Решение № 141293809, 09.11.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВАсправа № 753/17961/26

провадження № 2/753/15502/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року Суддя Дарницького районного суду міста Києва Комаревцева Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії № 595286332 від 29 березня 2025 року в розмірі 67 484,74 грн., а також судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29 березня 2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем укладено договір кредитної лінії № 595286332, відповідно до якого відповідачу надано перший транш у розмірі 6 000,00 грн. Надалі кредитні кошти надавалися додатковими траншами, унаслідок чого загальна сума виданого кредиту становила 24 995,00 грн.

Позивач зазначає, що договір укладено в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Первісний кредитор виконав свої зобов`язання щодо надання кредитних коштів, однак відповідач належного виконання грошових зобов`язань не здійснив.

Право вимоги за кредитним договором перейшло від первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», а надалі - до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» на підставі договорів факторингу.

Заявлена до стягнення заборгованість становить 67 484,74 грн. та відповідно до змісту позову і доданих розрахунків складається з 22 148,72 грн. основного боргу, 43 836,32 грн. процентів та 1 499,70 грн. комісії.

Штрафні санкції в розмірі 11 074,36 грн., відображені в документах про відступлення права вимоги, до ціни позову не включені та до стягнення не заявлені.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 01 вересня 2026 року відкрито провадження у справі та визначено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Цією ж ухвалою витребувано в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» відомості про належність відповідачу платіжної картки та зарахування кредитних коштів.

На виконання ухвали суду банк надав відповідь із випискою за картковим рахунком.

Позивач просив розглядати справу за відсутності його представника.

Відповідачу направлено копії позовної заяви та ухвали про відкриття провадження у справі. У встановлений судом строк відзиву на позовну заяву відповідач не подав.

Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідач не скористався передбаченим ст.ст. 174, 178 ЦПК України правом на подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Неподання відзиву не є визнанням позову та не звільняє позивача від обов`язку доведення обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги.

Дослідивши письмові докази і пояснення, викладені у позовній заяві, суд установив такі обставини.

29 березня 2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 595286332.

Електронний примірник договору містить персональні дані позичальника, РНОКПП НОМЕР_1 , номер телефону НОМЕР_2 та відомості про підписання договору одноразовим ідентифікатором MYNQ, який надіслано 29 березня 2025 року о 15:02:51 та введено о 15:03:25.

Договором передбачено надання кредиту у формі кредитної лінії з можливістю отримання наступних траншів протягом дисконтного періоду. За пунктом 2.4 договору кожний додатковий транш збільшує загальний розмір кредиту на суму такого траншу.

З документів про перерахування коштів та розрахунку первісного кредитора вбачається, що 29 березня 2025 року відповідачу надано транші в розмірах 6 000,00 грн., 5 546,00 грн., 3 100,00 грн., 4 996,00 грн. та 4 353,00 грн., а 17 травня 2025 року - 1 000,00 грн. Загальна сума наданих коштів становить 24 995,00 грн.

Згідно з відповіддю АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 09 вересня 2026 року № БТ/Е-39478 на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 .

Банк підтвердив успішне зарахування коштів у розмірах 6 000,00 грн., 5 546,00 грн., 3 100,00 грн., 4 996,00 грн., 4 353,00 грн. та 1 000,00 грн. Номер телефону НОМЕР_2 визначений фінансовим номером за зазначеною карткою та міститься в анкетних даних відповідача.

До відповіді додано виписку за картковим рахунком за період із 29 березня до 22 травня 2025 року.

Таким чином, відповідь банку узгоджується з документами первісного кредитора щодо сум наданих траншів і підтверджує зарахування коштів на картку відповідача.

Суд оцінює відомості про укладення електронного договору разом із його змістом, даними про електронне підписання, документами про перерахування коштів, відповіддю банку та врахованими кредитором платежами позичальника. Сукупність зазначених доказів підтверджує виникнення кредитних правовідносин і фактичне надання відповідачу кредитних коштів.

З розрахунку первісного кредитора вбачається, що відповідач здійснив платежі 10 квітня 2025 року в розмірі 2 128,00 грн. та 16 травня 2025 року в розмірі 8 000,00 грн., усього - 10 128,00 грн.

Платіж від 10 квітня 2025 року розподілено на погашення 1 552,12 грн. основного боргу та 575,88 грн. процентів. Платіж від 16 травня 2025 року - на погашення 1 294,16 грн. основного боргу та 6 705,84 грн. процентів.

Отже, за розрахунком кредитора погашено 2 846,28 грн. основного боргу та 7 281,72 грн. процентів. Залишок основного боргу становить 22 148,72 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ч.2 ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

22 липня 2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № МВ-ТП/45.

Витяг із реєстру прав вимоги до зазначеного договору містить відомості про відповідача, його РНОКПП, кредитний договір № 595286332 від 29 березня 2025 року та склад переданої заборгованості.

04 грудня 2025 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 04/1225-01.

Передання реєстру прав вимоги оформлено актом прийому-передачі від 04 грудня 2025 року. Персональний витяг із реєстру містить відомості про право вимоги до відповідача за спірним кредитним договором. Здійснення фінансування підтверджується платіжною інструкцією № 759 від 15 грудня 2025 року з відміткою банку про виконання.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Надані документи підтверджують послідовний перехід права вимоги за кредитним договором до позивача. При цьому заміна кредитора не змінює погоджених із позичальником строків виконання зобов`язань.

Вирішуючи вимоги про стягнення основного боргу та комісії, суд виходить із такого.

Пунктом 7.1 договору дату закінчення первісного дисконтного періоду - 10 квітня 2025 року - визначено рекомендованою, а не обов`язковою датою повного дострокового повернення кредиту.

За пунктом 7.2 договору сума кредиту підлягає обов`язковому поверненню протягом тридцяти календарних днів після закінчення строку дії договору або ініціювання кредитодавцем його дострокового розірвання чи припинення у визначеному договором порядку.

Пунктом 7.3 договору кінцеву дату повернення кредиту встановлено 28 квітня 2030 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За пунктом 9.1.1.7 договору кредитодавець має право вимагати дострокового повернення кредиту в разі затримання сплати визначених договором платежів щонайменше на один місяць шляхом повідомлення позичальника про дострокове припинення або розірвання договору.

За змістом ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» повернення споживчого кредиту на вимогу кредитодавця до настання погодженого строку здійснюється протягом тридцяти календарних днів із дня одержання споживачем повідомлення про таку вимогу. Отже, для встановлення настання обов`язку дострокового повернення кредиту необхідно з`ясувати факт одержання відповідного повідомлення та сплив строку для його виконання. Закон України «Про споживче кредитування».

Позивач надав досудову вимогу № 25771514760 від 05 лютого 2026 року, якою запропонував відповідачу достроково погасити заборгованість протягом тридцяти днів із моменту її отримання.

До вимоги долучено опис вкладення та список поштових відправлень, які містять відомості про направлення вимоги на адресу відповідача поштовим відправленням № 0505550308716. На документах проставлено відбиток поштового календарного штемпеля від 10 лютого 2026 року.

Ці документи підтверджують направлення вимоги, однак не містять відомостей про її вручення відповідачу та дату такого вручення. Повідомлення про вручення, даних про результат доставки чи інших доказів одержання відповідачем вимоги матеріали справи не містять.

Сам по собі проміжок часу, який минув після направлення листа, не встановлює дату його одержання адресатом і початок перебігу строку для дострокового виконання зобов`язання.

Вручення відповідачу позовної заяви та ухвали про відкриття провадження підтверджує його процесуальне повідомлення про розгляд справи, проте не є доказом одержання ним досудової вимоги від 05 лютого 2026 року.

За таких обставин позивач не довів настання передбачених законом та договором умов для дострокового стягнення основного боргу. Оскільки кінцевий строк повернення кредиту не настав, у задоволенні вимоги про стягнення 22 148,72 грн. основного боргу належить відмовити як передчасної.

Аналогічної оцінки потребує строк сплати комісії.

Пунктом 7.5 договору передбачено, що комісія за надання кредиту підлягає сплаті не пізніше ніж протягом тридцяти календарних днів після закінчення строку дії договору або ініціювання його дострокового розірвання чи припинення у встановленому порядку.

За цим же пунктом комісія за додаткові транші сплачується разом із комісією за надання першого траншу.

Таким чином, договір розмежовує момент нарахування комісії та строк виникнення обов`язку її сплатити. Відображення нарахованої комісії в розрахунку та реєстрі відступлених вимог саме по собі не підтверджує настання строку її сплати.

Оскільки строк дії договору не закінчився, а належне доведення вимоги про дострокове виконання до відповідача не підтверджене, підстав для стягнення 1 499,70 грн. комісії на час вирішення справи також немає.

Щодо вимоги про стягнення процентів суд зазначає таке.

На відміну від основного боргу та комісії, проценти мають самостійні строки сплати.

За пунктом 7.4.1 договору протягом дисконтного періоду проценти сплачуються не пізніше останнього дня такого періоду, а за пунктом 7.4.2 після його закінчення - щоденно.

Отже, відсутність підстав для дострокового стягнення основного боргу не усуває обов`язку сплати процентів, строки внесення яких уже настали.

Пунктом 8.3 договору встановлено базову процентну ставку в розмірі 0,98 відсотка на день від залишку кредиту. Договором також передбачено застосування дисконтної та індивідуальної ставок за визначених ним умов.

Розрахунок первісного кредитора містить дати надання кредитних коштів, відомості про платежі відповідача, їх розподіл, суми нарахувань та залишок заборгованості.

За цим розрахунком нараховано 21 814,94 грн. процентів, з яких 7 281,72 грн. погашено відповідачем. Залишок процентної заборгованості на дату відступлення права вимоги 22 липня 2025 року становив 14 533,22 грн.

ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за період із 23 липня до 04 грудня 2025 року нарахувало додатково 29 303,10 грн. процентів.

За залишку кредиту 22 148,72 грн. та базової ставки 0,98 відсотка на день денна сума процентів після округлення до копійок становить 217,06 грн. За 135 днів зазначеного періоду нарахування складає 29 303,10 грн.

Загальна заборгованість за процентами становить 43 836,32 грн.: 14 533,22 грн. + 29 303,10 грн.

Проценти нараховані за фактичне користування кредитними коштами в межах погодженого строку кредитування. Надані розрахунки враховують платежі відповідача та дають можливість перевірити склад заявленої процентної заборгованості.

Доказів погашення зазначених процентів після врахованих кредитором платежів матеріали справи не містять.

За таких обставин вимога про стягнення 43 836,32 грн. процентів є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Питання правомірності відображених у документах штрафних санкцій суд не вирішує, оскільки вимоги про їх стягнення в цій справі не заявлені.

Оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 43 836,32 грн. заборгованості за процентами.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд виходить із положень ст.ст. 133, 137, 141 ЦПК України.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Оскільки позов задоволено частково, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України відшкодуванню підлягає судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог: 2 662,40 грн. ? 43 836,32 грн. ? 67 484,74 грн. = 1 729,43 грн.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір із Адвокатським бюро «ТИМОШЕНКО ТА ПАРТНЕРИ» № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року, додаткову угоду від 21 січня 2026 року та акт прийому-передачі наданих послуг від 20 березня 2026 року.

За актом вартість правничої допомоги становить 7 000,00 грн., з яких 5 000,00 грн. - складання позовної заяви, 1 000,00 грн. - вивчення матеріалів справи, 500,00 грн. - підготовка адвокатського запиту та 500,00 грн. - підготовка клопотання про витребування доказів.

Для розподілу цих витрат суд оцінює їх зв`язок зі справою, обґрунтованість та пропорційність предмету спору відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України.

Враховуючи характер спірних правовідносин, незначну складність справи, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, обсяг підготовлених процесуальних документів, а також принцип співмірності судових витрат, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та вважає обґрунтованим стягнення з відповідача на користь позивача 4000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, що відповідатимк принципу розумності та пропорційності.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 178, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333, заборгованість за процентами за договором кредитної лінії № 595286332 від 29 березня 2025 року в розмірі 43 836,32 грн. (сорок три тисячі вісімсот тридцять шість гривень 32 копійки), витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 729,43 грн. (одна тисяча сімсот двадцять дев`ять гривень 43 копійки) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 598,30 грн. (дві тисячі п`ятсот дев`яносто вісім гривень 30 копійок).

У задоволенні позовних вимог про стягнення 22 148,72 грн. основного боргу та 1 499,70 грн. комісії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 09.11.2026

Суддя Л.В. Комаревцева