Решение № 141282928, 06.11.2026, Крижопільський районний суд Вінницької області

Справа № 134/1704/26

2/134/979/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

06 листопада 2026 року с-ще Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області

у складі: головуючої судді Кантонистої О.О.

за участю секретаря судового засідання Чорної В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Крижопіль в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

15 вересня 2026 року до Крижопільського районного суду Вінницької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача вказує, що 28 січня 2025 року між сторонами укладено в електронній формі договір про відкриття кредитної лінії № 1503-9612, відповідно до умов якого ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 10 000,00 грн строком на 365 днів, з яких базовий період становить 14 днів. За користування кредитом передбачено сплату процентів за стандартною процентною ставкою у розмірі 1 % за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів та 0,75 % за кожен день користування кредитом, починаючи з 181-го календарного дня дії договору і до закінчення строку його дії або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту. Крім того, сторонами погоджено сплату позичальником комісії за видачу кредиту у розмірі 15 % від суми наданого кредиту.

У свою чергу ОСОБА_1 зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами та комісію за надання кредиту, однак свої зобов`язання належним чином не виконувала, у зв`язку з чим станом на 18 серпня 2026 року утворилася заборгованість за договором у загальному розмірі 47 500,00 грн, з яких: 10 000,00 грн - заборгованість за кредитом; 32 140,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами; 5 210,00 грн - заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України; 150,00 грн - заборгованість за комісією.

Вказану заборгованість позивач просить суд стягнути з відповідачки на свою користь, а також стягнути з неї понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою судді Крижопільського районного суду від 16 вересня 2026 року відкрито провадження у даній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Крижопільського районного суду від 13 жовтня 2026 року розгляд справи було відкладено у зв`язку з першою неявкою в судове засідання належним чином повідомленої відповідачки.

У судове засідання, призначене на 06 листопада 2026 року, учасники справи не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача Резуєв Є. В. до позовної заяви долучив клопотання про розгляд справи за відсутності сторони позивача, у якому зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачка ОСОБА_1 не повідомила суду причини своєї неявки. У встановлений судом строк відповідачка не подала відзив на позов.

З огляду на належне повідомлення учасників справи, наявність у матеріалах справи достатніх доказів для вирішення спору та відсутність передбачених законом підстав для відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних матеріалів.

Ухвалою Крижопільського районного суду від 06 листопада 2026 року постановлено провести заочний розгляд справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 28 січня 2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі Договір про відкриття кредитної лінії № 1503-9612 продукту «CreditKasa», за умовами якого ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надало відповідачці кредит для задоволення особистих потреб у розмірі 10 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідачка зобов`язалася повернути кредитні кошти не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені цим договором (пункти 2.2, 2.4, 3.1, 4.1 кредитного договору).

Пунктом 4.13 кредитного договору встановлено, що кредит надається строком на 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику; дата повернення (виплати) кредиту 27 січня 2026 року.

Згідно з пунктами 4.7, 4.9, 4.10, 10.1, 10.3 кредитного договору плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту. Тип процентної ставки за користування кредитом - фіксована. Процентні ставки за користування кредитом, зазначені у п. 4.10 договору, застосовуються у відповідні періоди дії договору і не можуть бути збільшені кредитодавцем в односторонньому порядку без письмової згоди позичальника. Плата за користування кредитом здійснюється за стандартною процентною ставкою у розмірі 1 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору. В цей період можливе використання позичальником права користування кредитом за зниженою процентною ставкою у розмірі 1,00 % за кожен день користування кредитом до 180-го дня користування кредитом. Крім того, за користування кредитом у період з 181-го календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору плата за користування кредитом здійснюється за стандартною процентною ставкою у розмірі 0,75 % за кожен день користування кредитом.

У пункті 4.11 кредитного договору сторони передбачили, що комісія за видачу кредиту становить 15 % від суми виданого кредиту.

Орієнтовна загальна вартість кредиту на день укладення кредитного договору (за весь строк кредитування) складає 43 375,00 грн та включає в себе: суму кредиту, комісію за видачу кредиту та проценти за користування кредитом (п. 4.15 кредитного договору).

Відповідно до пунктів 12.6, 12.8 кредитного договору він набирає чинності з моменту укладення та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, а в разі продовження строку кредитування шляхом укладення відповідних додаткових угод протягом строку, на який його продовжено.

Невід`ємною частиною кредитного договору є Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України (пункт 12.21 кредитного договору).

ОСОБА_1 підписала кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором А5377.

05 березня 2025 року сторони уклали Додаткову угоду до кредитного договору № 1503-9612, відповідно до якої станом на дату її укладення сума неповернутого відповідачкою кредиту становила 9 000,00 грн, сума нарахованих процентів за користування кредитом 540,00 грн, сума нарахованої комісії за видачу кредиту 0,00 грн.

За умовами цієї угоди ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надало відповідачці додаткові кошти у розмірі 1 000,00 грн, у зв`язку з чим сума кредиту становила 10 000,00 грн. Комісія за видачу додаткових коштів у кредит визначена у розмірі 15 % від суми додаткових коштів. Стандартна процентна ставка протягом перших 180 календарних днів залишилася у розмірі 1 % за кожен день користування кредитом, а починаючи зі 181-го календарного дня визначена у розмірі 0,74 % за кожен день користування кредитом. Сторони також домовилися про продовження строку кредитування, у зв`язку з чим загальний строк кредитування за договором становив 401 день.

Зазначена додаткова угода укладена в електронній формі та підписана відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором А5308.

Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, якими обмінялися сторони, або надсилався ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх його істотних умов. Істотними є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або необхідні для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою статті 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах та який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Особливості укладення договору в електронній формі визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до частини третьої статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною і вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила таку пропозицію, відповіді про її прийняття в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з частинами четвертою, шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір може бути зроблена, зокрема, шляхом її розміщення у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах, а її прийняття може здійснюватися шляхом заповнення особою формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, підписаної в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 цього Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1055 ЦК України встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі, а недодержання письмової форми має наслідком його нікчемність.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, положення якої застосовуються до кредитних правовідносин відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом, а розмір і порядок їх одержання встановлюються договором.

За змістом статей 526, 610, 612 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є порушенням зобов`язання. Боржник є таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, кредитний договір може бути укладений в електронній формі шляхом акцепту позичальником пропозиції кредитодавця та підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам закону щодо його укладення у письмовій формі. За таким договором кредитодавець зобов`язаний надати позичальнику кредит на погоджених сторонами умовах, а позичальник - повернути отримані кошти та сплатити проценти у розмірі і порядку, визначених договором. Невиконання або неналежне виконання позичальником цих обов`язків є порушенням зобов`язання та тягне наслідки, встановлені договором або законом.

Досліджені судом письмові докази вказують на те, що 28 січня 2025 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в електронній формі кредитний договір, а 05 березня 2025 року додаткову угоду до нього, за умовами яких вказана фінансова установа перерахувала відповідачці грошові кошти у сумі 10 000,00 грн та 1 000,00 грн відповідно (всього 11 000,00 грн), а відповідачка зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію у порядку, визначеному договором.

Факт отримання відповідачкою кредитних коштів підтверджується наданими позивачем квитанціями та довідкою про перерахування коштів, відповідно до яких на вказану відповідачкою платіжну картку № НОМЕР_1 за кредитним договором № 1503-9612 (з урахуванням додаткової угоди до нього) було перераховано: 28 січня 2025 року - 10 000,00 грн та 05 березня 2025 року - 1 000,00 грн, а всього 11 000,00 грн.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № 1503-9612 від 28 січня 2025 року вбачається, що у період дії кредитного договору відповідачкою здійснювалися платежі на погашення заборгованості, загальна сума яких становить 5 740,00 грн. Станом на 18 серпня 2026 року непогашеною залишилася заборгованість у загальному розмірі 47 500,00 грн, з яких: 10 000,00 грн - заборгованість за кредитом; 32 140,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами; 5 210,00 грн - заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України; 150,00 грн - заборгованість за комісією.

Відповідачка ОСОБА_1 здійснила останній платіж 27 лютого 2025 року в розмірі 1 440,00 грн, після чого платежів на погашення заборгованості не здійснювала.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд враховує таке.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Водночас пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України встановлено спеціальне правове регулювання наслідків прострочення виконання грошових зобов`язань за кредитними договорами. Зокрема, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник у разі прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Нараховані з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання таких зобов`язань неустойка, штраф, пеня та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд звертав увагу на те, що дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України поширюється, зокрема, на кредитні договори та договори про споживчий кредит. Спеціальне правове регулювання цієї норми полягає, серед іншого, у звільненні позичальника від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, за прострочення виконання відповідного грошового зобов`язання у визначений законом період.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, дія якого триває дотепер.

Як убачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 1503-9612 від 28 січня 2025 року, станом на 18 серпня 2026 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» нараховано відповідачці проценти відповідно до статті 625 ЦК України у загальному розмірі 5 500,00 грн.

При цьому частина здійснених відповідачкою платежів була зарахована позивачем у рахунок погашення зазначених процентів.

Так, 11 лютого 2025 року позивачем нараховано відповідачці проценти відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі 100,00 грн, а 12 лютого 2025 року ще 100,00 грн. Цього ж дня відповідачкою здійснено платіж у розмірі 4 300,00 грн, з якого в рахунок погашення зазначених процентів позивачем зараховано 200,00 грн, унаслідок чого їх непогашений залишок становив 0,00 грн.

У період з 13 по 26 лютого 2025 року проценти відповідно до статті 625 ЦК України позивачем не нараховувалися. 27 лютого 2025 року позивачем нараховано такі проценти у розмірі 90,00 грн. Цього ж дня відповідачкою здійснено платіж у розмірі 1 440,00 грн, з якого в рахунок погашення зазначених процентів позивачем зараховано 90,00 грн, унаслідок чого їх непогашений залишок знову становив 0,00 грн.

У період з 28 лютого по 13 березня 2025 року проценти відповідно до статті 625 ЦК України позивачем не нараховувалися. Починаючи з 14 березня 2025 року позивач відновив їх нарахування у розмірі 100,00 грн щоденно. Таке нарахування здійснювалося до 04 травня 2025 року включно, а 05 травня 2025 року додатково нараховано 10,00 грн, після чого нарахування процентів відповідно до статті 625 ЦК України припинилося. Непогашений залишок зазначених процентів станом на 18 серпня 2026 року становив 5 210,00 грн.

Отже, із загальної суми нарахованих позивачем відповідно до статті 625 ЦК України процентів у розмірі 5 500,00 грн за рахунок здійснених відповідачкою платежів погашено 290,00 грн (200,00 грн 12 лютого 2025 року та 90,00 грн 27 лютого 2025 року). Непогашений залишок таких процентів станом на 18 серпня 2026 року становив 5 210,00 грн.

Оскільки відповідачка відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України звільнена від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, нараховані позивачем на підставі зазначеної норми проценти стягненню не підлягають.

Водночас із розрахунку заборгованості вбачається, що із фактично сплачених відповідачкою коштів 290,00 грн позивач зарахував у рахунок погашення процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України. З огляду на відсутність правових підстав для їх нарахування зазначена сума підлягає врахуванню при визначенні дійсного розміру заборгованості відповідачки за кредитним договором.

Враховуючи, що станом на 18 серпня 2026 року заборгованість за комісією, сплата якої передбачена погодженими сторонами умовами кредитного договору, становила 150,00 грн, а заборгованість за процентами за користування кредитом 32 140,00 грн, суд вважає за необхідне врахувати суму 290,00 грн, безпідставно зараховану позивачем у рахунок погашення процентів відповідно до статті 625 ЦК України, таким чином: 150,00 грн у рахунок погашення заборгованості за комісією, а решту 140,00 грн у рахунок погашення заборгованості за процентами за користування кредитом.

Таким чином, з урахуванням зазначеного перерахунку заборгованість відповідачки за комісією відсутня, а заборгованість за процентами за користування кредитом становить 32 000,00 грн (32 140,00 грн 140,00 грн).

Отже, враховуючи, що проценти, нараховані відповідно до статті 625 ЦК України, у розмірі 5 210,00 грн стягненню не підлягають, а також здійснений судом перерахунок сплачених відповідачкою коштів, загальний розмір заборгованості за кредитним договором № 1503-9612 від 28 січня 2025 року, що підлягає стягненню, становить 42 000,00 грн, з яких: 10 000,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту, 32 000,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 662,40 грн, ціна позову становила 47 500,00 грн, позов задоволено на суму 42 000,00 грн, тобто на 88,42 % (42 000,00 х 100 % : 47 500,00), тому з відповідачки на користь позивача слід стягнути 2 354,09 грн (2 662,40 х 88,42 %) судового збору.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 259, 268, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 1503-9612 від 28 січня 2025 року в розмірі 42 000,00 грн (сорок дві тисячі гривень 00 копійок), з яких: 10 000,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту, 32 000,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 2 354,09 грн (дві тисячі триста п`ятдесят чотири гривні 09 копійок) судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, м. Київ, код ЄДРПОУ 38548598.

Відповідачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 06 листопада 2026 року.

Суддя