Постановление суда № 141297968, 09.11.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/12713/26

Провадження № 2/361/6628/26

09.11.2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року м. Бровари Київська область

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Савчак С.П. дослідивши позовну заяву ОСОБА_1 до Садівничого об`єднання «Трудовик» з назвою про захист прав споживача електроенергії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Броварського міськрайонного суду Київської області з позовом до Садівничого об`єднання «Трудовик» за яким просить:

- визнати незаконними дії відповідача пов`язаних з вчиненням недійсного правочину внаслідок невиконання вимог закону на негайне відновлення електропостачання до садового будинку позивача за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати відповідача негайно відновити електропостачання до садового будинку позивача за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати відповідача надати суду офіційний документ щодо негайного відновлення електропостачання до садового будинку позивача за адресою: АДРЕСА_1 ;

- заборонити відповідача відключати садовий будинок позивача від електропостачання всупереч та без виконання вимог, встановлених Правилами роздрібного ринку електричної енергії та Кодексом системи розподілу.

Як зазначила позивач підставою для подання даного позову є факт невиконання відповідачем законодавства на негайне відновлення електропостачання до садового будинку позивача, а також невжиття судом заходів примусового виконання відповідачем законодавства щодо негайного відновлення електропостачання до садового будинку позивача за законом способом постановлення окремої ухвали або ухвали про забезпечення позову.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.01.2019 року з метою забезпечення статутного обов`язку садівників с.т. безперебійним постачанням електроенергії СО «Трудовик» заключило з ТОВ «Київська обласна ЕК» Броварського ВОК договір № 420021113 про постачання та розподіл електричної енергії на території колективного побутового споживача шляхом купівлі за власні кошти садівників електроенергії за врегульованими державою тарифами для побутових споживачів.

26.07.2024 року відповідач відключив електропостачання до садового будинку позивача всупереч вимогами законодавства щодо заборони з 24.02.2022 року відключати побутових споживачів від електропостачання до припинення чи скасування воєнного стану.

Позивач звернулася до суду за захистом своїх прав та ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 08.10.2024 року відкрито провадження у справі № 361/8793/24 про захист прав споживачів.

Відповідно до абзацу 4 п. 7.11. Правил роздрібного ринку електричної енергії затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 на період розгляду судом справи з питань порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, припинення електроживлення об`єкта такого споживача, пов`язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови надання споживачем стороні-ініціатору припинення електроживлення до дня відключення його об`єкта відповідної ухвали суду про відкриття провадження у справі. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електроживлення.

Таким чином, після 08.10.2024 року відповідач мав негайно відновити електропостачання до садового будинку позивача за законом. Проте відповідач усупереч вимогам ч. 5 ст. 2 ЗУ «Про ринок електричної енергії» та п. 7 ПРРЕЕ не виконав вимоги абзацу 4 п. 7.11. та закону і не відновив електропостачання до садового будинку позивача, внаслідок чого порушив права позивача як споживача електроенергії.

Позивач зазначила, що одніми із підстав для задоволення позову є:

1. Ухвала Броварського міськрайонного суду від 08.10.2024 року про відкриття провадження у справі № 361/8793/24 про захист прав позивача на споживання електроенергії.

2. Вимоги аб. 4 п. 7.11. Правил щодо негайного відновлення електропостачання після відкриття провадження у справі № 361/8793/24 після факту відключення споживача від електропостачання.

3. Вимоги ч. 2 ст. 276 ЦКУ (порушення особистого немайнового права), якщо дії, необхідні для негайного поновлення порушеного особистого немайнового права фізичної особи, не вчиняються, суд може постановити рішення щодо поновлення порушеного права, а також відшкодування моральної шкоди, завданої його порушенням.

В позові ОСОБА_1 послалася на ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», як підставу того, що вона звільнення від сплати судового збору за законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 56 ЗУ «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Відповідно до п. 98, 130, 160, 170 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про ринок електричної енергії» непобутовий споживач - фізична особа - підприємець або юридична особа, яка купує електричну енергію, що не використовується нею для власного побутового споживання.

Побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність).

Роздрібний ринок електричної енергії (далі - роздрібний ринок) - система відносин, що виникають між споживачем електричної енергії та електропостачальником у процесі постачання електричної енергії, а також іншими учасниками ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії.

Споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.

Відповідно до п. 1, 3, 5, 6, 12 ч. 1 ст. 58 ЗУ «Про ринок електричної енергії» споживач має право:

- купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію в учасників роздрібного ринку електричної енергії за відповідними договорами згідно з правилами роздрібного ринку;

- отримувати електричну енергію належної якості згідно з умовами договору та вимогами до якості електричної енергії;

- на відшкодування збитків, завданих внаслідок невиконання його контрагентами умов договорів, укладених на ринку електричної енергії;

- на недискримінаційний доступ до системи передачі, систем розподілу на підставі договорів з оператором системи передачі, оператором системи розподілу відповідно до вимог кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу;

- інші права відповідно до законодавства та укладених договорів.

Відповідно до п-п. 1.1.2. п. 1.1. р. І Правил роздрібного ринку електричної енергії затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312:

- договір про постачання електричної енергії споживачу - домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами;

- договір про спільне використання технологічних електричних мереж - домовленість двох сторін, що встановлює зміст та регулює правовідносини між оператором системи та основним споживачем, мережі якого розташовані на території ліцензованої діяльності оператора системи, під час транспортування електричної енергії технологічними електричними мережами основного споживача (у тому числі електричними мережами виробників, резервне живлення яких забезпечується від мереж оператора системи, та споживачів (основних споживачів), електроустановки яких приєднані до електричних мереж таких виробників, та їх субспоживачів), що укладається за типовою формою, затвердженою Регулятором, та згідно з яким передбачається оплата вартості послуг з використання технологічних електричних мереж основного споживача, визначеної за затвердженою Регулятором методикою;

- об`єкт побутового споживача - квартира, житловий будинок (частина будинку), приватне домогосподарство, садовий будинок та інші об`єкти житлової нерухомості, визначені у пункті 14.1.129 Податкового кодексу України, що належать індивідуальному побутовому споживачу на праві власності або користування та яким присвоєні окремі адреси, а також земельна ділянка, призначена для індивідуального житлового будівництва зазначених об`єктів житлової нерухомості;

- основний споживач - споживач та/або власник електричних мереж, який не є оператором системи, електричні мережі якого використовуються оператором системи для транспортування електричної енергії іншим споживачам та/або для транспортування електричної енергії в мережі оператора системи;

- постачання електричної енергії - продаж електричної енергії споживачу відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 22 ст. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про захист прав споживачів» споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: - захист своїх прав державою; - належну якість продукції та обслуговування.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про захист прав споживачів» держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Відповідне посилання позивача в позові на ухвалу у справі № 361/8793/24, як підставу позову та додавання цієї ухвали, викликало необхідність роздрукування суддею рішення у вказаній справі з Єдиного державного реєстру судових рішень, право на до доступ до яких мають судді.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 10.02.2026 року у справі № 361/8793/24 за позовом ОСОБА_1 до Садівничого об`єднання «Трудовик», яке набрало законної сили 13.03.2026 року та яким їй відмовлено в позові встановлені факти, що:

«Постановою адміністративної комісії Виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області від 22 вересня 2021 року №188, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 99 КУпАП та застосовано до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 102 грн. Із постанови встановлено, що ОСОБА_1 здійснила самовільне підключення свого садового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , до електричних мереж СО «Трудовик».»

«Відповідно до витягу з протоколу «02/05-2020 від 02.05.2020 року Загальних зборів членів Садівничого товариства «Десна-1», вирішено ОСОБА_1 виключити з членів СТ «Десна-1».»

«Договорів на постачання субабонентам електричної енергії в СТ «Трудовик укладено не було. ОСОБА_1 не зверталась до СТ «Трудовик» чи до АТ «А.Е.С.Київобленерго» щодо укладення з нею окремого договору на постачання електричної енергії.

З огляду на викладене, СО «Трудовик» не є постачальником електричної енергії, а є колективним побутовим споживачем.

Питання щодо користування електричною енергією членами СТ «Трудовик» та її оплати врегульовані установчими документами садового товариства».

«Аналізуючи рішення судів, які набрали законної сили, та стосуються правовідносин між позивачем та відповідачем, встановлено, що відключення будинку позивача ОСОБА_1 від електропостачання були здійснені СО «Трудовик» правомірно, зокрема - у березні 2019 року причиною відключення була наявність заборгованості за послуги електропостачання, а в подальшому відключення відбувались внаслідок встановлення факту самовільного підключення будинку до електромережі.»

Відтак, суд приходить до висновку, що відключення 26 липня 2024 року від електропостачання садового будинку, який належить ОСОБА_1 , відбулося на підставі положень Статуту СО «Трудовик» та рішень 46-ої Конференції CO «Трудовик» від 10.07.2021, тому відсутні підстави для зобов`язання відповідача відновити електропостачання до будинку позивача.»

Враховуючи, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом внаслідок не відновлення електропостачання до її садового будинку на підставі її звернення з відповідним позовом до суду за яким було відкрито провадження у справі 08.10.2024 року, тому вона не є споживачем за захистом прав якого вона звернулася до суду з цим/новим позовом.

Звернення до суду з новим позовом на підставі ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 08.10.2024 року про відкриття провадження в іншій (розглянутій по суті) справі № 361/8793/24 про захист прав споживачів, не можна вважати звернення особи щодо порушення її прав, як споживача відповідно до ЗУ «Про захист прав споживачів».

ОСОБА_1 не посилається в позові на наявність у неї права на електропостачання свого садового будинку відповідно до укладеного договору як споживача електричної енергії та/або укладення договору на постачання електричної енергії до її садового будинку.

Отже, ОСОБА_1 не є споживачем в розумінні ЗУ «Про ринок електричної енергії» та ЗУ «Про захист прав споживачів», тому вона не є особою, яка відповідно до ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» споживачі звільняється від сплати судового збору за подання вказаного позову.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦК України відповідно до Конституції України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров`я, право на безпечне для життя і здоров`я довкілля, право на свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на недоторканність житла, право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування, право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості.

Отже, особисті немайнові права про порушення яких в позові зазначає ОСОБА_1 не є правами споживача та не звільняють її від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п-п. 2 п. 1 ч. 2, 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З 01.01.2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 328,00 грн. При цьому, 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1 331,20 грн. (3 328Х0,4).

Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

ОСОБА_1 в позові об`єднано 4 (чотири) вимоги немайнового характеру, тобто за кожною з якою можливо подати окремий позов і щодо кожної з якої судом слід вирішити спір.

За 4 (чотири) вимоги немайнового характеру позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 5 324,80 грн. ( 1 331,20Х4). До позовної заяви не було додано документу про сплату судового збору у розмірі 5 324,80 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі).

В поданій позовній заяві не було зазначено відомості про наявність чи відсутність електронного кабінету у відповідача та РНОКПП позивача або номеру і серії паспорту позивача.

Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В поданій позовній заяві не було зазначено підтвердження позивача про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи невідповідність поданої позовної заяви вимогам ст. 175, 177 ЦПК України з урахуванням вимог ст. 185 ЦПК України ухвалою від 26.10.2026 року позовну заяву було залишено без руху та надано ОСОБА_1 п`ятиденний строк з дня вручення/отримання копії даної ухвали для усунення порушень шляхом подачі до Броварського міськрайонного суду Київської області позовної заяви в новій редакції (за змінами/доповненнями) для суду та відповідача:

- з зазначенням щодо наявності у відповідача електронного кабінету, РНОКПП позивача або серії та номеру паспорту позивача;

- з зазначенням підтвердження позивача про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- з додаванням документу про сплату судового збору за подання позовної заяви у розмірі 5 324,80 грн.

Ухвалу суду ОСОБА_1 отримала безпосередньо в приміщенні суду 30.10.2026 року, що підтверджується відповідною розпискою. Строк усунення недоліків закінчився 05.11.2026 року.

ОСОБА_1 не надала документу про сплату судового збору за подання позовної заяви у розмірі 5 324,80 грн. та не зазначила щодо наявності/відсутності у відповідача (юридичної особи) електронного кабінету.

Крім того, не надала відповідних змін/доповнень на усунення недоліків позовної заяви для відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, внесе у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не виконала у встановлений ухвалою від 26.10.2026 року вимоги ст. 175 та 177 ЦПК України, в тому числі не сплатила судовий збір позовна заява вважається неподаною та її слід повернути.

Керуючись ст. 175-177, 185, 258-261, 351-355 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 вважати неподаною та позовну заяву повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачу право повторного звернення до суду з зазначеною позовною заявою після усунення допущених недоліків.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (складення) суддею.

На ухвалу може бути подано апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення (ухвали).

Повна ухвала складена та підписана 09.11.2026 року.

Суддя С.П. Савчак