Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №:755/15808/26
Провадження №: 1-кс/755/4989/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"09" листопада 2026 р. м. Київ
Слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 72026102300000018 від 25.03.2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 204, ч. 3 ст. 199 КК України,
В С Т А Н О В И В:
Прокурор Київської міської прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду в рамках кримінального провадження № 72026102300000018 від 25.03.2026 року з клопотанням про накладення арешту на майно.
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що підрозділом детективів Територіального управління БЕБ у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72026102300000018 від 25.03.2026 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. З ст. 28, ч. 2 ст. 204, ч. 3 ст. 199 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що на території міста Києва здійснює незаконну діяльність організована група осіб, учасники якої усвідомлюючи фінансовий зиск від протиправної діяльності пов`язаної із збутом незаконно виготовлених підакцизних товарів, без наявності передбачених законодавством дозволів на право здійснення торгівлі підакцизними товарами, організували злочинну схему спрямовану на виготовлення, придбання з метою збуту, зберігання, транспортування з цією метою та збутом незаконно виготовлених підакцизних товарів, які з метою надання такій діяльності законності використовують при реалізації алкогольної продукції підроблені марки акцизного податку України.
У ході подальшого досудового розслідування встановлено, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення причетний ОСОБА_4 , який організував незаконне виготовлення алкогольних напоїв у спеціально обладнаних гаражних приміщеннях № 8 та № 9, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Пухівська, 2, ділянка № 1, ряд № 28 (Громадська організація Київська міська організація «Військовий Автоаматор», код ЄДРПОУ 22934447). У зазначених приміщеннях здійснюється змішування води та спирту з подальшим розливом отриманої рідини в тару та маркуванням готової продукції підробленими марками акцизного податку, після чого така продукція транспортується до місць реалізації на території м. Києва, а також відправляється покупцям через поштового оператора ТОВ «Нова Пошта».
Крім того, встановлено, що незаконно виготовлену алкогольну продукцію транспортують до гаражних приміщень № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , розташованих на території гаражного кооперативу «Супутник-3» за адресою: м. Київ, вул. Осипа Мандельштама (Крайня), 13. Зазначені приміщення використовуються учасниками організованої групи для зберігання незаконно виготовлених алкогольних напоїв з метою їх подальшого збуту.
У ході подальшого досудового розслідування встановлено інших учасників злочинної групи, зокрема ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які за вказівкою ОСОБА_4 здійснюють транспортування фальсифікованої алкогольної продукції від місця її виготовлення до місць зберігання та збуту, використовуючи для цього автомобілі: «Opel Vivaro», д.н.з. НОМЕР_3 ; «Opel Zafira», д.н.з. НОМЕР_4 ; «LDV 400 Convoy», д.н.з. НОМЕР_5 .
Відповідно до реєстраційної картки транспортного засобу автомобіль марки «LDV 400 CONVOY», д.н.з. НОМЕР_5 , 2004 року випуску, білого кольору, VIN: НОМЕР_6 , на праві власності належить ОСОБА_7 .
Під час досудового розслідування, 29.10.2026 року у період з 11:36 по 12:29, на підставі ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 06.10.2026 року, проведено обшук транспортного засобу марки «LDV 400 CONVOY», д.н.з. НОМЕР_5 , 2004 року випуску, білого кольору, VIN: НОМЕР_6 , в ході якого було вилучено речі та документи які містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме: транспортний засіб марки «LDV 400 CONVOY», д.н.з. НОМЕР_5 , 2004 року випуску, білого кольору, VIN: НОМЕР_6 ; ключі та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «LDV 400 CONVOY», д.н.з. НОМЕР_5 2004 року випуску, білого кольору, VIN: НОМЕР_6 .
Досудовим розслідуванням встановлено, що транспортний засіб марки «LDV 400 CONVOY», д.н.з. НОМЕР_5 , 2004 року випуску, білого кольору, VIN: НОМЕР_6 , використовувався для транспортування незаконно виготовлених підакцизних товарів з метою їх подальшого збуту та є знаряддям вчинення кримінального правопорушення. У зв`язку із цим транспортний засіб має значення речового доказу. Накладення арешту необхідне для забезпечення його збереження, проведення огляду та необхідних досліджень, а також забезпечення можливості застосування спеціальної конфіскації. Повернення автомобіля без встановлення відповідних обмежень створює ризик його відчуження, приховування, переобладнання або подальшого використання для перевезення незаконно виготовлених підакцизних товарів, що може призвести до втрати його доказових властивостей та ускладнити виконання досудового розслідування.
Постановою старшого детектива відділу детективів Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у м. Києві ОСОБА_8 від 30.10.2026 року вищезазначені речі та документи визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 72026102300000018 від 25.03.2026 року.
Прокурор у клопотанні зазначив, що, з метою збереження речових доказів та спеціальної конфіскації виникла необхідність в арешті майна (речей), вилученого під час проведення обшуку - транспортного засобу марки «LDV 400 CONVOY», д.н.з. НОМЕР_5 , 2004 року випуску, білого кольору, VIN: НОМЕР_6 .
Необхідність накладення арешту обґрунтовується тим, що існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вилучене майно (речі) є (буде) доказом кримінального правопорушення (може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження), а також підлягатиме конфіскації, відповідно до санкції ст. 204 КК України.
У випадку не накладення арешту існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що повернуте майно буде відчужене з метою фактичного знищення речових доказів, а також унеможливлення застосування конфіскації та спеціальної конфіскації на підставі обвинувального вироку суду.
Прокурор у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Вивчивши та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання.
З матеріалів клопотання про арешт майна вбачається, що у провадженні підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у м. Києві знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 72026102300000018 від 25.03.2026 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 204, ч. 3 ст. 199 КК України
Відповідно до ст. 131-132 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження та застосовуються на підставі ухвали слідчого судді.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно у порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною 2 статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Перша та найголовніша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання з боку органу влади у мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого абзацу надає право позбавляти власності лише «на умовах, передбачених законом», при цьому у другому абзаці визнається право держав здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції (рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" пункт 58). Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, яка його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Прокурор, звертаючись з клопотанням про арешт майна у цьому кримінальному провадженні, не довів необхідності такого арешту та наявності ризиків, встановлених абз. 2 ч. 1 ст. 170 цього Кодексу.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя вважає, що на день розгляду клопотання підстав для задоволення клопотання немає. На підставі викладеного, керуючись ст. 170, 171, 172, 173, 309 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 72026102300000018 від 25.03.2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 204, ч. 3 ст. 199 КК України - відмовити.
Ухвала слідчого судді про відмову в арешті майна може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Судебное решение № 141309747, Дніпровський районний суд міста Києва было принято 09.11.2026. Форма судопроизводства - Уголовное, форма решения – Постановление суда. На этой странице вы сможете найти ключевые данные об этом судебном решении. Мы предоставляем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам быстро находить ключевые данные.
то решение относится к делу № 755/15808/26. Юридические лица, указанные в тексте настоящего судебного документа: