Решение № 141280168, 06.11.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

06 листопада 2026 р. Справа № 120/14028/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Аляб`єва І.Г., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю

до: ТОВ "ВІТАЛАВТО В"

про: стягнення адміністративно-господарських санкцій

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАЛАВТО В", у якому просить стягнути адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2025 рік у розмірі 40020,54 грн та пеню в розмірі 2521,26 грн, усього 42541,80 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач не забезпечив виконання нормативу одного робочого місця для працевлаштування особи з інвалідністю. На підставі даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності сформовано розрахунок санкцій у розмірі половини середньої річної заробітної плати. Відповідач нарахованої суми у встановлений законом строк не сплатив, що зумовило нарахування пені та звернення Фонду до суду.

Ухвалою суду від 14.09.2026 позовну заяву залишено без руху. 18.09.2026 позивач подав заяву про усунення недоліків.

Ухвалою від 28.09.2026 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали про відкриття провадження суд направив відповідачу за адресою, зазначеною в позовній заяві, яка відповідає його місцезнаходженню за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак 21.10.2026 до суду повернувся невручений конверт із судовою кореспонденцією. Іншої адреси для надсилання судової кореспонденції відповідач суду не повідомляв.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 124 КАС України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам за адресою місцезнаходження, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Частиною одинадцятою статті 126 КАС України передбачено, що в разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, така повістка вважається врученою належним чином.

З огляду на направлення судової кореспонденції за зареєстрованим місцезнаходженням відповідача суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для доведення до відома відповідача змісту ухвали про відкриття провадження та забезпечення можливості реалізації його процесуальних прав.

Разом із тим відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд установив такі обставини.

Відповідно до розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2025 рік середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу ТОВ "ВІТАЛАВТО В" становила 8 осіб, а середньооблікова чисельність штатних працівників, яким установлено інвалідність, 0 осіб. Отже, відповідач мав забезпечити виконання нормативу одного робочого місця для працевлаштування особи з інвалідністю, однак зазначеного нормативу не виконав.

Фонд оплати праці штатних працівників відповідача за 2025 рік становив 640328,59 грн, середня річна заробітна плата штатного працівника 80041,07 грн. З огляду на чисельність працівників відповідача сума адміністративно-господарських санкцій визначена в розмірі половини середньої річної заробітної плати та становить 40020,54 грн.

За інформацією Вінницького обласного центру зайнятості, наведеною позивачем, відповідач не подавав інформації про попит на робочу силу за формою №3-ПН щодо вакансій для працевлаштування осіб з інвалідністю.

У зв`язку з несплатою адміністративно-господарських санкцій у встановлений законом строк позивач нарахував пеню в розмірі 2521,26 грн. Загальна заявлена до стягнення сума адміністративно-господарських санкцій та пені становить 42541,80 грн.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Правові засади соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні визначено Законом України від 21.03.1991 №875-XII "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (далі Закон №875-XII).

З 01.01.2026 введено в дію Закон України від 15.01.2025 №4219-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю". Відповідно до пункту 5 розділу II цього Закону нарахування і сплата адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу в періодах до дати введення його в дію здійснюються в порядку, що діяв до цієї дати. Отже, спір щодо виконання нормативу за 2025 рік підлягає вирішенню на підставі положень Закону №875-XII, які регулювали відповідні правовідносини до 01.01.2026.

За змістом статті 18 Закону №875-XII роботодавці зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, забезпечувати необхідні умови праці та надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації такого працевлаштування.

Частиною першою статті 19 Закону №875-XII встановлено норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб у кількості одного робочого місця.

Роботодавці самостійно розраховують кількість таких робочих місць відповідно до нормативу та здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю. Виконанням нормативу вважається працевлаштування осіб з інвалідністю, для яких відповідне місце роботи є основним.

Статтею 19 Закону №875-XII також передбачено, що Фонд щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності визначає роботодавців, які не забезпечили виконання нормативу в попередньому році, та надсилає їм розрахунок сум санкцій, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Верховний Суд у постанові від 24.04.2025 у справі №280/3642/23 зазначив, що після набрання чинності Законом України №2682-IX автоматизоване визначення роботодавців, які не забезпечили виконання нормативу, та формування розрахунків санкцій не залежать від попереднього проведення перевірки органами Держпраці. Водночас застосування автоматизованого способу формування розрахунку не усуває необхідності перевірки доказів під час судового розгляду.

Зокрема, у постанові від 22.04.2026 у справі №160/19526/24 Верховний Суд наголосив на необхідності дослідження даних державних реєстрів, на підставі яких визначено спірні показники чисельності працівників та сформовано розрахунок санкцій. Тому суд оцінює заявлену суму з урахуванням документів, що підтверджують як виникнення відповідного обов`язку, так і його розмір.

З досліджених розрахункових показників та відомостей щодо чисельності працівників убачається, що за 2025 рік відповідач мав забезпечити виконання нормативу одного робочого місця для працевлаштування особи з інвалідністю. Однак установленого нормативу не забезпечив, унаслідок чого одне робоче місце залишилося незайнятим особою з інвалідністю.

Крім того, інформація центру зайнятості підтверджує неподання відповідачем відомостей про відповідні вакансії. Доказів, які б свідчили про інші вжиті товариством заходи для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю, матеріали справи не містять. Таким чином, висновок суду ґрунтується на сукупності відомостей про невиконання нормативу та дії роботодавця протягом звітного року, а не лише на відсутності відзиву.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону №875-XII роботодавці, у яких середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша від установленого нормативу, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду адміністративно-господарські санкції. Для роботодавців, у яких працює від 8 до 15 осіб, сума санкцій за кожне незайняте особою з інвалідністю робоче місце визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати.

За перевіреними судом показниками середньої річної заробітної плати та кількості незайнятих робочих місць сума адміністративно-господарських санкцій становить 40020,54 грн. Доказів сплати зазначеної суми або документів, які спростовують визначені позивачем розрахункові величини, до суду не надано.

Частиною четвертою статті 20 Закону №875-XII встановлено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються роботодавцями самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу. Відтак обов`язок відповідача сплатити санкції за 2025 рік мав бути виконаний у встановлений законом строк у 2026 році.

Згідно з частиною другою статті 20 Закону №875-XII порушення строків сплати санкцій тягне за собою нарахування пені, яка обчислюється виходячи зі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70. Нарахування пені здійснюється з 16 квітня року, що настає за роком, у якому відбулося порушення нормативу, по день сплати включно.

Оскільки відповідач своєчасно не сплатив санкцій, позивач нарахував пеню в розмірі 2521,26 грн. Розрахунок пені за визначений позивачем період, з урахуванням кількості днів прострочення та застосованої ставки, перевірено судом; підстав для зменшення заявленої суми не встановлено.

За частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Оскільки позивач звернувся з вимогою про стягнення коштів, саме на нього покладається обов`язок довести підстави та розмір стягнення. Неподання відповідачем відзиву не означає визнання ним позову, однак не перешкоджає вирішенню спору на підставі належних і достатніх доказів, наявних у матеріалах справи.

Оцінивши докази за правилами статті 90 КАС України, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 40020,54 грн та пені в розмірі 2521,26 грн є обґрунтованими і підлягають задоволенню. Загальна сума стягнення становить 42541,80 грн.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд ураховує, що за частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно витрати такого суб`єкта, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Доказів понесення таких витрат не надано. Отже, підстав для стягнення з відповідача сплаченого позивачем судового збору немає.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАЛАВТО В" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАЛАВТО В" (код ЄДРПОУ 42980524) на користь Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (код ЄДРПОУ 13308892) адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2025 рік у розмірі 40020 (сорок тисяч двадцять) гривень 54 копійки та пеню в розмірі 2521 (дві тисячі п`ятсот двадцять одна) гривня 26 копійок, усього 42541 (сорок дві тисячі п`ятсот сорок одна) гривня 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Пирогова, 135А, м. Вінниця, 21005, ЄДРПОУ 13308892)

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІТАЛАВТО В" (вул. Гліба Успенського, 91, м. Вінниця, 21001, код ЄДРПОУ 42980524)

Суддя Аляб`єв Ігор Геннадійович