Решение № 141301375, 09.11.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/8570/26

Провадження № 2/127/2495/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 рокум. ВінницяВінницький міський суд Вінницької області у складі судді Шаміної Ю.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб в місті Вінниці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» звернулося до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та просило стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» суму заборгованості в розмірі 22732,50 грн, з яких 3500 грн. - тіло кредиту, 8636,25 грн - проценти за користування кредитом, 3596,25 грн проценти нараховані позивачем за 137 календарних днів, 7000,00 грн штрафні санкції, мотивуючи позовні вимоги тим, що позивач на підставі Договору факторингу № 13082025-1 від 13.08.2025 року є новим кредитором за електронним Договором №2028413 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 03.01.2025 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» та ОСОБА_1 , за яким у відповідача виникла заборгованість.

Вищевикладене й стало підставою для звернення до суду із вимогами про стягнення з відповідача вказаної заборгованості в загальному розмірі 22732,50 грн, а також судових витрат.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 31.03.2026 року було відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб. Вказану ухвалу разом із позовною заявою з додатками було надіслано відповідачу на адресу реєстрації, однак ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін до суду подано не було.

Крім того, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 31.03.2026 року було витребувано у АТ «Акцент-Банк» інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 та зарахування коштів на дану платіжну картку 03.1.2025 року у сумі 3500,00 грн за ініціативою ТОВ «Лінеура Україна» через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ «Слон Кредит». 20.04.2026 року до суду надійшло повідомлення АТ «Акцент-Банк» від 17.04.2026 року на виконання вимог ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 31.03.2026 року.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного.

Судом установлено наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами ст. 207, 526, 527, 530, 536, 546, 549, 610-611, 625, 628, 629, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Такими обставинами (предметом доказування) у даній справі є наявність між сторонами договірних правовідносин, що випливають з кредитного договору, та належне (неналежне) виконання сторонами своїх зобов`язань відповідно до їх умов та вимог ЦК України.

Судом встановлено, що 03.01.2025 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір №2028413 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний», відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 3500,00 грн, строком на 360 днів.

Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти у наступних розмірах та відповідно до наступних умов: 1.5.1. Підвищена процентна ставка становить 15% в день та застосовується за перший день користування кредитом (за календарний день в якому надано кредит); 1.5.2. Стандартна процентна ставка становить 3% в день та застосовується з другого дня користування кредитом (включно) до 01.02.2025 року включно; 1.5.3. Пільгова процентна ставка становить 0,75% в день та застосовується з 02.02.2025 року(включно) до останнього дня строку кредиту (включно). 1.5.4. Протягом строку дії Договору розмір процентів за користування кредитними коштами може бути змінений у бік зменшення для Споживача у випадку закінчення строку дії попередньої ставки (більшої) і початку дії наступної процентної ставки (меншої). Тобто Договором передбачене користування кредитними коштами під різні процентні ставки в залежності від періоду користування кредитом від більшої до меншої ставки з поступовим зменшення розміру процентної ставки. 1.6. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби. 1.7. Денна процентна ставка на дату укладення Договору складає: 0.971% в день.

Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» свої зобов`язання перед відповідачем ОСОБА_1 за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 3500,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача, що підтверджується листом ТОВ «Пейтек» № 20250820-1854 від 20.08.2025.

Згідно з листом АТ «Акцент-Банк» № 26198/47-260415/375-БТвід 17.04.2026 на ім`я ОСОБА_1 банком емітована платіжна картка № НОМЕР_2 та 03.01.2025 на зазначену платіжну картку було зараховано кошти у сумі 3500,00 грн.

13.08.2025 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» було укладено договір факторингу № 13082025-1, відповідно до умов якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» за плату відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача.

Згідно з актом прийому-передачі реєстру боржників від 13.08.2025, витягом з реєстру боржників від 13.08.2025, від ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором №2028413 від 03.01.2025 в розмірі 19136,25 грн, з яких: 3500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 8636,25 грн - сума заборгованості за відсотками, 7000,00 грн штрафні санкції.

Згідно розрахунку заборгованості позивача сума заборгованості за процентами нарахованих за 136 днів становить 3596,25 грн.

Відповідача було повідомлено про відступлення права вимоги.

ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» надіслало відповідачу ОСОБА_1 повідомлення про відступлення права грошової вимоги за вказаним кредитним договором, в якому повідомило відповідача про необхідність сплати заборгованості на користь нового кредитора ТОВ «ФК «Фінатраст Капітал».

Оскільки ОСОБА_1 не виконав свої зобов`язання за кредитним договором щодо повернення кредиту та сплати процентів, ТОВ «ФК Фінтраст Капітал», як новий кредитор, звернулося до суду з даними позовом про стягнення заборгованості в розмірі, визначеному попереднім кредитодавцем, з урахуванням нарахованих відсотків.

За таких обставин, суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов`язальними і регулюються нормами глав 47-49, 51 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У ст. 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно з вимогами ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або за законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем зобов`язання по погашенню кредитної заборгованості, розмір якої встановив суд.

Враховуючи вище наведене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2028413 від 03.01.2025 підлягають до задоволення розмірі 15732,50 грн, з яких 3500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 8636,25 грн - нараховані проценти первісним кредитором, 3596,25 грн - нараховані проценти ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 137 календарних днів.

Що стосується розміру заборгованості по штрафам в сумі 7000,00 грн, які позивач просить стягнути з відповідача, суд зазначає, що нарахування неустойки за своїм змістом є мірою відповідальності позичальника.

За ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-ІХ, внесено зміни до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» та виключено пункт 6-1, що передбачав звільнення споживача від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит, а саме: від обов`язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором у разі такого прострочення у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк з дня його припинення або скасування.

У той же час, відповідно до п. 18. Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (не виконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На час розгляду справи положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України є чинними.

Відповідно до статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо Цивільний кодекс України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи Цивільного кодексу України (постанови від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69)).

Беручи до уваги, що заборгованість у виді штрафу в сумі 7000,00 грн за кредитним договором № 2028413 від 03.01.2025 року нарахована в період дії в Україні воєнного стану, тому в силу вищевказаних положень чинного законодавства позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення та відповідно позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача 7000,00 грн неустойки за цим кредитним договором задоволенню не підлягає.

У решті сума заборгованості за цим кредитним договором встановлена на підставі наданих суду доказів. При цьому, суд звертає увагу, що відповідач доказів щодо спростування розміру суми заборгованості не надав, а тому суд дійшов висновку про неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань, внаслідок чого права позивача порушенні, існує заборгованість за кредитним договором в розмірі 15732,50 грн, з яких 3500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 8636,25 грн - нараховані проценти первісним кредитором, 3596,25 грн - нараховані проценти ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 137 календарних днів.

Окрім того, згідно положень ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1842,65 грн судового збору (пропорційно розміру задоволених вимог та з урахуванням понижуючого коефіцієнта).

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Позивач надав докази понесення 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, що надана адвокатом Столітнім М.М., зокрема: договір про надання правничої допомоги № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року; рахунок на оплату №16273-10/03-2026 від 10.03.2026 року; заявку № 16273 від 09.02.2026; акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №16273 від 10.03.2026. Надані адвокатом послуги становлять 10000 гривень.

Отже, наданими позивачем доказами підтверджується понесення ним витрат на правничу допомогу, пов`язану з цією справою, у сумі 10000,00 гривень.

Оцінивши дійсність та необхідність витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у цій справі, розумність їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин цієї справи, суд не вбачає підстав для відступу від загального правила їх розподілу.

Таким чином, ураховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у розмірі 69,21 % від заявленої суми, то з відповідача слід стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 6921,00 грн.

Керуючись ст. 526, 527, 530, 536, 610-611, 628, 629, 634, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст. 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», код ЄДРПОУ 44559822, заборгованість кредитним договором №2028413 від 03.01.2025 року в сумі 15732,50 грн, з яких 3500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 8636,25 грн - нараховані проценти первісним кредитором, 3596,25 грн - нараховані проценти ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», а також 1842,65 грн судового збору та 6921,00 грн витрат на правову допомогу.

В решті вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Шаміна Юлія Анатоліївна