Постановление суда № 141291851, 02.11.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 331/4777/26

Провадження № 1-кп/331/830/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжі матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024170040003679 від 03.12.2024, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 407, ч. 4 ст. 408 КК України,

В С Т А Н О В И В:

На розгляді в Олександрівському районному суді міста Запоріжжя перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024170040003679 від 03.12.2024, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.407, ч. 4 ст. 408 КК України.

Обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 16.11.2026.

У зв`язку з цим прокурором було заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 на 60 днів без визначення розміру застави у зв`язку з тим, що строк застосування цього запобіжного заходу завершується 16.11.2026, а судове провадження не може бути завершене до спливу цього строку. Клопотання прокурор обґрунтовує наявністю ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме: ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, наявністю ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме: ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, а також наявністю ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення. Наявність цих ризиків обґрунтовується тяжкістю інкримінованих ОСОБА_4 злочинів і тяжкістю покарання, яке йому загрожує у випадку визнання його винним у вчиненні цих злочинів. Застосувати до обвинуваченого більш м`які запобіжні заходи прокурор не вбачає за можливе, оскільки вони не зможуть належним чином запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 уточнила заявлене клопотання і просила також з урахуванням ухвали Запорізького апеляційного суду від 06.10.2026 визначити обвинуваченому одночасно з триманням під вартою альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти клопотання про продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки він безпідставно утримується під вартою вже тривалий час, у жодній військовій частині він не був.

Захисник ОСОБА_5 також заперечував проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і просив застосувати відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. При цьому, він зазначив, що клопотання прокурора необґрунтоване, у діях ОСОБА_4 відсутні склади інкримінованих йому кримінальних правопорушень, заявлені прокурором ризики нічим не підтверджені, оскільки обвинувачений не переховувався ні від кого. Також він зазначив, що обвинувачений потребує медичної допомоги, йому потрібно робити операцію на хребті, що є неможливим в умовах СІЗО.

Заслухавши клопотання прокурора, з`ясувавши думку учасників судового засідання, суд дійшов таких висновків.

Ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07.05.2026 відносно обвинуваченого ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 08.06.2026.

Ухвалою Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 03.06.2026 призначено судовий розгляд по справі та продовжено відносно ОСОБА_4 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 01 серпня 2026 року включно, без визначення розміру застави.

Ухвалою Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 27.07.2026 продовжено відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 24 вересня 2026 року включно, без визначення розміру застави.

Ухвалою Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 18.09.2026 продовжено відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 16 листопада 2026 року включно, без визначення розміру застави.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 06.10.2026 ухвалу Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 18.09.2026, якою клопотання прокурора задоволено та продовжено відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 16.11.2026 включно, без визначення розміру застави, змінено, визначено одночасно із застосуванням до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою розмір застави як альтернативного запобіжного заходу - 120 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 399360,00 грн.

До спливу зазначеного строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою неможливо завершити судовий розгляд даного кримінального провадження, оскільки ще не допитано всіх свідків та не досліджено письмові докази.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

У ч. 2 ст. 331 КПК України встановлено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а підставою - є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно із ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Враховуючи вимоги ст. ст. 177, 178, 183 КПК України, суд приходить до висновку, що ризики, передбачені п.1 і п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на даний час не відпали, не змінилися та продовжують існувати.

Так, злочини, що інкримінуються ОСОБА_4 , згідно зі ст.12 КК України відносяться до тяжких і особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти та до дванадцяти років відповідно. Тому суд погоджується з доводами прокурора, що обвинувачений, усвідомлюючи тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень, суворість та невідворотність покарання, може переховуватися від суду.

Крім того, суд враховує відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні військових злочинів самовільне залишення місця служби тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, та дезертирство, і у разі продовження проходження військової служби може знову вчинити аналогічні злочини.

Тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 з метою ухилення від покарання може безперешкодно переховуватися від суду, що є достатнім обґрунтуванням ризиків, передбачених п.1 і п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Проте, ризик незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, на даний час суттєво знизився, оскільки наразі вже допитані вже майже всі свідки сторони обвинувачення, окрім одного, який проходить військову службу і допит якого ускладнений його перебуанням на виконанні бойових завдань.

Пунктом 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини передбачено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини, допустимими підставами для взяття й тримання особи під вартою є наявність із боку цієї особи таких загроз як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину, за умови доведеності таких ризиків. Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово вказував на те, що позбавлення свободи може бути виправданим тоді, коли інші, менш суворі запобіжні заходи, по-перше, були розглянуті, а по-друге, за результатами розгляду визнані такими, що не зможуть забезпечити мети, досягнення якої вимагається (Рішення у справі «Амбрушкевич проти Польщі»).

Суд також враховує, що відповідно до вимог ч.4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану суд має право, а не зобов`язаний, не визначати розмір застави у кримінальних провадженнях щодо злочинів, зокрема, передбачених ст. ст. 407, 408 КК України.

Отже, сама по собі наявність обвинувачення у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення не виключає можливості визначення застави, а лише надає суду право вирішити це питання з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, особи обвинуваченого та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, його майнового та сімейного стану, а також ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і має достатньою мірою забезпечувати виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, не будучи завідомо непомірним.

Згідно з п.3 ч.5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Беручи до уваги характер та обставини вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, його майновий і сімейний стан, встановлені ризики, суд вважає за необхідне визначити заставу в розмірі 120 (ста двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Такий розмір застави є співмірним, не є завідомо непомірним для обвинуваченого та буде достатнім для забезпечення виконання ним покладених процесуальних обов`язків у разі її внесення.

На підставі вищевикладеного, беручи до уваги, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються обвинуваченому, та позбавляє його можливості перешкодити інтересам правосуддя, суд приходить до висновку про те, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, і вважає за необхідне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 строком на 60 днів із визначенням розміру застави - 120 (сто двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 399360 (триста дев`яносто дев`ять тисяч триста шістдесят) гривень.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 176, 183, 331, 372, 376 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 31 грудня 2026 року включно.

Визначити одночасно із застосуванням до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою розмір застави як альтернативного запобіжного заходу - 120 (сто двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 399360 (триста дев`яносто дев`ять тисяч триста шістдесят) гривень.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена, як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою заставодавцем на відповідний рахунок ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, Банк отримувача Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача (IBAN) UA928201720355289002015001205, МФО 820172.

Роз`яснити, що обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в цій ухвалі.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ч. 5 ст.194 КПК України, а саме:

- прибувати за викликом до суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання, або роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (у разі їх наявності).

Роз`яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання ним покладених обов`язків, застава буде звернена на користь держави та до нього може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якою застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті та оголошені у судовому засіданні 02 листопада 2026 року.

Повний текст ухвали складено і проголошено 05 листопада 2026 року о 08:00 год.

Суддя ОСОБА_6