Решение № 141269418, 22.10.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/6738/26

Провадження № 2/932/2368/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року м. Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді - Куцевола В.В.

при секретарі - Юрченко Я.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Дніпрі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, третя особа Приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Ямпольська Світлана Миколаївна про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

25.05.2026 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, третя особа Приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Ямпольська Світлана Миколаївна про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 донька позивача - ОСОБА_2 померла, що стверджується копією свідоцтва про смерть. Після смерті доньки ОСОБА_2 відкрилася спадщина. Згідно листа приватного нотаріуса Миргородського нотаріального округу Полтавської області Ямпольської Світлани Миколаївни від 26.03.2026 № 87/01-16 ОСОБА_1 було роз`яснено, що вона пропустила шестимісячний строк для подання зави на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 . З 2002 року позивач тяжко хворіє, має низку невиліковних захворювань. Наявність численних невиліковних хвороб у кінцевому рахунку остаточно підірвали здоров`я позивача, прикували до ліжка та до інвалідного візка, позбавивши можливості до будь-яких самостійних рухів та пересування, за виникненні потреби у постійному сторонньому догляді. Згідно довідки до акта огляду МСЕК від 26.02.2020 року позивача визнано інвалідом І групи. Під час обстрілів, у результаті ракетного прильоту 10.07.2024 року будинок АДРЕСА_1 , був повністю зруйнований і став непридатним для проживання. Позивач перебуваючи в інвалідному візку, опинилася під завалами, отримавши осколкові поранення. Не маючи змоги врятуватися самотужки, близько години знаходилася під завалами будинку, доки її не спасли рятувальники, поліцейські та медики. Каретою швидкої допомоги позивач була доставлена на лікування до травматологічного відділення Мирноградської центральної міської лікарні, де перебувала до 08.08.2024 року з установленим діагнозом: «МВТ. Осколкові поранення тулуба і кінцівок». Після виписки з лікарні забирати позивача було нікому, бо рідних не лишилось, і нікуди, бо житло було зруйноване і не придатне до проживання. Тому, у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України, втратою родини та житла, позивач була евакуйована із зони бойових дій до безпечного регіону країни і з 09 липня 2024 року поселена до комунальної установи «Бахмутський психоневрологічний інтернат», а саме, до геріатричного відділення за адресою релокації: АДРЕСА_2 , де й перебуває по теперішній час, отримавши статус внутрішньо переміщеної особи.

Вищевикладені непереборні перешкоди: хвороби, інвалідність, постійні стреси, нездатність до самостійного пересування та елементарного самообслуговування і, як наслідок, тривале перебування в тяжкому емоційнопсихологічному стані обумовило пропуск встановленого законом шестимісячного строку для безпосереднього звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини чи подачі нотаріусу поштою письмової заяви з нотаріально завіреним підписом про прийняття спадщини.

На підставі викладеного, просить суд визначити додатковий строк три місяці для подання заяви про прийняття спадщини.

Ухвалою суду від 17.07.2026 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження. Сторонам встановлено строк на подання заяв по суті справи.

Ухвалою від 24.09.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав заяву, у якій просив провести розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, пода заяву про розгляд справи без участі, у якій зазначив, що не заперечує прти задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 .

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 виданого виконавчим комітетом Мирноградської міської ради 18.06.2024 року, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно копії договору договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 25.06.2018 року приватним нотаріусом Димитровського міського нотаріального округу Донецької області Шиманським Є.І., зареєстрованого в реєстрі за № 1539, ОСОБА_2 придбала у ОСОБА_3 квартиру за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстровано 25.06.2018 року за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу № 1539 від 25.06.2018 року.

26.03.2026 року приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Ямпольською С. М. надано відповідь позивачу №87/01-16 про неможливіст заведення спадкової справи, у зв`язку із тим, що позивачем пропущено строк прийняття спадщини і не надано документи, які підтверджують факт спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно витягу зі Спадкового реєстру № 84668133, відсутні відомості про заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_2 .

Відповідно до виписки із акту огляду МСЕК до довідки Сер. ДОН-04 № 075037, 08.10.2004 року ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності.

Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серії 12 ААБ № 881245 за результатми повторного огляду 26.02.2020 року ОСОБА_1 безстроково встановлено Першу «Б» групу інвалідності.

Відповідно до довідки Виконокму Гродівської селищної ради Покровського району від 06.07.2024 року № 854, ОСОБА_1 зареєстрована та мешкає в АДРЕСА_1 , який був зруйнований в результаті ракетного прильоту 10.07.2024 року. Будинок не пригодний для проживання.

Згідно довідки від 14.05.2026 року № 01169 виданої КУ «Бахмутський психоневрологічний інтернат», ОСОБА_1 проживає в комунальній установі «Бахмутський психоневрологічний інтернат» в геріатричному відділенні за адресою релокації: АДРЕСА_2 , з 09.08.2024 року по теперішній час. Поступила з діагнозами: двухсторонній коксартроз III ступеня з асептичним некрозом головок бедренних кісток комбінований, контрактурой тазобедрених суглобів зі значними порушеннями функцій опори та пересування. Ожиріння четвертої стадії. Гіпертонічна хвороба II ст. Цукровий діабет середнього ступеню тяжкості, інсулінозалежний. Церебральний атеросклероз ХПМК 1 ст. Самостійно пересуватись не може.

Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 21.08.2024 року № 1606-7002096076 ОСОБА_1 взята на облік як внутрішньо переміщена особа за фактичним місцем проживання АДРЕСА_2 .

Згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_1 з 10.07.2024 року до 08.08.2024 року проходила лікування в стаціонарі з діагнозом МВТ.Осколкові поранення тулуба і кінцівок.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

За правилами ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не відмовився від неї.

Відповідно до статті 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Отже, закон розрізняє факти, які свідчать про прийняття спадщини особою, яка на час відкриття спадщини постійно проживала зі спадкодавцем, та особою, яка на час відкриття спадщини не проживала (постійно не проживала) зі спадкодавцем.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може спадкоємець, який постійно не проживав на час відкриття спадщини зі спадкодавцем.

Надаючи правову оцінку причинам пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

В даному випадку строк для прийняття спадщини після померлої минув.

Одночасно, ч. 3 ст. 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Суд звертає увагу, що законодавцем не надається ніякого значення тривалості періоду, який пройшов з дня закінчення строку для прийняття спадщини, що не виключає можливості одержання своєї частки спадкоємцем, який пропустив строк для прийняття спадщини, також і після спливу значного строку.

Відповідно до роз`яснень, зазначених у п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Згідно правової позиції викладеної у постанові ВС/КЦС від 26.06.2019 прийнятій за результатами розгляду справи №565/1145/17, поважними причинами пропуску строку визначаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Суд звертає увагу, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, враховуючи збройну агресію російської федерації проти України, наявність у позивача численних захворювань, неможливість самостійно пересуватись, отримання поранення внаслідок обстрілу та подальшого поміщення до комунальної установи «Бахмутський психоневрологічний інтернат», де позивач перебуває по теперішній час, є об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця, що потягло за собою пропуск строку для прийняття спадщини, тому заявлені вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Окрім цього судом враховано позицію відповідача викладену в заяві про розгляд справи без участі, в якій зазначено, що відповідач не заперечує проти задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір слід віднести на рахунок держави, оскільки позивач при поданні позову до суду була звільнена від його сплати за законом.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 76-81, 83, 141, 258, 259, 265, 268, 272-273, 352-355 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, третя особа Приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Ямпольська Світлана Миколаївна про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ) додатковий строк у три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України та може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя В.В. Куцевол