Постановление суда № 141279719, 05.11.2026, Чернівецький районний суд міста Чернівців (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд м. Чернівців)

Єдиний унікальний номер 725/3432/26

Номер провадження 2-др/725/25/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2026

Чернівецький районний суд міста Чернівців

в складі:

головуючого судді Скуляк І. А.

при секретарі Гончарук М.Р.

розглянув питання про постановлення ухвали про розподіл судових витрат у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи» (вул. Вікентія Хвойки, 21, м. Київ) до ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Чернівецького районного суду міста Чернівців від 29 жовтня 2026 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи» (вул. Вікентія Хвойки, 21, м. Київ) до ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості було залишено без розгляду.

02 листопада 2026 року до суду, через підсистему «Електронний суд», надійшла заява представника відповідачки про компенсацію судових витрат, здійснених внаслідок необґрунтованих дій позивачів.

Обґрунтовуючи свою заяву, представник відповідачки зазначив, що у зв`язку з перебуванням у провадженні суду справи за позовом до відповідачки про стягнення заборгованості, нею було отримано послуги професійного адвоката на загальну суму в розмірі 13.000,00 грн, у зв`язку з чим на підставі ч. 5 ст. 142 Цивільного процесуального кодексу України просить стягнути вказану суму з позивача.

Наполягав на тому, що повторна неявка позивача стала підставою для залишення позову без розгляду, а тому позивач має компенсувати відповідачці понесені нею витрати на правничу допомогу.

Доказами понесення таких витрат є договір про надання правової допомоги від 23 лютого 2026, акт виконаних робіт та квитанція до прибуткового касового ордеру.

На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України судове засідання проводилось без технічної фіксації.

Суд вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Згідно з ч.ч. 5, 6 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Закон пов`язує право відповідача на відшкодування йому витрат на професійну правничу допомогу лише у випадку «необґрунтованих дій позивача» (постанова Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 640/1029/18).

Так, позивач, звернувшись до суду з позовом, створив відповідачці умови, які викликали необхідність укладення нею договору про надання правничої допомоги, витрачання власного часу та коштів, подання відзиву; подальше залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача після перебування справи в провадженні суду протягом понад шести місяців свідчить, що позивач вийшов за межі дійсного змісту свого права та вчинив необґрунтовані дії, чим порушив охоронюваний законодавством баланс між сторонами спору, який має на меті забезпечення збереження майнових прав та інтересів сторони, яка потерпає від фінансових збитків.

Верховний Суд у постанові від 31 серпня 2021 року у справі № 570/5535/17 (провадження № 61-6076св21) зазначив, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю потрібно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

У постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18) Верховний Суд зазначив, що залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача є негативним правовим наслідком для позивача у випадку зловживання ним своїми процесуальними правами. Суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема, забезпечує захист інтересів відповідача, який змушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.

Таким чином, обґрунтованим є посилання відповідачки на необхідність забезпечення її права на стягнення судових витрат з позивача згідно з частиною п`ятою статті 142 ЦПК України.

Жодних доводів позивача про те, що ним не було допущено зловживання процесуальними правами, суду не надано та підтверджується обставинами, які встановлені ухвалою Чернівецького районного суду міста Чернівців від 29.10.2026 року, якою встановлено факт повторної неявки позивача, належно повідомленого про час та місце судового засідання, без подання заяви про розгляд справи за його відсутності.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат, зокрема: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України, встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та адвокатом Дорошенко О.О. укладено Договір про надання правової допомоги від 23 лютого 2023 року, за умовами якого Адвокат взяв на себе зобов`язання надавати Замовнику правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених Договором, з метою захисту прав та інтересів Замовника, зокрема представництва інтересів Замовника у цивільних справах у судах усіх інстанцій, а Замовник зобов`язався оплатити замовлення у порядку та строки, обумовлені Сторонами.

Крім того, адвокатом Дорошенко О.О., у відзиві на позов, наданий орієнтовний розрахунок понесених витрат, в якому наведений перелік наданих послуг: ознайомлення з матеріалами позовної заяви 2 години; складання відзиву на позовну заяву 8 годин; представництво адвокатом в суді (підтверджено також актом виконаних робіт від 30.10.2026 року), що відповідає вимогам ч. 1 ст. 124 та ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

У пунктах 29, 30 постанови Верховного Суду від 16 квітня 2020 року у справі № 727/4597/19 зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

Крім того, адвокатом Дорошенко О.О. надано квитанцію до прибуткового касового ордера №01-11/26 від 30.10.2026 року, про прийняття від ОСОБА_1 13 000,00 грн. на підставі договору про надання правничої допомоги та акту виконаних робіт від 30.10.2026 року.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Отже, закон допускає відшкодування витрат, які на момент розгляду відповідної заяви не сплачені, але підлягають сплаті відповідно до умов договору.

Також в Акті виконаних робіт від 30.10.2026 року наведений вичерпний перелік виконаних адвокатом дій із зазначенням затраченого на них часу та результату виконання, що відповідає вимогам ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» та ч. 3 ст. 137 ЦПК України.

З урахуванням викладеного вище, суд вважає, що відповідачкою доведений належними та допустимими доказами розмір понесених нею судових витрат, пов`язаних з розглядом даної справи, в сумі 13.000,00 грн. Такий розмір витрат є логічним, співмірним і справедливим з огляду на складність та тривалість справи, кількість та якість виготовлених адвокатом процесуальних документів.

Відтак, зазначена сума компенсації за понесені відповідачкою витрат на правничу допомогу підлягає стягненню з позивача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 137, 141, 142 Цивільного процесуального кодексу України, суд ухвалив:

УХВАЛИВ:

Заяву адвоката Дорошенко Олександра Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про компенсацію судових витрат, здійснених внаслідок необґрунтованих дій позивача, задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи» на користь ОСОБА_1 компенсацію за понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13.000,00 грн.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Скуляк І. А.