Решение № 141273452, 30.10.2026, Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/2984/26

провадження № 2/610/2110/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

30.10.2026 Балаклійський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Тімонової В.М.,

за участю секретаря Кучеренко Ю.М.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

прокурора Устименко І.О. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Балаклія Харківської області цивільну справу № 610/2984/26 (пр. № 2/610/2110/2026) за позовом Балаклійської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

29.06.2026 до Балаклійського районного суду Харківської області надійшла позовна заява Балаклійської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області, у якій просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; стягнути з відповідачки аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі в розмірі 1756,00 грн. щомісячно на кожну дитину до досягнення ними повноліття.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка має двох дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та проживала разом з ними. З квітня 2022 року діти проживали разом з батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на території Прилісненської сільської ради Камінь-Каширському районі Волинської області. У листопаді 2025 року батька призвали до лав Збройних Сил України. З того часу діти проживають у бабусі ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , за адресою: АДРЕСА_2 . З 13 квітня 2026 року ОСОБА_5 вважається зниклим безвісти за особливих обставин. 24 квітня 2026 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 влаштовано на тимчасове перебування в сім`ю бабусі - ОСОБА_6 . За час проживання дітей з батьком і бабусею та на цей час ОСОБА_2 з доньками не спілкується, участі у їхньому вихованні та утриманні не бере, не цікавиться їхнім станом здоров`я та успіхами у навчанні, жодного разу до них не приїздила. Під час проживання дітей на території Балаклійської міської ради Харківської області разом з матір`ю з 2018 року по 2021 рік, діти мали пропуски занять без поважних причин, мали неохайний зовнішній вигляд, педикульоз. На усі вмовляння ОСОБА_2 не реагувала. Діти перебували на обліку служби у справах дітей Балаклійської районної державної адміністрації як такі, які опинились у складних життєвих обставинах. 30 квітня 2021 року службою у справах дітей Балаклійської міської ради Харківської області до Балаклійського районного суду Харківської області було подано позов про відібрання дітей у батьків без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей. Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 18 серпня 2021 року (справа № 610/1236/21) у задоволенні позову відмовлено. З метою соціального захисту ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , службою у справах дітей Балаклійської міської ради Харківської області спільно з центром соціальних служб Балаклійської міської ради Харківської області неодноразово здійснювалися комісійні виїзди за місцем реєстрації місця проживання матері дітей за адресою: АДРЕСА_1 , з метою збереження родинних стосунків та подальшого передання дітей матері на виховання у зв`язку з тим, що наразі діти перебувають без батьківського піклування на території іншої області. 03 грудня 2025 року здійснено комісійний виїзд за місцем реєстрації проживання матері. За вказаною адресою з домоволодіння ніхто не вийшов. Зі слів сусідів, ОСОБА_7 у даному будинку не проживає, мешкає у своєї матері за адресою: АДРЕСА_1 , але до членів комісії з будинку також ніхто не вийшов, хоча було видно через вікно, що у приміщенні хтось ходить. З`ясувати думку щодо подальшої участі у вихованні дітей не вдалося. 05 травня 2026 року здійснено повторно комісійний виїзд за місце місця реєстрації матері. За даною адресою до членів комісії з домоволодіння ніхто не вийшов. Зі слів сусідів, ОСОБА_7 у даному будинку не проживає, мешкає у будинку своєї покійної матері разом з братом - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 залишено запрошення до служби у справах дітей Балаклійської міської ради Харківської області на 08 травня 2026 року на 10:00 год. 05 травня 2026 року за адресою: АДРЕСА_1 , біля домоволодіння члени комісії зустрілися з братом ОСОБА_2 - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який повідомив, що сестри немає вдома і різко змінив свою поведінку, почав поводитися дуже агресивно, неадекватно, кидатися на членів на комісії та службовий автомобіль, погрожувати членам комісії фізичною розправою. На контакт з членами комісії так і не пішов.

Враховуючи, що відповідачка тривалий час ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не створює дітям належних умов для проживання, виховання та розвитку, не забезпечує повноцінним харчуванням та доглядом, не піклується про їх внутрішній світ та підготовку до самостійного життя, з метою соціального захисту дітей позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

Ухвалою судді Балаклійського районного суду Харківської області від 08.07.2026 відкрито провадження у цій справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 23.09.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала з наведених у ньому підстав та наполягала на його задоволенні, не заперечувала проти винесення заочного рішення.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про дату та час розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином за зареєстрованим місцем проживання та шляхом розміщення оголошення на сайті «Судова влада», причини неявки суду не повідомила, відзиву не подала, заяв або клопотань від неї не надходило.

Прокурор в судовому засіданні позов підтримала та вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що відповідатиме їх найкращим інтересам.

Враховуючи те, що відповідачка належним чином повідомлена про місце і час судового засідання, суд, за згодою позивача, розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Заслухавши представника позивача, думку прокурора, дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про задоволення позову за наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Балаклія Балаклійського району Харківської області; ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Балаклія Балаклійського району Харківської області.

Їх батьками є ОСОБА_5 , який з 13.04.2026 вважається зниклим безвісти за особливих обставин, та ОСОБА_2 (а.с. 11, 12, 14).

Діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , з 29.04.2022 проживають як внутрішньо переміщені особи за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 13, 15).

Як убачається з повідомлення виконавчого комітету Прилісненської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області відділу «служби у справах дітей» від 04.05.2026, на території Прилісненської територіальної громади проживають неповнолітні діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які на даний час залишились без належного батьківського піклування. 3 24 квітня 2026 року перебувають на первинному обліку дітей, які залишились без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування у відділі «Служба у справах дітей» виконавчого комітету Прилісненської сільської ради. Діти мають статус ВПО (у квітні 2022 року перемістились з батьком ОСОБА_5 ), зареєстровані: АДРЕСА_1 . На даний час ОСОБА_9 та ОСОБА_10 тимчасово проживають з бабусею ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 . Батько дітей, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зник безвісти за особливих обставин під час виконання військового обов`язку. Мати - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ухиляється від виконання батьківських обов`язків, участі у вихованні дітей не бере та не забезпечує належних умов для їх проживання та розвитку, з моменту переїзду дітей до Прилісненської громади за місцем їх фактичного проживання не з`являлася. Тому, з метою захисту прав та законних інтересів дітей, просили службу у справах дітей Балаклійської міської ради Харківської області вжити заходи відповідно до компетенції та розглянути питання щодо доцільності позбавлення матері батьківських прав (а.с. 16)

Наказом виконавчого комітету Прилісненської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області відділу «служби у справах дітей» від 04.04.2026 тимчасово влаштовано, строком на шість місяців, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в сім`ю бабусі, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , АДРЕСА_2 (а.с. 17).

З листа старости Тоболівського старостинського округу виконавчого комітету Прилісненської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області від 01.05.2026 убачається, що ОСОБА_5 з дочками ОСОБА_9 , 2012 року народження та ОСОБА_10 , 2017 року народження, зареєструвались в с. Тоболи як внутрішньо переміщені особи з 29.04.2022 року. Діти приїхали з м. Балаклія Харківської області з татом, ОСОБА_5 і проживали в будинку матері ОСОБА_11 - ОСОБА_6 . Зі слів сусідів, родичів, самих дітей, за період проживання в с. Тоболи до дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_3 мама не приїжджала жодного разу, не телефонувала, не цікавилась їхнім життям (а.с. 18).

Як убачається з листа КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Прилісненської сільської ради» від 01.05.2026, ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 ), яка є матір`ю дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_2 , не проживала та за медичною допомогою для дітей до закладу не зверталася. Протягом визначеного періоду батьківською турботою про здоров`я дітей одноосібно займався батько - ОСОБА_5 . Він неодноразово супроводжував дітей на планові огляди та профілактичні щеплення, сумлінно виконуючи батьківські обов`язки. Восени 2025 року ОСОБА_5 був мобілізований та на даний час офіційно вважається зниклим безвісти під час виконання військового обов`язку. На сьогоднішній день діти перебувають під опікою бабусі - ОСОБА_6 (1955 р.н.). Вказали, що ОСОБА_6 є особою з інвалідністю II групи, а внаслідок проведеної 12.03.2026 операції (ампутація лівої нижньої кінцівки на рівні середньої третини стегна) наразі триває процес збору документів для направлення на ЕКОПФО з метою встановлення їй І групи інвалідності. Висновок за пунктами запиту: 1. Мати до лікарів з дітьми не зверталася. 2. Дітей на прийоми супроводжував виключно батько (до моменту мобілізації), зараз діти перебувають з бабусею. 3. Рекомендації щодо лікування та календар щеплень виконувалися батьком у повному обсязі (а.с. 19).

З характеристика учениці 3 класу ОЗЗСО «Тоболівський ліцей Прилісненської сільської ради Волинської області» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 30.04.2026 убачається, що остання навчається у вказаному закладі із 01.09.2023 станом на 30.04.2026 року. За час навчання проявила себе Як старанна учениця. Має високий рівень навчальних досягнень з більшості предметів. Користується повагою серед однокласників, є товариською та неконфліктною. Дівчинка завжди охайна, забезпечена необхідним шкільним приладдям, підручниками та сезонним одягом. Вихованням дитини та забезпеченням її життєдіяльності, до моменту зникнення, займався батько ОСОБА_5 . Саме він подавав та оформляв документи у навчальний заклад. Батько постійно відвідував батьківські збори, цікавився успішністю доньки, приводив до школи та забирав додому, брав участь у виховній та навчальній діяльності, був активним учасником заходів, що проводились у ліцеї та класі, де брала участь його донька ОСОБА_10 . Батько приділяв належну увагу естетичному та фізичному розвитку дитини. До школи ОСОБА_10 приходила вчасно, чиста та охайна, належно одягнута. ОСОБА_5 постійно підтримував зв`язок із навчальним закладом та класним керівником. Також участь у вихованні ОСОБА_10 брала бабуся ОСОБА_6 та тітка ОСОБА_12 . Після зникнення батька тітка та бабуся регулярно цікавляться успішністю ОСОБА_10 , беруть активну участь у її житті та вихованні. ОСОБА_10 демонструє глибоку емоційну прихильність до батька, тітки та бабусі, завжди відгукується про них з теплом та любов`ю. Матір учениці, ОСОБА_2 , із дитиною не спілкується, з сім`єю не проживає. За час навчання дитини у ліцеї жодного разу заклад не відвідувала, у вихованні дитини участі не бере, з класним керівником на зв`язок не виходила, на батьківські збори не приходила. Долею доньки, її навчальними досягненнями та станом здоров`я не цікавилася. Участі в онлайн-нарадах чи житті класу не брала. Класний керівник за всі три роки навчання ОСОБА_10 у ліцеї з матір`ю не знайома, жодного разу не спілкувалася (а.с. 20).

Як убачається з характеристика учениці 8 класу ОЗЗСО «Тоболівський ліцей Прилісненської сільської ради Волинської області» ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , убачається, що остання навчається у вказаному закладі з 01.09.2022 року. Документи для прийому дитини у навчальний заклад оформляв батько ОСОБА_5 . Із вересня 2022 року, до моменту зникнення безвісти, батько ОСОБА_5 брав активну участь у вихованні дочки: приводив до школи та забирав додому. Брав участь у вихованні та навчанні дітей, цікавився їхніми успіхами, відвідував батьківські збори, був активним учасником заходів, що проводились у ліцеї, де брала участь його дочка ОСОБА_9 . До школи дочка приходила чиста та охайна, належно одягнута. Постійно підтримував зв`язок із навчальним закладом фізично та у телефонному режиму. Також участь у вихованні дітей брали ОСОБА_6 та тітка ОСОБА_12 . Протягом навчання ОСОБА_9 в ліцеї мама ОСОБА_2 не підтримувала зв`язок із навчальним закладом. Вона жодного разу не цікавилась успішністю і відвідуванням своєї дочки, не брала участі у батьківських зборах та виховних заходах (а.с. 21).

З акту обстеження житлово побутових умов проживання учениці 1 класу Балаклійського навчально - виховного комплексу «загальноосвітній навчальний заклад I-III ступенів дошкільний навчальний заклад» ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , від 01.11.2018 убачається, що комісія обстежила умови проживання родини ОСОБА_13 і встановила, що родина з чотирьох осіб у складі: матері, ОСОБА_2 , яка не працює, батька, ОСОБА_5 , що працює в м. Харкові та дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , учениці 1 класу Балаклійського НВК та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за вказаною адресою у приватному будинку. У будинку 4 жилі кімнати, кухня, ванна кімната. Будинок від`єднаний від електропостачання. Акт складено зі слів мами, ОСОБА_2 . ОСОБА_2 відмовилася надавати будь-яку іншу інформацію та не дозволила зайти до будинку, тому комісія не може описати житлово- побутові умови дитини, ОСОБА_3 (а.с. 22).

З характеристики ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , учениці 3-Г класу Балаклійської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 ім. О.А. Тризни Балаклійської районної ради Харківської області (домашня адреса: вул. Короленка, буд. 20-а) убачається, що ОСОБА_3 навчалася у вказаному закладі з 18.11.2020 року. домашнє завдання виконувала в довільній формі (не дотримувалася рекомендованих вимог). 3 початку навчання з 18.11.2020р. по 29.12.2020р. дівчинка пропустила 2 дні з поважних причин. На початку другого семестру заняття проходили з використанням дистанційних технологій навчання (за дистанційною формою з 11.01.2021р. по 22.01.2021 р. та дитина жодного разу не виходила на зв`язок. Класний керівник ОСОБА_14 приїздила додому за вказаною адресою проживання 13.01.201р. та 14.01.2021 р., але ніхто не вийшов. Неодноразово дзвонила ОСОБА_2 , матері дитини з проханням надати будь-який номер для зв`язку з дівчинкою, щоб через соціальні мережі надавати завдання, але мати відмовилася. Також телефонувала батькові ОСОБА_15 , бо номер матері вже був неактивний. Батько дитини пообіцяв, що мати передзвонить, але вона на зв`язок так і не виходила. Після дистанційного навчання, а саме з 26.01.2021 р. по 02.02.2021 р., дівчинка знову почала відвідувати заняття у школі. Але вже з 03.02.2021 р. по 05.02.2021 р. ОСОБА_9 не з`явилася у навчальному закладі. 09.02.2021p дитина прийшла до школи із запискою від матері. Зі слів матері, дитина хворіла. Коли поспілкувалися з дитиною, то виявилося, що вона не хворіла, а мати лікувала її від педикульозу. Медичний працівник ОСОБА_16 оглянула дівчинку і з`ясувалося, що в дитини дійсно педикульоз. ОСОБА_17 будо повідомлено про це, та з 09.02.2021 р. дитина припинила відвідувати школу. Класний керівник, заступники директора та директор неодноразово телефонували матері та батькові дитини, але батьки на контакт не виходили, й дитина так і не з`явилася на заняття. 19.03.2021 р. класний керівник разом з представниками батьківського комітету класу відвідала родину за місцем проживання. Вийшла матір в неохайному вигляді та неадекватно себе поводила. ОСОБА_2 до будівлі нікого не пустила, від заповнення акту обстеження побутових умов проживання дитини та надання підпису відмовилася. Були складені доповідні на ім`я директора школи. Дитина не завжди мала доглянутий вигляд. іноді приходила в брудному одязі. 3 09.02.2021 р.-02.04.2021 р. (41 день) дитина була відсутня в школі без поважних причин. ОСОБА_9 проживає разом з матір`ю, батьком та чотирирічною сестрою ОСОБА_10 . Батько, ОСОБА_5 , працює в м. Харкові на приватному підприємстві та приїжджає додому тільки на один день на тиждень. Мати, ОСОБА_18 , не працює. Мати успіхами дитини не цікавилася (а.с. 23).

З листа директора КНП «Балаклійський центр первинної медико-санітарної допомоги» Балаклійської міської ради Харківської області від 07.04.2021 убачається, що ОСОБА_2 (мати), її діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,. не задекларовані з жодним сімейним лікарем. Оцінка стану здоров`я матері та дітей, профілактичний медичний огляд та планову вакцинацію провести не представляється можливим (а.с. 24).

Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 18.08.2021 позов Служби у справах дітей Балаклійської міської ради Харківської області до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей залишено без задоволення (а.с. 27-28).

Згідно з актами обстежень умов проживання від 25 листопада 2025 року, 21 січня 2026 року та 24 квітня 2026 року за місцем проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 встановлено, що діти мешкають з бабусею - ОСОБА_6 . Умови проживання задовільні, діти мають окрему кімнату та місця для відпочинку, місце для навчання, забезпечені одягом та взуттям, шкільним приладдям, харчуванням, засобами гігієни (а.с. 29-31).

03 грудня 2025 року здійснено комісійний виїзд за місцем реєстрації проживання матері. За вказаною адресою з домоволодіння ніхто не вийшов. Зі слів сусідів, ОСОБА_7 у даному будинку не проживає, мешкає у своєї матері за адресою: АДРЕСА_1 , але до членів комісії з будинку також ніхто не вийшов, хоча було видно через вікно, що у приміщенні хтось ходить (а.с. 32).

05 травня 2026 року здійснено повторно комісійний виїзд за місце місця реєстрації матері. За даною адресою до членів комісії з домоволодіння ніхто не вийшов. Зі слів сусідів, ОСОБА_7 у даному будинку не проживає, мешкає у будинку своєї покійної матері разом з братом - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_19 залишено запрошення до служби у справах дітей Балаклійської міської ради Харківської області на 08 травня 2026 року на 10:00 год (а.с. 33).

05 травня 2026 року за адресою: АДРЕСА_1 біля домоволодіння члени комісії зустрілися з братом ОСОБА_2 - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який повідомив, що сестри немає вдома і різко змінив свою поведінку, почав поводитися дуже агресивно, неадекватно, кидатися на членів на комісії та службовий автомобіль, погрожувати членам комісії фізичною розправою. На контакт з членами комісії так і не пішов (а.с. 34).

З висновку Балаклійської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області від 29.06.2026 № 04-12/5239 убачається доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що відповідатиме їх інтересам (а.с. 36-39).

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частина перша статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною сьомою статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частин першої, другої статті 3 Конвенції про права дитини права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Зокрема, вказаною нормою визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення наведених норм права дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Статтею 165 СК України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні й остаточні правові наслідки (втрата прав, заснованих на спорідненості) як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини (§ 57, § 58).

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (§ 100).

У пунктах 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

У статті 12 Конвенції про права дитини встановлено, що держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що стосуються дитини, при чому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. 3 цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою під час будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що стосується дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.

Оцінюючи встановлені обставини в їх сукупності, суд доходить висновку про доведеність свідомого ухилення відповідачки від виконання батьківських обов`язків. Після прийняття рішення про відмову у відібранні у неї дітей без позбавлення батьківських прав, відповідачка, яка є дієздатною особою працездатного віку, не вживала заходів для відновлення стосунків із ними, не цікавилася їхнім життям, станом здоров`я та розвитком, не брала участі у вихованні та не надавала матеріальної допомоги. Така поведінка протягом тривалого часу свідчить не лише про фактичне невиконання батьківських обов`язків, а й про свідоме нехтування ними.

Суд враховує, що діти вже тривалий час проживають окремо від матері, перебувають під опікою бабусі, яка забезпечує їх виховання та утримання. Водночас відповідачка не виявляє наміру відновити батьківське піклування та не вживає для цього будь-яких заходів. За таких обставин збереження за відповідачкою батьківських прав, які вона фактично не здійснює протягом тривалого часу, не відповідає найкращим інтересам дітей. Позбавлення відповідачки батьківських прав у цьому випадку є необхідним і пропорційним заходом захисту прав та інтересів дітей.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що при розгляді справи знайшли підтвердження обставини, що відповідач за власною ініціативою самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до своїх дітей, без поважних причин залишила їх без батьківської уваги та турботи, при цьому має місце відсутність перешкод у спілкуванні з доньками.

Крім того, позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відповідає інтересам дітей, так як вона ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, тривалий час не піклується про їх фізичний і духовний розвиток, їх навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікуванню, що негативно впливає на їх фізичний розвиток як складову виховання, своєю негативною поведінкою показує поганий приклад і створює небезпеку для їх життя та здоров`я.

Такого правового висновку дійшов і Верховний Суд у Постанові від 26.01.2022 по справі № 203/3505/19 (пр. № 61-14351св21).

Зважаючи, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, однак суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

За змістом ст. 141 СК України батьки мають рівні права та обов`язки щодо дитини, в тому числі і щодо її утримання.

Відповідно до ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною третьою статті 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до положень статті 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до пункту 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров`я та матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Оскільки позов в частині позбавлення батьківських прав задовольняється, а особа, позбавлена батьківських прав не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини (частина друга статті 166 СК України), підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача аліментів на утримання на дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 1756,00 грн. на кожну дитину щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дітьми повноліття, на рахунок, який буде відкрито на їх ім`я у Державному ощадному банку України

В силу п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Питання щодо розподілу судових витрат вирішується відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 81, 89, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Балаклійської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , батьківських прав стосовно дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , аліменти на дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 1756,00 грн. на кожну дитину щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29 червня 2026 року і до досягнення дітьми повноліття, на рахунок, який буде відкрито на ім`я дітей у Державному ощадному банку України.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 3328,00 грн (три тисячі триста двадцять вісім гривні 00 коп.).

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Харківського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: Балаклійська міська військова адміністрація Ізюмського району Харківської області, місце знаходження: 64207, м. Балаклія Ізюмського району Харківської області, вул. Захисників України, 18.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 06 листопада 2026 року.

Суддя В. М. Тімонова