Решение № 141291839, 06.11.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/29079/26

Провадження № 2/127/8135/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2026 рокумісто ВінницяВінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Сичука М.М.,

за участі секретаря судового засідання Коровай А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1282452 від 25.11.2020 року в загальному розмірі 17 244,65 грн, з яких 4 995,00 грн заборгованість за тілом кредиту та 12 249,65 грн заборгованість за процентами за користування кредитом. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

На обґрунтування позову позивач зазначив, що 25.11.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір № 1282452 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 5 000,00 грн та зобов`язалася повернути кредит і сплатити проценти за користування ним у строки та на умовах, визначених договором.

Позивач посилається на те, що первісний кредитор виконав свої зобов`язання з надання кредитних коштів, однак відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконала, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

21.04.2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № ККЛУ-21042021, на підставі якого позивач обґрунтовує набуття права грошової вимоги до відповідача.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 02.09.2026 року відкрито провадження у справі та постановлено розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Цією ж ухвалою витребувано в АТ «Універсал Банк» інформацію щодо проведення та зарахування кредитних коштів на банківську картку, зазначену в кредитному договорі.

У відповідь на ухвалу суду АТ «Універсал Банк» повідомило, що 25.11.2020 року успішно проведено операцію з перерахування 5 000,00 грн на картку № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_1 , та що кошти зараховано на рахунок, пов`язаний із цією карткою.

Відповідач подала письмові заперечення проти позову, у яких не заперечувала факту укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів у розмірі 5 000,00 грн та здійснення часткових платежів. Водночас відповідач заперечувала проти заявленого розміру заборгованості, вказуючи на відсутність належного та математично перевірюваного розрахунку процентів, невідповідність окремих сум наведеним у договорі ставкам і періодам нарахування, незрозумілий порядок зарахування платежів загальною сумою 1 520,00 грн, а також відсутність належного обґрунтування нарахування процентів після 26.01.2021 року.

Окремо відповідач звернула увагу на суми 3 214,64 грн станом на 30.01.2021 року та 6 156,85 грн станом на 31.01.2021 року, зазначені в розрахунку позивача, які, на її думку, не відповідають простому нарахуванню процентів за ставкою 1,9 % на залишок основного боргу 4 995,00 грн за ціле число календарних днів. Крім того, відповідач заперечувала проти стягнення 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та просила розподілити судові витрати пропорційно до фактично задоволених позовних вимог.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, по невідомій суду причині, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом направлення судових повісток з повідомленням, але раніше ним було подано відзив на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив в яких він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку про розгляд справи за відсутності сторін.

Фіксування судового процесу технічними засобами звукозапису не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п.113 Розділу V Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей.

Відповідно до наказу ДСА «Про затвердження Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України» від 20.08.2019 № 814, у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, складання внутрішнього опису здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).

Суд, дослідивши письмові докази, надані сторонами, перевіривши доводи позовної заяви та письмових заперечень відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках.

Згідно зі статтями 76, 77, 78, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, допустимими докази, одержані у встановленому законом порядку, а достатність доказів визначається судом з урахуванням їх сукупності.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду заздалегідь установленої сили.

Відповідно до статей 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу й інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок одержання процентів установлюється договором.

За змістом статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати позичальникові грошові кошти в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Стаття 1050 ЦК України передбачає обов`язок позичальника повернути позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як убачається з матеріалів справи, 25.11.2020 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір № 1282452 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, за умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 5 000,00 грн.

Факт перерахування коштів підтверджується відповіддю АТ «Універсал Банк», згідно з якою 25.11.2020 року 5 000,00 грн було зараховано на рахунок, пов`язаний із банківською карткою відповідача. Цей доказ узгоджується з умовами кредитного договору щодо способу надання кредиту та з поясненнями самої відповідачки, яка факту отримання коштів не заперечує.

Отже, суд вважає доведеним факт виникнення між первісним кредитором та відповідачем кредитних правовідносин, а також факт надання відповідачці кредитних коштів у розмірі 5 000,00 грн.

При цьому суд бере до уваги, що відповідач не заперечує самого факту виникнення кредитного зобов`язання та здійснення часткового погашення, а предметом спору є розмір заборгованості, визначений позивачем.

З розрахунку заборгованості, поданого позивачем, убачається, що залишок основної суми кредиту визначено в розмірі 4 995,00 грн після врахування платежу в сумі 5,00 грн від 26.12.2020 року. Відповідач заперечень саме щодо факту здійснення цього платежу не заявила, а позивач визначив залишок основного боргу в зазначеній сумі.

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином, а до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач обґрунтовує своє право вимоги договором факторингу № ККЛУ-21042021 від 21.04.2021 року, укладеним із ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА». Оцінюючи надані документи щодо відступлення права вимоги, суд виходить із того, що набуття права вимоги не змінює змісту первісного кредитного зобов`язання та не звільняє нового кредитора від обов`язку довести розмір заборгованості, яку він просить стягнути.

Водночас доведеність факту укладення кредитного договору, перерахування коштів та переходу права вимоги не означає автоматичної доведеності всіх складових заявленої заборгованості. Розмір основного боргу та процентів підлягає окремій перевірці на підставі умов договору, документів про платежі та розрахунку позивача.

Згідно з пунктом 1.3 кредитного договору строк кредитування становив 30 днів. Пунктом 1.4.1 договору передбачено знижену процентну ставку в розмірі 0,01 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом за умови повного погашення кредитної заборгованості в межах строку кредитування або протягом трьох календарних днів після визначеної графіком дати повернення. Пунктом 1.4.2 договору передбачено стандартну процентну ставку в розмірі 1,90 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом у разі невиконання умов застосування зниженої ставки.

26.12.2020 року сторонами укладено додатковий договір до кредитного договору № 1282452, яким строк користування кредитом продовжено до 26.01.2021 року та погоджено процентну ставку 1,90 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом протягом продовженого строку.

Отже, умови кредитного договору та додаткового договору передбачають застосування різних ставок залежно від дотримання умов повернення кредиту та погодженого періоду кредитування. Для визначення суми процентів необхідно встановити не лише відповідну ставку, а й конкретний період її застосування, базу нарахування, кількість днів, платежі, здійснені протягом цього періоду, та правові підстави кожного нарахування.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок заборгованості та доводи відповідача щодо його математичної обґрунтованості.

Позивач просить стягнути 12 249,65 грн процентів за користування кредитом. Однак із поданого розрахунку неможливо послідовно відтворити формування цієї суми за кожним періодом нарахування. У розрахунку наведено проміжні суми, зокрема 3 214,64 грн станом на 30.01.2021 року та 6 156,85 грн станом на 31.01.2021 року, однак не наведено зрозумілого математичного пояснення, яке б дозволяло перевірити відповідність цих сум погодженій процентній ставці, кількості календарних днів та залишку заборгованості.

За умови застосування ставки 1,90 % до суми 4 995,00 грн денна сума процентів становить 94,905 грн до округлення. Водночас зазначені позивачем проміжні суми не дають можливості однозначно визначити кількість днів, за які проведено нарахування, та перевірити, чи враховано зміни строку кредитування і платежі, здійснені відповідачкою. Саме зазначення підсумкової суми у розрахунку не усуває необхідності підтвердити її арифметичну правильність і відповідність умовам договору.

Суд також бере до уваги доводи відповідача щодо платежів загальною сумою 1 520,00 грн. З матеріалів справи вбачається, що часткове погашення заборгованості здійснювалося, однак поданий розрахунок не дає можливості в повному обсязі встановити вплив кожного платежу на суму нарахованих процентів та залишок основного боргу. Зокрема, для перевірки правильності кінцевої суми процентів необхідно встановити дату кожного платежу, суму заборгованості на цю дату та порядок зарахування коштів відповідно до договору.

Відповідно до статті 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання в повному обсязі така сума зараховується в черговості, визначеній законом або договором. Тому порядок зарахування платежів має бути підтверджений умовами договору та даними розрахунку. У цій справі наведені позивачем відомості не дають суду можливості повністю відтворити послідовність такого зарахування та перевірити формування кінцевої суми процентів.

Окремої оцінки потребує нарахування процентів після 26.01.2021 року дати повернення кредиту, погодженої додатковим договором. Сам факт неповернення кредиту в установлений строк не надає кредитору права безстроково нараховувати договірні проценти за користування кредитом поза межами погодженого періоду.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 висловила правовий висновок про те, що право кредитодавця нараховувати договірні проценти за користування кредитом припиняється після спливу строку кредитування або пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України. Після цього права та інтереси кредитодавця захищаються відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, якщо для цього є належні правові підстави та відповідні вимоги заявлено.

У цій справі позивач заявив до стягнення саме проценти за користування кредитом, однак поданий розрахунок не дає можливості достовірно відокремити проценти, нараховані в межах погодженого строку кредитування, від сум, нарахованих після його закінчення, та перевірити правові підстави й арифметичну правильність кожної складової.

Суд не може самостійно визначити довільну кількість днів нарахування, змінити базу нарахування або припустити порядок зарахування платежів, оскільки це означало б заміну обов`язку позивача щодо доказування розміру вимог припущеннями суду. За таких обставин заявлена сума процентів 12 249,65 грн не може бути визнана доведеною в належному та допустимому обсязі.

Водночас недоведеність заявленого розміру процентів не спростовує встановленого судом факту отримання відповідачкою кредитних коштів та наявності неповернутого залишку основного боргу в сумі 4 995,00 грн, який позивач зазначив у розрахунку заборгованості. Відповідач не надала доказів погашення цього залишку, а тому вимога про стягнення 4 995,00 грн основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Отже, суд дійшов висновку, що з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в розмірі 4 995,00 грн. У задоволенні вимоги про стягнення 12 249,65 грн процентів за користування кредитом належить відмовити через недоведеність заявленого розміру.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із положень статей 133, 137, 141 ЦПК України.

Відповідно до частин першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Оскільки суд задовольняє майнову вимогу в сумі 4 995,00 грн із заявленої суми заборгованості 17 244,65 грн, частка задоволених вимог становить приблизно 28,97 %. Відповідно, пропорційна сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача, становить 771,18 грн.

Щодо вимоги про стягнення 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір таких витрат визначається відповідно до умов договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, їх вартості та необхідності.

Вирішуючи питання про відшкодування таких витрат, суд повинен оцінити їх реальність, необхідність і розумність, а також співмірність зі складністю справи, обсягом виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом, ціною позову та значенням справи для сторін.

Відповідач заперечувала проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі, посилаючись на їх неспівмірність та недоведеність. З огляду на результат розгляду справи, обсяг задоволених вимог і необхідність дотримання принципу пропорційності, питання про компенсацію таких витрат може вирішуватися лише в межах суми, підтвердженої належними доказами фактичного понесення, обсягу та вартості послуг. Саме по собі зазначення в позові суми 8 000,00 грн не є достатньою підставою для її стягнення з іншої сторони.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне покласти на відповідачку витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Заявлений позивачем розмір таких витрат становить 8 000,00 грн. З огляду на те, що судом задоволено позовні вимоги в розмірі 4 995,00 грн із загальної суми майнових вимог 17 244,65 грн, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 317,31 грн, що відповідає частці задоволених позовних вимог.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню: з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 4 995,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 771,18 грн судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 317,31 грн. У задоволенні решти позовних вимог належить відмовити.

На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 13, 7681, 89, 133, 137, 141, 258259, 263265, 268, 273, 274279 ЦПК України, статтями 16, 512, 514, 525, 526, 530, 534, 610, 629, 10481050, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 1282452 від 25.11.2020 року в розмірі 4995 (чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто п`ять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 771 (сімсот сімдесят одна) гривня 18 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 317 (дві тисячі триста сімнадцять) гривень 31 копійка.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Вінницький міський суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено 06.11.2026.

Суддя: