Решение № 141293750, 09.11.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВАсправа № 753/20789/26

провадження № 2/753/17508/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Комаревцевої Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором № 12.11.2025-100002143 від 12.11.2025 у розмірі 49 855,00 грн., яка складається із заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 23 500,00 грн., за процентами за користування кредитом - 14 515,00 грн., за комісією, пов`язаною з наданням кредиту, - 90,00 грн., за процентами, нарахованими відповідно до статті 625 ЦК України, - 11 750,00 грн.

Також позивач просить стягнути судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками в розмірі 148,98 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.11.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 12.11.2025-100002143, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 15 000,00 грн.

Надалі між сторонами укладено додаткові договори від 26.11.2025, 06.02.2026 та 24.02.2026, на підставі яких відповідачу надано додаткові кредитні кошти в розмірі 4 500,00 грн., 3 000,00 грн. та 1 000,00 грн. відповідно. Загальна сума наданого кредиту становить 23 500,00 грн.

Позивач зазначає, що виконав зобов`язання щодо надання кредитних коштів, однак відповідач належним чином не виконав обов`язку щодо повернення кредиту та сплати передбачених договором платежів, унаслідок чого утворилась заявлена до стягнення заборгованість.

Обґрунтовуючи вимогу про стягнення процентів за статтею 625 ЦК України, позивач посилається на погоджені сторонами умови договору та зміни, внесені Законом України від 22.11.2023 № 3498-IX до Закону України «Про споживче кредитування», зокрема виключення пункту 6-1 його Прикінцевих та перехідних положень.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 08.09.2026 відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов.

Відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву, а відтак, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

12.11.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 12.11.2025-100002143 в електронній формі.

Договір оформлено сукупністю електронних документів, зокрема пропозицією про укладення кредитного договору, заявкою позичальника, підтвердженням укладення договору та документами щодо його підписання.

За погодженими сторонами індивідуальними умовами відповідачу надано кредит у розмірі 15 000,00 грн. строком на 217 днів із кінцевою датою повернення 16.06.2026.

Умовами договору визначено фіксовану процентну ставку «Стандарт» у розмірі 1 % за кожний день користування кредитом протягом перших трьох чергових періодів та фіксовану процентну ставку «Економ» у розмірі 0,5 % за кожний день користування кредитом протягом наступних чергових періодів.

Відповідно до пункту 4.4 оферти проценти нараховуються з дня надання кредиту, включаючи безпосередньо день його надання, та обліковуються кредитодавцем щоденно.

Договором також передбачено комісію, пов`язану з наданням кредиту, в розмірі 9 % від суми кредиту, яка за первісною сумою кредиту становить 1 350,00 грн., та комісію за обслуговування кредитної заборгованості у визначених договором періодах.

Умовами договору визначено перелік дій, за забезпечення яких установлюється комісія за обслуговування, та прямо передбачено, що до неї не включаються послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати безоплатно відповідно до закону, зокрема надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит.

Первісний кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором E492.

26.11.2025 сторони уклали додатковий договір, відповідно до якого суму кредиту збільшено до 19 500,00 грн. шляхом надання другого траншу в розмірі 4 500,00 грн.

Комісію за надання другого траншу визначено в розмірі 405,00 грн., що становить 9 % від його суми. Додатковим договором погоджено оновлений графік платежів та збережено кінцеву дату повернення кредиту - 16.06.2026.

Зазначений додатковий договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором K943.

06.02.2026 між сторонами укладено наступний додатковий договір, на підставі якого відповідачу надано третій транш у розмірі 3 000,00 грн., унаслідок чого загальна сума кредиту збільшилась до 22 500,00 грн.

Комісія за надання третього траншу становить 270,00 грн. Додатковим договором змінено графік платежів та розмір комісії за обслуговування у відповідному періоді. Кінцева дата повернення кредиту залишилась 16.06.2026.

Цей додатковий договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором K242.

24.02.2026 сторони уклали додатковий договір про надання четвертого траншу в розмірі 1 000,00 грн., унаслідок чого загальна сума наданого кредиту становила 23 500,00 грн.

Комісію за надання четвертого траншу визначено в розмірі 90,00 грн., що становить 9 % від суми цього траншу. Комісію за обслуговування для наступних платежів установлено в розмірі 0,00 грн. Кінцева дата повернення кредиту - 16.06.2026.

Додатковий договір від 24.02.2026 підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором K793.

Надані електронні документи містять персональні дані відповідача, його РНОКПП, реквізити платіжної картки та відомості про підписання договору і додаткових договорів одноразовими ідентифікаторами.

Ідентифікаційні дані відповідача в договорі узгоджуються з наданими відомостями Системи BankID НБУ, зокрема щодо прізвища, імені, по батькові, дати народження, РНОКПП та адреси.

Відповідно до п.12 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно з ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Положеннями ч.2 ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

На підтвердження надання кредитних коштів позивач подав документи ТОВ «Універсальні платіжні рішення» про успішне здійснення переказів на платіжну картку № НОМЕР_1 , реквізити якої зазначені в електронних договорах.

Зазначеними документами підтверджено перерахування: 12.11.2025 о 19:30:56 - 15 000,00 грн., номер транзакції в системі iPay.ua 918512254; 26.11.2025 о 06:43:26 - 4 500,00 грн., номер транзакції 930557243; 06.02.2026 о 14:47:04 - 3 000,00 грн., номер транзакції 998926581; 24.02.2026 о 20:58:51 - 1 000,00 грн., номер транзакції 1015545002. У призначеннях платежів зазначено відповідний кредитний договір та додаткові договори до нього.

Таким чином, загальна сума фактично наданих відповідачу кредитних коштів становить: 15 000,00 грн. + 4 500,00 грн. + 3 000,00 грн. + 1 000,00 грн. = 23 500,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З наданого розрахунку заборгованості станом на 17.08.2026 вбачається, що відповідач здійснив три платежі: 12.12.2025 - 7 170,00 грн.; 12.01.2026 - 7 800,00 грн.; 12.02.2026 - 8 550,00 грн. Загальна сума платежів становить 23 520,00 грн.

За відображеним у розрахунку розподілом платежів 17 715,00 грн. зараховано на погашення процентів, а 5 805,00 грн. - на погашення комісій. Після платежу від 12.02.2026 залишок раніше нарахованих процентів та комісій становив 0,00 грн.

Погашення основної суми кредиту зазначеними платежами розрахунок не відображає. Відповідно до погоджених графіків перші три чергові платежі включали проценти та комісії, а погашення основної суми кредиту передбачалося в наступних періодах.

Отже, сама по собі обставина сплати відповідачем 23 520,00 грн. не свідчить про повернення основної суми кредиту, оскільки ці платежі зараховані на виконання інших передбачених договором грошових зобов`язань.

На час звернення до суду визначений договором строк повернення кредиту сплив. Доказів інших платежів, зокрема на погашення основної суми кредиту, матеріали справи не містять.

За таких обставин вимога про стягнення 23 500,00 грн. заборгованості за основною сумою кредиту є обґрунтованою.

Оцінюючи вимогу про стягнення 14 515,00 грн. процентів за користування кредитом, суд установив, що ця сума сформована після здійснення відповідачем останнього платежу від 12.02.2026.

За період з 13.02.2026 до 23.02.2026 включно проценти нараховано на суму кредиту 22 500,00 грн. за ставкою 0,5 % на день протягом 11 днів: 22 500,00 грн. ? 0,5 % ? 11 днів = 1 237,50 грн.

З 24.02.2026, після надання четвертого траншу, залишок основної суми кредиту становив 23 500,00 грн. За період з 24.02.2026 до 16.06.2026 включно проценти нараховано за ставкою 0,5 % на день протягом 113 днів: 23 500,00 грн. ? 0,5 % ? 113 днів = 13 277,50 грн. Загальна сума непогашених процентів становить: 1 237,50 грн. + 13 277,50 грн. = 14 515,00 грн.

Зазначені нарахування відповідають погодженій процентній ставці «Економ» та здійснені в межах установленого договором строку кредитування, кінцевою датою якого є 16.06.2026.

Після цієї дати звичайні проценти за користування кредитом у наданому розрахунку не збільшувалися.

Таким чином, вимога про стягнення 14 515,00 грн. процентів за користування кредитом підтверджена умовами договору та перевіреним розрахунком.

Вимога про стягнення 90,00 грн. комісії також є обґрунтованою.

Додатковим договором від 24.02.2026 передбачено комісію за надання четвертого траншу в розмірі 9 % від його суми: 1 000,00 грн. ? 9 % = 90,00 грн.

Її розмір, підстава та порядок нарахування прямо визначені підписаним відповідачем додатковим договором. Ця комісія є платою за надання додаткових кредитних коштів, включена до розрахунку вартості кредиту та не є платежем за прострочення виконання зобов`язання.

Відомостей про її погашення матеріали справи не містять.

Водночас вимога про стягнення 11 750,00 грн. процентів за статтею 625 ЦК України задоволенню не підлягає.

Умовами кредитного договору та додаткових договорів передбачено нарахування процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України за прострочення виконання грошових зобов`язань. Додатковим договором від 24.02.2026 встановлено обмеження відповідного денного нарахування сумою 352,50 грн.

З розрахунку вбачається, що такі нарахування здійснювалися починаючи з 16.03.2026 та загалом становлять 11 750,00 грн.

Отже, за підставою виникнення та прямо визначеною договором правовою природою ці платежі є відповідальністю за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Заявлені до стягнення проценти за статтею 625 ЦК України нараховано за прострочення виконання кредитного зобов`язання в період дії воєнного стану, а тому на спірні правовідносини поширюється встановлене наведеною нормою звільнення від відповідальності.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що виключення Законом України від 22.11.2023 № 3498-IX пункту 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» є достатньою підставою для стягнення цих платежів.

Зазначеним Законом виключено відповідне положення Закону України «Про споживче кредитування», однак не скасовано та не змінено пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Виключення однієї норми, яка передбачала звільнення від відповідальності, не припиняє дії іншої чинної норми, що самостійно встановлює таке звільнення.

Пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України безпосередньо регулює відповідальність за прострочення виконання зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики під час воєнного стану. Він не містить винятку для споживчих кредитів, укладених після набрання чинності Законом № 3498-IX.

Посилання позивача на перевагу спеціального закону не спростовує наведеного, оскільки зміни до Закону України «Про споживче кредитування» не встановлюють прямого припису про незастосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до таких договорів.

Погодження сторонами розміру процентів за статтею 625 ЦК України також не усуває передбаченого законом звільнення від їх сплати.

Таким чином, у стягненні 11 750,00 грн. процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, необхідно відмовити.

Водночас зазначене звільнення від відповідальності не припиняє обов`язку відповідача повернути отриманий кредит та сплатити погоджену плату за користування ним у межах строку кредитування.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відсутність відзиву не є визнанням позову та не звільняє суд від перевірки фактичних і правових підстав заявлених вимог.

Оцінивши докази у сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 38 105,00 грн., яка складається із 23 500,00 грн. основного боргу, 14 515,00 грн. процентів за користування кредитом та 90,00 грн. комісії за надання кредиту.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із такого.

Сплату позивачем судового збору в розмірі 2 662,40 грн. підтверджено платіжною інструкцією № СЦ00136797 від 21.08.2026.

Витрати на виготовлення та направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками в розмірі 148,98 грн. підтверджено квитанцією поштової служби «Е-Пост» № 2216014 від 20.08.2026 та описом вкладення.

Зазначені витрати складаються з плати за пересилання в розмірі 72,00 грн., плати за друк документів у розмірі 74,88 грн. та сервісного збору в розмірі 2,10 грн.

Документи містять відомості про відповідача як одержувача, адресу направлення та перелік надісланих матеріалів.

Відповідно до частини першої та пункту 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати, пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати на виготовлення і направлення копій процесуальних документів пов`язані з виконанням позивачем обов`язку щодо надсилання відповідачу копії позову та додатків до нього, підтверджені документально та підлягають розподілу за правилами статті 141 ЦПК України.

Згідно із частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати в разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір у розмірі 2 034,92 грн. та витрати на виготовлення і направлення процесуальних документів у розмірі 113,87 грн., визначені за розрахунками: 2 662,40 грн. ? 38 105,00 грн. ? 49 855,00 грн. = 2 034,92 грн.; 148,98 грн. ? 38 105,00 грн. ? 49 855,00 грн. = 113,87 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 273, 279 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, заборгованість за кредитним договором № 12.11.2025-100002143 від 12 листопада 2025 року в розмірі 38 105,00 грн. (тридцять вісім тисяч сто п`ять гривень 00 копійок), яка складається із заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 23 500,00 грн., за процентами за користування кредитом - 14 515,00 грн., за комісією, пов`язаною з наданням кредиту, - 90,00 грн.

У задоволенні позовних вимог про стягнення 11 750,00 грн. процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 2 034,92 грн. та витрати на виготовлення і направлення копій процесуальних документів у розмірі 113,87 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 09.11.2026

Суддя Л.В. Комаревцева