Решение № 141338346, 10.11.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 289/486/26

Провадження № 2/639/1694/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року м. Харків

Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Борисенка О.О.

секретаря судового засідання Пивоварової Т.В.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

прокурора Шевченко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 289/486/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи орган опіки та піклування Глибочицької сільської ради Житомирського району Житомирської області, Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про позбавлення батьківських прав,

установив:

До Новобаварського районного суду міста Харкова за підсудністю з Радомишльського районного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особи орган опіки та піклування Глибочицької сільської ради Житомирського району Житомирської області, в якій позивач просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав стосовно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач та відповідач перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано 12.04.2016. Після розірвання шлюбу у сторін народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після народження дитини відповідач не виконував свої обов`язки по утриманню дитини, рішенням Радомишльського районного суду від 23.09.2016 у справі № 289/1322/16-ц з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання дитини у розмірі 1000 грн щомісячно. Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 08.07.2021 у справі № 289/717/21 змінено спосіб стягнення аліментів, та стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття. Відповідач аліменти не сплачує, у зв`язку з чим утворилась заборгованість по сплаті аліментів, розмір якої станом на 22.12.2025 становить 174439,97 грн. Станом на дату звернення до суду заборгованість не погашена. З дня народження дитини відповідач не проживає та не проживав разом з позивачем та донькою, не спілкувався з дитиною, не приймав участі у її вихованні. Спільна з відповідачем дитина проживає разом з позивачем та повністю перебуває на утриманні позивача. Відповідач самоусунувся від виховання дитини, таке ставлення батька до участі у житті дитини призводить до порушення прав та законних інтересів останньої, оскільки питання щодо зміни місця проживання дитини, виїзду за кордон, питання щодо навчання дитини у певному закладі залежать від дій батька.

15.04.2026 ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання. При відкритті провадження у справі суд, за власною ініціативою, залучив до участі в справі третю особу Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради (а.с.37-38).

18.05.2026 суд постановив ухвалу про витребування від органу опіки та піклування Глибочицької сільської ради Житомирського району Житомирської області та Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради письмовий висновок щодо розв`язання спору у цій справі (а.с.77).

09.07.2026 суд постановив ухвалу про повторне надіслання до органу опіки та піклування Глибочицької сільської ради Житомирського району Житомирської області та Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради копії ухвали суду від 18.05.2026 для виконання в частині витребування письмового висновку щодо розв`язання спору разом із запитом щодо тривалого невиконання ухвали суду (а.с.98).

10.08.2026 суд постановив ухвалу про залучення до участі в справі прокурора, на підставі ч. 3 ст.45, ч. 6 ст. 56 ЦПК України (а.с.113).

У підготовчому засіданні 21.09.2026 суд на місці постановив ухвали: про долучення до матеріалів справи доказу надіслання позивачем третій особі Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради позовної заяви з додатками; про долучення до матеріалів справи письмового висновку щодо розв`язання спору, що надійшов від органу опіки та піклування виконавчого комітету Глибочицької сільської ради Житомирського району Житомирської області, що надійшов до суду 06.08.2026; про розгляд справи за відсутності висновку органу опіки та піклування Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради та без опитування дитини, місце проживання якої знаходиться віддалено від місця розгляду справи, враховуючи військовий стан та зазначення у висновку щодо її опитування працівниками органу опіки та піклування (а.с.83-86, 108-112, 122-127).

21.09.2026 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (а.с.129).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Прокурор вважала за доцільне задовольнити позовні вимоги.

Відповідач про дату, час і місце судового розгляду справи по суті повідомлений належним чином (згідно з п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України), у судове засідання не з`явився, в порушення ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив не подавав.

Треті особи про дату, час і місце судового розгляду справи по суті повідомлені належним чином (згідно з ч. 8 ст. 128 ЦПК України), у судове засідання їх представники не з`явилися.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно зі статтею 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, зі згоди позивача, 09.11.2026 на місці постановив ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення позивача, думку прокурора, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з положеннями ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Виходячи з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин 1, 4 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд установив, що згідно з копією свідоцтва про розірвання шлюбу, 12.04.2016 розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . Після державної реєстрації розірвання шлюбу присвоєні прізвище: йому ОСОБА_5 , їй ОСОБА_6 (а.с.8).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2 (батько), ОСОБА_7 (мати) (а.с.9).

06.06.2023 ОСОБА_7 зареєструвала шлюб з ОСОБА_8 , після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини ОСОБА_9 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с.10).

Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 08.07.2021 у справі № 289/717/21 змінено спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 23.09.2016, ухваленого по справі № 289/1322/16-ц, та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня набранням рішенням законної сили (а.с.11-12).

