Решение № 141295121, 06.11.2026, Зміївський районний суд Харківської області

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

Справа № 621/3271/26

Провадження 2/621/2601/26

06 листопада 2026 року м. Зміїв Харківської області

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого суддя В.Філіп`єва,

за участі секретаря судового засідання А. Головіної,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 (не з`явилась),

відповідач ОСОБА_2 (не з`явився),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за відсутності учасників в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,

про стягнення аліментів на утримання матері дитини до досягнення дитиною трьох років,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернулась до Зміївського районного суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_4 , в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь:

- аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня звернення до суду і до досягнення дочкою повноліття. Допустити негайне виконання судового рішення у межах суми платежу за один місяць.

- аліменти на утримання матері дитини в твердій грошовій сумі в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, щомісячно, починаючи стягнення з дня звернення до суду і до досягнення дочкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років.

В обґрунтування позову зазначено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Зміївського районного суду Харківської області 16.07.2026 року по справі № 621/1860/26. Відповідач є батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Малолітня дочка ОСОБА_6 зареєстрована та проживає разом із позивачкою. Відповідач має постійне місце роботи та має змогу сплачувати аліменти на утримання дочки та матері дитини, однак добровільно таку допомогу не надає, тому позивач звернулася до суду з позовною заявою та просить стягнути з відповідача аліменти на утримання доньки, а також на своє утримання як матері до досягнення дитиною трьох років.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 01.09.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку спрощеного провадження з повідомленням учасників справи.

Учасники справи в судове засідання не з`явились.

Позивач ОСОБА_3 разом із позовною заявою подала заяву, в якій просить провести розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач повторно в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, в тому числі шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України. Відзиву на позов чи інших заяв, що перешкоджають розгляду справи по суті, до суду не подавав.

Відповідно до частини 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до частини 4 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, в разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області постановлено провести заочний розгляд справи на підставі ч.4 статті 223, ч.1 статті 280 Цивільного процесуального кодексу України.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явилися, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши доводи позовної заяви та докази надані на її обґрунтування, судом встановлено, що:

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_5 , батьками якої є ОСОБА_2 - батько, ОСОБА_1 - мати. Зазначене підтверджується Свідоцтвом про народження, Серія НОМЕР_1 , виданого 30.07.2026 року Мереф`янською міською радою Харківського району Харківської області, актовий запис про народження № 52 від 30.07.2026 (а. с. 6).

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 16.07.2026 року по справі № 621/1860/26 (провадження № 2/621/1878/26) шлюб між сторонами розірвано (а. с. 7 7 зворот).

Згідно Витягу Зміївської територіальної громади № 2026/002255549 від 12.02.2026 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 8).

Згідно Витягу Зміївської територіальної громади № 2026/013810586 від 12.08.2026 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 9).

Факт проживання спільної дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із матір`ю ОСОБА_7 , відповідачем не заперечується.

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд зазначає наступне:

Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Відповідно до статті 121 Сімейного кодексу України, права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статями 122 та 125 цього Кодексу.

Статтею 150 Сімейного кодексу України закріплено обов`язок батьків виховувати свою дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття освіти, готувати до самостійного життя та поважати її.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ від 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 27 цієї ж Конвенції, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції, батьки або у відповідних випадках законні опікуни, несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно ч. 1 статті 180, ч. 1 статті 181 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

Відповідно до ч. 3 статті 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Таким чином, одержувач аліментів має перевагу в обранні способу стягнення аліментів (у частці від доходу або у твердій грошовій сумі).

Відповідно до положень статті 182 Сімейного кодексу України, суд при визначенні розміру аліментів враховує:

стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

наявність на праві власності, володіння та /або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно статті 183 Сімейного кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

У даному спорі між сторонами суд керується справедливою рівновагою між інтересами дитини та інтересами обох батьків, яка має бути спрямована на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності, тобто отримання дитиною належного матеріального утримання від обох батьків.

Визначений розмір аліментів позивачем (1/4 частка) від заробітку (доходу) відповідача відповідає вимогам Сімейного кодексу України.

Згідно з ч. 1 статті 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача аліменти на утримання дочки в розмірі на 1/4 частки від заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи стягнення 21.08.2026 року і до досягнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повноліття.

Крім того, відповідно до частин 1, 2, 4, 6 статті 84 Сімейного кодексу України, дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.

Матеріалами цивільної справи підтверджено факт спільного проживання позивача з малолітньою дитиною, яка не досягла трирічного віку, та знаходиться на утриманні позивача. В зв`язку з необхідністю догляду за малолітньою дитиною позивач позбавлена можливості самостійно забезпечувати себе та отримувати стабільний дохід, а отже потребує матеріальної допомоги.

Доказів неможливості надання батьком дитини, який проживає окремо, такої допомоги на утримання матері, - матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 статті 80 Сімейного кодексу України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік»: з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, для працездатних осіб складає - 3328,00 гривень;

Позивач визначилася зі способом стягнення з відповідача аліментів на своє утримання та просила призначити такі аліменти в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 2026 рік складає 3328,00 гривень, щомісячно,.

Визначаючи розмір аліментів на утримання дружини, суд виходить з принципу справедливості та розумності, враховуючи потреби дружини , яка у зв`язку з доглядом за дитиною, яка не досягла трьох років, не має змоги працювати і утримувати себе.

З урахуванням потреб дружини і дитини, відсутності відомостей про неможливість надання відповідачем матеріальної допомоги на утримання дитини і її матері та наявності у відповідача обов`язку надавати таке утримання, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову.

Згідно положень статті 141 ЦПК України, з відповідача належить стягнути на користь держави судовий збір.

Керуючись ст. ст. 84, 91, 182 СК України, ст. ст. 12, 13, 19, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263 - 265, 273, 280 - 284, 352, 354, 355, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 про стягнення аліментів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини (однієї чверті) заробітку (всіх видів доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 21.08.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , аліменти на утримання матері дитини, в твердій грошовій сумі в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, щомісячно, починаючи з 21.08.2026 і до досягнення дочкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 включно.

Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , судовий збір на користь держави (стягувач Державна судова адміністрація України) у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривню 20 копійок, які перерахувати на р/р UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві / м. Київ / 22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Заочне рішення може бути переглянуте Зміївським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя В. Філіп`єва