Постановление суда № 141267374, 03.11.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/44360/26

Провадження № 1-кс/761/26252/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року

слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

підозрюваної ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_6 , погоджене прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Бориспіль Київської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 369 КК України, у кримінальному провадженні №22026000000000849, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.09.2026 року, -

В С Т А Н О В И В :

03 листопада 2026 року до Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання слідчого 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_6 , погоджене прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 369 КК України, у кримінальному провадженні №22026000000000849, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.09.2026 року.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що слідчими Головного слідчого управління СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22026000000000849 від 22.09.2026 за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 та ч. 3 ст. 369 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлені досудовим розслідуванням дату, час та місці, але не пізніше 18.09.2026 у колишнього засновника та неофіційного керівника ТОВ «Хітон Люкс» ОСОБА_4 та представника ТОВ «Хітон Люкс» ОСОБА_7 , які діяли за попередньою змовою групою осіб, виник злочинний умисел направлений на поставку до Національної гвардії України сорочок бойових (Тип 1) неналежної якості та не в повному обсязі, що фактично унеможливило б їх використання військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України та призвело до перешкоджання її законній діяльності. З метою реалізації свого злочинного умислу щодо поставки на адресу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України сорочок бойових (Тип 1) неналежної якості та безперешкодного їх прийняття уповноваженою особою військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, колишній засновник та неофіційний керівник ТОВ «Хітон Люкс» ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою з представником ТОВ «Хітон Люкс» ОСОБА_7 , вирішила надати неправомірну вигоду члену Комісії ОСОБА_8 за підміну контрольних зразків сорочок бойових (Тип 1) неналежної якості на контрольні зразки сорочок бойових (Тип 1) належної якості та подальше їх скерування на повторне дослідження до відповідної лабораторії. (Згідно умов пунктів 3.4.1 та 3.4.2 Договору у разі невідповідності результатів (навіть за одним показником), ТОВ «Хітон Люкс» має право звернутись до замовника та отримувача щодо проведення повторного відбору з тієї самої партії у необхідній кількості, з подальшим направленням на повторні дослідження до відповідної лабораторії). 18.09.2026 року приблизно о 14 годині 50 хвилин, перебуваючи біля військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України за адресою: АДРЕСА_3 представник ТОВ «Хітон Люкс» ОСОБА_7 зустрівся з тимчасово виконуючим обов`язки начальника відділу приймання та вхідного контролю військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ОСОБА_8 . Під час такої зустрічі представник ТОВ «Хітон Люкс» ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою з колишнім засновником та неофіційним керівником цього підприємства ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_8 неправомірну вигоду у розмірі 2000 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 89 329 грн. за те щоб останній використовуючи своє службове становище здійснив підміну контрольних зразків сорочок бойових (Тип 1) неналежної якості на контрольні зразки сорочок бойових (Тип 1) належної якості, з метою проведення їх повторного лабораторного дослідження. Цього ж дня, представник ТОВ «Хітон Люкс» ОСОБА_7 приблизно о 17 годині 30 хвилин, не отримавши від ОСОБА_8 згоди на підміну контрольних зразків сорочок бойових (Тип 1) з метою проведення їх повторного лабораторного дослідження, діючи за попередньою змовою з колишнім засновником та неофіційним керівником ТОВ «Хітон Люкс» ОСОБА_4 під час телефонного дзвінка ОСОБА_8 запропонував останньому неправомірну вигоду в сумі 3000 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 133 994 грн. за підміну вищезазначених контрольних зразків сорочок бойових (Тип 1) неналежної якості на контрольні зразки сорочок бойових (Тип 1) належної якості. 01.10.2026 приблизно о 17 годині 50 хвилин представник ТОВ «Хітон Люкс» ОСОБА_7 , перебуваючи біля військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України за адресою: АДРЕСА_3 , під час зустрічі з ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою з колишнім засновником та неофіційним керівником ТОВ «Хітон Люкс» ОСОБА_4 підтвердив намір передати ОСОБА_8 02.10.2026 неправомірну вигоду у розмірі 3000 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 133 994 грн. за те щоб останній здійснив підміну контрольних зразків сорочок бойових (Тип 1) неналежної якості на контрольні зразки сорочок бойових (Тип 1) належної якості, з метою проведення їх повторного лабораторного дослідження. На виконання злочинного плану спрямованого на надання неправомірної вигоди ОСОБА_8 у розмірі 3000 доларів США, представник ТОВ «Хітон Люкс» ОСОБА_7 02.10.2026 об 17 год 45 хв прибув до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України за адресою: АДРЕСА_3 де, діючи за попередньою змовою з колишнім засновником та неофіційним керівником ТОВ «Хітон Люкс» ОСОБА_4 , передав ОСОБА_8 неправомірну вигоду у розмірі 3000 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 133 994 грн., за підміну контрольних зразків сорочок бойових (Тип 1) неналежної якості на сорочки бойові (Тип 1) належної якості, з метою проведення їх повторного лабораторного дослідження в інтересах ТОВ «Хітон Люкс» та водночас передав нові контрольні зразки сорочок бойових (Тип 1) належної якості, з метою їх подальшого направлення на повторне лабораторне дослідження. 05.10.2026 у вечірній час доби, приблизно о 17 годині 45 хвилин, перебуваючи в архівній кімнаті військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_8 здійснив підміну контрольних зразків сорочок бойових (Тип 1) неналежної якості, відібраних 31.08.2026 відповідно до акту відбору зразків (проб) для проведення досліджень № 150 на нові зразки сорочок бойових (Тип 1) належної якості, отриманих 02.10.2026 від представника ТОВ «Хітон Люкс» ОСОБА_7 06.10.2026 зразки сорочок бойових (Тип 1), які отримані ОСОБА_8 02.10.2026 від представника ТОВ «Хітон Люкс» ОСОБА_7 та які призначались для підміні зразків сорочок бойових (Тип 1) неналежної якості, направлено на повторне лабораторне дослідження до аналітично-дослідної випробувальної лабораторії Київського національного університету технологій та дизайну. 09.10.2026 за результатами дослідження підмінених зразків сорочок бойових (Тип 1) належної якості, отриманих ОСОБА_8 02.10.2026 від представника ТОВ «Хітон Люкс» ОСОБА_7 , фахівцями аналітично-дослідної випробувальної лабораторії Київського національного університету технологій та дизайну складено протокол № 708:026, відповідно до якого досліджені зразки сорочок бойових (Тип 1), які підлягають поставці на адресу Національної гвардії України за договором № 658РС/УТЗ відповідають умовам даного договору та ТС A01XJ.04022-540:2024 (01), про що було проінформовано ТОВ «Хітон Люкс».

02.11.2026 о 12 год. 35 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 369 КК України.

02.11.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 369 КК України.

На даний час у органів досудового розслідування є обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_4 , може переховуватись від органу досудового розслідування, суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженнні, знищити, сховати, приховати речі чи документи, що мають значення для кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

З огляду на вищевикладене, орган досудового розслідування звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з клопотанням про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав та просив задовольнити з підстав, зазначених у ньому.

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Просила застосувати відносно останньої запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Підозрювана ОСОБА_4 у судовому засіданні думку захисника підтримала та просила відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши позиції прокурора, підозрюваної, захисника, дослідивши наявні у матеріалах клопотання докази, слідчий суддя приходить до такого висновку.

У судовому засіданні встановлено, що слідчими Головного слідчого управління СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22026000000000849 від 22.09.2026 за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 та ч. 3 ст. 369 КК України.

02.11.2026 о 12 год. 35 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 369 КК України.

02.11.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 369 КК України.

Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зі ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

У відповідності до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, а отже в оцінці цього питання кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням сталої практики ЄСПЛ, про що прямо вказує ч. 5 ст. 9 КПК України.

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що необхідні для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення особі обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав осіб.

Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об`єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.

З урахуванням письмових доказів, що додані до клопотання та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_4 підозра у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.114-1, ч.3 ст.369 КК України, не може вважатись не обґрунтованою, а докази, надані органом досудового розслідування, є, на даний час, досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_4 , до кримінального правопорушення, що їй інкримінуються.

При цьому, слідчий суддя зазначає, що на стадії досудового розслідування кримінального провадження останній не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно нього запобіжного заходу.

Питання доведеності вини підозрюваної ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованих кримінальних правопорушень і правильності кваліфікації її дій є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

Водночас, обов`язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч. 1 ст.194 КПК України, яка вимагає від прокурора довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.

Суд оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваної ОСОБА_4 , оскільки враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає максимальне покарання до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, усвідомлюючи міру покарання за вчинене нею кримінальне правопорушення може ухилятися від кримінальної відповідальності та переховуватися від органів досудового слідства, суду.

Крім того, слідчий суддя вважає, що підозрювана ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки остання усвідомлює тяжкість можливого покарання.

Встановлюючи ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

Тобто, ризик незаконного впливу існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Слідчий суддя враховує, що покази свідків у вказаному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_4 як підозрюваної, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.

Крім того, враховуючи, що органом досудового розслідування здійснюється досудове розслідування та проводяться слідчі/розшукові дії ОСОБА_4 може знищити, сховати, перетворити речі чи документи, що мають значення для кримінального провадження.

За таких обставин, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та особи підозрюваної, наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, що повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, а тому слідчий суддя вважає що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_4 забезпечить виконання останнім покладених на неї процесуальних обов`язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Характеризуючі дані підозрюваної ОСОБА_4 , а саме те, що вона має визначене місце проживання, не спростовує наявність можливих ризиків неправомірної поведінки підозрюваного.

Слідчий суддя вважає доведеним прокурором те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти названим вище ризикам, оскільки на даному етапі особисте зобов`язання, застава, особиста порука чи домашній арешт не є достатніми для гарантування поведінки підозрюваного, виходячи із встановлених судом ризиків та тяжкості кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Так, слідчим суддею враховано і обставини вчинення кримінального правопорушення, спосіб вчинення. На підставі викладеного слідчий суддя приходить до висновку, що застава має бути визначена у вигляді 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1 996 800 (один мільйон дев`ятсот дев`яносто шість тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, оскільки визначення застави саме в такому розмірі буде пропорційно помірною для підозрюваної та може гарантувати належну процесуальну поведінку останньої та виконання нею покладених на неї обов`язків, також враховуючи вагомість ризику переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином, знищення, сховання, перетворення речей чи документів, що мають значення для кримінального провадження.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваної альтернативний запобіжний захід у виді застави, необхідно покласти на підозрювану ОСОБА_4 , наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за їх першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи та засобів зв`язку; утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_8 та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

При цьому слідчий суддя звертає увагу на те, що у судовому засіданні не було встановлено обставин, які б свідчили, що підозрювана ОСОБА_4 за станом здоров`я не може утримуватися в умовах слідчого ізолятора.

З урахуванням вимог частин 3 та 5 статті 115 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_4 на 60 днів, з урахуванням часу фактичного затримання особи з 02 листопада 2026 року до 31 грудня 2026 року включно.

Керуючись ст. 177, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 309 КПК України, слідчий суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_6 - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою визначити на 60 діб в межах строку досудового розслідування, з урахуванням часу фактичного затримання особи, а саме з 02 листопада 2026 року до 31 грудня 2026 року включно.

Визначити ОСОБА_4 заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, передбачених КПК України, у вигляді 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1 996 800 (один мільйон дев`ятсот дев`яносто шість тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншими фізичними або юридичними особами (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в м. Києві для внесення застави (отримувач - ТУ ДСА України в місті Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за… (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали… (назва суду) від… (дата ухвали) по справі № …, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

У разі внесення застави визначити для ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за їх першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи та засобів зв`язку;

- утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_8 та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-носити електронний засіб контролю.

Визначити строк дії обов`язків, визначених для підозрюваної ОСОБА_4 , в межах строку досудового розслідування, однак не більше 2 (двох) місяців з моменту внесення застави в розмірі, визначеному судом.

Роз`яснити підозрюваній, що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі Державної установи «Київський слідчий ізолятор» або уповноваженій особі установи, де остання буде утримуватись під вартою. Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена посадова особа Державної установи «Київський слідчий ізолятор» або іншої установи, де підозрювана утримується під вартою, негайно повинна здійснити розпорядження про звільнення підозрюваної з-під варти і повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, що здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні та слідчого суддю Шевченківського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави і з моменту звільнення підозрюваної з-під варти у зв`язку з внесенням застави, встановленої в даній ухвалі, підозрювана зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрювана вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі, якщо підозрювана, обвинувачена, будучи належним чином повідомленою, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді або до суду без поважних причин або не повідомить про причини неявки, застава звертається в дохід держави, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом для використання судового збору.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у кримінальному провадженні.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя ОСОБА_1