Згідно з копією розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, складеного державним виконавцем ВДВС у Лозівському районі Харківської області СМУЮ у виконавчому провадженні ВП № 77304535, боржник ОСОБА_2 станом на 22.12.2025 має заборгованість зі сплати аліментів у розмір 177217,22 грн (а.с.13-14).

Відповідно до копій витягів з Реєстру територіальної громади, дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована з 04.09.2025 за адресою реєстрації її матері ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 (а.с.7,15).

Згідно з копією Акту обстеження умов проживання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного 11.11.2025 комісією ССД Глибочицької сільської ради, за адресою: АДРЕСА_1 , в будинку створені належні умови проживання, будинок з усіма зручностями, в будинку чисто, світло, затишно, проведено сучасний ремонт першого поверху, другий поверх потребує ремонтних робіт. В будинку наявні нові сучасні меблі, побутова техніка, прибудинкова територія в належному стані. Старша дитина має окрему кімнату, облаштовану місцем для сну, навчання, відпочинку, в кімнаті є шафа для одягу, стіл для уроків. Діти забезпечені харчуванням відповідно віку, одягом відповідно сезону, взуттям, білизною. Старша дитина має доступ до освітніх послуг, забезпечена шкільним приладдям. Діти мають доступ до медичних послуг. За цією адресою проживають і мають постійне місце реєстрації: домовласник ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (батько, вітчим), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (мати), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (донька, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (син). В сім`ї панують теплі, довірливі, доброзичливі, родинні стосунки. Зі слів матері дитини, батько ОСОБА_12 не цікавиться її здоров`ям, навчанням, ніякої фінансової підтримки не надає, аліменти не сплачує. В ході бесіди з дитиною з`ясовано, що всі її потреби забезпечує мати та вітчим. Зі слів дитини батька вона не знає та не спілкується з ним (а.с.16).

Відповідно до повідомлення Відділу поліції № 1 Житомирського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 26.01.2026, відділом поліції вживаються заходи щодо встановлення місця проживання ОСОБА_2 (а.с.17).

Згідно з копією довідки Служби у справах дітей Глибочицької сільської ради від 26.11.2025, батько дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 до органу опіки та піклування Глибочицької сільської ради Житомирського району Житомирської області з питань участі у вихованні дитини, призначенні днів та годин зустрічей з донькою не звертався (а.с.18).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 навчається у Ліцеї № 5 імені Т.Г. Шевченка Коростишівської міської ради з 01.09.2022. За час навчання ОСОБА_12 у ліцеї батько ОСОБА_2 контакту із закладом освіти не підтримував, жодного разу до ліцею не з`являвся, не цікавився навчанням та справами ОСОБА_12 , не брав участі у вихованні дитини, не з`являвся на батьківські збори. Усі сімейні та побутові проблеми постійно вирішує та здійснює мати дівчинки ОСОБА_1 , що підтверджується копією довідки № 484 від 18.12.2025 (а.с.19).

З копії характеристики учениці 4-В класу ОСОБА_3 , складеної Ліцеєм № 5 імені Т.Г. Шевченка Коростишівської міської ради, суд вбачає, що мати дитини ОСОБА_1 приділяє належну увагу вихованню доньки, систематично цікавиться успіхами ОСОБА_12 , справами класу, стосунками дитини з однокласниками, бере активну участь в класних батьківських зборах, турбується про всебічний розвиток дитини. Водночас, батько ОСОБА_2 у навчально-виховному процесі участі не приймає, протягом років навчання Софії жодного разу до школи не з`являвся, шкільним життям доньки не цікавився (а.с.20).

Згідно з відповіддю № 2465126 від 17.03.2026 та відповіддю № 2605343 від 15.04.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.27,35).

Згідно з висновком органу опіки та піклування, затвердженого рішенням виконавчого комітету Глибочицької сільської ради 16.06.2026 № 12, про доцільність (недоцільність) позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , беручи до уваги думку дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи виключно в інтересах дитини, вважано доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 відносно малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.110-112).

Цим висновком, крім наведеного вище, встановлено, що від самого народження дитина проживає з матір`ю окремо від батька. Батько дитини ОСОБА_2 ніколи не проживав разом з донкою, не спілкувався з нею, не брав участі в її вихованні, взагалі не цікавився нею; встановити місце перебування ОСОБА_2 неможливо, за номером телефону з ним зв`язатися не вдалося, оскільки номер телефону є недійсним, у зв`язку з чим скласти акт потреби особи/сім`ї неможливо. В ході бесіди з дитиною з`ясовано, що свого біологічного батька ОСОБА_12 взагалі не знає, він для неї чужий та невідомий чоловік, батьком називає вітчима. Відповідно до інформації від 03.07.2026 № 06-22/707/26, наданою Службою у справах дітей по Новобаварському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, обстежити умови проживання ОСОБА_2 не вбачається можливим, тому що за адресою: АДРЕСА_2 розташований багатоквартирний будинок, і номер квартири не вказаний. Спеціалістами Службою у справах дітей по Новобаварському району не вдалося встановити телефонний зв`язок з ОСОБА_2 . ОСОБА_2 самоусунувся від виконання батьківських обов`язків щодо своєї дочки, не цікавиться її життям, свідомо не виконує обов`язків щодо утримання своєї дочки, не піклується про її розвиток, не виявляє бажання спілкуватися та бачитися з дочкою, ніяким чином не намагається підтримувати стосунки з дочкою, а навпаки створив умови, що унеможливлюють прийняття батьками спільних рішень щодо виховання, навчання, лікування дитини, так як місце його проживання (перебування) та дійсні контакти встановити неможливо.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Забезпечення найкращих інтересів дитини дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України «Про охорону дитинства», далі Закон).

Згідно з частиною першою статті 8 Закону кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону).

Відповідно до частини сьомої статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII(далі Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частинами 2, 3 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ст. 155 СК України).

Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти (п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України).

Тлумачення змісту пункту 2 частини першої статті 164 СК України дає підстави для висновку, що ухилення від виконання обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав як винятковий захід є істотним правовим наслідком як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2024 року у справі № 185/9339/21, провадження № 61-8918сво23.

Статтею 165 СК України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що вони ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки.

Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц).

Як зазначено у пунктах 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 р. № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують та ін.) що надані батьками до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загально визнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Зазначені складові, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про охорону дитинства» діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили. Під час вчинення дій, пов`язаних з розлученням дитини з одним або обома батьками, а також інших дій, що стосуються дитини, в порядку, встановленому законом, судом заслуховується думка та побажання дитини.

Статтею 18 Конвенції про права дитини визначено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

В Рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» зазначено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

За загальним правилом позбавлення батьківських прав спрямоване насамперед на захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей та є засобом стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків.

Відповідно до ст. 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.

За викладених обставин суд доходить до переконання, що поведінка відповідача ОСОБА_2 , який свідомо з часу народження дитини не бере участі у вихованні дитини, свідомо і самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти є наслідком винної поведінки відповідача, свідчить про його ухилення від виконання батьківських обов`язків та є підставою для позбавлення його батьківських прав.

За змістом частин 5, 6 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

У цьому випадку суд погоджується з висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету Глибочицької сільської ради від 16.06.2026 № 12 щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав.

На підставі викладеного суд доходить висновку, що задля забезпечення найкращих інтересів дитини з метою її гармонійного та безпечного розвитку, враховуючи тривалу бездіяльність батька та поведінку, відповідача слід позбавити батьківських прав.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Відповідно до положень частин 2, 3 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Оскільки питання про стягнення з відповідача аліментів на утримання малолітньої дитини вже вирішено, відсутні підстави для прийняття рішення про стягнення аліментів при розгляді цієї справи.

При ухваленні вказаного рішення суд враховує положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради УРСР N 789-ХХІІ від 27 лютого 1991 року, в яких зазначено, що під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з як найкращого забезпечення інтересів дітей.

При зверненні до суду позивач сплатила судовий збір у розмірі 1332,00 грн, що підтверджується матеріалами справи (а.с.22).

За змістом п.п.2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подається фізичною особою, справляється судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328,00 грн.

Отже, розмір судового збору за цим позовом становить 1331,20 грн.

Суд розподіляє судові витрати, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, та стягує з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1331,20 грн, оскільки позов задоволено в повному обсязі.

Керуючись ст. 4, 5, 13, 45, 56, 76-82, 133, 141, 142, 206, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1331 грн (одну тисячу триста тридцять одну) 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .

Третя особа: орган опіки та піклування Глибочицької сільської ради Житомирського району Житомирської області, ЄДРПОУ 04348289, адреса місцезнаходження: Житомирська область, Житомирський район, с. Глибочиця, вул. Михайла Грушевського, буд. 2.

Третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, ЄДРПОУ 26489104, адреса місцезнаходження: 61200, м. Харків, майдан Конституції, буд. 7.

Повне рішення складено 10.11.2026.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Суддя Олександр БОРИСЕНКО