Решение № 141272265, 05.11.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/14082/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Бедьо В.І., за участю секретаря судового засідання Малиновської І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгороді, за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою представника позивача Титаренка Владислава Володимировича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Фінанс», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути на свою користь заборгованість за кредитним договором № 010-RO-82-277622239 від 10.06.2024 року в розмірі 35 803,28 грн, з яких 30 000,00 грн - заборгованість за дозволеним овердрафтом, 5 803,28 грн - заборгованість за недозволеним овердрафтом, а також судовий збір у розмірі 3 328,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 500,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 10.06.2024 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 було укладено заяву про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» № 010-RO-82-277622239, відповідно до умов якої банк відкрив відповідачу картковий рахунок та встановив поточний кредитний ліміт у розмірі 30 000,00 грн із максимальним лімітом 500 000,00 грн.

Відповідно до умов укладеного договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредитні кошти в межах установленого поточного ліміту, а позичальник зобов`язався повернути отримані кошти та сплатити проценти за користування ними у строки та порядку, визначені договором.

Строк кредитування становить 300 місяців із дати початку кредитування. Процентна ставка за користування кредитом, у тому числі недозволеним овердрафтом, є фіксованою та становить 48,00 % річних.

Позивач зазначає, що первісний кредитор належним чином виконав свої договірні зобов`язання, надавши відповідачу можливість користуватися кредитними коштами, що підтверджується випискою за картковим рахунком.

Натомість відповідач належним чином не виконував узятих на себе зобов`язань, не здійснював своєчасного погашення кредитної заборгованості, внаслідок чого утворилася заборгованість у загальному розмірі 35 803,28 грн.

Крім того, позивач зазначає, що між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «Фінансова Компанія «Сіті Фінанс» було укладено договір про відступлення права вимоги № 114/2-67-F від 20.02.2024 року, відповідно до умов якого первісний кредитор передав, а новий кредитор набув права грошової вимоги до боржників, визначених у відповідних реєстрах.

Згідно з витягом із реєстру боржників до нового кредитора перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 010-RO-82-277622239 від 10.06.2024 року.

Позивач указує, що станом на 21.11.2024 року заборгованість відповідача становила 35 803,28 грн, з яких 30 000,00 грн - заборгованість за дозволеним овердрафтом та 5 803,28 грн - заборгованість за недозволеним овердрафтом.

Після набуття позивачем права вимоги відповідач заборгованість не погасив. На адресу останнього було направлено досудову вимогу про виконання грошових зобов`язань за кредитним договором, однак така залишилася без виконання, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Представник позивача у позовній заяві просив здійснювати розгляд справи за його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час і місце судового засідання, причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

У разі розгляду справи за відсутності всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України.

Інші процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 23.09.2026 року дану цивільну справу переданона розгляд судді Бедьо В.І.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.10.2026 року відкрито провадження у цивільній справі та постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази з погляду їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд доходить наступного висновку.

Судом встановлено, що 10.06.2024 року між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 укладено заяву про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» № 010-RO-82-277622239.

Відповідно до умов зазначеного договору банк відкрив відповідачу картковий рахунок та передбачив встановлення поточного кредитного ліміту в розмірі 30 000,00 грн, максимальний розмір якого становить 500 000,00 грн.

Згідно з пунктом 2.3 договору з дати встановлення або зміни поточного ліміту клієнт має право отримати, а банк зобов`язаний за умови відсутності або недостатності коштів на картковому рахунку надати клієнту кредит у межах поточного ліміту. Клієнт, своєю чергою, зобов`язаний повернути банку кредит та сплатити проценти за його користування.

Кредит надається шляхом зарахування кредитних коштів на картковий рахунок одночасно з ініціюванням клієнтом платіжних операцій за таким рахунком, а також шляхом здійснення інших операцій відповідно до умов договору.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що строк кредиту становить 300 місяців із дати встановлення або зміни поточного ліміту.

Згідно з пунктом 3.4 договору процентна ставка за користування кредитом, у тому числі за користування недозволеним овердрафтом, є фіксованою та становить 48,00 % річних.

Відповідно до пункту 4.1 договору на дату підписання заяви та відкриття карткового рахунку поточний ліміт становить 0,00 грн. Протягом тридцяти робочих днів із дати підписання заяви банк може змінити розмір поточного ліміту до суми, зазначеної в пункті 3.2.1 заяви, повідомивши про це клієнта шляхом направлення відповідного повідомлення.

Пунктом 5.2 договору передбачено обов`язок клієнта щомісячно сплачувати обов`язковий платіж у розмірі 5 % від власної заборгованості перед банком, але не менше 30,00 грн або суми залишку заборгованості, якщо вона є меншою за зазначений розмір.

Остаточне погашення кредиту та процентів за користування ним повинно бути здійснене не пізніше дати закінчення строку кредитування, а в разі його продовження - в останній робочий день строку кредиту.

Отже, підписавши кредитний договір, відповідач погодився з його умовами, зокрема щодо порядку надання кредитних коштів, розміру процентної ставки, строків та порядку погашення заборгованості.

На підтвердження фактичного надання та використання кредитних коштів позивачем надано виписку за картковим рахунком відповідача.

Банківська виписка відображає рух коштів за відповідним рахунком та є письмовим доказом, який підлягає оцінці судом у сукупності з іншими матеріалами справи.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № 010-RO-82-277622239 від 10.06.2024 року вбачається, що загальний розмір заявленої до стягнення заборгованості становить 35 803,28 грн, з яких: 30 000,00 грн - заборгованість за дозволеним овердрафтом; 5 803,28 грн - заборгованість за недозволеним овердрафтом.

Матеріали справи також містять копію договору про відступлення права вимоги № 114/2-67-F від 20.02.2024 року, укладеного між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «Фінансова Компанія «Сіті Фінанс».

Відповідно до умов зазначеного договору первісний кредитор передає за плату, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, визначених у реєстрах боржників.

Згідно з пунктом 2.4 договору відступлення права вимоги внаслідок передачі портфеля заборгованості новий кредитор замінює первісного кредитора у кредитних договорах, що входять до відповідного портфеля, та набуває права вимоги виконання грошових та інших зобов`язань за такими договорами.

На підтвердження переходу права вимоги позивачем надано витяг із реєстру боржників, письмове повідомлення про загальну вартість сформованого портфеля заборгованості та платіжну інструкцію про сплату його вартості.

Зі змісту витягу з реєстру боржників вбачається включення до відповідного портфеля права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 010-RO-82-277622239 від 10.06.2024 року.

Крім того, матеріали справи містять копію досудової вимоги про виконання грошових зобов`язань за кредитним договором та докази її направлення відповідачу.

Оцінка суду.

Між сторонами виник спір щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, право вимоги за яким позивач обґрунтовує укладеним договором про відступлення права вимоги.

Для правильного вирішення спору суд вважає за необхідне встановити, чи виникли між первісним кредитором та відповідачем кредитні правовідносини, чи були фактично надані та використані кредитні кошти, чи набув позивач право вимоги за відповідним договором, а також чи підтверджено належними доказами заявлений до стягнення розмір заборгованості.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього Кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлених договором.

Статтею 1048 ЦК України передбачено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною другою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором установлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

З огляду на наведене, обов`язок позичальника повернути отримані кредитні кошти виникає на підставі укладеного кредитного договору та підлягає виконанню відповідно до погоджених сторонами умов.

Щодо факту надання кредитних коштів суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Виписка за банківським рахунком є документом, що відображає проведені за рахунком операції, та може підтверджувати фактичне використання позичальником кредитних коштів.

При цьому суд враховує, що саме по собі встановлення кредитного ліміту не є безумовним доказом фактичного отримання позичальником усієї суми кредиту. Вирішальне значення мають відомості про проведені операції, рух коштів та залишок заборгованості.

Надані позивачем кредитний договір, виписка за картковим рахунком та розрахунок заборгованості підлягають оцінці у їх взаємному зв`язку.

Щодо переходу права вимоги до позивача суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У такому випадку виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно зі статтею 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання йому доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Таким чином, заміна кредитора у зобов`язанні не припиняє обов`язку боржника щодо повернення отриманих кредитних коштів, а змінює особу, на користь якої має бути виконане відповідне зобов`язання.

Неповідомлення боржника про заміну кредитора саме по собі не є підставою для припинення кредитного зобов`язання або звільнення боржника від повернення отриманих коштів.

Разом із тим, наявність у нового кредитора права вимоги повинна бути підтверджена належними доказами, які дозволяють встановити перехід саме того права, що є предметом судового розгляду.

Суд враховує, що договір про відступлення права вимоги № 114/2-67-F датований 20.02.2024 року, тоді як кредитний договір із відповідачем укладений 10.06.2024 року.

Сама по собі зазначена послідовність дат не виключає можливості відступлення майбутньої грошової вимоги, однак потребує встановлення змісту договору відступлення, порядку формування реєстрів боржників та моменту переходу відповідного права вимоги.

З огляду на положення статей 512, 514, 516, 517 ЦК України, визначальним є встановлення факту набуття позивачем права вимоги саме за кредитним договором № 010-RO-82-277622239 від 10.06.2024 року.

Щодо розміру заявленої до стягнення заборгованості суд зазначає наступне.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 35 803,28 грн, яка складається із заборгованості за дозволеним овердрафтом у сумі 30 000,00 грн та за недозволеним овердрафтом у сумі 5 803,28 грн.

За своєю правовою природою дозволений овердрафт є кредитуванням рахунку в межах погодженого сторонами кредитного ліміту.

Відповідно до статті 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунку банк здійснює платежі з рахунку клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів, банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Таким чином, заборгованість за дозволеним овердрафтом може виникати внаслідок фактичного використання клієнтом кредитних коштів у межах установленого банком ліміту.

Недозволений овердрафт, своєю чергою, пов`язаний із виникненням заборгованості за рахунком понад установлений кредитний ліміт або за відсутності відповідного ліміту внаслідок проведення операцій чи нарахувань, передбачених умовами договору.

Для вирішення питання про стягнення такої заборгованості необхідно встановити підстави її виникнення, склад відповідних сум, порядок їх нарахування та відповідність умовам кредитного договору і вимогам законодавства.

При цьому суд враховує, що зазначення певної суми як недозволеного овердрафту не визначає автоматично її правової природи. Зокрема, необхідно розмежовувати фактично використані кредитні кошти, проценти за користування кредитом, комісії та платежі, що за своєю суттю є відповідальністю за порушення грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні та протягом тридцяти днів після його припинення або скасування позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором кредиту (позики).

Водночас зазначені положення не звільняють позичальника від обов`язку повернути фактично отримані кредитні кошти.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

За змістом статей 7681 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За умови підтвердження матеріалами справи фактичного використання відповідачем кредитних коштів, належності позивачу права вимоги, настання строку виконання відповідного зобов`язання та правильності розрахунку заборгованості, наявні правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 500,00 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За змістом частини другої статті 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни його розміру, порядок сплати та умови повернення визначаються в договорі про надання правничої допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано: копію договору про надання правничої допомоги № 26/11/2025 від 26.11.2025 року; копію замовлення № 2182 від 16.07.2026 року до договору про надання правничої допомоги; копію акта виконаних робіт (наданих послуг); копію платіжної інструкції про оплату правничої допомоги; копію ордера на надання правничої допомоги; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 500,00 грн.

Суд зазначає, що при вирішенні питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу необхідно враховувати не лише факт їх документального підтвердження, а й зв`язок таких витрат із розглядом конкретної справи, їх обґрунтованість, необхідність та розумність.

Відповідно до статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є їх розмір обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, поведінки сторін під час розгляду справи та інших визначених законом обставин.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу визначається з урахуванням умов відповідного договору та доказів фактично наданих послуг.

Зважаючи на предмет спору, характер заявлених позовних вимог, обсяг підготовлених представником процесуальних документів, а також подані докази понесення витрат на професійну правничу допомогу, суд вирішує питання про їх розподіл відповідно до положень статей 137, 141 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено до відшкодування судовий збір у розмірі 3 328,00 грн, на підтвердження сплати якого надано платіжну інструкцію № 1754 від 20.07.2026 року.

У разі повного задоволення позовних вимог та підтвердження сплати судового збору в зазначеному розмірі відповідні витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином, за умови підтвердження належними та допустимими доказами всіх обставин, що входять до предмета доказування, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Керуючись статтями 12, 13, 7681, 89, 133, 137, 141, 247, 258259, 263265, 274279 ЦПК України, статтями 509, 512, 514, 516, 517, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 626629, 10481050, 1054, 1069 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов представника позивача Титаренка Владислава Володимировича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Фінанс», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Фінанс» (код ЄДРПОУ: 39508708, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 37/41) заборгованість за кредитним договором № 010-RO-82-277622239 від 10.06.2024 року в розмірі 35 803,28 (тридцять п`ять тисяч вісімсот три) гривні 28 копійок, з яких: 30 000 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок - заборгованість за дозволеним овердрафтом; 5 803 (п`ять тисяч вісімсот три) гривні 28 копійок - заборгованість за недозволеним овердрафтом.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Фінанс» (код ЄДРПОУ: 39508708, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 37/41) судовий збір у розмірі 3 328,00 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 500,00 (сім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених законом.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області Бедьо В.І.