Решение № 141340766, 17.03.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/13701/25

провадження № 2/208/1640/26

РІШЕННЯ

Іменем України

17 березня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі: Головуючого, судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання - Золотоноші А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

Представник позивача Акціонерного товариства «Акцент-Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

09.08.2021 року ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку. На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг а А-Банку відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку.

Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою

процентів за користування кредитом у розмірі 40.8 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку.

За розрахунком позивача, станом на 17.10.2025 року загальна заборгованість відповідача становить 87 885,06 грн, з яких 57 272,07 грн заборгованість за кредитом та 30 612,99 грн заборгованість за відсотками.

Позивач вказує, що АТ "А-БАНК" свої зобов`язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов Договору.

В свою чергу, відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі), що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.

Таким чином, у порушення умов кредитного договору, відповідач свої зобов`язання за умовами кредитного договору не виконав. У зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка становить в розмірі 87 885,06 грн., з яких 57 272,07 грн заборгованість за кредитом та 30 612,99 грн заборгованість за відсотками.

Тому, представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором від 09.08.2021 року в розмірі 87 885,06 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн..

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просить суд розглядати справу за відсутністю представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, посилаючись на обставини зазначені в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог. Зазначив, що позивачем не доведено належного погодження сторонами умов щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами та комісії. Вказав, що суми відсотків і комісії, списані банком з рахунку відповідача без належних правових підстав, мають бути зараховані в погашення основної суми заборгованості.

Зокрема, представник відповідача зазначив, що загальна сума списаних відсотків, не погоджених сторонами, становить 46 969,16 грн, а сума списаної комісії 5 869,57 грн. Просив відмовити у стягненні відсотків та визначити розмір заборгованості за тілом кредиту з урахуванням зазначених сум.

Представник відповідача просив розглянути справу за його відсутності.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ухвалою суду від 28 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 09 серпня 2021 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк».

Зазначена анкета-заява містить відомості про відповідача та підтверджує її звернення до банку з метою отримання банківських послуг.

Позивач вказує, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві.

Матеріали справи містять копію анкети-заяви, Умов та Правил надання банківських послуг, паспорт споживчого кредиту, довідки щодо кредитного ліміту та платіжних карток, виписку за рахунком, а також розрахунок заборгованості.

Згідно з наданим позивачем розрахунком станом на 17.10.2025 року заборгованість відповідача становить 87 885,06 грн, з яких 57 272,07 грн заборгованість за кредитом та 30 612,99 грн заборгованість за відсотками.

Водночас представник відповідача у відзиві звернув увагу суду на відсутність належних доказів погодження відповідачем умов щодо сплати відсотків і комісії, а також на необхідність зарахування сум, списаних банком у рахунок погашення таких платежів, у погашення тіла кредиту.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частини першої статті 1054 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (частини перша та друга статті 207 ЦК України).

Публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (частини перша та друга статті 633 ЦК України).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина першій статті 634 ЦК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) відступлено від висновку Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у раніше прийнятій постанові від 24 вересня 2014 року (провадження № 6-144цс14) та зроблено висновок, що «у переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Акцент-Банк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші».

Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). У заяві позичальника від 09.08.2021 року процентна ставка не зазначена.

В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися самим АТ «Акцент Банк» в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у Анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання з підстав та у розмірах, встановлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України, позивач не пред`явив. Пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору. Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору АТ «Акцент Банк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Акцент Банк» не повернуті, кредитор має право вимагати виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а тому суд дійшов висновку, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 січня 2020 року у справі № 643/5521/19 (провадження № 61-20093св19) зазначено, що: «в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі)».

Встановивши, що Анкета-заява від 09.08.2021 року не містить визначення домовленості сторін про сплату відсотків, суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача обов`язку по сплаті заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами, а відтак, суми надходжень, які банком були розподілені на погашення складових заборгованостей підлягають зарахуванню на погашення саме тіла кредиту.

Судова практика у цій категорії справ є незмінною, що не може свідчити про порушення прав банку (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19).

В Анкеті-заяві від 09.08.2021 року строки здійснення періодичних платежів не встановлені, процентна ставка не зазначена.

Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання з підстав та у розмірах, установлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України, банк не пред`явив.

Матеріали справи не містять доказів визнання відповідачем, зокрема, факту погодження між сторонами розміру та порядку нарахування процентів у будь-якому розмірі.

Звертаючись до суду з цим позовом банк на підтвердження наявності заборгованості та її розміру подав до суду розрахунок заборгованості.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті 79 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просив стягнути з відповідачки заборгованість за договором про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-БАНК» від 09 серпня 2021 року в загальному розмірі 87885,06 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 57272,07 грн та заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 30612,99 грн..

У цій справі позивач просить стягнути відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 30 612,99 грн. Разом із тим суд бере до уваги доводи представника відповідача про відсутність належного двостороннього погодження умов щодо сплати відсотків у заявленому розмірі та порядку їх нарахування.

За таких обставин суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення 30 612,99 грн заборгованості за відсотками не підтверджені належними та достатніми доказами погодження сторонами відповідних умов, а тому задоволенню не підлягають.

Водночас відсутність належних підстав для стягнення договірних відсотків не звільняє позичальника від обов`язку повернути фактично отримані та використані кредитні кошти.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач користувалася банківським рахунком та кредитним лімітом, а виписка за рахунком відображає здійснення операцій за рахунком, у тому числі використання коштів та їх подальше зарахування.

Отже, фактичне користування відповідачем кредитними коштами підтверджується матеріалами справи, а позивач має право вимагати повернення непогашеної суми фактично використаних кредитних коштів.

Разом із тим при визначенні розміру заборгованості за тілом кредиту суд ураховує доводи відзиву щодо сум, списаних банком у рахунок погашення відсотків та комісії.

Як зазначив представник відповідача, з рахунку відповідача було списано 46 969,16 грн у рахунок погашення відсотків, які не були належним чином погоджені сторонами, а також 5 869,57 грн комісії.

Оскільки належні правові підстави для стягнення відсотків не підтверджені, суми, фактично списані банком у рахунок їх погашення, не можуть залишатися зарахованими на погашення таких платежів та підлягають урахуванню при визначенні фактичного залишку заборгованості за тілом кредиту.

Так само сума комісії в розмірі 5 869,57 грн, щодо погодження якої представник відповідача заявив заперечення, підлягає зарахуванню в погашення основної суми заборгованості, оскільки позивач не довів належними доказами правові підстави для утримання зазначеної суми саме як комісії.

З огляду на викладене суд вважає за необхідне визначити розмір заборгованості за тілом кредиту з урахуванням зазначених сум.

Так, відповідно до розрахунку позивача заборгованість за тілом кредиту становить 57 272,07 грн.

Із зазначеної суми підлягають вирахуванню 46 969,16 грн відсотків, списаних банком, та 5 869,57 грн комісії, що підлягає зарахуванню в погашення основного боргу.

Таким чином, розмір непогашеної заборгованості за тілом кредиту становить:

57 272,07 грн ? 46 969,16 грн ? 5 869,57 грн = 4 433,34 грн.

Отже, вимога позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту підлягає частковому задоволенню в розмірі 4 433,34 грн, а в задоволенні вимоги про стягнення відсотків у розмірі 30 612,99 грн слід відмовити повністю.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покласти на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 122,20 грн. (2422,40*4 433,34:87 885,06).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 16, 207, 526, 625, 633, 634, 1048, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 76, 79, 80, 81, 141, 247, 263, 268, 272, 273, 274, 354, 355 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» (ЄДРПОУ 14360080, адреса: Україна, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Батумська, буд.№ 11) заборгованість за кредитним договором без номера від 09 серпня 2021 року в розмірі 4 433 (чотири тисячі чотириста тридцять три) гривні 34 копійки, яка складається з:

-4 433 (чотири тисячі чотириста тридцять три) грн. 34 коп. - заборгованості за тілом кредиту;

В іншій частині позовних вимог, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» (ЄДРПОУ 14360080, адреса: Україна, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Батумська, буд.№ 11) судовий збір у розмірі 122 (сто двадцять дві) гривні 20 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського Апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості сторін:

Позивач Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК», код ЄДРПОУ 14360080, адреса: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Похваліта С. М.