Решение № 141308426, 04.11.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВАсправа № 546/69/26

провадження № 2/753/8775/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т. О. з секретарем судового засідання Овчар В. О., розглянувши в судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2026 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі також - ТОВ «Бізнес позика», позивач) звернулося до Решетилівського районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позичальник, відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 42 867,21 грн.

Позов обґрунтований такими обставинами. 11.03.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено електронний кредитний договір № 525502-КС-002, за умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 19 000 грн на строк 16 тижнів зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 0,7% в день та комісії за видачу кредиту в розмірі 3 800 грн. Позивач свої зобов`язання за вказаним договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі встановленому у договорі. Відповідач в порушення умов договору не надав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами відповідно до умов договору, у зв`язку з чим станом на 08.01.2026 має заборгованість в загальному розмірі 42 867,21 грн, яка складається із заборгованості за кредитом - 18 601 грн, заборгованості за процентами - 13 151,21 грн, заборгованості за відсотками відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України (далі також - ЦК України) - 9 500 грн та прострочених платежів за комісією - 1 615 грн.

Ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 16.02.2026 цивільну справу передано за територіальною підсудністю на розгляд до Дарницького районного суду міста Києва.

Ухвалою судді від 06.04.2026 відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання.

Позивач повідомлявся про розгляд справи належним чином, разом з позовом надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 , зареєстроване місце перебування якого невідоме, повідомлявся про розгляд справи через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, з опублікуванням якого він вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи (частина одинадцята статті 128 ЦПК України).

Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався, з будь-якими заявами чи клопотаннями до суду не звертався, а тому справа вирішується на підставі пояснень та доказів позивача відповідно до положень частини восьмої статті 178, частини другої статті 191 та частини третьої статті 223 ЦПК України.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

11.03.2025 між ТОВ «Бізнес позика» (кредитодавцем) та ОСОБА_1 (позичальником) укладено електронний договір про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) №525502-КС-002 (далі також - кредитний договір, договір), предметом якого є зобов`язання кредитодавця надати позичальнику кредит в розмірі 19 000 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а зобов`язання позичальника повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію у порядку та на умовах, визначених договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес позика» (далі також - Правила).

У паперових копіях кредитного договору №525502-КС-002 та паспорті споживчого кредиту, наданих позивачем на підтвердження факту укладення договору, викладені основні умови кредитування, а саме: сума кредиту - 19 000 грн; строк кредитування - 16 тижнів (113 днів); строк та спосіб надання кредиту - безготівковим шляхом, протягом трьох робочих днів; тип процентної ставки - фіксована; стандартна процентна ставка - 0,7% в день (255,50% річних); комісія за видачу кредиту - 3 800 грн.

Відповідно до пункту 4.2 договору нарахування процентів здійснюється за зниженою процентною ставкою, вказаною у пункті 10.2. договору (0,7% в день), починаючи з першого для користування кредитом. Позичальник зберігає можливість сплати процентів за зниженою процентною ставкою, протягом усього періоду дії договору за умови сплати позичальником своєчасно і у повному обсязі процентів, комісії та частини суми наданого кредиту, в порядку та в розмірах, зазначених в графіку платежів. У разі несплати позичальником у повному обсязі платежу, передбачених графіком платежів та не погашення заборгованості із внесення платежу протягом наступних семи діб, починаючи з восьмого дня прострочення внесення платежу подальше нарахування процентів здійснюється за стандартною процентною ставкою до закінчення строку кредитування за цим договором.

Згідно з умовами, визначеними у пункті 4.2.2. договору - Графік платежів, крайньою датою повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом та комісії є 01.07.2025.

У разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом та/або комісії та/або суми кредиту у визначені договором терміни, позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 700 000 % річних від суми заборгованості в силу положень статті 625 ЦК України. Проценти річних нараховуються за кожен день прострочення на суму заборгованості, що включає прострочені проценти за користування кредитом та/або суму простроченої комісії та/або суму неповернутого кредиту, та не нараховуються на раніше нараховані проценти на підставі статті 625 ЦК України. При цьому проценти річних нараховуються на суму заборгованості за кожен день прострочення у сумі, що не перевищує 1% від неповернутої позичальником суми кредиту. Сукупна сума нарахованих процентів річних на підставі цього пункту договору та інших платежів, що підлягають сплаті позичальником за порушення виконання зобов`язань на підставі договору, не може перевищувати половини суми кредиту, одержаної позичальником від кредитодавця за цим договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін (пункт 7.5.).

Відповідно до пункту 3.1. договір укладається сторонами з використанням інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» шляхом надання пропозиції укласти договір (оферти) кредитодавцем та її прийняття (акцептування) позичальником.

Підписуючи кредитний договір, позичальник підтверджує, що ознайомлений з договором та правилами, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань, вважає їх справедливими та погоджується неухильно дотримуватись їх та, відповідно, уклав договір з вільним волевиявленням (пункт 11.4.4.).

Договір про надання кредиту підписаний електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора UA-3117, про що свідчить відповідний напис на договорі.

ТОВ «Бізнес позика» виконало свої зобов`язання щодо надання відповідачу кредиту в розмірі 19 000 грн у встановлений договором строк, про що свідчать дані з листа-підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів надавача платіжних послуг ТОВ «ПрофітГід».

