Решение № 141269407, 02.11.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №226/1992/24

Провадження №2-др /932/44/26

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 57

веб-сайт: https://bs.dp.court.gov.ua

телефон приймальні судді 056 720 32 21

Д О Д А Д К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2026 року м. Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра Ярощук О.В.

за участі секретаря судових засідань Фещенко К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача адвоката Щербініна Є.М. про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі №226/1992/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування виконавчий комітет Мирноградської міської ради, Краматорська міська рада про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способів участі батька у вихованні дитини -

установив:

Рішенням Шевченківського районного суду міста Дніпра від 09 жовтня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково.

При прийнятті 09.10.2026 року рішення, судом питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу не вирішувалось. Представником відповідача -адвокатом Щербініним Є.М. 07.07.2025 подано заяву про стягнення судових витрат у порядку винесення додаткового судового рішення, після ухвалення рішення по суті розгляду справи.

12 жовтня 2026 представник відповідача Щербінін Є.М. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, у якій прохав стягнути із позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 25 500 грн.

В обґрунтування заяви зазначив, що між адвокатом Щербініним Є. М. та ОСОБА_2 укладено договір про надання правничої допомоги № б/н від 08 серпня 2024 року. Згідно із п.4.1 договору за послуги, що надаються адвокатом у відповідності із умовами даного Договору клієнт сплачує адвокату гонорар відповідно до Додатку №1 до дійсного договору.

Вартість послуг адвоката до Додатку № 1 складає 25 500 грн., які Шпарага К.В сплатила у безготівковій формі 10 000 грн. (05.08.2025, 30.09.2026 року) та шляхом перерахування на банківський рахунок 15 500 ( 05.08.2024, 14.10.2025 та 04.03.2026 року).

22 жовтня 2026 року заяву передано у провадження судді Ярощук О.В.

Ухвалою суду від 26.10.2026 призначено судове засідання на 02.11.2026.

13 жовтня 2026 року на адресу суду через «Електронний суд» надійшло заперечення ОСОБА_1 на заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат. ОСОБА_1 заперечував щодо задоволення заяви у повному обсязі, в обґрунтування заперечення зазначив, що: звернення до суду було вимушеним кроком через протиправну поведінку Відповідачки; неприпустимість покладання 100% витрат на Позивача при частковому задоволенні позовної заяви; майновий стан, статус УБД та важкі життєві обставини. Невідповідність заяви моральним засадам правосуддя; нерозумність та неспівмірність заявленого гонорару.

Адвокатом Щербініним Є.М. подано заяву через «Електронний суд» про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачем ОСОБА_2 подано заяву через «Електронний суд» про розгляд справи за її відсутності.

Ухвалою суду від 30.10.2026 ОСОБА_1 було відмовлено в участі у судовому засіданні у режимі відеоконференції (відповідно до довідки про доставку електронного документу, ухвалу було доставлено ОСОБА_1 01.11.2026 об 11 год 10 хв).

У судове засідання 02.11.2026 ОСОБА_1 не з`явився.

У силу приписів ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд дослідивши матеріали справи, заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення із позивача витрат на правничу допомогу, заперечення ОСОБА_1 на заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, приходить до висновку, що вимоги про стягнення із позивача на користь відповідачки витрат на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 270 ЦПК України додаткове судове рішення ухвалюється у тому самому порядку, що і судове рішення.

Позивач ОСОБА_1 прохав відмовити у повному обсязі щодо стягнення витрат на правничу допомогу.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження понесених витрат, ОСОБА_3 надано Договір про надання правничої допомоги від 08.08.2024. Відповідно до Акту виконаних робіт від 12.10.2026 відповідачем ОСОБА_2 прийнято юридичні послуги у формі: 1. Зустрічі, консультації клієнта, узгодження правової позиції; 2. Підготовка та подання позовної заяви; 3. Приймання участі в судових засіданнях. Сума адвокатського гонорару сплаченого клієнтом адвокату складає : 25 500 (двадцять п`ять п`ятсот) гривень, які замовник сплатив Виконавцю.

Загальна сума витрат відповідача у розмірі 25 500 грн відповідає Розрахунку судових витрат, а саме: 1. Зустрічі, консультації, узгодження правової позиції (10 год) вартістю 665,60 грн за годину, на загальну суму 6 656 грн; 2. підготовка та подання позовної заяви (1 год) вартістю 3328 грн; 3. Отримання за дорученням клієнта доказів (3 год) вартістю 1664 грн за годину на загальну суму 4 992 грн; 4. Приймання участі у судових засіданнях на загальну суму 10 600 грн. Окрім того, на підтвердження сплачених коштів надані банківські квитанції на загальну суму 25 500 грн.

Суд вважає зазначені витрати відповідачки співрозмірними та такими, що відповідають обставинам справи. Так, розгляд справи фактично розпочато 30.09.2024 і завершено 09.10.2026. Адвокат Щербінін Є.М. від початку був представником відповідачки у справі.

За клопотанням адвоката Щербініна Є.М. 29.11.2024 справу було передано за підсудністю до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська (після перейменування Шевченківський районний суд м. Дніпра).

Відбулися 8 судових засідань за особистої участі адвоката Щербініна Є.М. (03.10.2025, 11.12.2025, 23.02.2026, 15.04.2026, 22.06.2026, 27.08.2026, 11.09.2026, 30.09.2026).

Окрім того, позивач ОСОБА_1 жодним чином не обґрунтував неспірозмірність понесених відповідачкою витрат на правничу допомогу. Навів лише особисті мотиви. Судом взято до уваги, що ОСОБА_1 має посвідчення УБД, водночас, законодавцем передбачено звільнення такої категорії учасників справи від сплати судового збору, і таке звільнення не стосується витрат на правничу допомогу, понесених відповідачкою, оскільки це договірні відносини, у які суд має право втручатися виключно у разі обґрунтованого заперечення понесених витрат.

Щодо посилання позивача ОСОБА_1 , що судом частково задоволено позовні вимоги, то суд зазначає, що позовні вимоги були немайнового характеру і стосувалися визначення спілкування дитини із позивачем без присутності матері. У судовому засіданні відповідачка та її представник послідовно підтримували свою позицію та заперечували щодо задоволення позовних вимог, особливо щодо спілкування дитини без присутності матері. Рішення від 09.10.2026 було ухвалене із урахуванням позиції відповідачки та її представника, а тому суд відхиляє такі доводи позивача.

Усі інші аргументи, у т.ч. підстави звернення до суду позивачем, суд вважає не релевантними, оскільки кожен, хто вважає, що його право порушене має право звернутися до суду, і таке право не може бути обмежене, водночас, кожна особа, до якої пред`явлені позовні вимоги, має право скористатися правничою допомогою, для чого і діє інститут адвокатури і така особа має право на відшкодування понесених витрат.

Також судом взято до уваги, що пунктом 4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом ст.26, ч.ч.1,3 вказаного Закону, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі та до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, беручи до уваги результати розгляду справи, враховуючи подані стороною відповідачки докази щодо розміру витрат на правничу допомогу, з огляду на відсутність обґрунтованого заперечення позивача проти заявленої суми витрат, враховуючи положення частини другої статті 141 ЦПК України, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, суд дійшов висновку про задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу у повному обсязі у розмірі 25 500 грн.

Із урахуванням викладеного вище та керуючись ст. ст. 137, 141 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Заяву представника відповідача Щербініна Є.М. про ухвалення додаткового рішення, задовольнити.

Ухвалити по цивільній справі №226/1992/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування виконавчий комітет Мирноградської міської ради, Краматорська міська рада про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способів участі батька у вихованні дитини, додаткове рішення.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 , (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати, пов`язані із наданням професійної правничої допомоги у розмірі 25 500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення особами, що брали участь у судовому засіданні, а особами, які не брали участь у судовому засіданні протягом 30 днів з дня отримання ними копії рішення.

Повний текст рішення постановлено 02.11.2026.

Суддя Оксана ЯРОЩУК