Приговор № 141289427, 06.11.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 331/8350/26

Провадження № 1-кп/331/1149/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2026 року Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження №12026082020000570, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.07.2026,

за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Василівка Василівського району Запорізької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, який навчається в ДНЗ «Запорізький промисловий центр професійно-технічної освіти» на 3 курсі, не одружений, який не має на утриманні малолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

15.07.2026 приблизно о 20 год. 40 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи біля буд. 164 по вул. Поштова у м. Запоріжжі, використовуючи власний мобільний телефон з абонентським номером НОМЕР_1 , у месенджері «Telegram» отримав дзвінок від невстановленої в ході досудового розслідування особи, яка використовувала обліковий запис з ім`ям « ОСОБА_6 », представилася співробітником Служби безпеки України та під приводом надання допомоги Службі безпеки України у виконанні нібито спеціального завдання запропонувала здійснити підпал Олександрівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, майдан В. Вернадського, буд. 2, а також надала детальні інструкції щодо способу його вчинення.

Після цього, 15.07.2026 о 21 год. 34 хв., виконуючи отримані від невстановленої особи вказівки, ОСОБА_4 прибув до Олександрівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, майдан В. Вернадського, буд. 2, де здійснив фотозйомку фасаду будівлі та прилеглої території. Надалі, використовуючи власний мобільний телефон марки «iPhone XS» (ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 ) та обліковий запис « ОСОБА_7 » у месенджері «Telegram», переслав отримані фотознімки користувачу з ім`ям « ОСОБА_6 », який, у свою чергу, надав ОСОБА_4 подальші вказівки щодо підготовки та безпосереднього здійснення підпалу Олександрівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі.

Після отримання зазначених вказівок ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, 15.07.2026 о 21 год. 51 хв. прибув до автозаправної станції «Укрнафта», розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Захарія Махна, буд. 2-Б, де звернувся до продавця з проханням надати йому пляшку або будь-яку іншу ємність для наливання бензину, при цьому повідомивши неправдиві відомості про те, що він є військовослужбовцем, у його автомобілі закінчилося пальне та йому необхідно терміново доїхати до місця призначення. Після цього працівник автозаправної станції надав ОСОБА_4 порожню полімерну каністру з-під омивача скла, до якої останній придбав та налив 4 літри бензину марки А-92, підготувавши його для використання як засіб вчинення підпалу.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу, 15.07.2026 близько 22 год. 40 хв. ОСОБА_4 , маючи при собі полімерну каністру з бензином, прибув до Олександрівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, майдан В. Вернадського, буд. 2, де вилив бензин на тротуарну плитку перед центральним входом до адміністративної будівлі та за допомогою запальнички підпалив його, внаслідок чого виникла пожежа.

У результаті вказаних умисних дій ОСОБА_4 було пошкоджено скляні елементи вхідної групи та вивіску «Палац урочистих подій» Олександрівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі, чим заподіяно матеріальну шкоду розміром 35218 грн. 00.

Прокурор у судовому засіданні обвинувачення підтримала у повному обсязі і зазначила про наявність пом`якшуючих покарання обставин - щирого каяття і активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення, а також про відсутність у даному випадку обтяжуючих покарання обставин. Також вона просила призначити ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 3 роки та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. Окрім того, вона просила вирішити питання про речові докази та судові витрати, а також задовольнити цивільний позов.

У судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, розкаявся у скоєному та пояснив суду, що у той день він працював і приблизно о 15:00 год. у мережі Інтернет познайомився з дівчиною на ім`я ОСОБА_8 , з якою домовився про зустріч у цей же вечір. Коли він приїхав до місця зустрічі, йому зателефонував чоловік, який назвався співробітником СБУ ОСОБА_9 , і повідомив, що ОСОБА_8 має зв`язки з представниками держави-агресора, у зв`язку з чим попросив повідомити адресу її проживання. Розмовляв він українською мовою. Через деякий час після того, як він назвав номер квартири ОСОБА_8 , ОСОБА_10 надіслав йому відео затримання дівчини. Пізніше ОСОБА_10 йому знову зателефонував і попросив допомогти вирахувати її кураторів, на що він погодився. ОСОБА_10 надав йому вказівку приїхати за певними координатами, як з`ясувалося - до міського РАЦСу, і сфотографувати все навколо. Також ОСОБА_10 попросив придбати бензин для військових і пообіцяв, що за це вони йому віддячать, але не сказав, як саме. Він, будучи переконаним, що допомагає українським військовим, виконав вказівки ОСОБА_11 . Після того, як він придбав бензин, він повернувся до міського РАЦСу і, виконуючи вказівки ОСОБА_12 , спочатку заховав бензин, а потім розлив його на тротуарну плитку і підпалив. У нього були сумніви щодо того, чи дійсно він допомагає СБУ, але ОСОБА_10 його залякав, сказавши, що до нього приїдуть хлопці поговорити, якщо він відмовиться співпрацювати. Також він повідомив, що ОСОБА_10 перераховував йому гроші на картку для придбання бензину і за поїздку на таксі, а наступного дня після підпалу зателефонував і пообіцяв, що він отримає відзнаку. Крім того, він повністю визнав заявлений цивільний позов і повідомив, що намагався відшкодувати завдану шкоду, але цивільний позивач йому відмовився надавати реквізити для сплати коштів. На даний час він готовий повністю відшкодувати завдану шкоду. Він дуже жалкує про свій вчинок, зробив для себе з даної ситуації належні висновки, у зв`язку з чим просив суд суворо його не карати.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 просив суд врахувати відомості про особу обвинуваченого, відсутність обтяжуючих покарання обставин, визнання обвинуваченим вини, його щире каяття і активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, намагання відшкодувати заподіяну шкоду. Тому він просив суд призначити ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Представник потерпілого ОСОБА_13 у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, але надіслала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, у якій залишила вирішення питання по суті справи на розсуд суду. За згодою учасників судового засідання суд визнав за можливе розглядати справу за її відсутності.

Вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, підтверджується дослідженими судом доказами - показаннями обвинуваченого, який свою вину визнав повністю і підтвердив факт вчинення кримінального правопорушення за обставин, встановлених під час досудового розслідування і під час судового провадження. Його дії щодо умисного пошкодження чужого майна, вчиненого шляхом підпалу, правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 194 КК України.

За згодою учасників судового провадження суд відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає.

При визначенні виду і розміру покарання суд враховує ступінь тяжкості і характер суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, відомості про особу обвинуваченого, обставини, які обтяжують і пом`якшують покарання.

Так, судом враховано, що відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 194 КК України, відноситься до тяжких злочинів.

ОСОБА_4 раніше не судимий, не одружений, навчається, працює за цивільно-правовим договором, під наглядом лікарів нарколога і психіатра не перебуває і за медичною допомогою не звертався, намагався відшкодувати заподіяну шкоду.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , згідно зі ст. 67 КК України встановлено не було.

Враховуючи тяжкість вчиненого обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення, вказані вище відомості про його особу, його поведінку під час досудового розслідування і під час судового провадження, пом`якшуючі покарання обставини і відсутність обтяжуючих покарання обставин, а також той факт, що обвинувачений усвідомив суспільну небезпеку скоєного, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки.

Також суд вважає можливим звільнити обвинуваченого від призначеного покарання з іспитовим строком 1 рік та покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 1 і ч. 3 ст. 76 КК України. При цьому суд враховує той факт, що обвинувачений щиро розкаявся, під час судового розгляду даного кримінального провадження продемонстрував належну процесуальну поведінку, жодним чином не намагався уникнути відповідальності за скоєне, висловив готовність відшкодувати завдану шкоду.

У той же час, суд не бере до уваги позицію прокурора щодо виду та розміру покарання, яке має бути призначене обвинуваченому, оскільки відповідно до ст. 65 КК України вид і розмір покарання визначаються судом самостійно в межах санкції відповідної статті Особливої частини КК, виходячи зі ступеня тяжкості злочину, особи винного та обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання. Суд не пов`язаний будь-якими «межами» позиції сторін щодо пропонованого виду покарання та має право обирати будь-яку із передбачених законом форм кримінально-правового впливу, якщо вона відповідає цілям покарання, визначеним статтею 50 КК України.

Судом встановлено, що під час досудового розслідування були проведені судові експертизи, витрати на проведення яких склали у загальній сумі 45197,19 грн. Дані витрати відповідно до ст.118 та ст.122 КПК України відносяться до процесуальних витрат і згідно зі ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Питання з речовими доказами суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

При цьому, відповідно до ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Відповідно до ухвали слідчого судді Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 24.07.2026 у справі №331/6087/26, провадження №1-кс/331/1546/26, клопотання слідчого задоволено частково, накладено арешт на мобільний телефон марки IPhone XS в корпусі чорного кольору; запальничку жовтого кольору; футболку чорного кольору з емблемою Найк; штани синього кольору з емблемою Найк; кросівки чорного кольору, які вилучено 16.07.2026 в ході затримання ОСОБА_4 під час проведення особистого обшуку затриманого. В іншій частині у задоволенні клопотання відмовлено.

Тому, оскільки у даному випадку арешт на майно накладався виключно з метою забезпечення збереження речових доказів і в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження потреба відсутня, суд приходить до висновку про необхідність його скасування.

Судом також встановлено, що 15.10.2026 представником потерпілого подано цивільний позов, за змістом якого представник потерпілого просить стягнути з цивільного відповідача - ОСОБА_4 35218,00 грн. у якості відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Обвинувачений заявлений цивільний позов визнав у повному обсязі і зазначив про свій намір відшкодувати завдану шкоду.

Вирішуючи питання про цивільний позов, суд приходить до таких висновків.

Так, за змістом ч. 1 ст. 129 КПК України суд, ухвалюючи, зокрема, обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Оскільки обвинувачений визнав цивільний позов у повному обсязі, суд вбачає підстави для його задоволення.

Підстав для обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили суд не вбачає, відповідне клопотання до суду заявлене не було.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368-371, 373-374, 392 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку один рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього судом обов`язки.

Відповідно до вимог п. 1 і п. 2 ч.1 та п. 2 ч. 3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Нагляд ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем його проживання.

Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати на проведення експертиз у кримінальному провадженні у загальній сумі 45197 (сорок п`ять тисяч сто дев`яносто сім) гривень 19 копійок.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 24.07.2026 у справі №331/6087/26, провадження №1-кс/331/1546/26, на мобільний телефон марки IPhone XS в корпусі чорного кольору; запальничку жовтого кольору; футболку чорного кольору з емблемою Найк; штани синього кольору з емблемою Найк; кросівки чорного кольору, які вилучено 16.07.2026 в ході затримання ОСОБА_4 під час проведення особистого обшуку затриманого.

Речові докази:

- зразки букальних клітин ротової порожнини підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (упаковані до сейф-пакету № 02389030), змив та контроль до нього нашарування невідомої речовини з бетонної плитки на відстані 1 метра від дверей; змив та контроль до нього з бетонної плитки невідомої речовини на відстані 60 см.; змив та контроль до нього зі скла біля вхідних дверей; фрагмент каністри зі слідами термічного впливу з внутрішньої сторони з написом «Омивач скла», змиви з обох рук ОСОБА_4 , які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП №2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, - знищити;

- мобільний телефон марки IPhone XS в корпусі чорного кольору, футболку чорного кольору з емблемою Найк, штани синього кольору з емблемою Найк, які передані на відповідальне зберігання ОСОБА_4 - залишити у власності ОСОБА_4 ;

- кросівки чорного кольору, панаму зеленого кольору, запальничку жовтого кольору - повернути ОСОБА_4 ;

- СД-диск, на якому маються відеозаписи з камер відеоспостереження, розташованих в приміщенні та на території АЗС «Укрнафта» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Захарія Махна, 26, за 15 липня 2026 року, який долучено до матеріалів кримінального провадження - зберігати у матеріалах кримінального провадження.

Цивільний позов Олександрівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України до ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (ЄДРПОУ 43315529) у якості відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, 35218 (тридцять п`ять тисяч двісті вісімнадцять) гривень 00 копійок.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Олександрівський районний суд міста Запоріжжя протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Суддя ОСОБА_14