Даючи оцінку вимогам позову та наданим позивачем доказам, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору, яка полягає у визнанні за суб`єктом цивільного права можливості укладати договори і визначати їх зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої домовленості, яка знайшла своє вираження у статтях 3, 6, 626, 627, 628, 629, 638 ЦК України.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін, погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 626, частина перша статті 628 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно з приписами частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті статті 1054 ЦК України наведено визначення кредитного договору як договору, за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За положеннями частини першої статті 1048 ЦК України, яка застосовується як до відносин позики, так і до кредитних відносин, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Нормою статті 1055 цього Кодексу передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частина друга статті 639 ЦК України).

За змістом статей 205, 207 ЦК України договір, укладений в електронному вигляді, є таким, що укладений у письмовій формі.

Особливості укладання договору в електронному вигляді регулює Закон України «Про електронну комерцію» (далі - Закон про електронну комерцію), стаття 2 якого поширює його застосування у тому числі і на послуги систем дистанційного обслуговування та надання платіжних послуг в частині правочинів, вчинених в електронній формі, яка не суперечить спеціальному законодавству України, а саме Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Статтею 3 Закону про електронну комерцію визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону про електронну комерцію визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За положеннями статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Підставами виникнення цивільних справ та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з нормами статей 526, 530 цього Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За принципом змагальності цивільного судочинства кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 12, 76-81 ЦПК України).

За обставинами справи установлено, що 11.03.2025 відповідач ОСОБА_1 акцептував пропозицію ТОВ «Бізнес позика» щодо укладення електронного кредитного договору, на виконання вимог частини четвертої статті 8 Закону про електронну комерцію повідомив про себе інформацію, необхідну для його укладення, та здійснив підписання цього договору електронним підписом.

Підписаний відповідачем договір містить усі істотні умови, передбачені законодавством для кредитного договору, зокрема такі як сума кредиту, розмір процентів, строки і порядок повернення кредиту, що є доказом ознайомлення його з предметом договору та усіма його умовами.

За своєю юридичною природою вказаний договір є договором приєднання, умови якого встановлені фінансовою установою у відповідних стандартних формах та є однаковими для всіх споживачів, що відповідає положенням статті 634 ЦК України.

На підтвердження розміру позовних вимог позивач надав розрахунок заборгованості за кредитом, відповідно до якого заборгованість відповідача станом на 08.01.2026 становить в загальному розмірі 42 867,21 грн, що включає: 18 601 грн - заборгованість за кредитом (тілом кредиту); 13 151,21 грн - заборгованість за процентами; 1 615 грн - заборгованість за комісією та 9 500 грн - заборгованість за відсотками відповідно до статті 625 ЦК України.

Судом установлено факт невиконання відповідачем зобов`язання щодо повернення суми кредиту у встановлений договором строк, що кореспондує праву позивача як кредитодавця вимагати виконання цього зобов`язання.

Наслідки порушення позикових зобов`язань визначені нормою статті 1050 ЦК України, якою передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За приписами частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми інфляційні втрати на суму боргу та три проценти річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Виходячи з того, що індекс інфляції - це показник характеристики динаміки загального рівня цін на товари та послуги, інфляційні втрати обраховуються шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на добуток індексів інфляції за період прострочення (сукупний індекс інфляції).

Три проценти річних розраховуються по формулі: сума боргу х 3 х кількість днів прострочення платежу/365/100.

Разом з тим суд ураховує, що пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Цим пунктом установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/22, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX64/22, з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та триває і понині.

Отже з огляду на законодавчу заборону застосовувати наслідки прострочення виконання кредитних (позикових) зобов`язань в період воєнного стану, у позивача відсутнє право на отримання від відповідача відшкодування своїх матеріальних втрат від знецінення грошових коштів та плати за користування грошовими коштами.

Підсумовуючи викладене, суд визнає обґрунтованими і доведеними вимоги ТОВ «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом (тілом кредиту) в розмірі 18 601 грн, заборгованості за процентами в розмірі 13 151,21 грн та заборгованості за комісією в розмірі 1 615 грн, а усього у сумі 33 367,21 грн, а у задоволенні вимог про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів, відповідно до статті 625 ЦК України, відмовляє з підстав їх необґрунтованості.

Стаття 141 ЦПК України визначає, що у разі часткового задоволення позову судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання цього позову позивач сплатив судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

Загальний розмір заявлених позовних вимог становив 42 867,21 грн, з яких судом задоволено вимоги на суму 33 367,21 грн.

Отже ураховуючи, що позов задоволений на 78/100 частин (33367,21х100/42867,21) на відповідача слід покласти 78/100 частин сплаченого судового збору, що у грошовому виразі становить 2 076,67 грн (2662,40 х 78%).

На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованість за договором про надання кредиту №525502-КС-002 від 11.03.2025 в розмірі 33 367,21 грн та судовий збір в розмірі 2 076,67 грн, а усього 35 443 (тридцять п`ять тисяч чотириста сорок три) гривні 88 копійок.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код юридичної особи: 41084239, адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , адреса проживання згідно з кредитного договору: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: