Решение № 141272012, 05.11.2026, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/1591/26

2/301/1190/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" листопада 2026 р. Іршавський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Гичка О.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання Мелай В.Ю.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в місті Іршава Закарпатської області в залі судових засідань Іршавського районного суду Закарпатської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «Цикл Фінанс» звернулося до суду із позовною заявою про стягнення з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 суми боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми за кредитним договором № 014/03-3/019-М від 06.02.2008 в сумі 20589,68 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 06 лютого 2008 року між ВІДКРИТИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», правонаступником якого є АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (далі - АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», Банк) та ОСОБА_1 (далі - Позичальник, Боржник 1, Відповідач 1) укладено Кредитний договір № 014/03-3/019-М (далі - Кредитний договір), згідно умов якого Банк надав Позичальнику споживчий кредит за рахунок коштів Європейського Банку Реконструкції та Розвитку у сумі 35 000,00 доларів США, а Позичальник зобов`язався повернути кредит у повному розмірі у строк до 05 лютого 2012 року та сплатити проценти за користування кредитними коштами у розмірі 13,25% річних.

У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 06 лютого 2008 року між Банком та ОСОБА_2 (далі - Поручитель, Боржник 2, Відповідач 2) укладено Договір поруки № 014/03-3/019-Р (далі - Договір поруки). У зв`язку з невиконанням зобов`язань за кредитним договором, 24 січня 2014 року Іршавським районним судом Закарпатської області ухвалено рішення у справі № 301/2516/13-ц за позовом ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави задовольнили. Стягнули солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» 100 323,89 гривень боргу за договором кредиту. В рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет застави - сідловий тягач «ІУЕСО Маgirus 440», 2002 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричіп бортовий «SCHWARZMULLER SРА», 1999 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належать ОСОБА_3 на праві власності, шляхом продажу через прилюдні торги в рамках виконавчого провадження, за початковою ціною, визначеною на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна у виконавчому провадженні. Стягнули солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» 1003,24 гривень судового збору.

18 липня 2024 року між АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ОКСІ БАНК» (далі - АТ «ОКСІ БАНК») укладено Договір відступлення права вимоги № 114/2-71, відповідно до якого АТ «ОКСІ БАНК» набуло права вимоги за Кредитним договором, Договором поруки.

В свою чергу, 18 липня 2024 року між АТ «ОКСІ БАНК» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЦИКЛ ФІНАНС» (далі - ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС») укладено Договір відступленні права вимоги № 114/2-71-1, відповідно до якого ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» набуло права вимоги за Кредитний договором, Договором поруки.

На виконання вищевказаного рішення, Іршавським районним судом Закарпатської області видано виконавчі листи № 301/2516/13-ц до виконання.

Станом на 16 червня 2026 року, рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 24 січня 2014 року у справі № 301/2516/13-ц, Боржниками не виконано.

Посилаючись на рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 24 січня 2014 року у справі № 301/2516/13-ц, ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» визначає преюдиційну обставину щодо встановленого у рішенні розміру суми заборгованості за Кредитним договором.

Таким чином, станом на 16 червня 2026 року, сума боргу відповідачів з урахування встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми за Кредитним договором № 014/03-3/019-М від 06 лютого 2008 року за період з 16 листопада 2017 року по 01 березня 2020 року становить 20 589,68 гривень, яка складається із: 14 157,96 гривень - сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції; 6163,55 гривень - сума боргу трьох процентів річних від простроченої суми.

ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» просить стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних ви простроченої суми за Кредитним договором № 014/03-3/019-М від 06 лютого 2008 року за період з 16 листопада 2017 року по 01 березня 2020 року у розмірі 20 589,68 гривень, яка складається із: 14157,96 гривень - сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції; 6163,55 гривень - сума боргу трьох процентів річних від простроченої суми та судовий збір у розмірі 3328,00 грн.

Ухвалою Іршавського районного суду від 30.06.2026 відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без участі їх представника, позовні вимоги підтримали.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, подали до суду відзив (а. с. 65-67), у якому вказали, що з позовними вимогами не погоджуються у повному обсязі та вважають їх необґрунтованими і такими, що не підтверджені належними та допустимими доказами, з огляду ва наступне. Заборгованість була повністю погашена ще 20.01.2016 року. Рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 24.01.2014 року у справі №301/2516/13-ц було постановлено стягнути з відповідачів заборгованість на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль». На виконання вказаного судового рішення було відкрито виконавче провадження №46112962. Постановою державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 21.01.2016 року встановлено: «Заборгованість згідно виконавчого документа №301/2516/13-ц від 18.02.2014 року погашена у повному обсязі згідно квитанції №0.0.493275893 від 20.01.2016 року». На цій підставі державним виконавцем постановлено: закінчити виконавче провадження №46112962; припинити чинність арешту майна боржника; скасувати інші заходи примусового виконання рішення. Отже, офіційним процесуальним документом органу державної виконавчої служби підтверджено факт повного погашення заборгованості за виконавчим документом 20.01.2016. Позивач нараховує 3 % річних та інфляційні втрати за період після погашення боргу, за період, який розпочинається з 16.11.2017 року. Проте згідно з постановою державного виконавця від 21.01.2016 року зобов`язання було виконано у повному обсязі ще 20.01.2016 року. Таким чином, станом на 16.11.2017 року: виконавче провадження №46112962 було закінчене у зв`язку з повним виконанням; заборгованість за судовим рішенням була відсутня; усі заходи примусового виконання було припинено; підстав для подальшого виконання рішення суду не існувало. Норми статті 625 ЦК України застосовуються виключно до моменту фактичного виконання. Згідно з усталеною практикою Верховного Суду нарахування інфляційних втрат та 3 % річних є мірою цивільно-правової відповідальності за прострочення грошового зобов`язання і може здійснюватися лише до моменту його фактичного повного виконання. Оскільки зобов`язання було виконано 20.01.2016 року, правові підстави для нарахування сум за ст. 625 ЦК України за період з 16.11.2017 року по 01.03.2020 року відсутні. Крім того, Постанова від 21.01.2016 року містить вичерпні дані: номер ВП 46112962, номер виконавчого листа 301/2516/13-ц, стягувач ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», сума боргу - 100 323,89 грн, реквізити платіжного документа квитанція №0.0.493275893 від 20.01.2016 року, а також імперативний висновок про погашення заборгованості в повному обсязі. Провадження закінчено відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження». Оскільки заборгованість була погашена у 2016 році, первісний кредитор не міг передати право вимоги за припиненим зобов`язанням у 2024 році. У розрахунку позивач використовує суму 100 323,89 грн, яка була предметом стягнення та фактично сплачена 20.01.2016 року. Позивач не надав жодних доказів існування іншої непогашеної заборгованості відповідачів після вказаної дати. Варто звернути увагу, що позовна заява містить суперечності: період нарахування у описовій частині визначено з 16.11.2017 року по 01.03.2020 року, тоді як у розрахунку інфляційних втрат базовою датою визначено 12.01.2018 року, без належного правового та арифметичного обґрунтування. Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно зі статтею 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Відповідачі заявляють про застосування наслідків спливу позовної давності до заявлених вимог, у задоволенні позову просять відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що 06 лютого 2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 014/03-3/019-М (а. с. 12-13), виконання зобов`язань за яким забезпечувалося договором поруки, укладеним між банком та ОСОБА_2 (а. с. 14).

Рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 24 січня 2014 року у справі № 301/2516/13-ц стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 100 323,89 грн заборгованості за кредитним договором (а. с. 15-16).

На виконання зазначеного судового рішення було видано виконавчі листи № 301/2516/13-ц.

Разом з тим, як встановлено судом та підтверджується наявною у матеріалах справи постановою державного виконавця від 21 січня 2016 року (ВП № 46112962) про закінчення виконавчого провадження, заборгованість згідно з виконавчим документом № 301/2516/13-ц від 18 лютого 2014 року погашена у повному обсязі згідно з квитанцією № 0.0.493275893 від 20 січня 2016 року (а. с. 68).

Таким чином, зазначена постанова державного виконавця у сукупності з квитанцією про сплату коштів підтверджує факт повного виконання відповідачами судового рішення та погашення заборгованості, яка була предметом примусового виконання.

На адресу Іршавського відділу Державної виконавчої служби у Хустському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції двічі направлялася ухвала про витребування доказів та надання суду інформації щодо руху виконавчого провадження № 46112962 відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Станом на 05.11.2026 ухвала суду не виконана, постанова про закриття виконавчого провадження позивачем не спростована, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що станом на 20 січня 2016 року заборгованість відповідачів за виконавчим документом № 301/2516/13-ц була погашена в повному обсязі, у зв`язку з чим грошове зобов`язання щодо сплати присудженої заборгованості припинилося його належним виконанням.

При цьому суд враховує, що відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, зобов`язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зміст зазначеної норми свідчить, що необхідною умовою для стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних є наявність простроченого грошового зобов`язання протягом відповідного періоду.

Верховний Суд у постанові від 08 грудня 2022 року у справі № 921/542/20 дійшов висновку, що ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором саме по собі не припиняє грошового зобов`язання боржника та не звільняє його від наслідків прострочення, передбачених статтею 625 ЦК України, при цьому право кредитора на відповідні нарахування зберігається до моменту фактичного виконання грошового зобов`язання.

Однак, у вказаній справі судовим рішенням від 24 січня 2014 року заборгованість була присуджена до стягнення, а фактичне виконання цього рішення відбулося 20 січня 2016 року, що підтверджується постановою державного виконавця від 21 січня 2016 року.

Водночас ТОВ «Цикл Фінанс» заявлено вимоги про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних за період з 16 листопада 2017 року по 01 березня 2020 року, тобто за період, який розпочався після повного погашення заборгованості.

За таких обставин, відсутні правові підстави для нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних на суму заборгованості, яка була повністю сплачена ще 20 січня 2016 року.

Посилання позивача на рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 24 січня 2014 року як на преюдиційну обставину щодо встановленого розміру заборгованості суд оцінює критично, оскільки зазначене рішення підтверджує наявність заборгованості на час його ухвалення, однак не підтверджує існування непогашеного грошового зобов`язання у період з 16 листопада 2017 року по 01 березня 2020 року.

Суд враховує, що право вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «Цикл Фінанс» на підставі договорів відступлення права вимоги від 18 липня 2024 року.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Отже, заміна кредитора у зобов`язанні не змінює його правового стану та не може відновити зобов`язання, яке припинилося внаслідок належного виконання. На момент укладення договорів відступлення права вимоги заборгованість відповідачів за виконавчим документом була повністю погашена, а тому сам факт набуття позивачем права вимоги за кредитним договором не підтверджує існування у відповідачів обов`язку сплатити заявлені суми за період з 16 листопада 2017 року по 01 березня 2020 року.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Водночас позивачем не надано належних та допустимих доказів існування простроченого грошового зобов`язання відповідачів у період, за який заявлено нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних, а також не доведено правомірності визначення заявленої до стягнення суми.

З огляду на викладене, враховуючи повне виконання відповідачами рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 24 січня 2014 року, підтверджене постановою державного виконавця від 21 січня 2016 року та квитанцією від 20 січня 2016 року, відсутність простроченого грошового зобов`язання у заявлений позивачем період, суд доходить висновку про недоведеність позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення. За таких обставин, у задоволенні позову ТОВ «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних за кредитним договором № 014/03-3/019-М від 06 лютого 2008 року слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 51, 81, 259, 263, 265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України та ст. ст. 1050, 1054 ЦК України суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Найменування сторін:

- позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8);

- відповідач: ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 );

- відповідач: ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Суддя Іршавського

районного суду: О. Б. Гичка