Постановление суда № 141266426, 03.11.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/11335/26

Провадження 6/127/1370/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Сичука М.М.,

за участі секретаря судового засідання Коровай А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про заміну стягувача у виконавчому листі у цивільній справі № 127/11335/26 за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі у цивільній справі № 127/11335/26 за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Заяву обґрунтовано тим, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 29 червня 2026 року у справі № 127/11335/26 позовні вимоги Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.

29 червня 2026 року між Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № НІ/11/35-Ф, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитними договорами, укладеними з ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Згідно з пунктом 2.1 договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов`язується передати (сплатити) АТ «ТАСКОМБАНК» суму фінансування, а АТ «ТАСКОМБАНК» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги. Перелік позичальників, підстави виникнення права вимоги до позичальників, сума боргу та інші дані зазначаються в реєстрі прав вимог, який є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до пункту 2.2 договору факторингу фінансування АТ «ТАСКОМБАНК» здійснюється шляхом купівлі ТОВ «ФК «ЄАПБ» прав вимоги та набуття ним прав вимоги на борг.

Згідно з пунктом 2.3 договору факторингу відступлення права вимоги та всіх інших прав, належних АТ «ТАСКОМБАНК» за кредитними договорами, відбувається в момент підписання сторонами акта приймання-передачі реєстру прав вимог, але не раніше здійснення оплати фактором згідно з пунктом 3.1 цього договору. Підписаний сторонами акт приймання-передачі реєстру прав вимог підтверджує факт переходу від АТ «ТАСКОМБАНК» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» прав вимоги боргу та є невід`ємною частиною договору.

Заявник зазначає, що відповідно до реєстру прав вимог, який є додатком до договору факторингу від 29 червня 2026 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за такими кредитними договорами:

№ 002/11980359-CK_SB від 06 жовтня 2021 року у сумі 89 555,74 грн;

№ 002/11956356-SP від 03 березня 2023 року у сумі 59 588,79 грн;

№ 29212 від 04 грудня 2023 року у сумі 8 675,63 грн;

№ TranshIzi_23214182 від 22 листопада 2023 року у сумі 7 889,46 грн;

№ 0/22354575-VR від 04 жовтня 2023 року у сумі 8 205,51 грн;

№ TranshIzi_23214186 від 22 листопада 2023 року у сумі 1 803,32 грн;

№ TranshIzi_23214187 від 22 листопада 2023 року у сумі 537,05 грн.

Загальний розмір переданої заборгованості за зазначеними договорами становить 176 255,50 грн.

Також заявник посилається на те, що здійснив оплату фінансування відповідно до умов договору факторингу, що підтверджується платіжною інструкцією, а факт переходу права вимоги підтверджується актом приймання-передачі реєстру прав вимог.

З огляду на викладене заявник просить замінити стягувача АТ «ТАСКОМБАНК» у виконавчому листі щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за зазначеними кредитними договорами на його правонаступника ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Представник заявника у заяві просив розглядати справу за його відсутності.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися. Їх неявка, за умови належного повідомлення про дату, час та місце розгляду заяви, не перешкоджає її розгляду відповідно до частини третьої статті 442 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи та додані до заяви документи, дійшов такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною першою статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 515 ЦК України визначено зобов`язання, у яких заміна кредитора не допускається, а статтею 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Таким чином, відступлення права вимоги є підставою для заміни кредитора у зобов`язанні, внаслідок чого новий кредитор набуває прав первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу таких прав.

Відповідно до частини першої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Частиною п`ятою статті 442 ЦПК України передбачено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно з частиною першою статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

За змістом частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника всі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Як убачається з матеріалів справи, рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 29 червня 2026 року у цивільній справі № 127/11335/26 позов Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задоволено.

Судом установлено, що виконавчий лист на виконання зазначеного судового рішення не видавався, відомості про його видачу в матеріалах справи відсутні.

Водночас сама по собі відсутність виданого виконавчого листа не є перешкодою для вирішення питання про процесуальне правонаступництво стягувача.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 0417/7776/2012.

У зазначеній постанові Верховний Суд звернув увагу, що сам лише факт правонаступництва у матеріальних правовідносинах без відповідного судового рішення про процесуальне правонаступництво не забезпечує повної реалізації прав нового кредитора щодо виконання судового рішення, оскільки саме стягувач має право на отримання виконавчого листа та пред`явлення його до виконання.

Верховний Суд зазначив, що відсутність виконавчого листа не може бути перешкодою у процесуальному правонаступництві стягувача, оскільки без вирішення судом питання про таке правонаступництво новий кредитор позбавлений можливості отримати виконавчий лист на виконання судового рішення та реалізувати свої права шляхом його примусового виконання.

При цьому суд касаційної інстанції розмежував заміну сторони виконавчого провадження та заміну стягувача у виконавчому листі, зазначивши, що до відкриття виконавчого провадження відсутні підстави для заміни сторони саме у виконавчому провадженні, однак це не виключає можливості заміни стягувача у виконавчому листі за наявності матеріального правонаступництва.

Вказаний правовий висновок узгоджується з положеннями статей 55, 431, 442 ЦПК України та спрямований на забезпечення обов`язковості судового рішення і реальної можливості його виконання.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно зі статтею 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Отже, відмова у процесуальному правонаступництві виключно з тієї підстави, що виконавчий лист ще не видавався, за наявності встановленого переходу права вимоги фактично позбавила б нового кредитора можливості реалізувати набуте ним право на виконання судового рішення, що не відповідало б принципу обов`язковості судового рішення та завданню цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених прав.

Досліджуючи обставини переходу права вимоги від АТ «ТАСКОМБАНК» до ТОВ «ФК «ЄАПБ», судом установлено, що 29 червня 2026 року між зазначеними юридичними особами укладено договір факторингу № НІ/11/35-Ф.

Згідно з умовами пункту 2.1 цього договору фактор зобов`язався передати клієнту суму фінансування, а клієнт відступити фактору права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, що існували на дату відступлення прав вимоги. Перелік позичальників, підстави виникнення прав вимоги та суми боргу визначаються у відповідному реєстрі прав вимог.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що відступлення права вимоги та всіх інших прав, належних АТ «ТАСКОМБАНК» за кредитними договорами, відбувається в момент підписання сторонами акта приймання-передачі реєстру прав вимог, але не раніше здійснення оплати фактором згідно з пунктом 3.1 договору.

На підтвердження виконання умов договору заявником надано копію акта приймання-передачі реєстру прав вимог за договором факторингу № НІ/11/35-Ф від 29 червня 2026 року, платіжну інструкцію щодо сплати фінансування, а також витяги з реєстру прав вимог.

Дослідженими судом документами підтверджено виконання сторонами передбачених договором факторингу умов щодо оплати фінансування та передачі реєстру прав вимог. Дати, реквізити та зміст зазначених документів узгоджуються між собою та відповідають умовам договору факторингу.

Зі змісту наданих витягів з реєстру прав вимог убачається, що до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за такими договорами:

за договором № 002/11980359-CK_SB від 06 жовтня 2021 року у загальному розмірі 89 555,74 грн, з яких 50 008,88 грн заборгованість за основною сумою боргу та 39 546,86 грн заборгованість за процентами;

за договором № 002/11956356-SP від 03 березня 2023 року у загальному розмірі 59 588,79 грн, з яких 30 000,00 грн заборгованість за основною сумою боргу та 29 588,79 грн заборгованість за процентами;

за договором № 29212 від 04 грудня 2023 року у загальному розмірі 8 675,63 грн, з яких 8 675,62 грн заборгованість за основною сумою боргу та 0,01 грн заборгованість за процентами;

за договором № TranshIzi_23214182 від 22 листопада 2023 року у загальному розмірі 7 889,46 грн, з яких 7 401,00 грн заборгованість за основною сумою боргу та 488,46 грн заборгованість за комісією;

за договором № 0/22354575-VR від 04 жовтня 2023 року у загальному розмірі 8 205,51 грн, з яких 4 335,20 грн заборгованість за основною сумою боргу та 3 870,31 грн заборгованість за процентами;

за договором № TranshIzi_23214186 від 22 листопада 2023 року у загальному розмірі 1 803,32 грн, з яких 1 691,12 грн заборгованість за основною сумою боргу та 112,20 грн заборгованість за комісією;

за договором № TranshIzi_23214187 від 22 листопада 2023 року у загальному розмірі 537,05 грн, з яких 488,67 грн заборгованість за основною сумою боргу та 48,38 грн заборгованість за комісією.

Загальний розмір переданих прав грошової вимоги за зазначеними договорами становить 176 255,50 грн.

Судом установлено, що відомості про боржника, зазначені у витягах з реєстру прав вимог, зокрема його прізвище, ім`я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків, відповідають даним особи, щодо якої ухвалено судове рішення у справі № 127/11335/26.

Таким чином, зміст витягів з реєстру прав вимог дає змогу ідентифікувати боржника, кредитні договори, за якими передано право вимоги, та розмір заборгованості за кожним із них. Загальна сума заборгованості за всіма сімома позиціями арифметично відповідає сумі 176 255,50 грн.

Оцінивши зазначені документи в їх сукупності, суд доходить висновку, що вони підтверджують не лише укладення договору факторингу, а й настання передбачених ним умов переходу права вимоги, а саме здійснення фактором оплати та підписання сторонами акта приймання-передачі реєстру прав вимог.

При цьому суд бере до уваги, що сам по собі договір факторингу без документів, які підтверджують виконання передбачених ним умов переходу права вимоги, не був би достатнім для висновку про набуття новим кредитором відповідного права. Однак у цій справі такі документи надані та узгоджуються між собою.

Заміна кредитора у зобов`язанні не змінює суті та змісту зобов`язання, не змінює обсягу обов`язків боржника та не впливає на обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили.

Щодо повноважень представника заявника суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та/або через представника.

Згідно з частиною третьою статті 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 роз`яснено, що з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі якщо трудовий договір не містить повного переліку трудових (посадових) обов`язків працівника, поряд із підтвердженням наявності трудових відносин такий працівник подає відповідний документ юридичної особи, зокрема посадову інструкцію, у якому визначено його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді.

На підтвердження повноважень Футорян Світлани Миколаївни діяти від імені ТОВ «ФК «ЄАПБ» заявником надано документи, що підтверджують наявність трудових відносин із товариством, посадову інструкцію та довіреність.

З огляду на наведене суд вважає, що наданими документами підтверджено повноваження Футорян Світлани Миколаївни діяти від імені ТОВ «ФК «ЄАПБ» у порядку самопредставництва юридичної особи.

Оцінивши надані докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що заявником підтверджено факт переходу права вимоги від АТ «ТАСКОМБАНК» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитними договорами, які були предметом судового розгляду у справі № 127/11335/26 та за якими ухвалено судове рішення про стягнення заборгованості.

Враховуючи, що заміна кредитора у зобов`язанні є підставою для процесуального правонаступництва, а відсутність виданого виконавчого листа не є перешкодою для вирішення питання про заміну стягувача, суд вважає заяву ТОВ «ФК «ЄАПБ» обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 55, 58, 260, 261, 431, 442 ЦПК України, статтями 512517 ЦК України, статтею 15 Закону України «Про виконавче провадження», суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про заміну стягувача у виконавчому листі задовольнити.

Замінити стягувача Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» (код ЄДРПОУ 09806443, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30) на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2) у справі № 127/11335/26 за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами № 002/11980359-CK_SB від 06 жовтня 2021 року, № 002/11956356-SP від 03 березня 2023 року, № 29212 від 04 грудня 2023 року, № TranshIzi_23214182 від 22 листопада 2023 року, № 0/22354575-VR від 04 жовтня 2023 року, № TranshIzi_23214186 від 22 листопада 2023 року та № TranshIzi_23214187 від 22 листопада 2023 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: