Решение № 141326641, 04.11.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/15669/26

Провадження № 2/638/9976/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Малахової О.В., за участю секретаря судового засідання Дрозденко У.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача Салтівський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі Позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області (далі Відповідач), у якому просить стягнути з Державного бюджету України безпідставно набуті (збережені) грошові кошти у сумі 54524,16 грн. В якості правових підстав звернення до суду зазначає норми статей 2, 15, 16, 1212 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Ухвалою від 09.07.2026 відкрито спрощеного позовного провадження з повідомленням Сторін.

Відповідач надав відзив на позов, у якому проти позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні, зазначає що не порушував прав Позивачки, не набував і не зберігав її кошти безпідставно, а діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством. Вказує що позов заявлено до неналежного Відповідача. У доповнення до відзиву надав копії платіжних інструкцій від 27.10.2025 на суму 54524,16 грн.

Представник Прозивачки звернувся із клопотанням про долученням засвідчених копій вироку Салтівського районного суду м.Харкова від 01.07.2025, ухвали Харківського апеляційного суду від 20.10.2025, ухвали Верховного Суду від 07.07.2026 у справі №643/12520/24, на які посилається у позові.

У судове засідання сторони та третя особа не з`явилися.

Представник Позивача просить розглянути справу без участі Позивачки та її представника, позов підтримує.

Суд, розглянувши матеріали справи встановив, що вироком Салтівського районного суду м. Харкова від 01.07.2025 у справі №643/12520/25 ОСОБА_1 визнана винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51000,00 грн, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, у державних, комунальних та приватних медичних закладах на строк 1 (один) рік. Стягнуто на користь держави витрати на залучення експерта за проведення судової почеркознавчої експертизи в розмірі 54524,16 грн.

З дубліката чека від 26.05.2026 платіжної інструкції №1.374177807.1 від 27.10.2025 вбачається здійснення ОСОБА_1 сплати судових витрат у розмірі 54524,16 грн за вироком Салтівського районного суду м. Харкова від 01.07.2025.

Постановою державного виконавця до Салтівського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 21.11.2025 відкрито виконавче провадження №79647788 на підставі виконавчого листа №643/12520/24 від 12.11.2025 про стягнення з ОСОБА_1 витрат на залучення експерта на проведення почеркознавчої експертизи №СЕ-19/121-24/17656-ПЧ від 12.09.2024 у розмірі 54524,16 грн.

Постановою державного виконавця до Салтівського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 24.11.2025 закінчено виконавче провадження №79647788 зі стягнення з ОСОБА_1 витрат на залучення експерта на проведення почеркознавчої експертизи №СЕ-19/121-24/17656-ПЧ від 12.09.2024 у розмірі 54524,16 грн, оскільки зазначені кошти стягнуто.

01.12.2025 адвокат Ключник С.В., який діяв в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Салтівського районного суду м. Харкова у справі №643/12520/24 із заявою, в якій просить повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету надмірно стягнуті, в порядку виконання вироку Салтівського районного суду м. Харкова від 01.07.2025 за виконавчим листом №643/12520/24 від 12.11.2025 грошові кошти в розмірі 54524,16 грн. В обґрунтування заяви зазначив, що у порядку виконання призначеного вироком суду покарання у виді штрафу та визначених судовим рішенням витрат, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 , нею сплачено за реквізитами штраф в розмірі 51000,00 грн та витрати на експертизу в розмірі 54524,16 грн. 13.11.2025 через канцелярію Салтівського районного суду м. Харкова адвокат подав клопотання про долучення до матеріалів справи оригіналів квитанцій про сплату 54524,16 грн - витрат на експертизу та 51000,00 грн - штраф. У подальшому 21.11.2025 постановою державного виконавця Салтівського ВДВС у місті Харкові було відкрито виконавче провадження ВП №79647788 про примусове стягнення з ОСОБА_1 на користь держави витрат на залучення експерта за проведення судової почеркознавчої експертизи №СЕ-19/121-24/17656-ПЧ на підставі виконавчого листа №643/12520/24 від 12.11.2025. Копію постанови про відкриття виконавчого провадження ОСОБА_1 не отримувала. Копії постанови про відкриття провадження про закінчення виконавчого провадження отримані лише 27.11.2025 під час ознайомлення адвоката з матеріалами виконавчого провадження на особистому прийомі державного виконавця. Вирок Салтівського районного суду від 01.07.2025 в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь держави витрат на залучення експерта за проведення судової почеркознавчої експертизи в розмірі 54524,16 грн, був виконаний до дня відкриття виконавчого провадження про примусове стягнення. Таким чином, стягнуті 24.11.2025 в примусовому порядку державним виконавцем кошти в сумі 54524,16 грн за виконавчим листом №643/12520/24 від 12.11.2025 - є надмірно стягнутими та підлягають поверненню з державного бюджету.

Ухвалою Салтівського районного суду м. Харкова від 11.12.2025 у справі №643/12520/24 у задоволенні заяви про повернення надмірно стягнутих коштів, відмовлено. Суд зазначив, що заява про повернення (перерахування) коштів з бюджету складається та подається платником до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з платежу, який підлягає поверненню, а також роз`яснив ОСОБА_1 що для повернення надмірно стягнутих коштів їй необхідно звернутися із заявою про повернення (перерахування) коштів з бюджету до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з платежу, який підлягає поверненню, а саме до Салтівського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 16.04.2026 апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Ключника С.В. залишено без задоволення, а ухвалу Салтівського районного суду м. Харкова від 11.12.2025 у справі №643/12520/24 без змін.

23.04.2026 ОСОБА_1 звернулася до Салтівського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про повернення надмірно сплачених коштів у розмірі 54524,16 грн. Листом від 19.05.2026 №124416 Салтівськиц відділ державної виконавчої служби у м. Харкові повідомив, що станом на 19.05.2026 судове рішення про поворот виконання рішення до відділу не надходило, тому у виконавця відсутні підстави для повернення заявнику стягнутих з нього коштів.

26.05.2026 ОСОБА_1 звернулася до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із заявою про повернення надмірно сплачених коштів у розмірі 54524,16 грн. 26.05.2026 у відповідь на заяву ОСОБА_1 . Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України повідомило заявника, що не є органом, який контролює справляння надходжень бюджету.

Крім цього, 17.06.2026 ОСОБА_1 звернулася зі скаргою до директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зі скаргою на дії державного виконавця, у якій просила надати доручення начальнику Салтівського відділу ДАС у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо здійснення дій для повернення Дорошенко Г.Д. надмірно стягнутих коштів в межах виконавчого провадження №79647788 у розмірі 54524,16 грн.

За результатом розгляду скарги директор Департаменту державної виконавчої служби 23.07.2026 надав відповідь, у якій зазначено, що до відділу 26.11.2025 боржником надано копію квитанції від 27.10.2025 про сплату на користь держави витрати на залучення експерта за проведення судової почеркознавчої експертизи від 12.09.2024 № СЕ-19/121-24/17656-ПЧ в розмірі 54 524,16 гривень. У зв`язку з тим, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, державним виконавцем повернуто боржнику кошти в сумі 5 452,41 грн. Разом з цим, посилаючись на положення частини другої статті 45 Бюджетного кодексу України, Переліку кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень до бюджету, який є додатком до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 106, ввказує на необхідність звернення до Салтівського районного суду міста Харкова для повернення коштів у розмірі 54524,16 грн.

Згідно з частиною першою статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (частина четверта-шоста статті 82 ЦПК України).

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

За частиною третьою статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент сплати 27.10.2025 Позивачкою судових витрат у розмірі 54524,16 грн підстава для такої сплати існувала, оскільки вирок Салтівського районного суду м. Харкова від 01.07.2025 у цій частині не був виконаний. Надалі, з огляду на самостійну сплату ОСОБА_1 зазначених витрат, відповідна підстава відпала.

Щодо тверджень Відповідача про неналежного відповідача у цій справі, суд зазначає таке.

У державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади (частини перша та друга статті 326 ЦК України).

Кошти Державного бюджету України належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 ЦК України), яка діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (частина перша статті 167 ЦК України). Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (частина перша статті 170 ЦК України). Держава відповідає за своїми зобов`язаннями своїм майном, крім майна, на яке відповідно до закону не може бути звернено стягнення (стаття 174 ЦК України).

За змістом абзацу першого частини третьої статті 17 ЦК України орган державної влади здійснює захист цивільних прав та інтересів у межах, на підставах та у спосіб, що встановлені Конституцією України та законом.

Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій (частина друга статті 45 БК України у редакції, чинній на час звернення до суду).

При цьому необхідності зазначення таких відомостей, як орган, через який грошові кошти мають перераховуватись, або номера чи виду рахунку, з якого має бути здійснено стягнення/списання, наведена норма не встановлює, оскільки такі відомості не впливають ні на підстави, ні на обов`язковість відновлення права позивача в разі встановлення судом його порушення, та за своєю суттю є регламентацією способу та порядку виконання судового рішення, що має відображатися у відповідних нормативних актах, а не резолютивній частині рішення. Аналогічну позицію висловлено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №910/23967/16.

Враховуючи вищезазначене, та те що після самостійної сплати ОСОБА_1 судових витрат, присуджених до стягнення вироком суду, та їх повторним стягненням у примусовому порядку в межах виконавчого провадження №7964788, повторно стягнуті з ОСОБА_2 кошти у розмірі 54524,16 грн утримуються у бюджеті без достатньої правової підстави (на достатній правовій підставі зарахування коштів відбулося 13.11.2025 при самостійні сплаті коштів у розмірі 54524,16 грн витрат на експертизу, про що було повідомлено через канцелярію Салтівського районного суду м. Харкова, отже примусове стягнення відбулося без достатньої правової підстави), суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, підлягають стягненню на користь Позивачки.

Керуючись статтями 4, 5, 10-13, 77-81, 76-84, 247, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) безпідставно набуті кошти у розмірі 54524,16 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 );

Представник Позивача: ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 );

Відповідач: Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області (код ЄДРПОУ 37874947, місцезнаходження: м.Харків, вул. Євгена Єніна, 18);

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача: Салтівський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 34952461, м.Харків, вул. Куликівська, 10).

Рішення складено 09.11.2026.

Суддя О.В. Малахова