Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 473/4380/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
іменем України
"05" листопада 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого - судді Вуїва О.В.,
за участю секретаря судового засідання Москаленко С.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу дійсним,
В С Т А Н О В И В:
19 серпня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Виконавчого комітету Вознесенської міської ради про визнання договору купівлі-продажу дійсним.
У подальшому позивачка надала уточнений позов до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, в якому вказувала, що 19 вересня 2002 року вона уклала з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до якого придбала в останніх квартиру АДРЕСА_1 .
У цей же день договір було зареєстровано на Вознесенській універсальній товарно-сировинній біржі за реєстр. №564.
Разом з тим, покупець зареєструвала право власності щодо придбаної квартири в КП «Вознесенське міжміське бюро технічної інвентаризації».
Нотаріально договір сторони не посвідчували, ухилившись від цього.
Однак всі істотні умови договору купівлі-продажу були виконані, а саме, продавці передали покупцю майно, а покупець прийняла його та сплатила за нього певну грошову суму, обумовлену сторонами договору.
На цей час позивачка не може розпорядитися придбаним майном, оскільки договір купівлі-продажу є недійсним у зв`язку з відсутністю його нотаріального посвідчення.
Враховуючи ухилення сторін договору від його нотаріального посвідчення на час укладення правочину та неможливість нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу на час розгляду справи (право власності на майно зареєстроване за покупцем, місце знаходження продавців невідоме), а тому ОСОБА_1 просила суд визнати такий договір дійсним.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, проте надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилися, судом відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України вважаються належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному вебсайті судової влади України, причини неявки суду не повідомили.
Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки з позову вбачається, що позивачка не заперечувала проти такого порядку вирішення спору.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.
При цьому, суд встановив, що 19 вересня 2002 року ОСОБА_6 (після зміни прізвища - ОСОБА_7 ) придбала у ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_1 , уклавши та зареєструвавши в цей же день письмовий договір купівлі-продажу на Вознесенській універсальній товарно-сировинній біржі, про що в журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю внесено запис за №564.
Разом з тим, покупець зареєструвала право власності щодо придбаної квартири в КП «Вознесенське міжміське бюро технічної інвентаризації».
Нотаріально договір сторони не посвідчували, ухилившись від цього.
Однак всі істотні умови договору купівлі-продажу були виконані, а саме: продавці передали покупцю належну їм квартиру; покупець прийняла її та сплатила за неї певну грошову суму, обумовлену сторонами договору.
На цей час позивачка не може розпорядитися придбаним майном, оскільки договір купівлі-продажу є недійсним у зв`язку з відсутністю його нотаріального посвідчення.
Нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу на час розгляду справи з об`єктивних причин неможливе (право власності на придбане майно зареєстроване за позивачкою, місце знаходження продавців невідоме), що перешкоджає позивачці належним чином розпорядитися придбаним майном.
Ст. 9 Житлового Кодексу України вказує, що громадяни України мають право на придбання будинків і квартир на біржових торгах.
При укладенні договору сторони угоди узгодили всі її істотні умови і виконали свої зобов`язання, але не здійснили нотаріального посвідчення цього договору, як того вимагала ст. 227 ЦК України 1963 року (чинна на час укладення угоди).
З положень ч. 1 ст. 47 ЦК України 1963 року вбачається те, що угода, укладена з порушенням вимог про її обов`язкове нотаріальне посвідчення, вважається недійсною.
Проте, згідно ч. 2 ст. 47 ЦК України 1963 року, якщо одна зі сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною.
В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
В п. 4 постанови від 28 квітня 1978 року №3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» (зі змінами) Пленум Верховного Суду України зазначив, що з підстав недодержання нотаріальної форми визнаються недійсними тільки угоди, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню, зокрема, договори довічного утримання; застави, купівлі-продажу (в тому числі при придбанні на біржових торгах) міни або дарування жилого будинку (квартири) чи його (її) частини; дарування іншого майна на суму понад 500 крб. і валютних цінностей на суму понад 50 крб.
Якщо така угода виконана повністю або частково однією з сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального оформлення, суд на підставі ч.2 ст.47 ЦК за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників або прокурора вправі визнати угоду дійсною.
Враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 282, 284, 289 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу дійсним задовольнити повністю.
Визнати дійсним Договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений та зареєстрований 19 вересня 2002 року на Вознесенській універсальній товарно-сировинній біржі, про що в журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю внесено запис за №564, за яким ОСОБА_8 купила у ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовими заявами відповідачів, які можуть бути подані протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя: Вуїв О.В.
Судебное решение № 141293317, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області было принято 05.11.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти полезные сведения об этом судебном решении. Мы предоставляем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам быстро находить полезные сведения.
то решение относится к делу № 473/4380/26. Фирмы, указанные в тексте настоящего судебного документа: