановий обсяг 4 726,427345 МВт*год;

- № ДУ-0093473/0537-03041-ПД від 04.04.2026 на загальну суму 604 199 грн 46 коп. з ПДВ, плановий обсяг 4 576,020673 МВт*год;

- № ДУ-0094275/0537-03041-ПД від 11.04.2026 на загальну суму 1 847 696 грн 72 коп. з ПДВ, плановий обсяг 13 993,885982 МВт*год.

Рахунки-фактури підписано кваліфікованим електронним підписом позивача та направлено відповідачу в електронній формі з використанням Сервісу АСКОД та отримано відповідачем, на підтвердження чого надано скріншот екрану монітора комп`ютера з відкритою вкладкою Сервісу АСКОД.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач в порушення умов договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 01.01.2024 № 0537-03041-ПД та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати послуг за лютий та березень 2026 року, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 3 723 790 грн 63 коп. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань позивачем нараховано 26 265 грн 31 коп. інфляційних втрат та 24 360 грн 51 коп. 3 % річних.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами частин 1, 2 статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов`язку з оплати вартості послуг за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 01.01.2024 № 0537-03041-ПД та факту наявності заборгованості за лютий та березень 2026 року у розмірі 3 723 790 грн 63 коп., вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача 26 265 грн 31 коп. інфляційних втрат та 24 360 грн 51 коп. 3 % річних, нарахованих за загальний період прострочення з 19.02.2026 по 01.06.2026, суд зазначає наступне.

З урахуванням приписів статті 549, частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з аналізу статей 612, 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Зазначені інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

При цьому розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

З огляду на вимоги статті 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Тобто визначаючи розмір заборгованості за договором, зокрема, в частині пені, процентів річних та інфляційних втрат суд зобов`язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок заборгованості), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

За результатами здійсненої за допомогою системи "ЛІГА" перевірки нарахування позивачем заявленої до стягнення відсотків річних та інфляційних втрат судом встановлено, судом встановлено, що розмір відсотків річних та інфляційних втрат, перерахований судом у відповідності до приписів чинного законодавства та в межах визначеного позивачем періоду прострочення, відповідає вимогам зазначених вище норм законодавства, умовам договору та є арифметично вірними, тому вказані вимоги позивача про стягнення з відповідача 26 265 грн 31 коп. інфляційних втрат та 24 360 грн 51 коп. 3 % річних підлягають задоволенню за розрахунком позивача.

Твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, не приймаються судом до уваги оскільки не спростовують обов`язок відповідача щодо оплати послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління .

Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтями 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25, ідентифікаційний код 00100227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ. ТЕК" (33023, місто Рівне, вулиця Грушевського Академіка, будинок 77 офіс 304, ідентифікаційний код 44317705) 3 723 790 (три мільйони сімсот двадцять три тисячі сімсот дев`яносто) грн 63 коп. заборгованості, 26 265 (двадцять шість тисяч двісті шістдесят п`ять) грн 31 коп. інфляційних втрат, 24 360 (двадцять чотири тисячі триста шістдесят) грн 51 коп. 3 % річних та 45 293 (сорок п`ять тисяч двісті дев`яносто три) грн 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено: 10.11.2026

Суддя Н.Плотницька